Закінчила Національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики.
Починала працювати в газеті Сил ППО "Вартові неба", потім була спецкореспонденткою програми "Вікна-Новини" телеканалу СТБ. В часи цензури президента Віктора Януковича звільнилася з СТБ і стала співзасновницею Громадського радіо. Лобіювала реформу Державного телебачення і радіомовлення, після створення ПАТ НСТУ отримала запрошення робити власний антикорупційний проєкт "Коло доброчесності" на Українському Радіо. Від початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну — ведуча Національного марафону провідних українських телеканалів і радіостанцій "Єдині новини "#UAразом".
Наталія вважає, що радіо — "найкраще медіа для демократичного суспільства, бо саме воно дозволяє швидко та із залученням максимальної кількості зацікавлених осіб обговорювати актуальні проблеми окремої громади і всієї країни".
Захоплюється історією України, любить читати мемуари видатних людей, передовсім, політиків і митців, мріє після Перемоги знову подорожувати Україною та світом.
За життям Наталії можна стежити на її фейсбук-сторінці.
Передачі з архіву Українського радіо
Що буде, якщо США припинять обмін розвідданими? Як відбувається виявлення пусків балістичних ракет? Чому іноді удар відбувається без попередньої фіксації? Якими балістичними ракетами Росія атакує Україну, чим вони відрізняються за потужністю та складністю перехоплення? Пуски яких ракет виявити вкрай складно? Тим часом у компанії Fire Point заявили про перше бойове застосування української балістичної ракети проти Росії. Які можливості відкриває розвиток власної балістичної зброї та наскільки це може змінити ситуацію на полі бою? Гість — Олексій Гетьман, військовий аналітик.
Після українських ударів по дата-центрах російської компанії "Яндекс" у соцмережах почали поширювати графік, який нібито доводить різке скорочення активності російських ботів. Що насправді відомо про наслідки цих ударів і чи маємо ми достовірні свідчення того, що російські ботоферми справді стали менш активними?
Україна відкрила ще два переговорних кластери на шляху до вступу в Євросоюз.
Ситуація в Полтаві.
Громада села Івонченці власним коштом споруджує меморіал загиблим воїнам. Це має стати місцем для проведення заходів зі вшанування захисників України.
На Полтавщині зняли фільм про сучасний стан земських шкіл за проєктом Опанаса Сластьона. Цим хочуть популяризувати історичний спадок і привернути до цього потенційних спонсорів.
Продовження деколонізації у Полтаві. На так званому памятнику Келіну замінять таблички. Що буде на нових?
Про збереження будинку Патріарха Мстислава.
На зв'язку — журналіст Полтавської регіональної редакції УР Олександр Бобошко.
Угода про сторічне партнерство між Україною та Великою Британією. Як країнам вдається підтримувати дружні стосунки, історія взаємин яких налічує майже тисячу років, беручи свій початок ще з часів Русі. Борис Джонсон різко розкритикував рішення президента США Дональда Трампа скасувати санкції щодо російського пального. Гість — Єгор Брайлян, історик, кандидат історичних наук.
Домовленості Трампа і Путіна щодо поставок дизелю до США.
Кабінет Міністрів вирішив дозволити частковий експорт блакитного палива до Європейського Союзу. Чому питання експорту виникло саме зараз? Яка мета такого рішення і чи виправдане воно напередодні зими? Чи достатні запаси газу в підземних сховищах перед початком опалювального сезону? Україна також експортує електроенергію до Європи навіть на тлі відключень для споживачів. Чому це відбувається і якою буде ситуація з електроенергією та водопостачанням в Україні в період похолодань, якщо вже на початку жовтня більшу частину дня немає ні того, ні іншого, а мер столиці каже про перехід до режиму виживання у Києві? Гість — Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія 21".
Ситуація в Житомирі.
Телемедичні консультації: як житомирські лікарі допомагають дітям з прифронтових регіонів?.
Яку гуманітарну медичну допомогу отримала Житомирщина упродовж вересня?
Розповідає журналістка Житомирської регіональної редакції УР Оксана Кропивницька.
Ситуація в Миколаєві.
Безпекова ситуація в регіоні: повітряні ворожі атаки та їх наслідки.
Повітряні тривоги на Миколаївщині: нові правила та скарги містян. За даними Миколаївської ОВА, з початку повномасштабного вторгнення регіон пережив понад 4 500 повітряних тривог, а сумарна тривалість небезпеки вже давно перевищила 3 000 годин, що математично дорівнює понад чотирьом місяцям. Це близько 125–130 діб безперервного перебування в укриттях.
Стан та готовність Миколаєва до нового опалювального періоду. У Миколаєві планують масштабне промивання та гіперхлорування водопровідних мереж, через що воду з-під крана приблизно три місяці заборонять використовувати для пиття та приготування їжі. Попередня дата старту — 2 листопада 2026 року (точну дату повідомлять після завершення тендеру на закупівлю реагентів)
Розповідає журналістка Миколаївської регіональної редакції УР Галина Самойленко.
Україна продовжить удари по російських нафтопереробних заводах, — про це високопоставлений український чиновник заявив у коментарі Financial Times. Завдяки чому в України є можливість нанесення далекобійних ударів? Якщо напруження між США та Україною продовжиться, і Америка тиснутиме на питання використання Україною Старлінк, як це може вплинути на реалізацію ударів углиб росії? Тим часом Україна застосовує оновлені далекобійні дрони Ан-196 RS та FP-6 — повідомив Президент України Володимир Зеленський. Що тепер можуть оновлені БпЛА, які характеристики покращилися? Росіяни продовжують атаки реактивними дронами, тепер під ударом вже захід України. Як ворог змінює тактику? Гість — Ярослав Гончар, голова ГО "Аеророзвідка".
Політичні, моральні та економічні оцінки угоди Трампа і Путіна.
