"Забруднювач платить" — заступниця міністра довкілля про законодавчі зміни щодо утилізації відходів

"Забруднювач платить" —  заступниця міністра довкілля про законодавчі зміни щодо утилізації відходів

В Україні щороку утворюється більше 10 мільйонів тонн відходів, з яких лише незначний відсоток сортується і йде на переробку. Такі дані в інтерв'ю Українському Радіо навела заступниця міністра захисту довкілля і природних ресурсів Вікторія Киреєва. За її словами, для вирішення проблеми сміття і було ухвалено рамковий Закон "Про управління відходами". Він, серед іншого, дає змогу чітко визначити: що переробляти, а що захоронювати. "Зараз наша задача – щоб захоронення стало невигідним. А переробка, навпаки, приносила заробіток та інвестиції. Для цього фінансові інструменти. І один із них – екологічний податок на захоронення відходів".  Наступний крок – посилення відповідальності виробників. Кожен із них повинен буде зібрати певну кількість своєї продукції і переробити. А якщо цього не зробить, то сплачуватиме великі штрафи", — попередила заступниця міністра захисту довкілля і природних ресурсів України. 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: зображення Karuvadgraphy із сайту Pixabay

За рік в Україні утворюється більше 10 мільйонів тонн відходів

Мене як людину, насправді, навіть підбадьорило, що під час війни ми схвалюємо Закон України "Про управління відходами" і робимо велику реформу, розповідає Вікторія Киреєва. "Зараз наша задача, як урядовців, так і органів місцевого самоврядування, полягає в тому, щоб впровадити правила поводження з відходами. І якраз цей рамковий закон нам дає змогу чітко сформулювати, що саме має перероблятися, а який відсоток захоронити. Завдяки цьому закону ми відкриваємо можливості для залучення інвестицій. І тут я хочу відразу перейти до податку. Що ми зараз маємо? Здали відходи, відвезли на полігони, просто захоронили і далі їх доля нікого не цікавить. Так, якийсь невеликий відсоток сортувався. Але плюс-мінус за рік в Україні утворюється більше 10 мільйонів тонн відходів. Це дуже велика цифра. Зараз наша задача – змінити, щоб захоронення стало невигідним. А переробка, навпаки, приносила заробіток та інвестиції. Для цього якраз включаються фінансові інструменти. І один із них – це екологічний податок саме на захоронення відходів. Тобто людина, яка утворює відходи, вона не платить екологічний податок, тому що ці відходи можна відсортувати, переробити, здати і якусь частину захоронити. Так є в інших країнах і до цього ми йдемо.", - зазначила заступниця міністра. 

Як буде побудована ця система?

В першу чергу, змінюється дозвільна система для суб'єктів, які управляють відходами, продовжує Вікторія Киреєва. "Щоб зменшити корупційні ризики і навантаження на бізнес, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів розробило інформаційну систему поводження з відходами. На нашому сайті "ЕкоСистема" всі ці процеси будуть в електронному вигляді автоматизовані. Плюс буде чітко визначений облік цих відходів, щоб ми могли відстежувати їх повний цикл життя  – від утворення і до переробки чи захоронення". 

Вікторія Киреєва. Фото: ФБ-сторінка

"Наступна наша задача – це впроваджувати саме сортування, роздільний збір відходів. І для цього ми включаємо декілька інструментів. Перший інструмент – це саме екологічний податок на захоронення відходів. Зараз Міністерство захисту довкілля напрацьовує підходити до цього разом з Міністерством фінансів і Податковою. І в найближчий час ми будемо обговорювати вже публічно проєкт змін до Закону. Другий наш інструмент – це "забруднювач платить". Є такий вислів. І є вже зареєстрований законопроєкт у Верховній Раді про відходи тари та відходи від упаковки. Ми розуміємо, що це найбільший відсоток відходів і ми не знаємо, що з ними робити. Бо сюди відносяться і пластикові пляшки, і папір, і обгортки, і скляні та алюмінієві банки, і багато іншого. Це, напевно, 95% тої сировини, яку потрібно сортувати. І якраз цей закон чітко впроваджує цей механізм. Він доволі складний. Це нова навіть фінансова система поводження з відходами в Україні. Але вона працює в Європі. В Японії вона вже має 30 рівнів сортування. Ми будемо починати з кількох видів відходів. Потім перейдемо на батарейки, електронне обладнання, шини, мастила і, навіть, утилізацію автотранспортних засобів".

Національний план поводження з відходами – це інструкція для регіонів

Таким чином, продовжує заступниця міністра, зараз поступово напрацьовується нормативно-правова база для впровадження таких інструментів. Додатково вибудовуються нові вимоги до сміттєзвалищ і полігонів. А ще трьохрівневе планування. "Раніше в Україні як було? Планування щодо поводження з відходами на місцях відбувалося програмно-цільовим методом. Сільрада чи місцева влада обирали перевізника, виділяли кошти і все сміття звозили на полігон. Зараз трохи інший підхід. Спочатку розробляється Національний план поводження з відходами – це інструкція для регіонів. Він уже проходить громадське обговорення між областями. Після нього, протягом року кожна область повинна прийняти регіональний план поводження з відходами. А після цього розробляються ще місцеві плани для населених пунктів. Я більше скажу, будуть навіть плани поводження з відходами для підприємств. Тому це буде єдина картина, що ми робимо, як ми рухаємося, і кожний процес буде взаємозалежний".

Вікторія Киреєва повідомила, що вже є  перші інвестиційні проекти з будівництва переробних підприємств. Наприклад, у Київській області найближчим часом буде підписання меморандуму з 30-ма громадами. "Також зараз дуже активно в цьому напрямку працює Полтава, Івано-Франківськ, Одеса, Харків. Тобто області рухаються і я сподіваюсь, що найближчим часом люди вже почнуть це відчувати", - додала вона. 

"Хочемо менший податок – починаємо сортувати"

Заступниця міністра наголосила, що екологічним податком на захоронення відходів також впроваджується коефіцієнт для тих, хто збирає відходи і, хто далі їх захоронює: "Той, хто буде збирати не сортоване сміття, в нього дуже буде відрізнятися податок від того, хто його сортує. Це перший такий інструмент для впровадження сортування, який держава дає бізнесу, який займається сортуванням. Тому що не буде вигідно перевізникам і тим, хто збирає відходи на полігонах, приймати не сортоване сміття. Це просто буде в декілька разів відрізнятися сума. Тобто головна ідея така: хочемо платити менший податок – починаємо сортувати. Коли з'явиться ринок сортування, попит і пропозиція, тоді все це почне розвиватися. Це буде нова сфера розвитку і виготовлення певної продукції з вторинної сировини. Додатково будуть і певні надходження до державного та місцевих бюджетів. І органи місцевого самоврядування якраз зможуть, за рахунок екологічних коштів, облаштовувати місця для збору цього сміття".  

Щодо посилення відповідальності виробників, то його Вікторія Киреєва очікує після ухвалення вже другого закону: "Про тару і упаковку": "Відповідно до цього закону, кожен виробник повинен буде зібрати певну кількість своєї продукції і переробити. А якщо цього не зробить, то сплачуватиме великі штрафи. Тому, наприклад, підприємства, які виготовляють напої, будуть зацікавлені їх зібрати. І вони задіюватимуть інші механізми для залучення людей до здачі цих відходів. Наприклад, як в Європі, де ти можеш здати пластикову пляшку і за це отримати або знижку в магазині, або просто кошти. І другий момент. Виробники, напевно, теж будуть зменшувати кількість обгорток на своїй продукції. Тобто буде все більш простіше. Напевно, вже час це змінювати".
 

Останні новини
"Азовсталь", поранення, полон, обмін, весілля. Історія кохання військових Дениса та Ганни
"Азовсталь", поранення, полон, обмін, весілля. Історія кохання військових Дениса та Ганни
Прощання зі старим Голівудом. Кромф, Сотник та Кохан про можливе злиття Netflix і Warner Bros.
Прощання зі старим Голівудом. Кромф, Сотник та Кохан про можливе злиття Netflix і Warner Bros.
"Завдяки книзі "Сьомга" я стала тією письменницею, якою є нині" — Софія Андрухович
"Завдяки книзі "Сьомга" я стала тією письменницею, якою є нині" — Софія Андрухович
"Szponcić" — Молодіжне слово 2025 року
"Szponcić" — Молодіжне слово 2025 року
Історичні зміни. Ольга Цуприкова про оновлений в Україні перелік мов, на які поширюється захист
Історичні зміни. Ольга Цуприкова про оновлений в Україні перелік мов, на які поширюється захист
Новини по темі
"Питання території за дужки винести неможливо" — Попович про мирні ініціативи США
9 стратегій для 9 мов. Інтерв'ю із заступником голови Держслужби України з етнополітики та свободи совісті
Трампу важче тиснути на Україну. Леонов про громадську думку в США і переговори у Женеві
Росія запустила по Україні 476 дронів і 48 ракет, зруйнувавши багатоповерхівки у Тернополі
Спецефір Українського Радіо "Українські дні радіо": Радіо у сучасному світі