Закінчила Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка.
Вчилася на вечірньому відділенні факультету журналістики й працювала в "Спортивній газеті". В 1992 році перейшла працювати на Українське Радіо до редакції суспільно-політичного мовлення. Впродовж кількох років була авторкою і ведучою програми "Зворотній зв’язок" про соціальні та медичні проблеми в суспільстві. Спільно з Республіканським управлінням ДАІ МВС України готувала й вела в прямому ефірі 50-хвилинну програму "Автомобіль, дорога, ми". У 1995 році була створена молодіжна редакція "Європа-Центр", тож перейшла працювати туди і повернулася до спорту. Напередодні Олімпійських ігор 1996 року в Атланті створила і вела програму "Олімпійське сходження", згодом — "Планета Спорт". На Українському Радіо виходили програми "Хто я?", "Неповторність", "Крупний план" — коротка версія "Неповторності". Коли молодіжна редакція стала частиною Радіо Промінь, то в прямому ефірі вела програми "Культ особи", "Азбука реальності", "Радіопрес. Портрет". У запису виходила програма "Музика на кону. Музика зарубіжного кіно". З 2017 року співпрацює з російською редакцією мовлення іноземними мовами. Спочатку була одна 20-хвилинна програма "Русские украинцы" щосуботи, а з квітня 2018 — прямі ефіри щопонеділка, щовівторка та щосереди. Щоп’ятниці виходила — "Життя без лінії розмежування". Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну було створено програму "Война и русский мир". Нині ведуча програми "Реконструкція".
Журналістика — це спадкове, переконана Олена: "Мій батько, Юхим Шарпанський, був спортивним журналістом і коментатором. Понад 40 років він присвятив роботі на радіо та телебаченні. Тому мій вибір професії — не випадковість. Тепер уже і я можу похвалитися понад 40-річною журналістською кар’єрою. За ці роки займалася різними темами, однак улюблені назвати важко. Мене цікавлять люди, їхні історії, життєвий досвід, уміння долати нездоланне, їхня творчість і погляди на життя. Мені цікаво простежувати причинно-наслідкові зв'язки в політиці, економіці, суспільному житті".
Намагається бути молодою мамою і бабусею. Любить тварин, особливо собак, а також ліс й "тихе полювання" — збирати гриби. А ще тишу і читання. Іноді знаходить час для рукоділля.
За життям Олени можна стежити на її фейсбук-сторінці.
Передачі з архіву Українського радіо
День пам'яті і Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Травень 1945 року. Німеччина лежить у руїнах. Німецькі військові намагаються здаватися в полон американцям і британцям, бо не хочуть гнити в сталінських таборах. Після завершення війни звичайні німці ще не усвідомлювали, що мають спокутувати свою провину. Саме в той час і з'явилося оце слово "денцифікація". Що ж воно означає насправді? Як і хто перевиховував німців і чи відчули вони себе винними за жахіття війни? Говоримо про це з доктором історичних наук, професором, головним науковим співробітником Інституту всесвітньої історії НАН України Сергієм Стельмахом.
Коли і навіщо з'явилися в світі концентраційні табори? Для чого і проти кого вони були створені? Трохи історії, а також аналіз того, що робили нацисти до і під час Другої світової зі своїми внутрішніми та зовнішніми ворогами. І звичайно, про радянську історію "трудових таборів", систему страху і залякування, яка нікуди не зникла й досі. Гість програми — дослідник геноцидів та історії політичного насилля у ХХ столітті, кандидат історичних наук, доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Львівського національного університету імені Івана Франка Андрій Козицький.
Про расизм, його види і форми, про міжнародне право, про те, що це явище видозмінюється й маскується не лише в Європі, а також про расизм у Росії говорили із завідувачем кафедри міжнародного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, кандидатом юридичних наук,професором Володимиром Стешенком.
До 80-річчя Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Тема колаборацвоншізму доволі велика й непроста. І тому сьогодні ми торкнемося лише кількох її аспектів у Другій світовій. Про європейських і російських колаборантів і зрадників — Іван Дерейк, військовослужбовець ЗСУ, кандидат історичних наук і учасник об'єднання "Культурні сили".
Яким був Папа Франциск, який пішов від нас у Великодній понеділок 21 квітня? Чи був він політиком і дипломатом? Який спадок залишив наступнику? Якою був людиною Хорхе Марія Бергольйо, який 12 років, як Папа Франциск очолював Ватикан? Своїми думками і спогадами діляться проректор Українського католицького університету, директор Інституту історії церкви Олег Турій та українська журналістика в Римі Наталя Кудрик.
До 80-річчя Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Для представників Союзних радянських республік Центральної Азії війна розпочалася 1941 року. Сотні тисяч мобілізованих казахів, киргизів, узбеків, таджиків, туркменів... Яких втрат вони зазнали? Чи були готові йти воювати? Яку допомогу надали евакуйованим із України, Білорусі, Росії? Яку вдячність мають від "старшого брата" нині, коли знову в ці республіки масово тікають від війни тисячі росіян? Про все це говоримо з доктором політичних наук, кандидатом історичних наук Владиславом Гриневичем.
До 80-річчя Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Історик, публіцист і телеведучий Олександр Зінченко — про полярне ставлення українців до дат 8 і 9 травня, про те, як нам сьогодні оцінювати участь наших дідів-прадідів у Другій світовій війні, як не знецінити їхній подвиг? Про глобальність втрат і руйнувань у Другій світовій, і чи варто накладати втрати України на світові втрати? Як про все це розповідати сучасним школярам і студентам?
В Ісландії знову почалися розмови про вступ до ЄС. І почалися вони на тлі зазіхань Дональда Трампа на Гренландію. Маленька острівна держава Ісландія, член НАТО з 1949 року, яка з 2014 підтримує Україну. Про Ісландію, США і геополітику говоримо з кандидаткою історичних наук, старшою науковою співробітницею Інституту історії України НАН Яною Примаченко.
До 80-річчя Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Єдина країна, яка воювала з першого до останнього дня Другої світової, була Велика Британія. Вона оголосила війну Німеччині 3 вересня 1939 року, і в цей же день німецький підводний човен потопив в Атлантиці британський пасажирський лайнер "Атенія". Так почалася найдовша битва Другої світової — битва за Атлантику. 1940 німецькі ВПС, які бомбили британські міста, отримали відсіч, і так була виграна перша серйозна повітряна битва — битва за Британію. Про все це говоримо з істориком, автором статей Енциклопедії Історії України Андрієм Галушкою.
Чи відоме в Україні ім'я видатної польської громадської діячки, яку називають "матір'ю" Солідарності Анни Валентинович? Якщо й так, то не широкому загалу. Вона загинула 10 квітня 2010 року в авіатрощі під Смоленськом разом із президентом Польщі Лехом Качинським та іншими достойниками польської політичної еліти. Про її дивовижну долю, українське походження, її рідних практично все знає рівненська журналістка Валентина Романюк, яка стала гостею програми.
