Фото ілюстративне
Вчинення вбивства або тілесних ушкоджень, які трапляються внаслідок довготривалого домашнього насильства можуть вже розглядатися судом як елемент самозахисту
Які деталі можете розповісти?
Якщо говорити про конкретний випадок, то важко щось сказати, тому що необхідно знати ситуацію від початку і поетапно. Наразі ми знайомі з випадком тільки із засобів масової інформації, з дописів адвокатки, яка захищала жінку, яка опинилась в цій ситуації. Але якщо говорити загалом про аналогічні випадки, то дійсно, на жаль, трапляється, що жінки, які досить тривалий період страждають від будь-якого виду домашнього насильства, забирають заяви після їх подання в поліцію, інколи можуть навіть не викликати поліцію — це трапляється з різних ситуацій, через певні гендерні стереотипи, які досі панують в нашому суспільстві, через віру в те, що він виправиться, він більше такого не буде робити і так далі. Випадки такі бувають, на жаль. Буває певне суб'єктивне ставлення, фактори з боку поліції, які не ідентифікують випадок як домашнє насильство, які не вбачають, можливо, за необхідність виносити кривднику певні засоби обмеження, які дозволяє робити наше законодавство. А тимчасовий обмежувальний припис в таких ситуаціях може бути гарним захисним фактором, коли кривднику заборонено проживати в тому помешканні, де знаходиться постраждала, наближатися на певну відстань до постраждалої та інші елементи. Але для цього необхідно робити певну оцінку безпеки, щоб з'ясувати, наскільки ситуація небезпечна і які з заходів обмеження для кривдника варто ухвалити зараз.
В такій ситуації, коли кривдник загинув: наскільки вони поширені і наскільки велика ймовірність — бо я так розумію, що серед іншого тут залежить від майстерності адвоката — що того, хто вбив свого кривдника, виправдають?
Наразі останніми роками ситуація з такими випадками поліпшується, тому що вчинення вбивства або певних тілесних ушкоджень, які трапляються внаслідок довготривалого домашнього насильства можуть вже розглядатися судом саме як елемент самозахисту, що сприяє ухваленню рішення саме про виправдання особи, яка вчинила або вбивство, або нанесла певні тілесні ушкодження. 5-10 років тому ситуація була набагато гіршою, траплялися рішення суду, де в фабулі рішення було чітко описано роки тривалості домашнього насильства, описані найжахливіші випадки домашнього насильства і фізичного, і сексуального, як наслідок цього всього відбувалось вбивство кривдника і суд не брав це до уваги, і жінка, яка скоювала вбивство свого кривдника несла покарання на рівні з усіма іншими, хто вчинив вбивство.
На сьогоднішній день ситуація покращується і оцей вирок суду є доволі яскравим прикладом цього. Можуть говорити, що три роки були ці судові засідання, що це дуже довго і це певні психологічні наслідки для жінки, яка була в цьому судовому процесі…
Сімейні судді можуть виправити ситуацію
…Це ще три роки переживати весь цей кошмар, фактично…
… на жаль. З однієї сторони це дійсно надважко, це психологічний тиск, це завжди ти живеш в ситуації, коли не знаєш, що буде на наступному засіданні. Необхідно дуже ретельно вивчити — якщо про цей саме кейс говорити — чому так довго воно відбувалося, тобто це, можливо, відсутність кількості суддів в тій місцевості, де вона проживає, тому що суддя може і хворіти, і брати відпустку, і так далі — можливо через це щось подовжувалось, можливо збирали певні докази, тобто тут треба дивитися не з точки зору виправдання суддівської системи, а з точки зору самої логіки, чому так відбувалося. Сімейних судів в нас нема, на жаль, і це запровадження саме такої ланки, яка буде розглядати саме певні отакі з точки зору сімейні справи може виправити ситуацію.
Ви говорите про поліпшення ситуації, поза тим, на жаль, ці явища присутні, і домашнє насильство зазвичай — не завжди, але зазвичай полягає в тому, що, скажімо, людина, яка в ролі жертви, якщо вона має зусилля, якщо вона має бажання вирватися з цього кола, вона щось робить. Але часто жертви не те що не можуть докласти зусиль, вони навіть можливо не знають, як і з чого це починати робити і чи варто починати: можливо, як кажуть, перетерпіти — тут, до речі, не тільки про жінок, бо і діти, і чоловіки, будь-хто може стати жертвою. Якщо практичний бік взяти цієї справи все-таки, якщо говорити про визнання факту, що насильство відбувається — це перший крок. Далі що? Правильні протоколи, правильне звертання навіть до організацій, які можуть допомогти юридично і практично, навіть, якщо потрібно надати тимчасовий прихисток. При виклику поліції, якими словами сказати про те, що відбувається, щоб поліція зреагувала і щоб це було зафіксовано?
Це не складний певний алгоритм, з 2017 року в нас діє оновлене законодавство з питань захисту постраждалих від домашнього насильства. Якщо відбувається домашнє насильство, в першу чергу варто викликати поліцію. При виклику поліції, коли ми телефонуємо за номером 102, варто чітко говорити про те, що в мене відбувається домашнє насильство. Жінка може не ідентифікувати всіх видів домашнього насильства: воно буває фізичне, сексуальне, економічне і психологічне.
Чому ми говоримо тільки про жінку?
В більшості випадків це жінки. Чоловіки також є в зоні ризику, і якщо говорити про кількісне співвідношення, на базі громадської організації діє Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми, гендерної дискримінації. Ми приймаємо дзвінки, які стосуються домашнього насильства. В середньому 20-30% від загальної кількості — це дзвінки від чоловіків. Це кількість, яка останніми роками зросла, тому що років 10 тому ця кількість була 2-5% від загальної кількості. На сьогодні чоловіки частіше звертаються, частіше ідентифікують, що в їх родині, в їх сім'ї відбувається домашнє насильство того чи іншого виду. Але в тотальній більшості від домашнього насильства, від гендерно зумовленого насильства будь-якого виду страждають жінки. І це досвід, на жаль, не тільки України, а загалом цивілізованого європейського світу.
Поліція, психологічна підтримка, гаряча лінія 116 123, яка надасть певний алгоритм в індивідуальному випадку
Як правильно сигналізувати?
Варто одразу звертатися саме до поліції 102 і говорити чітко, що зараз, або вчора, тільки що, годину тому відбувся випадок домашнього насильства.
1. Фізичне насильство набагато простіше ідентифікувати, тому що до нього відносяться побої, стусани, ляпаси, шмагання, тягання за волосся — все, що має фізичний вплив має.
2. Сексуальне насильство — в нас також дуже багато знають і розуміють, що навіть якщо шлюб, то можливе сексуальне насильство і можливе згвалтування. Якщо певний період назад це не ідентифікувалось, а рахувалось, як стереотипне — подружній обов'язок і так далі, то на сьогоднішній день чітке розуміння суспільства вже майже сформовано, що навіть у шлюбі згвалтування можливо.
Психологічне насильство і економічне насильство — це ті види, які інколи досить важко ідентифікувати і зрозуміти, що це саме відбувається.
3. Економічне насильство — це не тільки позбавлення коштів для існування, харчування, одягу і так далі, це, наприклад, може бути позбавлення права працювати або, навпаки, примус до наднормової праці, важкої праці і так далі.
4. Психологічне насильство — це приниження, звинувачення, ображання, які надають певний психологічний дискомфорт постраждалій особі. Всі види насильства можуть поєднуватися один з одним і тільки одне психологічне насильство може бути, існувати роками, довготривало, виключно в одному вигляді.
Якщо постраждала особа ідентифікувала себе, як постраждала від домашнього насильства, варто звертатися в поліцію — за номером 102. В поліції є спеціальні бригади, які займаються саме випадками домашнього насильства, які обізнані з елементами ідентифікації. Якщо постраждала особа бажає проконсультуватися для розуміння подальших кроків, що буде після того, як я викличу поліцію, що буде, якщо я отримаю тимчасовий захисний припис щодо кривдника, який заборонить йому певні дії якісь. Особа може звернутися на нашу гарячу лінію за номером 116 123 — цілодобова гаряча лінія, на якій можна отримати правову консультацію і психологічну. Дуже часто саме психологічні консультації допомагають постраждалим ухвалити рішення щодо входження до кола допомоги, коли постраждала особа певний період вже живе в ситуації домашнього насильства, вона зневірена в собі, в оточуючих, в системі допомоги — їй здається, що завжди буде так, як є на сьогодні. Тому саме психолог на таких етапах може допомогти віднайти постраждалій особі отой ресурс, з яким вона піде саме шукати допомогу. Цифри по відчуттю — відсотків 30, не більше, мені так здається, зокрема жінок, які страждають від домашнього насильства, будуть одразу після першого випадку шукати допомоги, звертатися і до поліції, і до інших структур, щоби вийти з цього насильства і будувати своє життя далі. І це максимум, напевно, я сказала, що відсотків 30. Дуже багато інших будуть або чекати затишшя якогось, або вірити в стереотипи, що якщо б'є, значить любить, що ж я без нього буду робити. І отут дуже важливо для нашого суспільства продовжувати роботу щодо боротьби з цими стереотипами.
Страх майбутнього життя, якщо я від нього піду, що зі мною буде, що буде з нашими, з моїми дітьми — цей страх також дуже впливає на ухвалення певних рішень. Сьогодні ми маємо досить розгалужену систему допомоги постраждалим від домашнього насильства і не тільки консультаційної, якою є гаряча лінія, а і безпосередньо певні послуги: є шелтери, притулки для осіб, які постраждали від домашнього насильства або ж гендерно зумовленого насильства, де можна отримати тимчасову можливість проживання — це не буде на все життя можливість проживання, а на певний період 3-6-9 місяців, що дасть можливість зібратися з думками, подумати, віднайти якісь ресурси, щоб далі будувати своє життя. Якщо помешкання, в якому проживають і постраждала, і кривдник, належить постраждалій особі, звичайно можна входити в процес позбавлення права кривдника користуватися цим помешканням. Дуже багато жінок, які говорять, що вони не могли б, наприклад, розлучитися, піти від кривдника, тому що їм нема куди йти, дійсно потім з'ясовується, що це помешкання, в якому вони проживають, насправді їх власність. І кривдник просто або зареєстрований, або просто так проживає. І дуже рідко зустрічається, що жінка одразу розуміє ці правові аспекти, розуміє, що це її право, що це її житло, і навіть те, що це її чоловік, з яким вона одружена, що це жодним чином не дає йому права здійснювати випадки домашнього насильства і продовжувати проживати в цьому помешканні. Отже, алгоритм у випадку домашнього насильства не змінні — поліція, психологічна, якщо треба, підтримка та гаряча лінія 116 123, яка надасть певний алгоритм в індивідуальному випадку.
