Передачі з архіву Українського радіо

Київ готується до зими: як місто допомагатиме самотнім і маломобільним містянам під час ймовірних блекаутів та відключень опалення. Гостя — Ірина Жданова, журналістка Українського радіо.

Учасниця — Марина Хонда, заступниця голови Київської міської державної адміністрації.

Осінній грибний сезон у 2026 році супроводжується ризиком натрапити на касетні боєприпаси та вибухові пастки. Суббоєприпаси та уламки після збиття повітряних цілей часто мають вигляд невеликих металевих куль, циліндрів або пластикових контейнерів, які детонують від найменшого доторку чи вібрації. При цьому небезпека чатує не лише в лісах чи полях: нерозірвані елементи та бойові частини ракет і дронів падають у міських парках, на подвір'ях та прямо на вулицях населених пунктів. На яких конкретно ділянках цивільним категорично заборонено сходити з асфальтованих доріг та як поводитися у власній громаді після роботи ППО? Гість — Тимур Пістрюга, голова правління асоціації саперів України.

Кілзона на фронті розширюється. Наразі суцільна зона ураження становить від 30 до 40 кілометрів. За словами командира 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ Євгена Ласійчука, до кінця року вона перевищить 40 кілометрів. Чи стане новим викликом для Сил оборони, які мають адаптуватися до змін на полі бою? Чи вдається нині максимально використовувати технології та мінімізувати людські втрати? Як зміниться характер бойових дій із розширенням кілзони? Як до нових дальностей пристосовуються наші оператори? Як змінюються дрони? Гість — Ашот Арутюнян, командир окремої служби БпЛА Української добровольчої армії.

Як діяти, якщо потрапив у вогняну пастку, як врятуватися. Та інші ситуації, що може спричинити приліт реактивного дрона. На зв’язку: Олександр Хорунжий, пресофіцер ДСНС України; Владислав Багнюк, представник апарату ДСНС.

В окуповані Олешки українські військові дронами доставили близько 4 тонн продуктів. Допомогу передали одразу на 100 визначених локацій міста. Наскільки реально зробити таку допомогу регулярною? Чи йдеться про разову операцію, чи є можливість системно доставляти продукти та інші необхідні речі? Гість — Олександр Толоконніков, заступник голови Херсонської обласної державної адміністрації з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

Держава готується до найскладнішого сценарію через російські удари по дата-центрах. Про це заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький. Що означає "найгірший" сценарій, які наслідки для роботи цифрових сервісів, банків, зв’язку, медіа та державних реєстрів можуть спричинити атаки на дата-центри? Наскільки захищена критична цифрова інфраструктура України, чи є резервні потужності та наскільки швидко їх можна відновити у разі масштабного пошкодження? Гість — Олександр Федієнко, голова підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі, урядового зв'язку, криптографічного захисту інформації Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, член депутатської фракції політичної партії "Слуга народу".

Внаслідок влучаня російського дрона масштабна пожежа виникла в будівлі Президії Національної академії наук України. Будівля фактично знищена. Говоримо про значення академії і цієї будівлі для історії України і науки. Гості: Ірина Жданова, журналістка Українського радіо; Олена Мокроусова, дослідниця архітектури, кандидат історичних наук, історик архітектури Києва. Учасник — речник та пресофіцер Головного управління ДСНС України у м. Києві Павло Петров.

Що з нами відбувається в умовах постійних загроз і як із цим жити? Чим стрес загрожує психіці? До чого призводить постійний страх та як діяти під час панічних атак?

Євроінтеграція України. Досвід Польщі на цьому шляху та підтримка Києва Варшавою. У студії в Варшаві — керівник відділу Білорусі, України та Молдови державного аналітичного центру "Центр східних досліджень" Тадеуш Іванський, а в Києві — директор Інституту світової політики Євген Магда.

Історія, яка повторюється через століття: Київ уже переживав масштабні детонації боєприпасів у самому серці міста, і це сталося 1918 року. Шостого червня об десятій ранку район Звіринця здригнувся від п'ятнадцяти потужних вибухів. На артилерійських складах здетонували понад два мільйони снарядів. Вибухова хвиля підкидала людей у повітря, руйнувала будинки та сіяла паніку серед містян, які тільки-но почали оговтуватися від січневого штурму Києва більшовиками. Тоді загинули близько двохсот людей, понад тисячу зазнали поранень, а вогонь гасили дві доби. Серед версій трагедії називали як недбалість і самозаймання, так і диверсії агентів Антанти чи більшовицького підпілля. Говоримо про аналогії з сьогоденням, фатальні помилки зберігання боєприпасів у межах мегаполіса та таємниці закритої справи столітньої давнини. Гість — Сергій Берендєєв, історик, правник, методист Українського інституту розвитку освіти.