Тарас Висоцький зауважив, що перша ціль земельної реформи — надати повноцінну можливість власникам земельних паїв розпоряджатися своєю приватною власністю.

"Якщо приватна власність надана, значить, розпорядження має бути. Або тоді доведеться говорити, що ми повертаємось до 20-30-х років, націоналізації, колективізації, і все забираємо. Але зараз це приватна власність і можливість розпоряджатися обмежена", — сказав він.

По-друге, заступник міністра розвитку економіки торгівлі і сільського господарства наголосив на тому, щолюди не отримують чесну ціну за землю.

"Другий момент — це призвело до того, що люди не отримують чесну ціну, можливу максимальну ціну. Є простий приклад, коли ми бачимо, як проходять аукціони на державні землі, яка вартість оренди, і яка взагалі середня вартість державних земель та приватних. Різниця майже вдвічі. Є певний факт ефекту масштабу ділянки, але, насамперед, це пов’язано з тим, що обмежена можливість розпоряджатися ділянкою. Відповідно, люди отримують максимум 60% від того, що могли б. Якщо у людей є якийсь актив, вони мають отримувати ринковий підхід і максимально з нього", — прокоментував Висоцький.

Висоцький зазначив, що має бути економічний імпульс для агросектору.  

"Третє — необхідно дати можливість економічного поштовху сектору. У нас у середньому є вихід 400 доларів з гектара, коли могло б бути, нехай не відразу півтори тисячі, як у Польщі, а, як мінімум, 800-900. Якщо дивитися на стимулювання зрошення, елементарна річ, яка дає збільшення майже вдвічі врожайності на якісних чорноземах у степовій зоні, буде йти друга хвиля, переробка, садівництво, тваринництво. Зараз економічних стимулів у це інвестувати немає. Відповідно, економіка, а через неї і весь український народ, недоотримує і продовжує жити у бідності", — пояснив він.

Тарас Висоцький вважає, що запровадження земельної реформи має створити ці стимули і можливості.

"Капітал є, але немає стимулів, немає гарантій прав власності. Якби права оренди було достатньо, ми бачили б зміни, а так ми бачимо, що сектор поступово росте, це позитивно, але глобально нічого не змінюється. Трішки зростає врожайність зернових та олійних, і все. Має бути економічний імпульс, може зрости сектор", — сказав радник міністра.

На цю тему — Заборона іноземцям мати у власності землю не відповідає сучасним реаліям — Віктор Кобилянський

Нагадаємо, Верховна Рада продовжила мораторій на відчуження сільськогосподарських земель до 2020 року. Нині у парламенті зареєстровані кілька законопроєктів щодо продажу землі.

Заборона на продаж земель сільськогосподарського призначення була запроваджена у 2001 році. Такий крок пояснили побоюванням виникнення хаосу на ринку землі. Адже після того, як 1999 року колишнім працівникам колгоспів та радгоспів були виділені власні земельні паї, якими вони могли вільно розпоряджатися, цей ринок тоді лише почав формуватися. Цей захід втілювали як тимчасовий крок, але після завершення дії першого мораторію, парламент його неодноразово продовжував.

На фото — Тарас Висоцький, facebook.com