Наслідки ракетного удару росіян по Харкову. Фото: Facebook "ДСНС України"
100 кілометрів від кордону держави-агресорки — це не так багато
Останні точкові удари, зокрема, на Харківщині. Ваша думка, обстріли з боку росіян посилилися чи це збіг обставин?
Про посилення обстрілів ми не можемо говорити в контексті того, що йде війна, і вони постільні. Сьогодні і Сумщина, і Запорізька область обстріляні десятками снарядів реактивних систем залпового вогню. Тому ворог діє відповідно до своїх підступних намірів і відповідно до своїх стратегічних завдань. Харків це теж прифронтова зона. Там в результаті бойових дій були фактично квартали цілі знесені російськими окупантами. Тому Харків, і Харківщина загалом, на жаль, перебувають в зоні ураження і часто піддаються атакам ворога. Вчорашній і сьогоднішній випадок цьому підтвердження. Вчора дійсно серйозно прилетіло і, на жаль, загинуло дуже багато людей. Були поминки однієї людини, а втратили життя ще більше півсотні. На жаль, такі випадки вже були. Людям треба розуміти, що 100 кілометрів від російського кордону, від кордону держави-агресорки, це не так багато. Тому потрібно все-таки берегти себе, своїх рідних і більш обережно ставитися до організації людних заходів. Балістика є балістика. Зараз у нас не так багато засобів для того, щоб збивати такі балістичні ракети, як "Іскандер". Це може робити система Patriot. Вже були випадки збиття і "Кинджалів", і "Іскандерів" на Київщині. Але, на жаль, у нас немає достатньо цих систем, щоб захищати всю територію нашої держави.
Сьогоднішній і вчорашній удари були ракетами "Іскандер"?
Щодо вчорашньої ракети, уже встановлено, що це була "Іскандер-М". Це встановлюють правоохоронні органи, є спеціальні підрозділи в поліції, які ідентифікують уламки ракет. Тому, коли відбувається вибух, не варто всім, хто ближче до місця події, одразу говорити, що саме прилетіло. Важко сказати одразу, якщо цілі радіолокаційно не було видно. А балістику радіолокаційно важко виявляти. Тому треба дочекатися висновків експертів. Сьогодні є попередні дані, що і це були "Іскандери", балістичні. Тому, коли противник випускає їх з невеликої відстані від місця пуску до місця прильоту, то в людей є фактично лічені хвилини, щоб якось відреагувати. Якщо в нас є інформація, у Сил оборони, у розвідки, у партнерів, що може бути використано ракетне озброєння на тому чи іншому напрямку, одразу одна-дві-три області стають червоними. Але інколи такої інформації немає.
Ці атаки, це наслідок роботи місцевих "навідників" чи ворог навмисне обрав саме ці цілі?
Уся інформація перед ударом ретельно аналізується, вивчається. Просто так ракету "Іскандер" вони не випускають. Ракета коштує мільйони, у них їх небагато загалом. Тому противник детально прораховує плани, використовує всі дані розвідок. Ясно, що є, особливо в прифронтових містах, агентура, яка може якось координувати завдання ракетних ударів. Плюс не забувайте, що ворог фактично без проблем прослуховує будь-які телефони мобільних операторів. Робить це і з соціальними мережами, де люди люблять часто обмінюватись інформацією. Це все читається, тому будь-яка інформація може бути ворогом використана і використовується сто відсотків. Тому деталізувати, обговорювати телефоном, що і де саме відбувається, хто і куди їде, не варто! Бо все це буде проаналізовано і використано ворогом проти України.
(1).jpeg)
Речник Командування Повітряних Сил ЗСУ Юрій Ігнат. Фото: ФБ-сторінка Юрія Ігната
Яким чином можна зменшити наслідки таких ударів по населених пунктах? Можливо, варто робити акцент на створення спеціальних укриттів, а не лише розраховувати на ППО?
Створення укриттів — це більше до місцевої влади, до військових адміністрацій, які разом з ДСНС мають займатися цими питаннями. Укриття в Україні сьогодні є. Використовується все, що може бути використано під укриття. Воно сьогодні має відповідні позначки. Люди мають знати, куди бігти в разі тривоги. А щодо додаткових сховищ, то це більше питання до місцевої влади.
Що вигадають росіяни, аби обходити наші системи захисту?
У нас системи захисту — це системи протиповітряної оборони, системи радіоелектронної боротьби, радіолокаційні станції. Ворог цю інформацію теж збирає, і має можливості збирати. Але ми теж реагуємо на цю ситуацію. Ми на місці не стоїмо, переміщуємо наші сили та засоби. Ворог, зрештою, нічого нового не вигадує. Вони намагаються ввести нас в оману, обійти. Вони планують свої удари і прораховують маршрути. Тому ми бачимо зараз такі чудернацькі траєкторії польоту ракет, коли вони можуть по коло фактично пролетіти, зайти в Одеську область, пролетіти пів України й повернутись в Одеську область. Так само роблять і з шахедами. Таким чином намагаються нас заплутати, ввести в обману, розосередити нашу увагу. Мистецтво війни й полягає в тому, що ми хочемо противника ввести в обман і знищити. Так само робить і ворог.
