Передачі з архіву Українського радіо

Ким він був – революційним романтиком, поетом, мандрівником чи безжальним вбивцею? "За яскравою зовнішністю та особистою хоробрістю ховалася людина, якою Че Гевара був насправді, — безжальний авторитарний сталініст, який захоплювався націоналістичним режимом Перона, Че був добровільним інструментом радянського блоку в поширенні свого впливу", - писали про нього анархісти, які приховали свої імена. Гевара став культурною іконою, а не політичною чи ідеологічною", — стверджував мексиканський політик, автор однієї з біографій Че Хорхе-Кастанеда Гутман. Про Че Гевару — у розмові з кандидаткою історичних наук, доценткою кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, експерткою Ради зовнішньої політики "Українська ПРИЗМА" Наталею Шевченко.

Найстаріша японська провідна політична партія — ліберально-демократична — вперше в історії обрала своїм лідером жінку, Санае Такаїчі. Цілком імовірно, вона може стати першою в історії жінкою прем'єр-міністром. Про гендерну політику країни, про те, як змінювалося ставлення до жінки в Японії, особливо після 1946 року. Саме тоді було прийнято нову конституцію, яку написали для японців американці. Серед них була українка Беата Сирота, котра вписала до основного закону положення про рівність жінок і чоловіків. Гість — Сергій Гераськов, кандидат філософських наук, японіст.

Чи можна собі уявити світове кіно без італійського? Як воно розвивалося, як відповідало на виклики початку 20 століття, а згодом і фашистської диктатури Муссоліні? З яких джерел брали натхнення італійські режисери-неореалісти? Чи правда, що до формування неореалізму в італійському кіно дотичний наш Олександр Довженко? Усі ці питання будемо обговорювати з кінокритиком, кінознавицею, головною редакторкою журналу НаУКМА "Кіно-Театр" Ларисою Брюховецькою.

Вона померла раптово 1975 року. Їй було 69. В друкарській машинці залишився листок, на якому вона почала писати черговий розділ книги "Життя розуму". Вона добре пам’ятала "темні часи", бо жила в них. Вона досліджувала природу зла і дійшла висновку, що воно банальне. Про одну з найяскравіших зірок світової філософії 20 століття, Ханну Арендт — Вахтанг Кебуладзе, публіцист, доктор філософських наук.

"Магатма Ганді, вислухай мене! Бо ти вже в Києві, в моєму слові живеш. Спини жахні потоки крові, Що в Україну дух війни жене". Цими рядками завершується вірш Дмитра Павличка, присвячений великому сину індійського народу. Більшу частину свого життя Магатма Ганді уособлював ненасильницьку боротьбу проти колонізаторів, проти війни, несправедливості й поділу своєї країни. Магатма Ганді був убитий індусом-терористом. Та його ідею ненасильства сповідували мільйони людей. Саме в такий спосіб боролися з режимом і українські десиденти. Про постать Магатми Ганді, його ідеї, їхнє значення — Мрідула Гош, голова правління Східноєвропейського інституту розвитку, докторка філософії, доцентка кафедри міжнародних відносин Національного університету "Києво-Могилянська академія".

На початок Першої світової війни Львів був четвертим за розмірами містом в Австро-Угорщині. А Галичину називали і Українським П'ємонтом, і Українською Каліфорнією. Але 3 вересня 1914 до Львова увійшла російська армія і почалася майже річна окупація. Репресії проти української інтелігенції, священників, науковців, а ще грабунки мирних жителів, єврейські погроми, закриття українських шкіл та університетів. Про російську окупацію Львова та Галичини в Першу світову — кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка Андрій Руккас.

Обличчя цього чоловіка прикрашає 100-доларові купюри, дві третини яких в обігу поза межами США. І практично кожний, якщо його запитати, хто це, скаже "президент США", але навряд чи назве ім’я. Але Бенджамін Франклін ніколи не був президентом США. Він був друкарем, видавцем, сатириком, вченим, дипломатом, винахідником, поштмейстером, викривачем та ентузіастом. І назавжди залишився в історії як єдиний американець, який підписав усі чотири основоположні документи заснування США — Декларацію незалежності, Договір про союз з Францією, Паризький договір про мир із Британією та Конституцію. Про Бенджаміна Франкліна говоритимемо із доктором філософії, асистентом кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Артемом Кошелєвим.

Перша війна, яку мій гість побачив зблизька, була на Балканах. І саме тоді стало зрозуміло, що в будь-якій навіть успішній і заможній країні, можна спровокувати війну. Про свій досвід зйомок на війнах у різних кінцях світу — від західноафриканського Кот-д'Івуару до Осетії та Беслану, від Балкан до Криму і Донбасу, а після лютого 2022 року — на всій лінії бойового зіткнення, про його книги і перспективи розпаду росії — Андрій Цаплієнко, військовий кореспондент.

Єдиною імперією в Латинській Америці майже століття була Бразилія. А почалося все з наполеонівських війн у Європі, коли Португалія була окупована французами. Тоді португальський король Жуан УІ разом із своїм двором на британських військових кораблях вирушає до Бразилії. Там король проголосив створення Сполученого королівства Португалії, Бразилії та Алгавре. Тобто він зрівняв у правах метрополію та колонію. А вже син Жуана, Педру І 7 вересня 1822 року проголошує незалежність Бразилії. Про двох бразильських імператорів, один із яких навіть побував у Києві, про незалежність Бразилії, розповідатиме експерт програми досліджень Латинської Америки Ради зовнішньої політики "Українська призма" Іван Фечко.

Греки з’явилися на теренах України ще в 6-му столітті до нашої ери. У 16-17 століттях грецькі колонії виникають не лише у Львові, Одесі чи Києві, а й у Ніжині. Але історія приазовських греків – зовсім окрема. Звідки вони з’явилися в Україні? Чому частина з них говорила урумською мовою, більше схожою на кримськотатарську, а частина – румейською, більш схожою на грецьку? Відповіді на ці запитання криються у короткій відповіді: греки Приазов’я прийшли з Криму, з Кримського ханства. У 18 столітті це було примусово-добровільне переселення, ініційоване Катериною ІІ. Імперії завжди гралися долею малих народів, наче пішаками на шаховій дошці. І греки Приазов’я також стали частиною цієї імперської гри. Саме про життя унікальної грецької громади, котра нині перебуває в російській окупації, говоритимемо з одним із нащадків приазовських греків — з істориком, політологом, доцентом кафедри міжнародних відносин Маріупольського державного університету Сергієм Пахоменком.