"Так сталося, що у нас власники не обробляють землю. Переважно обробляють землю орендарі, а власники наразі не мають можливості або бажання цю землю обробляти. Тому одна з ключових задач земельної реформи — щоб земля була у тих, хто буде її обробляти, хто на ній буде створювати додаткову вартість і національне багатство", — зазначив Олексій Мушак.

Радник прем’єр-міністра України наголосив, що у росіян, які прямо чи опосередковано володіють українською землею, земля буде вилучатись на користь держави.

"Громадяни чи люди, які заснували в Україні компанії або якимось чином причетні до власників землі, якщо це громадяни країни-агресора, тобто Російської Федерації, у них земля вилучатиметься на користь держави. Росіянам у будь-якому форматі, коли чи прямо, чи опосередковано оволодіють компанією, яка обробляє і володіє землею в Україні, ця земля буде вилучатися.  Тобто якщо росіянин не є засновником компанії, але він контролює цю компанію, то ця земля буде вилучатись. Крім того, я не бачу проблеми у тому, що якщо росіяни захочуть купити землю в Україні, ми потім просто у них її заберемо", — сказав він.

На цю тему — Заборона іноземцям мати у власності землю не відповідає сучасним реаліям — Віктор Кобилянський

Зазначимо, віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба заявив, що потрібно дозволити подвійне громадянство українцям із діаспори. За його словами, надання подвійного громадянства дасть можливість Україні ефективніше використовувати потенціал українців із діаспори.

Нагадаємо, Верховна Рада продовжила мораторій на відчуження сільськогосподарських земель до 2020 року. Нині у парламенті зареєстровані кілька законопроєктів щодо продажу землі.

Заборона на продаж земель сільськогосподарського призначення була запроваджена у 2001 році. Такий крок пояснили побоюванням виникнення хаосу на ринку землі. Адже після того, як 1999 року колишнім працівникам колгоспів та радгоспів були виділені власні земельні паї, якими вони могли вільно розпоряджатися, цей ринок тоді лише почав формуватися. Цей захід втілювали як тимчасовий крок, але після завершення дії першого мораторію, парламент його неодноразово продовжував.

На фото: Олексій Мушак, facebook.com