У разі морозів наступна зима для Києва щодо електроенергії може бути, як і попередня — Кудрицький

У разі морозів наступна зима для Києва щодо електроенергії може бути, як і попередня — Кудрицький

Наступна зима для Києва щодо електроенергії, генерацію якої атакуватиме Росія, на превеликий жаль, може бути такою ж важкою, як і попередня, якщо виявиться такою ж холодною. Це зазначив в ексклюзивному інтерв'ю Українському Радіо ексголова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький. За його словами, Україна відновлює пошкоджені енергетичні об’єкти, але цього недостатньо, щоб покрити потреби споживання електроенергії взимку. Від кінця минулого опалювального сезону країна побудувала лише 200–300 МВт нових генерувальних потужностей із необхідних 3–4 тисяч, стверджує Володимир Кудрицький.

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: Суспільне Дніпро

"Ми побудували лише 200–300 МВт із необхідних 3–4 тисяч"

Що у нас з генерацією електроенергії і чому, на вашу думку, підготовка була провалена?

Усе дуже просто. Торік дефіцит електроенергії в окремі моменти сягав 7 тисяч мегаватів. І для того, щоб хоча б частково його компенсувати, необхідно збудувати 3-4 тисячі мегаватів нових генерувальних потужностей, нових електростанцій, зокрема газових. Саме газові електростанції взимку є найефективнішим засобом виробництва електроенергії, оскільки, наприклад, сонячні електростанції взимку неактивні, а вітрові електростанції будувати довго.

Відповідно, за цей період — від кінця минулої зими — ми побудували близько 200-300 мегаватів із тих 3–4 тисяч, які потрібні енергосистемі. Відповідно, оснащення нашої енергосистеми генерувальними потужностями принципово не покращилося. Тобто електростанцій усе ще не вистачає, щоб покрити потреби споживання. Отже, ситуація не буде кардинально кращою, ніж минулої зими, якщо морози будуть такими самими. 

Чому так мало побудовано газової генерації? Наскільки споживачів вистачає потужності 200-300 МВт? Це невеличкий мікрорайон, великий район чи невелике місто? 

200-300 МВт — це невеликий обласний центр. Але 200-300 МВт — це 5% нашого дефіциту минулої зими. Тобто країні потрібно набагато більше — у 10–20 разів більше, ніж ми побудували.

"Відновлення пошкоджених потужностей недостатньо — потрібно будувати нову генерацію"

З якими потужностями ми входимо в цю зиму? Якщо порівняти з минулим роком, ситуація в нашій енергетиці ще гірша?

Щороку, починаючи з 2023 року, після проходження складної зими під обстрілами Україна відновлює пошкоджені енергетичні об’єкти — як мережеві, так і генерувальні. Це великі вугільні й газові електростанції, ТЕЦ, ТЕС, гідроелектростанції — великі укріплені об’єкти радянського зразка, які ворог щозими руйнує ракетами й дронами. Відповідно, ми втрачаємо від 6 до 9 тисяч МВт пошкоджених потужностей і відновлюємо приблизно такий самий обсяг. Станом на початок минулої зими, після 2024 року, ми як країна відновили те, що могли. Але це не завадило росіянам знову зруйнувати ті самі об’єкти. Тому ми й надалі відновлюватимемо стільки, скільки зможемо. Це відновлення відбувається щороку. 

Проблема в тому, що цього недостатньо. Навіть відновивши все, що ворог пошкодив минулої зими, ми опинимося в такому самому становищі, як на початку тієї зими. А ви прекрасно пам’ятаєте, якою важкою вона була. Тобто нам потрібно більше: не просто відновити пошкоджене, а й побудувати нову генерацію.

Більше того, ця генерація, звичайно, має бути розосередженою, щоб ворогу було набагато важче в неї влучити й знищити її. І саме це є основною проблемою підготовки до опалювального сезону, а не ті плани стійкості й відсотки, про які нам бадьоро звітував уряд. Тим більше, коли представники уряду кажуть, що, наприклад, плани стійкості виконані на 60%, але після першої або другої масованої атаки ворога на Київ у місті зникає вода, це означає одну просту річ: водоканал не обладнаний відповідними резервними джерелами живлення — генераторами. І тоді в мене виникає запитання: якщо водоканал на 57 чи 67% обладнаний генераторами, але не працює під час російських атак, коли зникає живлення із зовнішньої мережі, то це, скажімо так, просто задурювання голови суспільству. Адже коли ви вмикаєте світло у своїй оселі, воно ж не вмикається на 57%. Правда? Воно або є, або його немає. Так само мають працювати й об’єкти критичної інфраструктури у великих містах. Вони вже давно мали бути обладнані резервними джерелами живлення, щоб після російської атаки в людей не зникала вода. Це теж важливий аспект підготовки до опалювального сезону. 

Мені здається, що уряд дуже завищив відсотки виконання навіть цього аспекту планів стійкості — забезпечення об’єктів критичної інфраструктури резервними джерелами живлення. Боюся, що в масштабах країни цей показник насправді становить 5–10%. Тобто, грубо кажучи, більшість об’єктів критичної інфраструктури в країні в разі зникнення напруги в локальній електромережі просто не працюватимуть. Це будуть котельні, лікарні, каналізаційно-насосні станції водоканалів. Вони просто відключатимуться, і люди залишатимуться без критично важливих послуг. А всі ці об’єкти давно мали бути обладнані дизельними генераторами.

"Центральна і місцева влада провалили свої завдання"

Як так сталося? Чия це все ж таки відповідальність? І чи є зараз час і фінансові ресурси, щоб виправити ситуацію?

Відповідальність за забезпечення об’єктів критичної інфраструктури в містах резервними джерелами живлення лежить на місцевій владі. Конкретно в Києві це відповідальність КМДА. У Львові це відповідальність відповідного мера та Львівської міської ради. Тобто це відповідальність місцевої влади.

Відповідальність центральної влади полягає в тому, щоб розгорнути в енергосистемі загалом достатню кількість розподіленої, децентралізованої генерації. Її поява має забезпечити умови, за яких електропостачання в Києві, Харкові, Вінниці не зникатиме після російських атак. Тоді буде можливість і надалі живити критичну інфраструктуру від мережі.

Тобто центральна влада сприяє розбудові генерації в достатній кількості, щоб у мережі залишалося достатньо електроенергії хоча б для живлення критичної інфраструктури. А місцева влада створює, умовно кажучи, другу лінію захисту — забезпечує всі об’єкти критичної інфраструктури резервними джерелами живлення. Якщо мережа все-таки зникає, усі ці об’єкти мають продовжувати працювати від автономних джерел живлення — дизельних або газових генераторів.

І перше, і друге завдання — як центральної, так і місцевої влади — фактично провалене. Ми бачимо це на прикладі Києва. Але запевняю вас: в абсолютній більшості громад ситуація не краща. Якби інтенсивність обстрілів Києва повторилася в будь-якому іншому місті, ми побачили б те саме — за дуже рідкісним винятком, можливо.


Володимир Кудрицький. Фото з відкритих джерел

"700 генераторів не гарантують водопостачання"

Виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Пантелеєв під час брифінгу сказав, що на об’єктах тепло- й водопостачання в Києві встановлено близько 700 генераторів. Проте забезпечення основних і найпотужніших об’єктів потребує будівництва окремих електростанцій. Поясніть, будь ласка, чому для цього потрібні додаткові електростанції? Де тоді працюють ці 700 генераторів? 

Є об’єкти критичної інфраструктури, які невеликі за розміром і не потребують великої потужності. Наприклад, якась невелика котельня — скажімо, у місті Сміла. Вона може споживати 200 кВт потужності, і для неї може бути достатньо генератора на 300 кВт. А є величезні об’єкти, потужність яких вимірюється тисячами кіловатів. Наприклад, насосні групи Київського водоканалу. Для таких об’єктів звичайного дизельного генератора вже може бути недостатньо, адже дизельні генератори бувають потужністю до 1000 кВт. Обладнання більшої потужності — це вже повноцінна електростанція. Тому для таких об’єктів логічно будувати відповідні невеликі електростанції, щоб забезпечити резервне живлення.

І тут немає нічого нового чи нездійсненного. Такі електростанції, наприклад газові, можна будувати для Київського водоканалу, щоб забезпечити покриття так званих стартових, або пускових, струмів величезних насосів, які перекачують воду для системи водопостачання Києва. Для цього потрібно встановити додаткові агрегати, які забезпечуватимуть можливість запуску таких насосів. Це інженерні рішення, які давно відомі. Їх можна було б реалізувати протягом 6–8 місяців.

Те, що цього не зроблено, — провал. А ті невеликі дизельні генератори, якщо їх справді 700, можуть живити окремі невеликі локальні об’єкти водоканалу. Але яка з цього користь, якщо води все одно немає, бо основні насоси залишаються без живлення? Який сенс говорити про ці 700 невеликих генераторів, якщо основна функція системи водопостачання не виконується? Завдання ж не в тому, щоб просто поставити галочку й відзвітувати, що встановлено 700 чи 7 тисяч якихось невеликих генераторів. Завдання — забезпечити людей водою. А для цього потрібно спроєктувати й реалізувати відповідне інженерне рішення. А цього не зробили. Ось у чому проблема.

"Може бути так само складно, як минулої зими"

Виходить, що киянам треба готуватися до чергового удару, після якого знову може зникнути вода? І що сильніший удар та триваліше відновлення, то довше може не бути водопостачання?

Ми не знаємо, якими будуть перерви у водопостачанні Києва. Бачимо, що вони вже є. На превеликий жаль, ці перерви вже відбуваються. Цьому можна було б запобігти, але цього не зробили. Відповідаючи на ваше запитання, що можна швидко зробити, щоб полегшити проходження наступного опалювального сезону на рівні країни та великих міст, таких як Київ, скажу: практично вже нічого. Цю зиму, на жаль, нам доведеться переживати в тих умовах і з тим рівнем підготовки, які забезпечили нам місцева влада та уряд.

Тож киянам потрібно готуватися до графіків не лише відключень світла, а й води?

Не можу цього сказати, адже все залежить від ударів ворога. Цього ніхто не знає. На жаль, бачимо, що вода іноді може зникати. Це вже відбувається. Очевидно, що після російських ударів можуть пошкоджуватися об’єкти енергетичної інфраструктури, через що насосні групи Київського водоканалу залишатимуться без електроживлення. Таке не виключено. Але спрогнозувати тривалість цих відключень наразі абсолютно неможливо. Просто треба розуміти, що наступна зима для Києва, на превеликий жаль, може бути такою ж важкою, як і попередня, якщо виявиться такою ж холодною.

 

НАГАДУЄМО, ЩО УКРАЇНСЬКЕ РАДІО ― ВІДКРИТИЙ МАЙДАНЧИК ДЛЯ ДИСКУСІЙ. ПРЕДСТАВНИКИ УРЯДУ І ВЛАДИ КИЄВА ТАКОЖ МОЖУТЬ ВИСЛОВИТИ СВОЮ ДУМКУ ЩОДО ОЗНАЧЕНИХ ПІД ЧАС РОЗМОВИ ІЗ ЕКСГОЛОВОЮ ПРАВЛІННЯ НЕК "УКРЕНЕРГО" ВОЛОДИМИРОМ КУДРИЦЬКИМ ПИТАНЬ.

 

Останні новини
Цінова стеля досягнута — Салій про ринок будматеріалів
Цінова стеля досягнута — Салій про ринок будматеріалів
"Найреальніший результат — великий обмін полоненими". Крамаров про переговори в Абу-Дабі
"Найреальніший результат — великий обмін полоненими". Крамаров про переговори в Абу-Дабі
Прозорі тендери та цифрові платформи закупівель: як малому бізнесу виграти чесно?
Прозорі тендери та цифрові платформи закупівель: як малому бізнесу виграти чесно?
Промінь рекомендує:  INGRET з треком "Косатка"
Промінь рекомендує: INGRET з треком "Косатка"
Несемо в майбутнє: Юля Юріна презентувала лайв-альбом і відеоконцерт "Ґвара: Витоки"
Несемо в майбутнє: Юля Юріна презентувала лайв-альбом і відеоконцерт "Ґвара: Витоки"
Новини по темі
"Паніку нагнітати не треба, але..": Ігнатьєв про захист енергооб'єктів і нову тактику ворога
Андрій Гевко: Україна має готувати резерви теплового обладнання до початку опалювального сезону
ТЕЦ під землею і тривалість децентралізації енергосистеми Києва: оцінка колишнього в.о. міністра енергетики Бойка
Черги відключень електроенергії діють на Київщині, а у Києві є графіки для конкретних адрес — речниця КМВА
Хто гарантуватиме енергетичну безпеку Європи: роль Польщі, Норвегії та Балтійського моря