"Після виборів президента і парламенту стратегічні напрями змінилися, тому що з’явилися дуже маніпулятивні месиджи нової влади "мир будь-якою ціною", під виглядом обміну заручниками та звільнення політв’язнів пропонують такі форми, які не відображають характер війни з Росією".
"Ми можемо апелювати до міжнародних партнерів, але чекати від них активніших дій можна лише за умови, якщо ми знову будемо флагманами нових дій проти ворога. Кожен з нас має розуміти, що Росію, Путіна та хвору ідею відтворення імпералізма не цікавить лише Крим і частина Донбасу. Їх цікавить вся Україна".
"Насправді у Криму зараз немає прав людини. Їх немає й у Росії. Росія захоплювала Крим і ллє кров невинних людей на Сході не для того, щоб у цьому гетто дотримуватися прав людини. Я називаю це воєнізованою колонією особливого режиму, де існує правило революційної доцільності. Російська влада націлена на придушення будь-яких проявів цінностей людини, як право на життя, свободу вибору, свободу слова. Цього всього там немає і не може бути".
"Росія із задоволенням повторила би сценарій початок 1919 та 1944 років, коли людей заганяли у вагони для скоту та вивозили в Азію і Сибір. Вона цього зараз не може зробити, тому чинить терор, щоб люди вимушені були покидати Крим. Але це теж не відбувається, тому що у кримських татар є принцип: "Крим більше ніколи не залишиться без кримських татар. Ми цього не дозволимо". Тому вони застосовують механізми, які вони вже застосовували, – як в Україну заселяли мільйони переселенців з, точно так само, звільнивши від нас, заселили Крим".
"За нашими даними, понад 500 тисяч завезено росіян у Крим. І вони стимулюють це переселення з Росії – бюджетні організації в своїй більшості з Росії; структури як ФСБ, СК, армія, спецпідрозділи – усі з Росії".
"Це провокації, коли кажуть, що потрібно давати пенсії, утримувати окупантів, давати воду. Крим годувався Україною, а Росія знала, що Крим не зможе утримувати себе самостійно. Для населення з водою проблем не було, але, звичайно, вода з Дніпра повністю забезпечувала сільське господарство. Коли ми говоримо про боротьбу, то потрібно цю спекуляцію упустити, тому що звичайно припасів не вистачатиме на усіх тих військових, які наче гриби там повиростали. Кримські татари не за воду, не за тарифи на газ чи побутові умови – ми за свободу, батьківщину та державу б’ємося. І це основний принцип".
"Санкції досі впливають на Крим, але їх недостатньо. Щоб їх було більше потрібно показувати нашими діями, що це необхідно".
