Фото: пресслужба Alexjazz
Війна — це основне, чому я звернувся до цієї поезії
Ти сьогодні приніс нам мініальбом "Поетика", в якому п'ять пісень на вірші поетів Розстріляного відродження. Чому саме ця ідея виникла — створити альбом на вірші?
Загалом до цього мініальбому я написав десять пісень на вірші українських поетів. Здебільшого це були якраз поети доби Розстріляного відродження, лише із шістдесятників брали Стуса. І ми це все випускали просто синглами, і в мені завжди назрівала ідея зробити це більш цілісніше якось і по звуку, і щоб це було або як повноформатний, або як мініальбом. Ми написали грант для Українського культурного фонду, вони нас підтримали, і тому виник ось такий альбом.
Цій поезії сто років. Що ти в ній знайшов актуального саме зараз, у цей час, тим більше триває війна?
По-перше, війна — це основне, чому я звернувся до цієї поезії. Тому що коли я написав першу пісню на вірш Михайля Семенка "Смутний", я дуже сильно захопився нашою культурною спадщиною і зрозумів, наскільки вона багата, яскрава і наскільки було багато цікавих особистостей. Це змусило мене переосмислити наше коріння, культурну спадщину і відкривати для себе багато нових імен.
Що саме ти відкрив, працюючи над цим проєктом?
Я нові імена відкривав. Наприклад, до цього я не знав поетесу Ладю Могилянську, і взагалі, я так розумію, вона досить маловідома, тому що в інтернеті є тільки близько двадцяти п'яти її віршів.
Якою взагалі була робота над цим проєктом? Ти працював в архівах, шукав пісні в інтернеті чи як це відбувалось?
Частину віршів я знайшов у своїй бібліотеці. Окрім мого попереднього захоплення вінілом, останні роки я почав колекціонувати також і книги — якісь такі вінтажні, знайдені на аукціонах, і нові книги. Два вірші я знайшов в оцифрованих архівах бібліотеки Вернадського.
Який рядок з того, що ти знайшов, тебе найбільше пройняв?
Я не можу так сказати. Всі вірші, на які ми написали пісні, резонують мені. Тому, власне, я і брав ці вірші — для переосмислення, для пісень.
Ми маємо п'ять пісень. Які це історії і як ти їх збирав?
Для мене основним було те, щоб ця поезія в першу чергу резонувала зі мною. І напевно через свої якісь внутрішні стани я несвідомо обрав поезію, яка стосується або кохання, або якихось внутрішніх саморефлексій. Тому, напевно, це просто відгукувалось у мені, і через свою призму я переосмислив це все в пісні.
Чи зіпсували ми ці вірші, чи ні, це, напевно, не мені судити
У музичних новинах на Промені ти розповів, що практично працював зі спадком, зі святістю. Де, на твою думку, ця межа між переосмисленням і зазіханням, коли ти не можеш ламати чужий вірш, і над ним треба працювати так, щоб твоя робота в результаті нікого не образила?
Це насправді дуже складне питання, тому що дійсно я вважаю, що потрібно брати вірш і старатися максимально не змінювати його. У нас є випадки, де ми змінили якісь рядки, але це більше про ритмічну музичну історію. Але саме виривання фраз із контексту — ми цього не робили. Чи зіпсували ми ці вірші, чи ні, це, напевно, не мені судити. Ми максимально намагалися залишити ту емоцію й контексти, за яких писалися ці вірші.
Чого ти хочеш від слухача, який прослухає "Поетику"? Він відкриє для себе нові імена або просто щоб пісні залетіли у тікток?
Якщо пісні залетять у тікток, це буде теж круто, тому що більше людей зможе їх почути. Але загалом нам хотілося, щоб люди навіть просто слухали ці пісні без контексту, що це поезія. Але якщо вони зможуть ще відкрити для себе якісь нові імена і будуть розуміти, що це писалося на поезію — взагалі наша місія буде виконана.
Коли я стикаюсь із музикою Alexjazz, то від назви очікую джаз, але вмикаю і отримую постпанк. Чому не Alex Post Punk?
Нікнейм Alexjazz був придуманий ще, напевно, років п'ятнадцять тому, коли я робив джаз-хіп-хоп. Я був тоді юний, і в нас не дуже багато креативу вистачало на якісь нікнейми. Тоді я придумав цей нікнейм — і все, далі просто розвиваюсь як митець. Тому я не Alex Post Punk.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.