Передачі з архіву Українського радіо
Наслідки ударів по російських дата-центрах: куди поділися боти? Гість — Костянтин Корсун, експерт з кібербезпеки, автор курсу "Особистий кіберзахист".
Який запас міцності української енергосистеми? Чому попри всі розмови про плани стійкості і підготовку до зими вже в жовтні Україна зіткнулася з серйозними проблемами з постачанням електроенергії? Чому з одного боку в столиці постійні вимкнення електрики, а в Україні загалом надлишок електроенергії, чому не були за 5 років збудовані нові, можливо підземні, лінії? Наскільки довго енергосистема може витримувати удари такої інтенсивності, як за останні днів десять? Які варіанти покращення ситуації є? Гість — Володимир Кудрицький, ексголова правління НЕК "Укренерго" (2020-2024 роки).
Якщо президентські вибори через шістдесят днів? Хто може скласти реальну конкуренцію чинному президенту у світлі останніх опитувань? А який розклад сил може бути, якщо Володимир Зеленський виконає давню обіцянку і не буде висуватися на другий термін? Як на результати можуть вплинути голоси українців з закордону, якщо буде знайдено спосіб масово долучити їх до виборів або про їх настрої взагалі ніхто не знає? Гість — Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянської академії, науковий радник Фонду "Демократичні ініціативи імені І.Кучеріва".
Росія намагається зробити окупацію незворотною. У захоплених районах України Москва формує систему управління, яка охоплює суди, податки, міграційний контроль, силові структури та бюджетні процеси. За даними авторів статті для The Atlantic, у 2025 році окупаційні адміністрації навіть підключили до російської системи моніторингу, що в реальному часі відстежує будівництво, бюджети та виконання вказівок. Кремль прагне до 2030 року об’єднати ці території з Росією в єдиний простір. Чи йдеться про спробу створити паралельну державу всередині окупованої України? І наскільки складно буде відновити українське управління після деокупації? Гість — Петро Андрющенко, керівник Центру вивчення окупації.
Міненерго закликає не публікувати фото й відео з місць влучань по енергооб’єктах, переміщення ремонтних бригад і перебіг відновлювальних робіт.
Група народних депутатів 28 вересня внесли проєкт закону №16114 "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо розширення трудових можливостей для молоді". Гостя — Ірина Корженкова, аналітикиня Центру спільних дій.
П’ять форматів припинення вогню опрацьовує Україна з міжнародними партнерами. А саме загальний - безумовний і повний. Друга і третя модальність – це пропозиції Туреччини і Єгипту, які стосуються Чорного моря. Також є пропозиція від Індії, щодо енергетики, а не лише Чорного моря. І американський варіант перемир'я у енергетиці. Повідомили в Міністерстві закордонних справ України. Що саме передбачають ці варіанти домовленостей? Наскільки ймовірно, що сторони дійдуть згоди щодо перемир'я? Адже за словами держсекретаря Марко Рубіо наразі немає жодних надій на досягнення врегулювання війни в Україні шляхом переговорів? Гість — Андрій Рудик, доктор філософії з галузі соціальних та поведінкових наук, політолог.
Відключення світла: яка наразі ситуація з електроенергією в Україні? Відучора графіки відключень, зокрема в Києві, лише посилились, коли очікувати на зміну ситуації? Якщо вже сьогодні ми більшу частину доби без світла, то що буде взимку? Чи будуть кияни взимку в теплі? Гість — Олексій Кучеренко, Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, член фракції політичної партії Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина".
Україна офіційно затвердила графік та цілі далекобійних операцій по території Росії на жовтень. Про це за підсумками наради з Міноборони та військовими розробниками повідомив Президент Володимир Зеленський. Що передбачає цей план: нищення нафтобаз, арсеналів, аеродромів і підприємств ВПК? Чому саме далекобійність стає головним інструментом знекровлення російської армії та чого очікувати від затвердженого плану на жовтень? Гість — Віктор Ягун, генерал-майор запасу СБУ, колишній заступник Голови СБУ (2014-2015 років).
Україна у вересні експортувала 46% від потенційного обсягу агропродукції, — повідомив Міністр аграрної політики Тарас Висоцький. Водночас Польща та Румунія заявили, що не планують суттєво збільшувати транзит українського зерна через свою територію. Одночасно різко впав і російський зерновий експорт через Чорне море. Туреччина прагне відновити зернову ініціативу, але перспективи її туманні. Що відбувається з агроекспортом і які наслідки це матиме для виробників і держави, яка не отримає валютних надходжень? При цьому, хто найбільше зацікавлений в отриманні української аграрної продукції, а хто російської? Гість — Леонід Козаченко, президент "Української аграрної конфедерації", народний депутат 8-го скликання.