Передачі з архіву Українського радіо

Франція — не лише батьківщина кіно, якому, до речі, 28 грудня виповниться 130 років, а й країна, де зародилася й покотилася світом Нова Хвиля. Імена її творців стали культовими — це режисери Жан-Люк Годар, Франсуа Трюффо, Ерік Ромер, Клод Шаброль, це актори Жан-Поль Бельмондо, Катрін Денев, Ален Делон, Анук Еме, Фанні Ардан, Бріджіт Бардо, Жанна Моро, Ані Жірардо, Жан-Луї Трентіньян. Про взаємовплив французького та американського кіно, про вплив на світове, а також українське кіномистецтво говоримо з кінокритиком, кінознавицею, головною редакторкою журналу Національного університету Києво-Могилянська академія "Кіно-Театр" Ларисою Брюховецькою.

Тисячами років на цих, випалених сонцем землях, відбувалися війни, а найбільші імперії світу прагнули контролювати ці стратегічні ворота до Близького Сходу. Від початку ХХ століття два народи – євреї та палестинські араби претендують на одну і ту ж територію, вважаючи її своєю (зокрема, Єрусалим, який має важливе значення для трьох світових релігій: юдаїзму, християнства та ісламу). Невирішені територіальні претензії між абсолютно різними культурами, не визнання Ізраїлем Палестини і Палестини – Ізраїлю. Тероризм, мільйони біженців. Чи закінчиться це протистояння? Відповіді від сходознавця наукового співробітника Фрайбурзького університету в Німеччині Михайла Якубовича.

Українська Гельсінська Група, громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод, була створена 9 листопада 1976 року. Її засновників, серед яких були поет і письменник Микола Руденко, генерал Григорій Григоренко, дипломат і юрист Левко Лук'яненко, релігієзнавець Мирослав Маринович, а також Олесь Бердник і Олекса Тихий називали дисидентами-камікадзе. Через репресії вони прокладали шлях до відновлення української Незалежності. Про їхню боротьбу з радянською системою і спадок для сучасних правозахисників залишили, говоримо з виконавчим директором Української Гельсінської спілки з прав людини Олександром Павліченком.

1 листопада 2025 року в Києві відбулася міжнародна конференція "Північний Кавказ як рубіж безпеки Європи". Ця подія була організована до 3-ої річниці визнання Верховною Радою України територію Чеченської республіки Ічкерія тимчасово окупованою. Фрагменти виступів учасників конференції, серед яких прем'єр-міністр Чеченської республіки Ічкерія Ахмед Закаєв, інтерв'ю з гостями, а також роздуми на полях конфереції.

16 жовтня виповнилося 100 років східному кордону України. Саме 1925 року відбулися останні масштабні зміни російсько-українського кордону в Приазов'ї, на Донбасі, Слобожанщині та Сіверщині тодішня Росія отримала значно більше квадратних кілометрів. Радянська Україна передала їй азовське узбережжя з великим портом і чи не половину своїх вугільних шахт. Натомість отримла невеликі й переважно аграрні території. Як формувалися кордони України та Росії на початку ХХ століття говоримо з кандидатом історичних наук, старшим науковим співробітником Інституту історії України НАН, учасником громадського проєкту "Лікбез. Історичний фронт" Геннадієм Єфіменком.

Вчені говорять про поступове зниження когнітивних здібностей людини. Єдине, що може покращити ситуацію – читання. Додам від себе – хорошої літератури. Вона здатна не лише формувати світобачення, а навчити аналізувати події. Саме такими є книги італійського письменника, вченого і філософа Умберто Еко, перекладені українською. Про складності і принади перекладу, про книги Еко говоримо з перекладачкою та лексикографом Мар’яною Прокопович.

"Ця війна і моя також" — сказав наприкінці розмови японський журналіст Такаші Хірано. Він живе і працює в Україні з 2008 року. Спочатку викладав японську мову у Львівському університеті, потім переїхав до Києва і почав працювати в посольстві Японії, потім в "Укрінформі", де відповідає за японськомовну версію сайту. Саме завдяки йому в Японії дізнавалися про події на Майдані 2014 року, про початок агресії росії — захоплення Криму та частини Донецької й Луганської областей, про повномасштабне вторгнення. В лютому 2022 року Такаші Хірано не виїхав із Києва. Він продовжує інформувати своїх земляків про події на фронті, про буденне життя українців у війні. В його творчому доробку дві книги про Україну.

Першим канцлером повоєнної Німеччини був Конрад Аденауер. Його називають батьком німецької нації. Він прожив 91 рік і був свідком краху трьох німецьких держав. Четверту — ФРН, він збудував сам. Він був неоднозначним політиком, але зумів зняти з німців клеймо найбільшої загрози для світу, повернути довіру і з гідністю увійти в нову епоху демократії та процвітання. Про життя і політичні досягнення Конрада Аденауера — Сергій Стельмах, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту всесвітньої історії НАН України.

Як культура впливає на політику США і чи впливає? Це малодосліджена проблема. А зараз ми стостерігаємо за сплеском консерватизму в американській сучасній культурі. Як культурні вподобання виборців Америки роблять їх прихильниками того чи іншого кандидата, чому американці двічі обирали Дональда Трампа й навіть можуть це зробити втретє. Про свої парадоксальні відкриття під час вивчення американського культурного ландшафту з другої половини 20 століття й досьогодні — Артур Колдомасов, аналітик із дезінформації видання Детектор медіа, позаштатний співробітник Інституту глобального управління (Брюссель).

Кримську війну 1853-1856 року справедливо називають першою медійною війною. А ще війною невивчених уроків. Ця підзабута на заході війна середини 19 століття чи найбільше міфологізована росіянами, для яких поразка в ній була дуже принизливою. Віддалені наслідки Кримської війни, яка на момент її початку не мала нічого спільного зі свободою – це одне з найбільших звільнень рабів в історії. Спочатку в Російській імперії 1861, а потім — 1863 – у США. А ще Росія змушена була продати Аляску Сполученим Штатам. Про Кримську війну — Андрій Галушка, український історик, автор статей Енциклопедії Історії України.