war

Кіра Рудик: "Ніхто не бачив і чув, щоб в бюджет-2023 було закладено концепцію податкової реформи "10-10-10"

14.09.2022 р., 13:58

Проєкт державного бюджету на 2023 рік буде найбільш відірваним від реальності і постійно адаптуватиметься та змінюватиметься, зокрема залежно від перебігу війни. Водночас в нього не закладено концепцію податкової реформи "10-10-10", на яку так сподівався український бізнес. Про це в ефірі заявила перша заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації, голова партії "Голос" Кіра Рудик. Вона також розповіла про роботу парламенту в умовах війни, чи є єдність серед парламентарів та від чого залежить формування проєкту бюджету.

Про роботу парламенту в умовах війни

Ми дуже пишаємося як парламентарії тим, що український парламент почав працювати з першого дня війни, коли ми ухвалили закон "Про воєнний стан" о 7-ій ранку 24 лютого, і продовжували роботу з того часу. У нас було понад 30 засідань. Вони всі були не публічні і про них не повідомляли заздалегідь. Але ми збиралися в залі Верховної Ради, працювали, голосували за ті законопроєкти, які необхідні нашій країні зараз під час війни. Наша головна задача — це адаптація нашої законодавчої бази для того, щоб всі рейки, які зараз працюють в нашій країні, працювали для забезпечення нашої армії і для того, щоб люди могли жити в цій новій реальності війни.

В той момент, коли Україна отримала статус кандидата в Європейський Союз, то ще одним фактором наших задач стало ухвалення євроінтеграційних законів. Зараз, я думаю, у кожному порядку денному як мінімум 30% законів з позначкою прапору Євросоюзу. Це означає, що він з переліку тих законопроєктів, які нам потрібні для підтвердження статусу кандидата або вступу до Європейського Союзу.

Парламент збирається приблизно раз на декілька тижнів, а іноді раз на тиждень, і голосує нагальні закони та звернення до наших міжнародних партнерів. На початку війни до нас дуже багато гостей приїжджали, які відвідували парламент і показували свою підтримку, починаючи від практично всіх президентів країн Балтії і закінчуючи онлайн включеннями Бориса Джонсона та інших. Була велика кількість європейських президентів, а ті, хто не зміг завітати, долучалися до роботи онлайн і також висловлювали нам свою підтримку.

Про непублічність роботи парламенту

Це проблема, і нам хотілося б, щоб ця ситуація була змінена. Тому що, дійсно, через те, що робота парламенту ніяк не висвітлюється наявними медіа, виглядає так, ніби нас не існує. Ми як опозиційні партії вже достатньо давно порушуємо питання — це те, що транслює телеканал "Рада". По ідеї цей телеканал, який фінансується з державного бюджету і задача якого висвітлювати роботу Верховної Ради, мав би показувати засідання парламенту або принаймні розповідати про те, що вони відбуваються. На жаль, через те, що контроль за роботою каналу "Рада" повністю у нашої влади, канал обрав не робити цього. Кажуть, що з точки зору безпеки. Але ми розуміємо, що навіть, наприклад, якщо через два дні після засідання Верховної Ради розказати про те, що там відбувалося, хто про що виступав і хто як голосував — це буде з мінімальною шкодою для парламентарів, але буде показувати людям, що у нас іде робота.

Ми цю проблему порушували у залі Верховної Ради. На цей момент зрушень не відбулося і висвітлення діяльності парламенту не ведеться. Так само журналісти не допущені в кулуари з точки зору безпеки. Тому все, що ми можемо зробити, — це свої виступи знімати на телефони і потім викладати у власні соцмережі або віддавати медіа.

Про коаліції у парламенті

Якщо ми подивимося на голосування, то "Слуга народу", "Довіра" і рештки "ОПЗЖ", дійсно, часто голосують разом. Всі інші парламентські фракції, які раніше були опозиційні, зараз продовжують бути опозиційними. Просто ми під час війни уникаємо слова "опозиційність", тому що ми всі працюємо на Україну і для того, щоб наблизити нашу перемогу. Не можу сказати, що у нас якась група або якісь спільні дії. Якщо закон є поганий або він шкодить країні, то за нього ті фракції, які не є частиною монобільшості, не дають підтримки. З кимось змогли домовитися — добре. Але ви можете побачити за голосуваннями нашої фракції, що в основному вони опозиційні.

Про опозицію

Я б сказала, що це питання навіть не опозиційності, а плюралізму думок. Для всіх українців дуже важливо, що демократичні цінності, за які ми стоїмо, є втілені в нашому парламенті. Дуже важко зараз говорити про якусь опозиційну діяльність, навіть політичну діяльність, коли будь-яка критика дій влади може бути використана нашим ворогом для своєї пропаганди. Тому щоразу, коли ми говоримо про те, що якісь речі відбуваються не зовсім так, як нам би хотілося або в нас є інша думка, ми намагаємось робити це максимально зважено та акуратно, тому що немає жодного політичного плюсу, який міг би переважити ті потенційні мінуси, які є, якщо твої висловлювання візьме собі російська пропаганда. Тому коли ми говоримо з міжнародними партнерами, ми говоримо, що ми всі працюємо як команда України. Так само і всередині ми з усіх сил намагаємося зберігати єдність.

Знаєте, дуже емоційним був перший день роботи парламенту в перший день війни, коли ми зібралися о 7-ій ранку для того, щоб проголосувати за воєнний стан. Ми не знали, скільки прийде парламентарів. І насправді ніхто не знав тоді точно, що робити, яким чином рухатися, і куди бігти. Ми знали, що нам потрібно виконати свій обов’язок, тому що це перший і найважливіший обов'язок парламенту — перевести країну на такі воєнні рейки. І я пам'ятаю, що в той момент, коли прийшли до зали приблизно 400 депутатів із 420, ми тоді дали не публічну обіцянку, що ми будемо намагатися тримати цю єдність стільки, скільки вистачить сил. Хоча  знали, що це буде дуже боляче. Політикам важко об'єднувати зусилля. Зараз політичні партії працюють як великі гуманітарні організації, які займаються вирішенням нагальних питань, які необхідні для людей на місцях. Правду кажуть, що під час війни не до політики. Але ми також розуміємо, що рано чи пізно війна закінчиться. Ми віримо в те, що це буде наша перемога, і тоді, звичайно, політичне життя так чи інакше відновиться, і ми зможемо говорити і про те, хто і що робив під час війни, а також про те, що було зроблено не так.

Про розбіжності у фракції "Голос"

З моменту початку війни ми також відклали розбіжності і працюємо разом на одну мету. Звичайно, емоції залишилися, але зараз вони є мінімально важливими у масштабах того, з чим нам доводиться стикатися щодня і які проблеми потрібно вирішувати. Я дуже сумніваюсь, що людям, які зараз потерпають від активних бойових дій, нашим біженцям, яким необхідна допомога, і кожному українцю хочеться знати, що серед політиків все ще відбуваються якісь емоційні перипетії. Тому їх відклали. І зараз кожен з нас намагається займатися тим, де може принести найбільшу користь. Це насправді те, як змінилося життя і робота кожного під час війни. Замість довготривалих планів і політичного майбутнього ти думаєш про те, що сьогодні можеш зробити, щоб наблизити нашу перемогу і де будеш найбільш ефективним. І насправді відповідь на це може змінюватися з дня в день.

Про проєкт бюджету та надходження коштів

Майбутній проєкт бюджету буде найбільш відірваним від реальності від всіх інших, тому що робити прогнози зараз — це взагалі не вдячна справа. А робити прогнози, які описані на папері і формують життя та роботу всієї країни — це максимально ризиковано. У бізнесі, коли тобі фінансовий директор подає бюджет, він вказує завжди рівень ризику того, що все може піти не так. У нас зараз величезний рівень ризику. Я не можу приблизно уявити, який буде курс долара в наступному році. А в бюджеті його вже потрібно закладати. І потрібно жити з тим, який курс долара ми плануємо. Я впевнена, що в якому вигляді ми не ухвалили бюджет, буде його постійна адаптація, будуть постійні його зміни.

Доходи у цьому бюджеті дуже залежать від допомоги міжнародних партнерів. Ця допомога для нас критична, ми без неї не виживемо. У нас до сих пір 5 млрд доларів дефіцит щомісяця. І без того, щоб у нас було розуміння, де ці гроші брати, взагалі важко щось спланувати на майбутнє.

Друге питання — як знайти ще додаткові надходження до бюджету. І в нас є складний, але дуже перспективний шлях — це конфіскація російських активів за кордоном. Зараз близько 500 млрд доларів арештовані в різних країнах. Туди входять гроші олігархів і гроші Центрального банку Росії. Путін достатньо добре і завчасно готувався до війни, тому гроші він накопичив. Звичайно, коли актив заморожено, всі чекають, що одного дня він розморозиться і повернеться до своїх власників. Тож наша задача зробити так, щоб цього не відбулось: щоб гроші розморозили, але вони пішли на підтримку України. Це буде не перший випадок в історії. Наприклад, в Сполучених Штатах конфісковані гроші пішли на підтримку Афганістану, а конфісковані гроші сирійських олігархів вийшли на підтримку біженців з Сирії.

Тому зараз наша задача — зробити так, щоб ці конфісковані активи пройшли суди і були направлені в Україну. Це нам надзвичайно б допомогло і знизило тиск, який зараз будуть мати керівництва різних країн від свого населення, тому що вартість життя і вартість енергоносіїв для майже всіх європейців і американців зараз збільшиться. Путінська пропаганда буде говорити, що це відбувається через війну в Україні. І наш контраргумент цьому був би сказати: "Давайте ви не будете платити за путінську агресію, а заплатімо з його грошей". І це надзвичайно спокуслива політична ідея, над якою ми працюємо в різних юрисдикціях. У Канаді вже ухвалили законопроєкт, який дозволяє таке робити. Там грошей не так багато — приблизно 100 млн доларів, але це буде перший крок, перша ластівка того, що це взагалі можливо робити для країни, у якої немає прямого конфлікту з Росією.

Проблема конфіскації російських активів в тому, що Сполученим Штатам потрібно причина це зробити, тому що виходить, що якщо є якась погана країна у світі, яка вчиняє агресію і розпочинає війну, то Сполучені Штати мають конфіскувати їх активи. Це юридичного складно.

Зараз буфером може слугувати Міжнародний валютний фонд і пряма допомога від наших партнерів — Світового банку, Сполучених Штатів та Європейського Союзу. По-іншому у нас просто фізично немає де брати гроші. Тому ми абсолютно знаходимося в залежності від того, чи буде ця допомога системною і достатньою. Саме тому, коли ми говоримо про те, що нам необхідно від наших партнерів, першим йде зброя, а другим завжди гроші.

Про ініціативу "10-10-10" щодо зниження податкового тиску

Пропозиція "10-10-10" була підтримана бізнес-спільнотою, і її розробляли із залученням різних бізнесменів і організацій. Всі дуже їй раділи. Але, на превеликий жаль, зараз ніхто не бачив і чув, щоб в проєкті бюджету закладали взагалі таку можливість. Тому можемо говорити про реалістичність такої пропозиції, коли ми побачимо її втілення в проєкті держбюджету. Зараз цього немає, тому поки що це залишається тільки ідеєю.

Перед керівництвом держави стоїть таке завдання: сповільнити падіння економіки і зробити так, щоб ті, хто можуть зараз працювати, продовжували працювати. Тому що проблема зараз буде навіть не в податках, а в тому, щоб у людей була хоч якась робота і хоч якийсь дохід, щоб економіка продовжувала крутитися, працювати і у нас взагалі було якесь економічне життя. Дуже багато бізнесів виїхало, а велика частина закрилась. Зараз вони відновлюють свою роботу, але навряд чи якийсь бізнес зможе витримати підвищення податків або тримати їх на тому самому рівні, що й раніше.

Зараз пропонуються державою декілька ідей, зокрема і пільгові кредити, хоча я не знаю, з яких коштів ми могли б обслуговувати, є "Дія.Бізнес", яка пропонує грантові кошти від різних міжнародних організацій. По суті це точкова допомога різним бізнесам, які ледве зводять кінці з кінцями, на те, щоб вони продовжували працювати. Наші міжнародні партнери розуміють, що зараз головна задача — не дати закритися тим компаніям, які ще працюють і витримали перший удар. Тому що відкритися знову вони зможуть за декілька років, навіть якщо ситуація буде максимально сприятливою. Щодо того, чи справляється з цим завданням держава, мені здається, що не дуже. Але і можливості по підтримці бізнесу зараз також є мінімальними.

Головна задача — це забезпечити максимальні виплати нашим військовим і соціальні виплати, тому що є люди, яким просто нема чого їсти, якщо немає виплат. Це тактична задача. Стратегічна — зробити так, щоб у нас потім починали платити, а ці податки допомагали далі працювати економіці. Зараз це все на паузі.

Наскільки швидко буде ухвалений бюджет

Це залежить від того, як буде збирати голоси наша монобільшість. Я думаю, що коли ми говоримо про нереалістичну історію, про історію зі здогадками, то за неї, напевно, дуже легко голосувати, тому що ти знаєш, що потім все одно допрацюємо. Зараз будь-який проєкт бюджету, навіть ідеальний, який передбачив все, все одно зміниться там через те, що буде наступ українських військ, або впаде курс долара у світі, або ще щось відбудеться. Тому я думаю, що немає бути проблеми по збору голосів за нього знову ж, тому що всі розуміють, що його потім потрібно буде багато разів адаптувати.

Наша задача як опозиційних сил — прослідкувати, щоб там було мінімум можливостей для корупції і щоб всі пріоритети йшли на нашу армію. Для того, щоб наблизити день перемоги. І в ситуації, яка нині склалася перед осінньо-зимовим періодом, будь-які адаптації бюджету мають враховувати те, що нам потрібно буде відбудувати критичну інфраструктуру. Ми розуміємо чітко плани Росії — руйнувати системи енергозабезпечення. І нам точно потрібні будуть кошти для того, щоб їх швидко відновлювати, аби пережити цю зиму, можливо, не в максимальному комфорті, але у мінімальному теплі.

Фото: facebook.com/kira.rudik.politician

Кіра Рудик: "Ніхто не бачив і чув, щоб в бюджет-2023 було закладено концепцію податкової реформи "10-10-10"

Новини по темі