"Українська радіорозвідка з цією задачею впорається". Лакійчук про протидію реактивним дронам

"Українська радіорозвідка з цією задачею впорається". Лакійчук про протидію реактивним дронам

Версія щодо використання ворогом наземних ретрансляторів під час атак безпілотниками цілком обґрунтована, бо росіяни самі "спалилися", показавши онлайн-спостереження за ударами у Києві. Виявляти такі сигнали загалом складно, однак "українська радіорозвідка з цією задачею впорається", — переконаний керівник безпекових проєктів Центру глобалістики "Стратегія 21" Павло Лакійчук. В ефірі Українського Радіо він нагадав: "У середньому до 30% ворожих дронів не долітають до своїх цілей, в тому числі до Києва, завдяки роботі наших систем радіоелектронної боротьби". Значну кількість цілей вдається перехоплювати кінетичними засобами, хоча вони дорогі. Але поява, наприклад, бойових модулів зі штучних інтелектом, що обчислюють траєкторію польоту ворожого дрона чи ракети, дозволяє здійснювати вогонь навперейми. 

0:00 0:00
10
1x

Реактивний БпЛА Geran-3. Ілюстративне фото з відкритих джерел  

"Росіяни самі "спалилися"

У Києві виявили ворожі ретранслятори, які допомагають російським "Шахедам" обходити захист і коригувати удари безпосередньо над містом. Що станом зараз відомо стосовно цих радіопристроїв, як вони потрапили до Києва і як їх вдалося виявити? 

Чесно кажучи, інформації про те, що ворожі ретранслятори для безпілотників вже виявила Служба безпеки України чи інші структурні підрозділи я ще не маю. Припущення, що противник використовує наземні модеми-ретранслятори в Києві для коригування польоту безпілотників зробив радник президента Сергій Бескрестнов ("Флеш"). Він хороший спеціаліст з радіоелектронної розвідки і його версія цілком обґрунтована. Справа в тому, що росіяни самі "спалилися". Для того, щоб похвалитися ударами по наших мостах, вони запустили ролик, де велося онлайн спостереження за ударом дрона по мосту. Це може здійснюватися трьома способами. 

Перший і найбільш вірогідний – це якраз використання наземних ретрансляторів. Тобто слабкий сигнал управління з дрона чи на дрон прямує до прийомопередавача розташовано навіть в якійсь квартирі. А звідти через наші ж інтернет-мережі противник його отримує і здійснює фактично онлайн управління. 

Другий варіант менш ймовірний, але теж допустимий, – це використання супутникових систем зв'язку, в тому числі сумнозвісного "Рассвєта". Тут ймовірність значно менша, тому що на відміну від Starlink, який має тисячі супутників на орбіті і перекриває фактично весь повітряний простір довкола Землі, супутників "Рассвета" фактично декілька одиниць і над Україною вони проходять протягом декількох десятків хвилин декілька разів на добу. І щоб отримати зв'язок через них, треба дуже чітко скоординувати дії безпілотників і супутників. Це надскладна задача.

І третій варіант – використання дрона як ретранслятора. Судячи з того, як росіяни розташовували ці Mesh-ретранслятори довкола України з території Білорусі і з окупованих територій, фактично їх дальність накриває прикордонні регіони, в тому числі Київ. Але тут радіогоризонт високий. Для того, щоб організувати зв'язок, потрібен ретранслятор, який буде "висіти" над районом бойових дій, зокрема над Києвом, на великій висоті – від 3 до 5 кілометрів. І цей варіант теж цілком можливий. Поки що наші інженери, спецслужби, досліджуючи шматки уламки дронів, які були збиті, якихось конкретних секретних антен зв'язку в цих апаратах не виявили. Тому однозначно сказати складно, яким способом вдалося ворогу передати цей сигнал. Пошук жучків десь у місті теж доволі складний з технічної точки зору, тому що це джерела випромінювання низької потужності. Але я переконаний, що СБУ, українська радіорозвідка з цією задачею впорається. 

"До 30% ворожих дронів не долітають до своїх цілей завдяки роботі наших систем РЕБ"

Тобто можна сказати, що певна вразливість Києва впродовж останніх тижнів могла бути пов'язана якраз із тим, що росіянам вдалося в той чи інший спосіб доставляти сигнал до "Шахедів", керувати ними і спрямовувати відносно точно в ціль. Вирішення цього питання, власне встановлення завад для такого зв'язку зробить Київ безпечнішим? 

Безумовно. РЕБ взагалі як складова відбиття цих повітряних загроз є важливою. Я нагадаю, що в середньому до 30% ворожих дронів не долітають до своїх цілей, в тому числі до Києва, завдяки роботі наших систем радіоелектронної боротьби. Їх просто придушують, збивають з курсу. І частина ракет противника просто не долітає до наших міст. Вони виявляються "локаційно втраченими" завдяки роботі РЕБ. 

"Бойові модулі – це плюс"

У столиці встановили 12 автоматичних кулеметних турелей зі штучним інтелектом, щоби збивати російські реактивні безпілотники. Що про цей захист відомо і що нам треба розуміти у зв'язку з такими новими обставинами? 

Бойові модулі – не новинка. Ми маємо як власні модулі, так і іноземного виробництва. Це плюс. Тому що, коли ми починали боротися зі звичайними "Шахедами", з так званими "мопедами", то це були відносно повільні цілі і оператор мобільної вогневої групи в своєму секторі міг завчасно їх  виявити і знищити. А швидкість цих цілей зросла в рази. І час перебування цілі в секторі обстрілу стає таким, що людина просто не встигає їх відстежити і відреагувати. Радіокеровані автоматичні модулі або артилерійські установки, ті ж "Гепарди", "Шилки", стають значно ефективнішими. Поява штучного інтелекту, яка вмикається при обчисленні траєкторії польоту ворожого дрона чи ракети, дозволяє здійснювати вогонь на упередження. Технології розвиваються, але не варто думати, що це такі роботи-поліцейські, які ходять вулицями нашого міста і стріляють куди завгодно. Це не так. 

Останнім часом обговорюються також інші засоби протидії реактивним "Шахедам", в тому числі швидкісні дрони-перехоплювачі і малі ракети. Наприклад, президент Зеленський згадував перехоплювач "Спис", ракету-дрон серії "Барс". Що про них відомо? Який принцип їхньої роботи? 

Чим далі змінюються технології засобів нападу, тим частіше доводиться міняти і технології засобів протидії. Якщо ті дрони-мопеди з двигунами внутрішнього згорання на швидкості до 300 км оператор дрона міг наздогнати і перехопити, наздоганяючи його в польоті, то зі швидкісними цілями це складно зробити. Бо перебування в секторі протидії ворожого дрона-ракети скорочується до лічених хвилин. Тому тут застосовується той самий принцип, що й у зенітних ракет. Зенітна ракета зазвичай не летить навздогін ракеті, яку вона перехоплює. Вона йде на перехоплення, вона летить навперейми. І, власне, ідея використання реактивних дронів-перехоплювачів, в тому числі з використанням штучного інтелекту, на цьому побудована. За великим рахунком, ці реактивні "Шахеди" зараз збивають зенітні комплекси, як наземні, так і з авіаційних засобів. І додаємо до них ще серію нових засобів – це доволі дешеві зенітні ракети, які вже використовувалися на старих дронах-перехоплювачах для перехоплення звичайних "Шахедів". 

Павло Лакійчук. Фото: uacrisis.org

"Дешевизна і простота виробництва стають ключовими параметрами"

А яка їхня вартість? Наскільки ті елементи структури захисту, які ми маємо, дешевші чи дорожчі від цих реактивних "Шахедів"? Чи досягли ми вже достатньої ефективності в плані балансу вартості "Шахедів" і засобів збиття?  

Якщо ти дуже багатий чи просто багатий, то і засіб перехоплення може бути дорожчим у 10 разів, ніж те, що перехоплюється. Подивіться, як американці б'ють по іранських дронах у Перській Затоці, коли на перехоплення дронів можуть бути використані 2, 4 і навіть 8 ракет-перехоплювачів. І не просто ракет, а найдорожчих ракет до Patriot. Ми, звісно, не можемо дозволити собі використовувати Patriot не тільки по дронах , а й по складніших цілях, тому що в нас їх обмаль. І їх ніде взяти. Тому дорогі зенітні ракети, ті ж NASAMS чи IRIS-T, збивають ворожі дрони, але цей засіб – останній варіант, якщо не збили простішими засобами ураження. А простіші засоби ураження – це або артилерійські системи, або дрони-перехоплювачі чи малогабаритні ракети-перехоплювачі. Загальна ідея, як з усіма засобами ураження у нас, тут зводиться до того, що нам треба дешево, швидко наростити виробництво засобів ураження в такій кількості, щоб вона закривала наш повітряний простір. І тут дешевизна і простота виробництва стають ключовими параметрами. Це тому, що час і гроші вирішують усе.

"FP-9 може стати певним геймчейнджером, але за умови, що ми зможемо масштабувати виробництво"

Україна працює також над виробництво власних балістичних ракет, зокрема FP-7 та FP-9. Чого чекати від нашої балістики цієї осені чи початку зими? 

Ракета FP-7 – наш аналог ATACMS або "Іскандера". Досі в цій частині ми практично повністю залежимо від наших партнерів, від того, скільки таких засобів вони зможуть нам надати. Коли ж у нас з'являється власне виробництво, то в нас розв'язані руки. І ми можемо його наростити. А ефективність застосування FP-7 буде залежати від того, наскільки ми зможемо масштабувати виробництво. 

FP-9 – ракета вже значно більшого радіусу дії. Так, вона може стати певним геймчейнджером, але за умови, що їх у нас буде на одна-дві, а ми зможемо масштабувати виробництво. Тобто є два етапи – розробка і виробництво. Обидва з них є ключовими. Один без одного не спрацює. 

Останні новини
Цінова стеля досягнута — Салій про ринок будматеріалів
Цінова стеля досягнута — Салій про ринок будматеріалів
"Найреальніший результат — великий обмін полоненими". Крамаров про переговори в Абу-Дабі
"Найреальніший результат — великий обмін полоненими". Крамаров про переговори в Абу-Дабі
Прозорі тендери та цифрові платформи закупівель: як малому бізнесу виграти чесно?
Прозорі тендери та цифрові платформи закупівель: як малому бізнесу виграти чесно?
Промінь рекомендує:  INGRET з треком "Косатка"
Промінь рекомендує: INGRET з треком "Косатка"
Несемо в майбутнє: Юля Юріна презентувала лайв-альбом і відеоконцерт "Ґвара: Витоки"
Несемо в майбутнє: Юля Юріна презентувала лайв-альбом і відеоконцерт "Ґвара: Витоки"
Новини по темі
"Найреальніший результат — великий обмін полоненими". Крамаров про переговори в Абу-Дабі
"Це було щастя". Жителька Херсона Людмила Старкова згадує день звільнення міста від російських окупантів
"Не клейте дурня" — експерт Гетьман щодо тверджень американців про обмаль ракет Patriot
"Надзвичайно важлива присутність європейців" — політолог Леонов про переговори в Абу-Дабі
Кількість користувачів "Дії" перевищила 24 млн — очільниця Мінцифри