Дональд Трамп. Фото: REUTERS/Kent Nishimura
Євген Костогризов: "Трамп може спробувати не те що скасувати результати виборів, але нівелювати владу Конгресу"
Чи стали такі результати виборів у США для вас несподіваними?
Євген Костогризов: Наразі вже відомо, що на виборах до нижньої палати Конгресу США — Палати представників — Демократична партія стовідсотково отримала 228 місць. Нагадаю, що для більшості достатньо 216, оскільки палата складається з 430 представників. І, скоріш за все, ці цифри зростуть, і ми будемо бачити ситуацію, близьку до 240 демократів проти 190 республіканців. Це, скажімо так, мій особистий прогноз, що цифри будуть у цьому проміжку. Якщо ми говоримо про верхню палату, Сенат: нагадаю, що нижня палата обиралася повністю, а у Сенаті голосування відбуваються третинами, тому на цих виборах обиралося 35 сенаторів із загалом ста. І демократи теж збільшили свою кількість значно, дійсно значно, тому що зараз уже теж зі стовідсотковою ймовірністю відомо, що принаймні 54 демократи обіймуть посади сенаторів. Це означатиме, що у будь-якому разі в демократів буде більшість в обох палатах парламенту.
Я би не сказав, що сам факт перемоги Демократичної партії став несподіваним. Я на нього переважно очікував, і це справдилося. Несподіванкою, можливо, стали результати перегонів в окремих штатах, наприклад, у штаті Техас або у штаті Мічиган, де дійсно Демократична партія дуже серйозно Дональда Трампа змогла, як то кажуть, "повозити обличчям по одній субстанції". Оскільки, ще раз: дуже мало хто ще рік тому, я думаю, міг уявити, що у Техасі — і я це підкреслю зараз — і сенатор буде обраний від Демократичної партії, і губернатор. Ми теж не маємо забувати, що у 36 штатах ще відбулися вибори губернаторів.
Ми перед ефіром з вами обмінялися враженнями, ви сказали, що вас насторожила спокійна реакція Трампа. Для нього це невластиво.
Євген Костогризов: Абсолютно невластиво. І я вважаю, що треба дуже пильно спостерігати за тим, що буде відбуватися аж до моменту приведення до присяги нових сенаторів і конгресменів. А нагадаю, це відбудеться у січні наступного року. Тобто є понад два місяці так званого перехідного періоду, коли результати виборів уже відомі, але при цьому ці люди не обіймають свої посади. І це насправді створює велике вікно нестабільності. Мені видається, що можливі принаймні декілька кроків з боку адміністрації Трампа. Перший з них — це юридична атака на виборчу систему. Це дійсно можуть бути позови проти виборчих комісій, проти штатів. Це може бути намагання з чисто технічних міркувань не допустити ратифікації результатів. І, знов-таки, ми це бачили вже у 2020 році, переходячи в 2021-й, коли Трамп не хотів визнавати свою поразку на тодішніх президентських виборах. Ну і другий сценарій дійсно — це сценарій, який умовно називають "посиланням на національну безпеку". Трамп може спробувати не те що скасувати результати виборів (хоча, я думаю, у крайньому разі і так це можна окреслити), але, скажімо так, нівелювати владу Конгресу, навіть якщо він буде приведений до присяги, оголосивши надзвичайний стан чи просто постійно посилаючись на те, що його рішення важливі для національної безпеки, і таким чином фактично його ігноруючи.
Ви вважаєте, що Трамп на таке може зважитися? До речі, зараз він може запровадити надзвичайний стан? Вибори вже відбулися, уже все спокійно. Які підстави можуть бути?
Євген Костогризов: Підстави він може знайти доволі легко, він може сам їх спровокувати. Припустимо, знову загостривши ситуацію в Ірані й оголосивши про те, що, припустимо, є інформація, ніби іранський уряд чи пов'язані з Іраном групи збираються здійснити атаку на Сполучені Штати Америки. Я би не виключав повністю цього варіанта. Він може розпочати бойові дії проти Куби — про це теж багато де було сказано протягом останнього року. Ще раз підкреслю: ці сценарії не є абсолютно, скажімо так, стовідсотковими. Але ми не можемо їх виключати до моменту, поки новообрані конгресмени не будуть приведені до присяги.
І ще одну важливу, але коротку річ тут зазначу. Дуже важливо, щоби Демократична партія все-таки не випускала оці віжки зі своїх рук. Тобто якщо у цей період транзиту, оці два з половиною місяці, Трамп дійсно щось буде намагатися зробити антиконституційне, необхідно, як то кажуть, ляснути його по носі. Я сподіваюсь, що демократи це розуміють і знають, як це зробити.
Якщо заглиблюватися, так би мовити, в зміну настроїв — зміна настроїв виразна. Що стало головним тригером розчарування десятків мільйонів? Міграційна політика? Ці недолугі спроби оголосити поза законом мільйони мігрантів? Власне, сам Трамп, як ми вже не раз повторюємо, теж напівмігрант. Тобто він німець...
Євген Костогризов: За походженням, так.
...за походженням, так. Чи безробіття, чи ціни на дизель добили, чи просто всі втомилися від його похваляння, від перейменувань, від закликів і так далі?
Євген Костогризов: Звісно, все варто дивитися в комплексі, і все воно пов'язане. Але якщо треба виділити щось одне, я переконаний: те, що він абсолютно невміло вів і не зміг завершити бойові дії з Іраном та припустив те, що ціни на енергоносії перебувають на такій високій позначці, це й призвело до краху. Поясню чому. Проблема полягає в тому, що коли у вас підвищуються ціни на пальне, підвищуються ціни на все, тим паче у такій країні, як Сполучені Штати, яка повністю зав'язана на автомобільну логістику. І це означає, що продукти, послуги, абсолютно будь-які речі коштуватимуть більше, тому що ця ціна закладається в них на кожному етапі доданої вартості. І це все винятково через те, що дійсно Трамп не зміг нормальним чином завершити бойові дії США проти Ірану. Ще раз: він міг би їх не починати, він міг би їх нормально завершити...
Добряче постарався.
Євген Костогризов: Абсолютно так. Але ні першого, ні другого не сталося, що просто демонструє його некомпетентність як президент. Це дійсно компетенція президента: вести зовнішню політику, займатися питаннями національної безпеки, чим, безумовно, є питання відносин з Іраном — недружньою до США країною, це теж не варто ігнорувати. Але він просто не впорався з цим завданням і отримав закономірну відповідь від електорату.

Євген Костогризов. Фото: Facebook
Марія Ульяновська: "Питання в тому, чи усвідомлює Трамп особисто, що поразка республіканців — на його відповідальності"
Із Трампом що відбувається після цих виборів? Як він поводиться, які його заяви?
Марія Ульяновська: Трамп реагує насправді досить підозріло спокійно, скажу так. Ще вночі журналісти йому дзвонили — це загальновідомий факт, що у багатьох американських журналістів є прямий номер президента, вони можуть йому подзвонити, він зазвичай любить давати такі коментарі експромтом. І ось журналісти йому телефонували, тому що головні результати виборів були відомі ще до півночі, що було дуже нетипово (очікували, що результати в ключових штатах будуть досить довго рахувати). Але демократи отримали таку перевагу, що ще до півночі було зрозуміло: більшість у Сенаті вони вже здобули.
Тому журналісти говорили з Трампом. До виборів, на цих вихідних, допускаючи перемогу демократів хоча б в одній із палат Конгресу, він казав, що стане "містером Вето". Говорив, що визнає результати виборів, якщо вони будуть чесними — це був такий тривожний дзвіночок, коли він про це казав, тому що пам'ятаємо: вибори 2020 року він досі чесними не вважає і стверджує, що результати були вкрадені в нього. Так-от, щодо цих виборів він сказав, що якщо демократи отримують більшість хоча б в одній із палат Конгресу, він стане "містером Вето" і буде ветувати будь-які їхні законодавчі ініціативи. Ужe вночі, коли стало зрозуміло, що демократи отримують більшість не лише у Палаті представників, а й у Сенаті, президент трохи змінив свою тактику. Він сказав, що готовий співпрацювати з демократами, говорячи про це досить спокійно. І далі він також у коментарі іншому медіа знову нагадав про ось цю силу вето, мовляв, йому варто всього лише місяць накладати вето на будь-які закони — і демократи самі до нього прийдуть.
Тут це частково відповідає дійсності, але не повністю, тому що президентові теж потрібно, щоб Конгрес голосував за його ініціативи. Президентові потрібно, щоби зараз Конгрес — "кульгава качка", який буде ще діяти до 3 січня — проголосував, по-перше, великий оборонний бюджет і великий федеральний бюджет, у якому є багато ініціатив Трампа. Тому для того, щоб ці голосування відбулися, йому потрібно співпрацювати і з демократами, і з республіканцями, які, до речі, теж казали, що будуть блокувати ці ініціативи, якщо він не буде йти на більш поблажливу політику щодо України зокрема. Тому за цим будемо стежити.
Далі, після того як новий Конгрес вступить у силу, він дійсно може почати ветувати будь-яке законодавство. І тут є кілька моментів. По-перше, демократи гіпотетично можуть обійти це вето, є процедура: для цього потрібно отримати дві третини голосів у Палаті представників і в Сенаті. Поки що ми не бачимо, що демократи отримують аж таку більшість. Але якщо республіканці захочуть приєднатися до деяких ініціатив демократів, то вони в принципі це вето могли б подолати. Далі питання в тому, що потрібно буде домовлятися. Дійсно, експерти зараз говорять про те, що ми будемо бачити наступні два роки великих торгів, де демократам треба буде йти на певні поступки перед Трампом, а Трампу треба буде домовлятися з демократами, тому що він теж стає заручником цієї внутрішньої політики.
Республіканці зараз зализують рани і намагаються перевигадати свою партію перед наступними президентськими виборами. Це все теж впливатиме на цей внутрішній порядок денний. Але побачила також буквально щойно допис у офіційних соцмережах Білого дому: вони виставили таку грізну фотографію Дональда Трампа, де він дуже "мачо", і з підписом: "Він все ще ваш президент". Тому питання в тому, чи усвідомлює Трамп особисто, що поразка республіканців — на його відповідальності. Він говорив про те, що, попри свої заклики до виборців уявити, ніби він є в бюлетені, як тільки стали зрозумілі приблизні результати виборів, сказав: "Ну, мене ж не було в бюлетені, тому виборці не прийшли проголосувати, а ці кандидати просто недостатньо харизматичні і не змогли цих виборців спонукати". Тому провину на себе він не бере.

Марія Ульяновська. Фото: Facebook
Євген Костогризов: Я хотів би практично подивитися у цій лінзі людини, яка перебуває на місці: а чи дійсно Демократична партія, можливо, очікує того, що від Трампа можуть бути якісь сюрпризи? Я маю на увазі застосування не тільки вето, про яке він сказав, але й, припустимо, намагання керувати взагалі без Конгресу чи намагання перешкодити сертифікації результатів виборів? Чи витає це у повітрі, чи про це говорять? І якщо говорять, то чи знають, як із цим боротися?
Марія Ульяновська: Це було велике застереження до виборів, однозначно. І про це говорили не лише в контексті таких не зовсім прозорих заяв Дональда Трампа, а й у контексті дій, тому що були намагання, по-перше, перекроїти певні виборчі округи (що відбулося, але не на сто відсотків допомогло республіканцям їх виграти). По-друге, були попередні оскарження майбутніх результатів виборів у кількох штатах, наприклад, у Каліфорнії чи на Алясці. На Алясці цікавий приклад: там розслідування New York Times буквально за тиждень до виборів довело, що демократи поставили підставного кандидата, який має аналогічне ім'я до кандидата-республіканця. І Дональд Трамп, по-перше, вимагав скасувати участь цього кандидата ще раніше (це не вдалося зробити через суд), а потім він попросив Міністерство юстиції оскаржити результати виборів на Алясці, якщо кандидат від Республіканської партії програє. Аляска досі дораховує голоси, тому що вони останніми закривали виборчі дільниці. Але суд відхилив цю вимогу Міністерства юстиції, тому це теж не вдалося.
Було, здається, до 30 судових позовів від Міністерства юстиції щодо оскарження майбутніх результатів виборів — жодне з цих оскаржень не спрацювало, суд відхилив їх усі. Тому юридичний бекграунд, який міг готуватися, не спрацював. Тепер почали стежити за заявами президента, тому що тут може бути фактологічно все що завгодно, а президент може казати протилежні речі — наприклад, що ціни на бензин падають, хоча його виборці показали на виборах, що вони про це думають, адже це не відповідає дійсності. Тому могла бути ситуація, в якій Трамп просто визнавав би іншу реальність і змусив би виборців сумніватися взагалі у виборчій системі США так, як це було в 2020 році. Поки що виглядає так, що президент приймає результати цих виборів. Будемо стежити, чи будуть якісь намагання в майбутньому, але поки що оскаржень не передбачається, тому що це "блакитне цунамі", яке пройшло... Тут можна оскаржувати результати в одному штаті, в одному окрузі, але це ніяк не вплине на загальні результати й показники демократів.
Тут питання далі в тому, яка стратегія на майбутнє, тому що, по-перше, очікується дуже багато розслідувань щодо діяльності адміністрації, щодо діяльності родини Трампа, конфлікту інтересів — усі ці корупційні можливості будуть зараз розслідуватися в Конгресі. Тому тут питання: чи Трамп покаже жести доброї волі і готовність співпрацювати, чи, можливо, республіканці зараз реально переглядають повністю стратегію і намагаються втихомирити Трампа, щоб він не завдав партії ще більшої шкоди. Адже це був такий цікавий феномен: неможливо було виграти праймериз Республіканської партії на цих виборах без підтримки Трампа, але з підтримкою Трампа виграти ці вибори було теж неможливо. Тому Трамп, по суті, в 2025 році партію республіканців знищив, переформатував її під себе, і зараз знищив знову, тому що корінні виборці цієї партії перейшли до демократів. Тому в республіканців зараз велике питання: що їм треба робити в наступні два роки, щоби взагалі існувати як політичному руху, який просто зараз знищився вщент і не має конкретної ідеології, навколо якої вони б згуртувалися і згуртували своїх виборців.
Один із республіканців після цих виборів написав: "Можливо, нам далі не по дорозі з Трампом".
Євген Костогризов: Слушно. І я думаю, це матиме й більш практичні наслідки, чим ближче будуть президентські вибори у 2028 році. Трамп у січні наступного року, коли буде приведено до присяги наступний Конгрес, обраний вчора, буде на екваторі свого терміну. І дійсно, двох років абсолютно достатньо, щоб оцінити як у внутрішній, так і у зовнішній політиці, наскільки Трамп логічно й раціонально діє. Я навіть ледь не сміюся, коли кажу ці слова щодо Дональда Трампа, але що важливіше для багатьох республіканців — наскільки він електорально популярний. І це дійсно дуже важливий момент, тому що, ще раз, ми можемо подивитися на його нинішній рейтинг: він у районі 30% (хтось дає 28%, хтось — 31%). У будь-якому разі, це менше третини громадян Сполучених Штатів, які підтримують дії президента. Це дійсно дуже низький показник для американської політики, яка є двопартійною і в якій зазвичай більшість однієї партії підтримує очільника держави. І тут головне питання далі: чи є Трампу куди ще падати (тобто чи стане він ще менш популярним протягом наступного року або двох), чи все-таки знайде формулу, як відновити свою популярність.
Я не пригадую жодного президента США, який би так відверто використовував найвищий пост у цій країні для особистого збагачення. Не було такого?
Євген Костогризов: Безумовно, це абсолютно безпрецедентні речі. Навіть якщо зазирнути у ХІХ століття, де було багато екзотичних випадків із президентами (починаючи від людей, які постійно під час своїх виступів використовували нецензурну лексику, і закінчуючи тими, хто не провів на своїй посаді навіть місяця) — але там такого не було. Про ХХ століття взагалі мовчу: воно вивчене набагато краще, і там ми все-таки бачили тріумф американського інституціоналізму, в якому три гілки влади так чи інакше стримували одна одну. І президент, як людина, яка очолює виконавчу гілку у Сполучених Штатах, перебував під цим контролем, тому такої корупції там не спостерігалося.
Але тут треба зауважити один факт: безумовно, Дональд Трамп є продуктом своєї епохи і свого суспільства. Не варто вважати, що він взявся нізвідки і піде в нікуди. Його обрали на цю посаду — це означає, що більша частина американців... І тут я підкреслю: у 2016 році Трамп був обраний через особливість американської електоральної системи не зовсім більшістю (насправді за нього проголосувало 48,5–49% виборців, просто розподіл за округами був на його користь). А от у 2024-му він дійсно отримав схвалення більшої частини американців. Це означає, що більшість громадян — або через свою недалекоглядність, або через те, що їхні ідеали та цінності, на превеликий жаль і на превелике диво, збігаються з ідеалами й цінностями Дональда Трампа — обрали собі на голову такого президента. Тому це не треба забувати, і треба, щоби американське суспільство зробило висновки з такого не дуже приємного досвіду в політичному плані.
І ще один дуже важливий момент: як зустріли принизливу поразку республіканців у світі. У Кремлі традиційно сказали, що "ще не все, мовляв, треба остаточні результати підбити". Ну й очевидно, для Путіна це серйозний удар. Як ви вважаєте?
Євген Костогризов: Я би частково з вами не погодився, поясню чому. Безумовно, це удар у тому сенсі, що Трампу буде важче керувати країною. Це так. І те, що Трамп так чи інакше підтримує інтереси Путіна — це теж факт, він демонструє це останні декілька місяців доволі виразно. Але ось у чому я не погоджуюся: можливо, Російській Федерації навіть вигідно те, що може відбуватися у наступні 2–2,5 місяці. Я маю на увазі те, про що ми говорили у першій частині нашої програми. Цілком ймовірно, що політична нестабільність, яка може виникнути, якщо Трамп змінить свою риторику щодо визнання результатів цих виборів та співпраці з демократами, — це якраз і є те, на що розраховують росіяни.
Що буде по лінії взаємин демократичного Конгресу і республіканського президента?
Євген Костогризов: Трамп буде намагатися проводити поза Конгресом усе, що можливо провести поза ним. І другий наслідок: він намагатиметься дискредитувати цей Конгрес. Я не вважаю, що в них буде серйозна співпраця. Під дискредитацією мається на увазі або продовження судового оскарження (навіть коли конгресмени будуть приведені до присяги), або історія з банальним юридичним блокуванням, тобто вето, як ми про це вже казали.
Олександр Моцик: "Мені здається, для України це позитив"
Проміжні вибори до Конгресу відбулися, і тепер нове завдання багато хто з притомних політиків осмислює: що тепер буде зі Сполученими Штатами, з архітектурою безпеки і, головне, яка проєкція цих виборів (де демократи отримали приголомшливу перемогу, а республіканці зазнали приголомшливої поразки) на Україну? Хотілося б почути вашу професійну оцінку ситуації.
Олександр Моцик: Мені здається, для України це позитив, що демократи виграли обидві палати: і Палату представників, і Сенат. Тому що, на жаль, нинішня адміністрація зробила багато мінусів стосовно України порівняно з попередньою адміністрацією Байдена. І це наперекір тому, що 66% американців підтримують Україну у її боротьбі з російською агресією.
Тому я переконаний, що нам стане трошки легше, але це не означає, що ми маємо чекати з моря погоди. Ми маємо активно працювати з новим Конгресом, уже зараз почати працювати з тими членами Палати представників і Сенату, які є новообраними, а також із тими, які були обрані в попередніх каденціях, і працювати дуже серйозно. Окрім того, треба активно працювати з обома партіями: і з Республіканською, і з Демократичною. У нас свого часу був перекіс у бік Демократичної партії — ми знаємо заходи в Пенсильванії, коли, на жаль, вийшло так, що були присутні тільки демократи, і з цього республіканці зробили велику політику. Нам треба працювати з обома політичними партіями і з представниками обох таборів у Палаті представників і в Сенаті.
Треба працювати з американськими засобами масової інформації і знову ж таки не робити перекіс тільки на CNN чи інші джерела Демократичної партії, а активно працювати з Fox News та іншими, зокрема праворадикальними каналами, виходити на них і працювати. Треба шукати нові можливості у цій ситуації з президентом Трампом. Це завдання, звичайно, для нашого президента, тому що Трамп розуміє: старими методами йому буде працювати важко, і ці методи неефективні. Треба буде домовлятися з демократичною більшістю, зі спікером і взагалі з демократами в Палаті представників, оскільки Палата тримає монополію на фінансові питання, на податки, на тарифи, на збори і, головне, на видатки. І жодний проєкт адміністрації президента Трампа не пройде, якщо фінансову сторону не забезпечить Палата представників, де спікером буде демократ і де більшість буде демократичною.
Це ж стосується і Сенату, який дає згоду на призначення всіх міністрів або високих посадових осіб із адміністрації президента, а крім того — призначає послів і федеральних суддів. Це досить велика армія державних службовців і державних мужів найвищого ґатунку, тому тут теж треба буде домовлятися з демократами. Для нас це означає надію на те, що демократичні Палата представників і Сенат будуть обмежувати президента Трампа у його відносинах з Путіним.
Думаю, настав час запроваджувати принаймні частково закон Грема. І на цьому демократи, знову ж таки, мені здається, будуть наполягати та використовувати це для вирішення тих питань, які цікавлять адміністрацію. Ну й по Близькому Сходу, по війні з Іраном — там теж мають бути зрушення, які позитивно впливатимуть на Україну. Якщо Сенат і Палата представників контролюватимуть хід воєнних дій і обмежуватимуть фінансування, тоді у нас з'явиться більше шансів отримати Patriot, ракети та іншу американську зброю вчасно. І нам варто знову порушувати питання ленд-лізу та повернення тієї американської фінансової і військової допомоги, яка була до вступу на посаду нинішньої адміністрації Трампа.

Олександр Моцик. Скриншот із відео
Проміжні вибори до Конгресу відбулися, і після цього заплановано низку дуже важливих зустрічей: саміт АТЕС, а потім зустріч "Двадцятки" в Маямі. Як ви думаєте, наполегливі намагання Путіна зустрітися з Трампом і із Сі Цзіньпіном та запропонувати свій геополітичний порядок денний — вони зараз зберігають актуальність чи позиція Москви стає набагато слабшою і уразливішою?
Олександр Моцик: Я думаю, Путін прагнутиме організувати цю зустріч, тому що сподівається, що має з цими двома лідерами кращі відносини, ніж з ними має Україна. Він сподівається, що ці дві держави допоможуть йому в його забаганках, зокрема в тому, щоб укласти перемир'я і мир якомога більше на базі інтересів саме Російської Федерації. Але він розуміє й інше: коли новий Конгрес вступить у свої обов'язки (з 3 січня наступного року, тобто рівно через два місяці), у нього буде менше шансів заручитися підтримкою адміністрації Трампа. Тому він має поспішати. І ми бачили сьогодні, я думаю, кисле обличчя і мов знятого з хреста Пєскова (речник Путіна – ред.), який коментував це так, що вони все-таки сподіваються на продовження миротворчих зусиль президента Трампа.