Фото: Пресслужба співачки Vitaliia
Я б хотіла повернути це безтурботне відчуття всередині
Твоя нова пісня називається "Твір про літо". Яку історію ти в ній розповідаєш і що посилаєш нею у всесвіт?
У "Творі про літо" я розповідаю про своє літо, яке пережила і, думаю, що пережив багато хто з нас, тому що загалом це твір про любов у досить складних умовах, у яких ми зараз живемо, і про те, наскільки оці всі буденні, найзвичайніші речі, які можуть бути, зараз стали для нас дуже цінними.
У тексті є рядок про те, що за прогнозом на дворі кінець світу. Пісня при тому звучить дуже світло. Як ти сама це поєднуєш і про що вона для тебе?
Загалом ця пісня має дуже-дуже особисту підісторію, тому що цього літа я надзвичайно полюбила Дністер, бо зараз дуже хочеться тікати від новин і соцмереж кудись більше до природи. І я принесла вам таку ексклюзивну історію — цього літа на моєму улюбленому місці на Дністрі мені зробили освідчення. Тому, можна сказати, що ця пісня саме про цю історію і про цей момент.
Ти згадувала про танці на День селища, солодку вату, погану дорогу на підборах. Що з тих часів ти найбільше хочеш повернути? Не як спогад, а по-справжньому?
По-перше, я б хотіла повернути це безтурботне відчуття всередині. А по-друге, в принципі, саме з того періоду я б хотіла повернути саме оцей День селища. Це для мене був просто найбезтурботніший день у моєму житті, як я його описувала: коли ти просто збираєшся, пишеш друзям: "Коли-куди виходимо, що робимо?", і там звучить десь музика. Ти потім приходиш, ні про що не думаєш, просто відриваєшся, танцюєш цю польку, вальси — і просто прекрасне життя.
А якщо згадати себе школяркою, про що ти писала в справжньому творі про літо? Що там було?
Якщо чесно, я не пам'ятаю. Думаю, що це радше був твір про літо, яке я провела в селі у своїх бабусі і дідуся, тому що переважно я проводила літо там. І точно там було щось, як я збирала всіх друзів, робила з ними концерти (тому що бабуся з дідом мені це досі пригадують), як ми грали в якісь ігри: "День і ніч", "Море хвилюється раз" тощо. Я думаю, це було щось про село моїх бабусі і діда.
Я дійшла до того періоду, коли не чекаю якогось натхнення, щоб щось написати
Ти багато волонтериш. Музика і волонтерство — це два окремі життя чи вони одне одного тримають?
Одне одного тримають, тому що я волонтерю своєю музикою, своїми концертами і своєю творчістю. Минулого року я почала такий невеличкий благодійний тур Тернопільщиною. Їжджу по різних містах і даю такі благодійні концерти, де 100% зібраних коштів іде саме на окремі збори. Тому це одне одного тільки доповнює, тому що я допомагаю тим, чим я вмію.
І наостанок: після цієї пісні що далі? Бо зазвичай у тебе такі тривалі перерви між синглами. Чи є вже щось, що ти нікому ще не показувала?
Ну, після "Твору про літо" можу написати "Твір про зиму". [сміється] Насправді мушу сказати, що, так, це правда, в мене є такі перерви. Думаю, що нарешті я дійшла до того періоду, коли не чекаю якогось натхнення, щоб щось написати, а просто собі так навіть у списку справ пишу: так, виписатись, виписатись, виписатись. Тобто кожного дня я пишу буквально 10 чи 15 хвилин якоїсь пісні, і так набагато легше. Маю багато чернеток і замальовок, тому сподіваюся, що всі ці чернетки, як і "Твір про літо", стануть нарешті піснями, які почують.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
