"Передвиборча риторика", або Чому поляки вимагають відкликання скарги України до СОТ ― пояснює Павло Коваль

"Передвиборча риторика", або Чому поляки вимагають відкликання скарги України до СОТ ― пояснює  Павло Коваль

Напередодні парламентських виборів у Польщі триває українсько-польське зернове загострення. Польська сторона вважає, що рішення поставити позов України до СОТ "на паузу" недостатнє, і вимагає відкликання скарги. Водночас останніми тижнями таки почалися перемовини про експорт із Польщею, Словаччиною та Угорщиною. Наскільки вони конструктивні та як довго можуть тривати? Які прогнози щодо співпраці з цими країнами? І чи доречна взагалі скарга до СОТ? В ефірі Українського Радіо ці питання прокоментував Павло Коваль, генеральний директор "Української аграрної конфедерації".

0:00 0:00
10
1x

 

Фото: Укрінформ

 

Чи можна сказати, що польсько-українське зернове протистояння радикалізується?

Вважаю, що будь-який конфлікт треба розкласти на складові ― причини, оперативну ситуацію і наслідки. Що нам робити з цим польським кейсом? Нам варто заспокоїтися. Якщо взяти економічну складову, то ринок Польщі для українського зерна не дуже цікавий: кілька сотень тисяч тонн українського зерна в різні роки, в той час як сьогодні нам треба вивезти понад 50 млн тонн зернових та олійних культур. Якщо взяти цей вересень, коли була найбільш гостра політична дискусія між двома країнами, транзит через Польщу зростав. У перші дні жовтня транзит через чотири залізничних та кілька автомобільних переходів у Польщі також зростає. Тому розвиток цього кейсу буде залежати і від експертів та політиків. Його можна роздмухувати, і зрозуміло, що до 15 жовтня це роздмухування буде потрібно деяким політичним силам у Польщі. Тому що у них парламентські вибори, й у процес втягнуто всі політичні сили, буде багато популізму. Тож варто знайти в собі сили заспокоїтися, дочекатися результатів виборів та формування коаліції. Подивимося, чи будуть там зміни у виконавчій владі, а потім перейдемо до конструктивної дискусії.

Польща після повномасштабного рашистського вторгнення дала прихисток українцям. Зараз там перебуває десь 900 тисяч наших біженців, плюс надано колосальний обсяг військової допомоги. Але що ближче до виборів, то більше правляча партія "Право і справедливість" повертається обличчям до своїх внутрішніх ідеологічних устремлінь.

Саме так, і в цьому немає нічого дивного. Зверніть увагу, що будь-які політики перед виборами ведуть риторику одну, а як тільки беруть відповідальність у законодавчій та виконавчій владі ― риторика змінюється. Пригадайте Трампа, який свого часу надавав Україні дуже непогану допомогу у війні, а зараз риторика зовсім інша. Ще раз наголошу, що наш транзит через Польщу зростає ― сьогодні близько 108 вагонів із зерном та олійними культурами ми передаємо на польську територію для транзиту. Після Румунії це друга за обсягами країна, яка нам забезпечує такий транзит. І це дуже непогано. Не варто із сусідніми європейськими країнами втрачати діалог і перетворювати його на суперечку. Нам не можна втратити нашого адвоката на всіх глобальних майданчиках, яким досі виступала Польща. Коли в нас відбувалось засідання альянсу військово-політичних сил, то поляків запросили одними з перших, але вони відмовилися. У риториці беруть участь міністри і президенти на найвищому рівні. Але друзі поляки, зверніть увагу, що собівартість зерна в Україні сьогодні нижча, а якість вища, і так буде завжди. Вам треба подумати, як ви будете вибудовувати ланцюги доданої вартості в аграрному секторі, коли Україна наблизиться до членства в ЄС. І нам також треба буде думати про спільні ланцюги виробництва аграрної продукції. Це питання набагато ширше і комплексніше. Ми повинні розуміти, що коли йдеться про експорт аграрної продукції на одному з кордонів європейських країн, то ці відносини зачіпають не лише ту країну, тут мова про торгівлю з Європейським Союзом. А це зачіпає набагато більше процедур, учасників та соціально-економічних питань.

Чому поляки вимагають саме відкликання скарги України до СОТ?

Це також передвиборча риторика. Якщо відкликати, то під вибори це буде більш яскраве рішення і певна перемога, ніж просто призупинити. Україна подала заявку до арбітражу СОТ. Але там не призначений виконавець судового рішення, передбачено 60 днів для розгляду. У нас є цей період, для того щоб відкликати або просто не розпочинати судове провадження. Вважаю, що це була своєрідна переговорна позиція ― поляки висували своє, а ми своє. Думаю, багато політиків вже охолодили свою риторику, і вона вийшла на плато.

А що Словаччина та Угорщина?

Якщо говорити про Угорщину, нічого неочікуваного не відбулося. Там є стабільна політична позиція Орбана, нещодавно він заявив: щойно Брюссель розблокує 13 млрд євро економічної допомоги Угорщині, ми будемо не проти розглянути якісь механізми допомоги Україні. Проте через Угорщину також відбувається транзит ― на третьому місці, думаю, він буде продовжуватися. Але лідером щодо вивезення нашого збіжжя є Румунія ― десь 120 залізничних вагонів іде за добу транзитом. Плюс у нас працює Дунайський канал, хоча, на жаль, там відбуваються постійні бомбардування російськими злочинцями. Але ми знаємо, що в певних моделях тимчасовий зерновий коридор продовжується. Наприклад, з використанням територіальних вод Румунії пішло 15 човнів зі збіжжям і близько 23 човнів ще йдуть на завантаження. Якщо говорити про Словаччину, то там також відбулися 30 вересня вибори і з’явилася більш радикальна риторика. Але варто почекати, який уряд буде сформовано.

Найбільш конструктивна дискусія відбувається саме з Румунією, є непогане порозуміння з Болгарами, і я переконаний, що за 20-30 днів після виборів ми налагодимо більш конструктивні стосунки з поляками. А поки нам треба робити нашу основну роботу у напрямку перемоги над ворогом ― взяти стратегічні логістичні канали, відрізати південні фронти від постачань і розблоковувати глибоководні порти у Миколаєві, Одесі, Херсоні. Це важка праця, бо потрібно буде розмінування, а потім доінвестування, адже багато інфраструктури там знищено.