Ігор Лосовський. Фото Світлани Мялик
"Було виключено російську мову та включено деякі мови, котрі перебувають під загрозою зникнення"
Розкажіть, будь ласка, про історію цього питання. Як так сталося, що протягом чотирьох років повномасштабної війни у цій Хартії була присутня російська мова і що було з мовами національних меншин корінних народів?
Хартію регіональних або міноритарних мов Україна ухвалила одразу після вступу до Ради Європи 1995 року. У 1996 році відбулося підписання, а в 1998-му — перша ратифікація. Там було трохи змінено суть Хартії, коли в першому ратифікаційному механізмі йшлося про мови нацменшин — було перераховано національні меншини, мови яких підпадають під положення Хартії. Серед них була російська мова, яка фактично протягом 300 років перебувала у привілейованому становищі в Україні — і під час царського режиму, і потім у Радянському Союзі, тож особливого захисту вона не потребувала, але ухвалили таке рішення і включили її у цей перелік із 12 нацменшин, мови яких підпадали під положення Хартії. Україна передала до Ради Європи ратифікаційний механізм у 2002 році, тобто вже 23 роки існував той попередній ратифікаційний механізм, де була присутня російська мова. Цього разу було внесено зміни у текст українською мовою — переклад з оригіналу англійською та французькою. Якщо попередня називалася Європейська хартія регіональних мов або мов меншин, то зараз вона називається Європейська хартія регіональних або міноритарних мов. І змінився список мов, які підпадають під Хартію: було виключено російську мову та включено деякі мови, котрі справді є такими, що перебувають під загрозою зникнення.
"Йдеться про 10 стратегій для 10 мов"
У минулому році ми як Держслужба України з етнополітики та свободи совісті розробили список мов національних меншин України, яким загрожує зникнення. Рішення ухвалила Верховна Рада, і сподіваюся, що президент усе це незабаром підпише. Назву ці мови: білоруська, болгарська, гагаузька, іврит, ідиш, караїмська, кримськотатарська, кримчацька, німецька, новогрецька, польська, ромська, румейська, словацька, угорська, урумська і чеська. Уряд ухвалив перелік цих мов і торік ми розпочали розробку Стратегії розвитку мов, яким загрожує зникнення. Йдеться про 10 стратегій для 10 мов, вони зараз перебувають на етапі міжвідомчого погодження. Сподіваємось, що до кінця року ця Стратегія буде затверджена урядом — і ми зможемо працювати над розвитком цих мов.
Деякі мови не мають кодифікації, тобто офіційно визнаного алфавіту, наприклад, ромська мова. Ми з неї й почали. Минулої п’ятниці вже було перше засідання міжвідомчої робочої групи з кодифікації ромської мови. Ця робота розрахована на наступний рік, і в 2027-му ми плануємо її завершити. Це непроста робота, тому що Україна — велика держава, і роми в різних частинах країни розмовляють різними етноромськими діалектами, які дуже відрізняються між собою. У Закарпатській області вони використовують мову на базі угорської мови, а на сході України — абсолютно інші діалекти. Ми запрошуємо до нашої робочої групи представників ромської громади — мовних фахівців, щоб вони визначили, на базі чого ми будемо планувати створення єдиної офіційної мови для України, хоча роми, ясна річ, будуть користуватися своїми діалектами. Такі ж плани маємо і щодо інших некодифікованих мов.
"Якщо меншина живе у дисперсному стані, то дуже складно забезпечити її мовний і культурний розвиток"
Замість штучної молдавської мови тепер зафіксована румунська, а також замість неіснуючої єврейської мови було додано іврит та ідиш. Замість загальної грецької чітко визначено новогрецьку, також зазначено унікальні румейську та урумську мови греків Надазов’я або Приазов’я.
Головне не назва, а потреба розвитку мови та культури цих греків. Ці території зараз тимчасово окуповані, що завдає величезного удару по можливості розвивати мову й культуру. Багато греків виїхали з тих територій, проживають в інших регіонах України або за кордоном, зокрема у Греції. Тобто ця спільнота живе у дисперсному стані. А якщо меншина живе у дисперсному стані, то дуже складно забезпечити мовний і культурний розвиток, підтримати його. Тому наше завдання — відродити ці мови, щоб вони принаймні існували. А далі самі спільноти забезпечать, щоб їхніми мовами активно користувалися, щоб ці мови були живими. Наше завдання як держави — допомогти цим спільнотам, щоб їхня мова й культура не вмерли і розвивалися в Україні.
"Основний бюджет іде на оборону, але все одно держава виділяє певні суми на розвиток національних меншин"
Ви сказали, що розроблено стратегії щодо кожної мови. А як ці стратегії будуть впроваджуватись у реальне життя? Адже на місцях буває спротив і часто бракує коштів.
Вже буде 35 років незалежності, і грошей завжди не вистачало. Останній перепис населення відбувся у 2001 році, майже чверть століття тому. Чому перепис не відбувся у 2011 році? Кажуть, що не було грошей, навіть у мирний час коштів не вистачало. А зараз, на 12-му році війни, основний бюджет іде на оборону та безпеку. Але все одно держава виділяє певні суми на розвиток національних меншин, ми намагаємось їх використовувати, хоча цих коштів недостатньо, звісно. Наша Служба є центральним органом виконавчої влади, але у нас працює до 40 працівників, ми не є великим міністерством. Ми займаємось не лише нацменшинами та етнополітикою, а ще й питаннями релігії. Наше головне завдання — створення законодавчої бази. Ми створюємо закони, нормативно-правові акти для того, щоб усе це працювало в державі, і проводимо регулярно різні заходи для наших національних спільнот, діалоги з ними, створюємо робочі групи для кодифікації. Це вже практична робота, а не просто теоретична і законодавча.
"Ми вирішили, що в Україні білоруська мова має бути захищеною"
Щодо кодифікованих мов, ми вирішили залишити білоруську мову. Вона є символом спротиву тоталітарній російсько-білоруській владі, яка існує у близькій до нас країні. Не є таємницею, що білоруська мова дуже близька до української, про що говорять фахівці-філологи. Тож ми вирішили, що в Україні білоруська мова має бути захищеною і має розвиватися. Нам вдячна білоруська громада України. Пройшов великий захід, присвячений білоруським волонтерам та військовим, які воюють на боці ЗСУ і захищають свободу й незалежність України. Вони дуже вдячні, що білоруська мова потрапила до переліку Європейської хартії.
Ігор Лосовський і Світлана Мялик
"У лютому цього року уряд затвердив кримськотатарський правопис"
Візьмемо кримськотатарську мову. Вона належить до переліку мов, яким загрожує зникнення, але вона кодифікована, причому зовсім нещодавно. Кримськотатарська мова має алфавіт латиницею, у лютому цього року уряд затвердив кримськотатарський правопис. Звісно, у нашої Служби немає усіх фахівців-філологів, але ми зібрали робочу групу тюркологів і розробили правопис кримськотатарської мови на основі латинської графіки.
До кожної мови має бути свій підхід. Наприклад, німецька мова не потребує кодифікації. Але нам в Україні треба, щоб була налагоджена система освіти, вивчення німецької мови. Це ж стосується польської та чеської мов. Місяць тому в Луцьку ми організували масштабний форум, де взяли участь представники чеської громади. Їм не вистачає вчителів чеської мови в Україні. Адже вчителі з Чехії у нас не акредитовані, це така юридична чи бюрократична процедура. Питання акредитації можна вирішити, і воно буде вирішено. Польській громаді також бракує вчителів польської мови. В Україні їх готують, але недостатньо. Працюємо над цим разом із Міністерством освіти України.
"В Україні на нашому бюджеті працює близько 100 угорських шкіл"
І угорська мова також потрапила до списку. Протягуємо руку Угорщині, попри її позицію.
У нас в Україні на нашому бюджеті працює близько 100 угорських шкіл. А в Угорщині зовсім нещодавно взагалі не було українських шкіл. Зараз працює одна школа — фактично для українських біженців, які сьогодні живуть в Угорщині. Офіційна угорська влада має претензії до України, що ми нібито недостатньо забезпечуємо угорську громаду в її освітніх вимогах, але маємо ось таку пропорцію щодо шкіл — 100 проти 1.
"Мови цих трьох народів зараз є у Хартії — крім кримськотатарської, караїмська та кримчацька"
Хочу уточнити. Рішення парламенту додає до мов корінних народів України караїмську та кримчацьку — правильно я розумію?
Ці мови додаються до списку мов, які підпадають під положення Хартії. Але корінні народи і мови корінних народів — це трохи інше. У 2021 році було ухвалено Закон про корінні народи України. Відповідно до нього, у перелік цих народів потрапляють три народи — кримські татари, караїми і кримчаки. Усі вони походять із Криму, це автохтонні народи України, які проживали в Криму. І саме мови цих трьох народів зараз є у Хартії — кримськотатарська, караїмська, кримчацька. Раніше була лише кримськотатарська.
Насамкінець хотілося б побажати, щоб саме національні громади брали на себе більшу зацікавленість та відповідальність. Ми сильні в тому, що ми — різні.
