"Мости — міцні споруди, але…": експерти про захист від російських ударів

"Мости — міцні споруди, але…": експерти про захист від російських ударів

Мости — достатньо міцні споруди, які здатні витримати влучання дронів і навіть балістики. Однак численні точкові удари по якомусь об'єкту зрештою можуть призвести до руйнування, зазначає колишній перший заступник міністра інфраструктури України Володимир Шульмейстер. В ефірі Українського Радіо він нагадав, що загалом через річку Дніпро нині проходить 20 мостів, включно з греблями, що фактично й забезпечує економічну комунікацію між обома берегами. Але специфіка в тому, що ці споруди зосереджені на 8-ми локаціях. "Понтонні і поромні переправи мають право на життя, але це тимчасове рішення", – каже експерт. Відповідно оперативне відновлення, а передусім захист мостів є надзвичайно актуальним, погоджується віцепрезидент, директор науково-технічного центру Академії будівництва України Іван Перегінець. І додає: "Я думаю, це треба враховувати при виставленні репарацій. Нехай це буде через десятки років, але це треба робити, щоб Російська Федерація це все відшкодувала". 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: rbc.ua

"В Україні 28,5 тисяч мостів"

Скільки мостів загалом в Україні і в якому вони стані? 

Іван Перегінець: В Україні достатньо багато мостів. Якщо бути точним, то загалом в Україні 28,5 тисяч мостів і 20 з них проходять через головну водну артерію – річку Дніпро. До речі, протяжність Дніпра Україною становить майже 1 тис. км, тому ці 20 мостів і переправ через каскад електростанцій відіграють надзвичайно велику роль у соціально-економічному житті країни, громад і окремих людей. Що стосується великих міст – Києва, Дніпра, Запоріжжя, то це грає ще й велику роль у життєдіяльності цих міст. Тому, безумовно, заважаючи на інтенсивність обстрілів ворога, захист мостів є надзвичайно актуальним.

"Залізобетонні вантові конструкції розраховуються на сотні років експлуатації"

Наші мости будувалися в різні часи, за різними технологіями, інженерними підходами. Наскільки вони відрізняються, зокрема, з точки зору міцності, стійкості під час обстрілів? 

Іван Перегінець: Тут потрібно сказати, що інженерна школа містобудування в Україні надзвичайно велика, довга. Перші мости, наприклад, в Дніпрі були ще з кінця XIX сторіччя. Міст Патона в 53-му році – унікальна споруда, суцільно зварена конструкція більше кілометра. Залізобетонні вантові конструкції розраховуються на сотні років експлуатації з максимальною кількістю можливих навантажень на них і власної ваги, і тимчасових навантажень (транспорту, людей), і природних моментів (лід, вода, вітер). Це все сумується і з коефіцієнтами запасу проєктуються і будуються. Тому мости – дійсно достатньо потужні інженерні споруди. Але ворожі обстріли різними видами озброєння, які останнім часом інтенсифікуються, і балістика, яку росіяни застосовують по мостах, безумовно можуть призвести до пошкодження інженерних конструкцій мосту. Основні – це прольоти, їх можна швидко відновити. Є несучі конструкції і є безпосередньо опори, які при інтенсивному русі треба буде просто демонтувати і будувати заново. Тому, повертаючись до їхньої ролі, ми ж бачимо по Південному мосту в Києві, наскільки стався колапс зразу як тільки перекрили рух. Те ж саме стосується Південного мосту в Дніпрі, Антонівського мосту. Каховська дамба зараз під окупацією, але всі ці споруди по Дніпру дуже важливі, починаючи з Вишгорода і далі. І технологічно – унікальні мости. Є ще Черкаська дамба, довжина якої сягає близько 15 км, включаючи мостовий і дамбовий перехід. У Дніпрі, наприклад, є унікальний залізничний міст, який був перший в Європі збудований. 

Тобто всі ці споруди будуються з великими запасами міцності, особливо, якщо говорити про ті, які спираються на дамби. Але чи при розрахунку цих запасів міцності хтось колись думав про виклики пов'язані з застосуванням зброї? Це взагалі фігурувало в інженерних розрахунках, при проєктуванні та будівництві? 

Іван Перегінець: Я думаю, що так, хоча це і цивільні споруди. Але ми знаємо, наскільки була закрита військова і оборонна тематика в Радянському Союзі, про що кажуть навіть ті сховища, укриття, які будувалися, то мости, як артерії руху військ тощо, безумовно, мали певний коефіцієнт міцності з урахуванням і цих моментів. Хоча це цивільна споруда. 

"Це треба враховувати при виставленні репарацій"

Чи є у нас такі мости, без яких взагалі не обійтися, бо немає ніяких альтернативних шляхів? 

Іван Перегінець: Якщо ми беремо такі основні міста як Запоріжжя, Дніпро і Київ, то в Дніпрі і Запоріжжі є по 5 мостів, у Києві загалом 9 мостів, які проходять через русло Дніпра та притоки. Тобто тут альтернативи є. Якщо ж ми беремо, наприклад, Кременчук, Черкаси чи Каховську дамбу, яка, на жаль, була підірвана в 23-му році, то там з альтернативою може бути уже проблематично, тому що прийдеться робити дуже великий "гак" для об'їзду. І якщо провести чисто економічні розрахунки, умовно, якщо взяти тисячу водіїв, які їдуть на роботу, де година їхньої роботи оцінюється, наприклад, у 200 гривень, то це вже 4 млн грн втрат тільки за одну годину, не враховуючи пального та інших аспектів. Тобто це каже про те, наскільки важливими є мости з точки зору економічної складової, не кажучи вже про забруднення довкілля зайвими вихлопами тощо. Тобто це все необхідно враховувати. І я думаю, це треба враховувати при виставленні репарацій. Нехай це буде через десятки років, але це треба робити, щоб Російська Федерація це все відшкодувала.

Іван Перегінець. Фото: facebook/ivan.pereginec

"Специфіка України в тому, що ці мости зосереджені на 8-ми локаціях"

Коли ми говоримо про економіку, про логіку транспортних процесів, зав'язаних на мостах, то часто чуємо про таке поняття як дорога-дублер, траса-дублер. Чи є у нас мости-дублери? Як взагалі в масштабах держави це все побудовано? 

Володимир Шульмейстер: Якщо ми подивимось на карту, то бачимо, що Україна розділена Дніпром на східну та західну, і це вже накладає певні передумови. Економіка України є на обох берегах, тому комунікація між ними дуже важлива. Це важливо і для економіки, і для стратегії, і зараз для війни. Особливо для війни, тому що більша частина військового виробництва розташована на заході України. А все, що там виробляється, потрібне на сході. Більшість вантажів йде дорогою, залізницею і все це йде мостами. Тому для України це дуже важливо.

Як ці береги у нас єднаються? Вони єднаються мостами і греблями. В Україні зараз є 5 гребель з мостами. А загалом через Дніпро йде 20 мостів, включаючи греблі, і це фактично забезпечує комунікацію між лівим та правим берегами. Специфіка України в тому, що ці мости зосереджені на 8-ми локаціях. Тобто вони не рівномірно розсіяні по Дніпру. Одна з локацій – це Київ, який має 9 переходів. Далі йдуть Вишгород з греблею, Канів з греблею. У Черкасах є гребля та міст через Дніпро. А ще нижче є Кременчук, Кам'янське, в місті Дніпро 4 мости і в Запоріжжі. Нижче Запоріжжя на сьогодні переправ немає. Тобто для економіки України, для її обороноздатності ці споруди дуже важливе значення відіграють. 

"Кожен міст — приблизно 100 тисяч автівок за день"

Чи готова наша транспортна система до перенаправлення потоків, якщо один із мостів, умовно в столиці, виходить з ладу? І які це можуть бути шляхи? 

Володимир Шульмейстер: Якщо один із мостів не працює, то найлогічніше перенапрявляти потік на інші мости. Кожен міст – це приблизно 100 тисяч автівок за день. І якщо з шести мостів один не працює, то потік на інших мостах збільшується приблизно на 20%. Або треба щось робити з цим потоком, тобто обмежувати, якось розтягувати ці піки, коли автівки перетинають річку. Я не знаю, чи це робиться зараз, але це робота для держави. Тут треба робити сценарії і певні пакети рішень, що трапиться, якщо один чи два з мостів не працюватимуть. Тобто це може бути обмеження трафіку, забезпечення людей іншими видами транспорту (метро, електричка). Це теж альтернативи для людей, щоб перетнути річку, якщо це потрібно. Треба також розмовляти з громадянами і пояснювати, чому в той чи інший день треба менше їздити автівкою. 

"Понтонні і поромні переправи мають право на життя, але це тимчасове рішення"

Понтонні переправи, поромне сполучення можуть стати альтернативою? Вони загалом розглядаються і наскільки вони дійсно можуть ефективно забезпечити переправу тих же пасажирів?

Володимир Шульмейстер: Так, понтонні і поромні переправи мають право на життя, але все це тимчасове рішення. Це для того, щоб відновити нормальні, стабільні з'єднання мостами. Тобто, якщо є якесь влучання і міст треба ремонтувати, то на цей період можна використовувати ці тимчасові рішення. Але це не вирішує проблему системно, тому що пропускна спроможність цих рішень дуже обмежена. Якщо один міст може пропускати 100 тисяч машин на добу, то понтонна переправа — 10 тисяч максимум. Але це може бути рішення для якихось стратегічних вантажів. 

Володимир Шульмейстер. Фото: facebook/infrarada

"Мости досить стійкі до влучання дронів і навіть балістики. Але.."

Наскільки такі споруди придатні для того, щоб застосовувати на них пасивний захист? Існують якісь інженерні рішення для захисту мостів і гребель? Можливо якісь нестандартні, несиметричні рішення є? 

Володимир Шульмейстер: Захист мостів від дронів точно можна і треба робити. Балістика – це інша річ. Я впевнений, що є рішення захисту від балістики, але вони більш обмежені, ніж проти дронів. Але мости досить стійкі до влучання дронів і навіть балістики. Це може бути пошкодження самої дороги, але в більшості випадків це ремонтується. Тобто тут треба готувати команди, які можуть швидко ремонтувати і повертати мости до операційної діяльності. Хоча мости будуються не для того, щоб по них били дронами чи балістикою. Мости будуються для руху транспорту. І вони будуються з запасом міцності 2-2,5. Тобто мости – це міцні споруди, але не для того, щоб по них гатили балістикою. Але завалити міст – дуже складно. Вірогідність того, що міст завалиться дуже мала, але якщо гатити по ньому багато разів, то таке може статися. 

"Тунелі — інший горизонт планування"

Наскільки в наших умовах реалістична ідея прокладання автомобільних тунелів? Скільки це коштує і скільки часу на це потрібно? 

Володимир Шульмейстер: Це дуже реалістична ідея, але вона дуже багато коштує. І це не на цю чи наступну зиму. Тунелі — це інший горизонт планування, багато грошей і часу. Для вирішення проблеми зараз – це не про тунелі.