Авторське право і патентний захист для авторів і винахідників

Авторське право і патентний захист для авторів і винахідників

Що саме ми захищаємо, коли говоримо про інтелектуальну власність? Назву? Логотип? Рецепт? Технологію? А якщо ви написали пісню, створили комп'ютерну програму чи придумали назву для власної кав'ярні – це теж потрібно реєструвати?

Інтелектуальна власність – одна з тем переговорів України про вступ до ЄС. Це сьомий розділ Кластера 2 "Внутрішній ринок". Але за цією офіційною назвою – цілком життєві ситуації. Наприклад, ви створили бізнес. Придумали назву, кілька років вкладалися у її впізнаваність. Здається, вона ваша. Але потім одного дня з'ясовується, що користуватися нею ви більше не можете.

 

0:00 0:00
10
1x

Історія винороба з Одещини

Костянтин Тинтулов – співвласник виноробні Villa Tinta на півдні Одещини, у Бессарабії. Але як власний бренд вона з'явилася не одразу. Засновником був батько, його справу продовжили дружина і двоє синів. Починаючи з 1998 року це була винарня первинного виноробства, де виробляли виноматеріали, які в пляшки не розіллєш. А в Європі це завжди називалось wine and bulk, тобто вино наливом. Багато років родина продавала вино, виноматеріал або вино наливом, але водночас втрачалася самоідентичність, бо жодне з підприємств, які купували цей матеріал, не згадували, де він вироблений. Тобто продукт створювали Тинтулови, але покупець про це міг навіть не знати.

У 2017 році родина вирішила виходити вже з власною назвою - Villa Tinta. І тут з’ясувалося, що створити бренд – лише половина справи. Треба ще зробити так, щоб ця назва юридично залишалася твоєю. Сьогодні Villa Tinta – зареєстрована торговельна марка. А родина думає і про її захист за межами України.

Як це працює в ЄС

Хибно вважати, ніби будь-яка реєстрація у Європі автоматично діє на весь ЄС. Бо якщо, наприклад, зробити італійську реєстрацію, то вона діятиме лише в Італії. Так само з французькою чи будь-якою іншою. Але водночас є можливість зареєструватися й отримати торговельну марку Європейського Союзу. Реєструєш один раз у європейському відомстві з інтелектуальної власності (ЄУІПО), і вона захищає бренд одразу в усіх 27 країнах спільного ринку. Так само працює єдиний патент на винаходи.

Натомість національне українське свідоцтво діє лише в Україні. Щоб приєднатися, Україна підтягує захист інтелектуальної власності до європейського рівня – це і є одна з умов вступу.

Чи треба реєструвати все, що ви створюєте? Ні. Бо різні речі захищаються по-різному. Якщо ви написали текст, музику чи зробили фотографію, авторське право виникає з моменту створення твору. Реєструвати його, щоб стати автором, не потрібно. Із назвою бізнесу чи логотипом – інакше. Вони можуть бути торговельною маркою. І тут ще до запуску краще перевірити: чи немає вже такої або схожої марки. І така перевірка – це не просто відповідь "назва вільна" або "зайнята". Фахівець оцінює, наскільки вона схожа на вже зареєстровані марки і чи не виникне ризику порушити чужі права.

Євгенія Ступчук, керуюча партнерка патентно-юридичної агенції "Синергія", пояснює, що юрист, чи патентний повірений перевіряє всю інформацію по базах і видає висновки: чи можна реєструвати логотип у тому вигляді, який є, чи потрібно щось змінити або додати, щоб мінімізувати ризики й отримати на виході реєстрацію прав. Тобто спочатку опис ідеї, логотипу, потім консультація зі спеціалістом і тоді вже подавання на реєстрацію.

Але правова охорона діє з моменту подачі заявки. Тобто на етапі подання ваша заявка в пріоритеті. І якщо хтось пізніше подасть схожу торговельну марку, то на етапі експертизи переваги отримуєте ви, оскільки ви раніше подали.

Як захистити себе і не порушити чужих прав

Варто пам’ятати, що українське свідоцтво захищає вас лише в Україні. Щоб назва була вашою і в Європі, її треба окремо реєструвати в європейському відомстві. Багато хто про це дізнається вже на митниці, коли товар не пускають. Перевіряти варто не лише, щоб захистити себе, а й щоб самому не зайти на територію чужих прав. І недостатньо лише трохи змінити чиюсь назву, логотип або упаковку.

Уявіть, що ви вирішили робити футболки. Знайшли в інтернеті зображення Людини-павука, завантажили його, надрукували на сотні футболок – і почали продавати. Але те, що картинка є у відкритому доступі, не означає, що її можна просто взяти й використати для власного бізнесу. Для комерційного використання чужого персонажа потрібно отримати дозвіл правовласника – ліцензію. І це, до речі, теж закладається у вартість легального товару. Виробник платить не лише за тканину, пошиття і друк – він отримує право використовувати чужого персонажа і виконує умови ліцензії. Тобто іноді у ціну речі закладається не тільки сама річ. Ми платимо ще й за право легально використовувати те, що створив хтось інший.

Схожа проблема виникає, коли бізнес бере за основу чужу назву, логотип чи оформлення і вирішує, що достатньо їх трохи змінити.

Український продукт за межами України

Що відбувається, коли український продукт виходить за межі України? На новому ринку вже є свої компанії, бренди і власники прав. Тому назву, з якою ви плануєте виходити на ринок ЄС, варто перевірити ще до того, як товар поїде на експорт. Керуюча партнерка патентно-юридичної агенції "Синергія" Євгенія Ступчук пояснює: якщо ви хочете продавати товари в Європейському Союзі, перед тим, як подавати якусь торговельну марку, вам треба перевірити, чи немає нічого схожого в Європейському Союзі. Якщо ми вступимо в Європейський Союз, у нас покращиться ситуація і з правами, оскільки люди розумітимуть, що тепер відповідальність вища. Якщо ми плануємо працювати з Європейським Союзом, потрібно всі документи щодо об'єктів інтелектуальної власності привести у відповідність до юридичних вимог. Інакше штрафи, судові позови.

Види захисту назви чи бренда

Важливо розрізняти різні види захисту. Етикетка чи форма пляшки – це одне. А Champagne, Cognac чи Bordeaux – інше. Це назви, пов'язані з конкретною територією та походженням продукту. Саме так працюють географічні зазначення.

Пам'ятаєте, як колись на українських пляшках можна було прочитати "шампанське"? Та й ми самі звикли називати шампанським майже будь-яке вино з бульбашками. Тепер на етикетках українських виробників бачимо "ігристе вино". У 2014 році Україна підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом і взяла на себе зобов'язання охороняти європейські географічні зазначення. Для частини звичних нам назв, зокрема "шампанське" і "коньяк", передбачили десятирічний перехідний період – до 1 січня 2026 року. Але цей принцип працює в обидва боки. Захищати можна й українські назви та українське походження.

Авторське право на твір і патент

А якщо результат вашої роботи – не бренд і не вино, а пісня, фотографія, відео, текст чи комп'ютерна програма? Тут правила вже інші. Авторське право на твір виникає з моменту його створення. Але те, що чужу пісню, фотографію чи відео легко знайти в інтернеті, ще не означає, що їх можна так само легко використати. Юристка Євгенія Ступчук згадує історію, що сталася зі співачкою Джері Хейл ще на початку її кар'єри. У неї вийшла не дуже приємна історія з Imagine Dragons, коли вона записала кавер на пісню цього гурту і виклала на свій YouTube. Кавер став дуже популярним і дійшов до правовласників.

Тут варто розібратися з поняттям "правовласники". Бо пісня, яку ми чуємо, - це результат роботи не обов'язково однієї людини. Хтось написав слова, хтось музику, хтось виконав і записав. А права на використання твору чи запису можуть належати або бути передані іншим людям чи компаніям. І коли музика звучить уже не у ваших навушниках, а, наприклад, у кав'ярні, магазині чи радіоефірі, постає питання: як автори та інші правовласники отримують за це винагороду? Для цього існують організації колективного управління. Тобто право існує не лише для того, щоб сказати: "це моє". Автор має отримувати винагороду за свою роботу і мати можливість захистити її від незаконного використання. Згадайте 90-ті й початок двохтисячних: ринки й кіоски з касетами, а згодом – дисками з музикою, фільмами чи програмами. Піратська копія коштувала дешевше, зокрема тому, що її автори могли нічого з такого продажу не отримати. Сьогодні наші звички поступово змінюються. Ми платимо за музику на стримінгах, за фільми на платформах, купуємо книжки, ігри та програми. Те, що колись масово споживали в піратських копіях, дедалі частіше споживаємо легально.

В Україні діє Закон "Про авторське право і суміжні права", який у 2022 році замінив застарілу редакцію свого попередника 1993 року і перезапустив правила гри для авторів, музикантів, організацій колективного управління та бізнесу загалом. Сам Закон 2022 року - це євроінтеграційна реформа. І Єврокомісія у звіті про розширення (восени 2025 року) радить Україні йти далі, наблизити закон до європейської Директиви про цифровий ринок, покращити виплату роялті авторам і посилити боротьбу з піратством.

Авторське право – лише один із способів захисту. Якщо ви створили не пісню, текст чи фотографію, а нове технічне рішення (медикаменти, корисні моделі тощо) – вам уже може знадобитися патент. Є низка фахівців, які надають відповідні консультації. Тому перш ніж почати бізнес, обов'язково зверніться до юриста і узгодьте всю інформацію щодо об'єктів інтелектуальної власності.

Що можна зробити на практиці

Якщо у вас власний бізнес, проєкт або навіть тільки ідея – візьміть назву і перевірте, чи справді вона тільки ваша. Зайдіть у Спеціальну інформаційну систему УКРНОІВІ – там можна шукати зареєстровані в Україні торговельні марки і заявки на них. Введіть свою назву й подивіться, чи немає такої самої або схожої. А якщо плануєте виходити на ринок Євросоюзу – зробіть такий самий пошук у базі TMview Європейського офісу інтелектуальної власності. А потім проведіть перевірку у зворотний бік. Відкрийте сайт або соцмережі свого проєкту. Звідки там фотографії? Який шрифт ви використовуєте? Чия музика звучить у ваших відео? І чи маєте ви право все це використовувати? Можливо, після такої ревізії виявиться, що настав час зареєструвати власну торговельну марку. А можливо – замінити чужу фотографію, музику чи шрифт на те, що ви можете використовувати легально.

Проєкт підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю редакції і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.

Останні новини
Росія намагається зробити з Криму "чорну діру" — Алім Алієв
Росія намагається зробити з Криму "чорну діру" — Алім Алієв
Інвестувати зараз, а не після війни: чого міжнародний бізнес очікує від України
Інвестувати зараз, а не після війни: чого міжнародний бізнес очікує від України
"Воїни трьох стихій": як 42-га бригада морської піхоти обороняє Дніпро та рекрутує в обхід ТЦК
"Воїни трьох стихій": як 42-га бригада морської піхоти обороняє Дніпро та рекрутує в обхід ТЦК
"Великої хвилі виїзду людей з України не прогнозуються, але…" — Воскобойник
"Великої хвилі виїзду людей з України не прогнозуються, але…" — Воскобойник
Чи Європа ризикує програти гонку за енергетичну незалежність?
Чи Європа ризикує програти гонку за енергетичну незалежність?
Новини по темі
"Великої хвилі виїзду людей з України не прогнозуються, але…" — Воскобойник
"Найреальніший результат — великий обмін полоненими". Крамаров про переговори в Абу-Дабі
"Не клейте дурня" — експерт Гетьман щодо тверджень американців про обмаль ракет Patriot
Проєкт нового Трудового кодексу чітко регламентує відносини між працівником та роботодавцем — адвокатка Драчевська
"Це суттєвий удар по ВПК США". Тимочко про затримку американського озброєння