Закінчила Інститут журналістики КНУ ім.Т.Шевченка.
Ще студенткою почала співпрацювати з Українським Радіо: від кореспондентки до музичної ведучої, від авторки програм до продюсерки. На сьогодні суміщає творчі та менеджерські функції, працює в ефірі, очолює редакцію, координує різні проєкти.
Про рішення працювати на радіо Олена розповідає: "Ще під час навчання в університеті мене майстерно скоординував професор Віктор Якович Миронченко, гуру вітчизняної радіожурналістики, творчий "батько" багатьох сучасних радіо- і тележурналістів. Саме він навчив і прищепив любов до радіо. Тут у студіях панує особлива атмосфера, тут багато простору для індивідуального: від технічної до творчої складових. Тут можливість оперативно фіксувати й висвітлювати час і події, постійно вчитися, змінюватися, зростати професійно. Це той унікальний випадок, коли оптимально можуть поєднуватися професійне й позаробоче життя і коли поради на кшталт "не дозволяйте роботі поглинути вас" не мають сенсу".
Відзначена грамотами Держкомітету телебачення і радіомовлення, Верховної Ради, а також вищою Урядовою нагородою — Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.
Крім роботи, Олена любить подорожувати, самостійно прокладаючи маршрут (різними містами та країнами), організовуючи все так, щоб, наприклад, у 3 дні вмістити одразу кілька країн, подбавши заздалегідь про квитки, житло й культурну програму.
Окрім ефірів на радіохвилях, стежити за Оленою можна, підписавшись на її сторінку у фейсбуці.
Передачі з архіву Українського радіо
Чергова загроза Телеграму: громадянська мережа "Опора" дослідила, як проросійські канали допомагали з "виборами президента" на окупованих українських територіях. Які техніки використовували для просування цієї теми і де ще можуть росіяни їх застосувати. Гостя — Ольга Бєдовська, аналітикиня цифрової платформи громадянської мережі "Опора"
В умовах війни серед українців зростає попит на культурний продукт: попит на театри став найбільшим з 2022 (деякі навіть заробили більше, ніж у 2021), збільшилися продажі книжок. Чому навіть у складних умовах ми все одно звертаємося до культурної сфери, як це допомагає зберігати психологічну стійкість і що це свідчить про українців як суспільство. Гість — Ігор Гусєв, кандидат психологічних наук, політичний і соціальний психолог; на зв'язку — Тетяна Пушнова, журналістка, редакторка "Культура" на "Українській правді".
Верховна Рада ухвалила закон щодо поширення сортів бавовнику. Як його вирощують і що досі заважало промисловому вирощуванню цієї культури, чим він корисний, як має відбуватися сертифікація нових сортів і де в Україні потенційно можна розширити його виробництво — у пояснювальній записці до закону згадувалася, наприклад, Одещина. Гостя — Анна Матвіїв, координаторка Комітету захисту рослин та насіння "Український клуб аграрного бізнесу".
Пошуки ППО для України стикаються з проблемами: Греція та Іспанія відмовилися передавати свої системи (хоча Іспанія заявила, що надасть "невелику кількість" ракет до Patriot). До яких іще країн можуть звернутися лідери ЄС із проханням про ППО, чи реально втілити ідею про тимчасове надання ЗРК із подальшим поверненням (раніше це пропонувала українська сторона). Гість — Денис Попович, військовий оглядач.
Усе, що суперечить окупаційному режиму, автоматично визначається як вороже. Однак попри всі зусилля російських злочинців з 2014 року вихолостити, стерилізувати середовище на півострові Крим, їм це й досі не вдається. Хоча, звісно, ціна такого спротиву дуже висока. Про Крим, кримськотатарський народ, про зміни на півострові та реінтеграцію Криму міркує журналістка й психологиня Мавілє Халіл.
У Києві 20 квітня відкрився музей ретро-техніки "Колеса Історії". В експозиції музею представлені понад 100 автомобілів і мотоциклів, які досі перебувають у справному стані та можуть використовуватися. Музей працює з п'ятниці до неділі. Як і скільки часу створювався цей музей, як на цей музей вплинула війна. Гість — Павло Лозовенко, співзасновник музею "Колеса історії".
Як врегулювати доплати "чорнобильцям", встановлені рішенням суду. Гостя — Ірина Корженкова, аналітикиня Центру спільних дій.
Понад 10 місяців тому набув чинності закон "Про Службу військового капеланства". З якими викликами та проблемами сьогодні стикаються капелани? Хто може стати капеланом? Що потрібно усвідомлювати, обираючи цей шлях? Хто, де та як навчає капеланів? Хто з військових та з якими питаннями найчастіше звертається до капеланів? Чи змінилось ставлення до капеланів за час війни? Гість — отець Костянтин Холодов, військовий капелан, заступник голови Синодального управління військового духовенства Православної Церкви України з питань міжнародної співпраці.
26 квітня в Україні та світі - День пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф. День пам'яті аварії на ЧАЕС. Що сьогодні відбувається на ЧАЕС? Як в майбутньому не допустити таких трагедій? Гість — Юрій Костенко, народний депутат України п’яти скликань (1990-2012), міністр охорони довкілля та ядерної безпеки (1992-1998).
Як сказав міністр оборони ФРН Борис Пісторіус в ефірі телеканалу ARD, росія масово переозброюється… багато зброї пішло не на фронт, а на склади. Про що це може свідчити? Невже в росіян на фронті настільки багато зброї, що вони не потребують поповнення чи все ж це свідчить про підготовку до чогось масштбаного, приміром до нападу на інші країни? На думку експертів ISW, надані Україні ракети ATACMS можуть послабити російську логістику, але за умови підсилення цих ударів наземними операціями підрозділів ЗСУ. Що потрібно нашим військовим для вдалого проведення таких операцій? Гіст — Владислав Селезньов, військовий експерт, полковник запасу ВМС ЗСУ.
