Ілюстративне фото: facebook/brigade128
"Це шанс свідомо обрати свій шлях у нашій бригаді"
128-ма окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада бере участь у масштабному проєкті "Сімка", який об’єднує підрозділи дронарів семи бригад. У чому його суть, на кого він розрахований і які можливості відкриває, зокрема для тих, хто після сьогоднішньої розмови захоче служити саме у вашій бригаді?
Проєкт "Сімка" придумали в оперативному командуванні "Південь". До нього залучені сім бригад. І основне завдання цього проєкту — це збільшення кількості людей, які долучаються до дронових сил наших бригад. Дронова компонента на Півдні досить активно розвивається з нашого напрямку. Яскраві кейси – перерізання логістики ворога. Ворог справді дуже нервує і ми хочемо цей успіх в цьому напрямку розвивати. Для людей, які долучаються до цього проєкту, "Сімка" – це передусім можливість зазирнути за лаштунки військової служби, зрозуміти, як працюють дронові сили в нашій бригаді. Можна спробувати себе на тих заходах, які ми проводимо. Ми їх не анонсуємо, ми просто приїжджаємо на якусь локацію, де наші інструктори розгортаються. У нас справді інструктори з неймовірним досвідом і люди до них тягнуться. Вони розповідають про дрони, привозять з собою дрони різних типів, і навіть важкі бомбери типу "Вампір", який сьогодні дуже ефективний. Далі кожен охочий може спробувати політати на симуляторі. У чому перевага цього проєкту? Це шанс свідомо обрати свій шлях у нашій бригаді і зрозуміти, де в дронових силах ти можеш бути найефективніший і що тобі, як людині, найцікавіше.
"Дронові сили розвиваються і для цього потрібні люди"
Ми часто чуємо про те, що "навчимо з нуля". А як довго людина навчається, де найбільші труднощі і, можливо, для кого?
Почнемо з того, що при відборі людей до нашої бригади, спочатку йде консультація саме з рекрутером. Людина звертається, каже про свої вміння, досвід і де б хотіла себе бачити в бригаді. Це можуть бути і айтівці, і логісти, і водії. І це все ми говоримо виключно про дронову компоненту, бо дронові сили розвиваються і для цього потрібні люди. Ми виготовляємо самостійно свої дрони, свої НРК і, звичайно, чим більше людей, тим швидкість виготовлення та ефективності використання зростає. Тому перший етап – це спілкування з рекрутингом. Далі відбуваються певні тести. Головне, чи людині цікава та посада, яка їй пропонується. Якщо людина каже: "Так, мені ця посада підходить", наприклад, посада діловода, то ми тоді виходимо на батальйон і кажемо, що є такий претендент. Далі батальйон з цим функціоналом думає, чи ця людина підходить чи не підходить.
Стосовно операторів дронів, то, в принципі, доєднатися може кожен. Там не потрібні якісь технічні знання. Ми всього навчаємо. Навчання триває близько місяця. У нас є велика школа "Вартові галактики". Це одна з кількох шкіл, які діють в нашій бригаді, тому що в нас є і школа, де навчають протидіяти ворожим дронам. Навчання триває місяць, починається з симуляторів. Далі дається трішки технічної частини, з чого складаються ті чи інші дрони. І потім людина вже обирає, що її більше цікавить, подобається, з чим вона хоче працювати і де вона себе бачить та де може бути найефективнішою.
"Молоді хлопці "заточені під джойстики" показують дуже цікаві результати"
Але ж дрони є різні. Чи передбачає навчання певну універсальність дронарів, щоб людина вміла переключитися з одного на інший?
Звичайно. У школі "Вартові галактики" ти спершу маєш зрозуміти, як працює кожен з дронів. Це для загального розвитку і, в принципі, це починається з симуляторів. Потім у нас є тренажерні FPV, без боєкомплекту. Тобто спочатку люди опановують усі типи дронів, а вже згодом в процесі навчання обирають те, що їм більше подобається і куди вони хочуть піти. А дрони абсолютно різні і кожен може себе знайти. Якщо, приміром, ви не вмієте літати на FPV-дроні, бо там справді не всім вдається… Хоча до нас приходили люди, які вже на першому тижні навчання показували такі результати, що інструктори розуміли, що людина випереджає програму на тиждень. Тобто приходять молоді хлопці "заточені під джойстики", які з дитинства грали в комп'ютерні ігри, і показують дуже цікаві результати. І в нас були такі кейси. Далі є, наприклад, розвідувальні дрони, є ударні крила. Тобто абсолютно кожен себе знайде. Хтось, наприклад, може захоче ці дрони виготовляти, ремонтувати, паяти тощо.
Є в нас і НРК. Цей напрямок ми сьогодні дуже активно розвиваємо. Наприклад, у нас дуже відомий підрозділ – рота ударних безпілотних авіаційних комплексів 2-го гірсько-штурмового батальйону. І вони самостійно створюють автомобілі на радіокеруванні, які їдуть без водія. У них вже є такий кейс. Це дозволяє рятувати життя особового складу. Також є квадроцикли на радіокеруванні, є НРК, які можуть перевозити до 600 кг навантаження. І це все дозволяє нам якісно працювати по логістиці, по забезпеченню позиції наших піхотинців і зберігати життя людям.
Ігор Ткаченко. Фото: Суспільне Запоріжжя
"У дронарях сьогодні кожен може знайти собі якусь посаду"
Пілот дронів – це і престижно, і популярно. Наскільки ми знаємо з розповідей ваших колег-рекрутерів, саме на дронарів зараз найбільший попит і люди найчастіше туди подаються. Але, чи є все-таки якісь обмеження – зір поганий, тремор рук чи пальців, абощо?
Коли рекрутер проводить співбесіду, то, звичайно, здоров'я передусім, воно важливе. Але я вам скажу, що в батальйоні безпілотних систем чи в інших підрозділах… Бо сьогодні в кожному батальйоні нашої бригади є дронова компонента, і для того, щоб ці дрони літали, якісно працювали, потрібні люди, які будуть паяти, крутити ці дрони, збирати і доставляти. Тому, в принципі, в дронарях сьогодні кожен може знайти собі якусь посаду.
"Це дуже крута спеціальність"
Звичайно, бути сьогодні FPV-дронарем – це дуже крута спеціальність. Тому що перебуваючи доволі далеко від лінії бойового зіткнення, ти можеш певною мірою змінювати хід бойових дій. І якщо зараз переглянути в соцмережах роботу батальйону безпілотних систем нашої бригади, то там видно настільки ефективно і швидко вони відпрацьовують. Вони покращують свої вміння, навички. А це в тому числі пов'язано з тим, що інструктори, які навчають у школі "Вартові галактики", регулярно бувають на полі бою, дивляться на те, що працює. Бо трапляється таке, що певні дрони, які були ефективні кілька місяців тому, вже не ефективні сьогодні. І в нашій бригаді в цьому плані є певна гнучкість. У нас немає такого, щоб робити однотипні дрони у великій кількості. Навпаки, потрібно завжди робити ті дрони, які сьогодні ефективні і можуть бути ефективні, скажімо, завтра. І тому, якщо колись для знищення якоїсь бронетехніки потрібно було 5-6 дронів, то сьогодні значно менше, але вони трішки модифіковані. І їх виготовляють наші майстерні. Ми постійно працюємо над двома аспектами – щоб дрон ніс більше навантаження і летів щодалі. Звичайно, поєднати ці дві речі дуже важко, але ми над цим активно працюємо.