Закінчила Інститут журналістики КНУ ім.Т.Шевченка.
Ще студенткою почала співпрацювати з Українським Радіо: від кореспондентки до музичної ведучої, від авторки програм до продюсерки. На сьогодні суміщає творчі та менеджерські функції, працює в ефірі, очолює редакцію, координує різні проєкти.
Про рішення працювати на радіо Олена розповідає: "Ще під час навчання в університеті мене майстерно скоординував професор Віктор Якович Миронченко, гуру вітчизняної радіожурналістики, творчий "батько" багатьох сучасних радіо- і тележурналістів. Саме він навчив і прищепив любов до радіо. Тут у студіях панує особлива атмосфера, тут багато простору для індивідуального: від технічної до творчої складових. Тут можливість оперативно фіксувати й висвітлювати час і події, постійно вчитися, змінюватися, зростати професійно. Це той унікальний випадок, коли оптимально можуть поєднуватися професійне й позаробоче життя і коли поради на кшталт "не дозволяйте роботі поглинути вас" не мають сенсу".
Відзначена грамотами Держкомітету телебачення і радіомовлення, Верховної Ради, а також вищою Урядовою нагородою — Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.
Крім роботи, Олена любить подорожувати, самостійно прокладаючи маршрут (різними містами та країнами), організовуючи все так, щоб, наприклад, у 3 дні вмістити одразу кілька країн, подбавши заздалегідь про квитки, житло й культурну програму.
Окрім ефірів на радіохвилях, стежити за Оленою можна, підписавшись на її сторінку у фейсбуці.
Передачі з архіву Українського радіо
В Україні запустили Громадянську антикорупційну платформу з відкритим Маніфестом Доброчесності. Ініціатива має на меті сформувати культуру нульової толерантності до корупції та надати громадянам практичні інструменти для доброчесної поведінки у щоденному житті. Чому саме зараз прозорість і підзвітність стають питанням національної безпеки? Як громадянський вплив може доповнити роботу антикорупційних інституцій? І як звичайна людина може протистояти корупції без страху та ризику? Гостя — Марія Богуслав, ініціаторка платформи, виконавча директорка Асоціації інноваційної та цифрової освіти (AIDE).
Через чотири роки повномасштабної війни українці дедалі частіше називають серед найважливіших подій свого життя народження дітей. Частка позитивних згадок зросла до 30,8%, тоді як частка відповідей, пов’язаних із війною, продовжує зменшуватися. Проведено дослідження. Гостя — Інна Волосевич, заступниця директора Info Sapiens.
Останні повітряні атаки показали: Україна входить у якісно новий етап протиповітряної оборони. Зростає не лише відсоток збиття крилатих ракет, а й масове перехоплення ворожих дронів. Дрони-перехоплювачі вже збивають кожен третій ворожий безпілотник, мобільні вогневі групи знищують "Шахеди" без застосування дорогих ракет, а наземні роботизовані платформи змінюють саму логіку бою. Паралельно Україна масштабовує виробництво БПЛА, наземних роботизованих систем і РЕБ, укладає стратегічні угоди з європейськими партнерами та фактично формує нову оборонну індустрію війни 21 століття. Що це означає для фронту і тилу, а також про технологічну революцію у війні, майбутнє ППО, роль БПЛА та український оборонний. Гість — Анатолій Храпчинський, директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил в резерві.
Авто "за півціни", "уже на майданчику сервісного центру МВС", "залишилось лише внести передоплату" — так починається пастка шахраїв в інтернеті. За даними Кіберполіції та Головного сервісного центру МВС, ошуканці масово публікують фейкові оголошення про продаж автівок. Щоб викликати довіру у потенційних жертв, вони демонструють фальшиві копії техпаспортів чи довідок, оформлених начебто у сервісних центрах МВС, і переконують, що авто можна буде забрати одразу після завершення оплати.
Оптоволокно: де і як застосовують.
Війна з обмеженнями, проте не для всіх. Посол України у США Ольга Стефанішина повідомила, що отримала від США офіційне попередження, що Україні варто утриматися від атак на американські інтереси. Про які об'єкти йдеться? Наскільки це ускладнює нашу боротьбу? Гість — Іван Тимочко, військовий оглядач.
Російська пропаганда вкотре розганяє тему втрат у російсько-українській війні, намагаючись вразити аудиторію шоковими цифрами. Цього разу у мережі поширюють відео з твердженням, що нібито загинули "2 мільйони українських військових". Для більшої переконливості до ролика додали логотип німецького суспільного мовника Deutsche Welle — і подали це як матеріал західного медіа.
Йдеться про звичайнісіньку змонтовану підробку, повідомляє проєкт "СтопФейк". За основу пропагандисти взяли реальний сюжет Deutsche Welle про ідентифікацію тіл українських військових, повернутих із Росії, і додали до нього 20 секунд із фальшивим закадровим текстом. Саме в цій вставці й з’являється цифра "500 тисяч неідентифікованих" і "півтора мільйона упізнаних", що разом складають вигадані "2 мільйони". Ці цифри дуже далекі від реальних. У справжньому матеріалі Deutsche Welle таких даних немає — там ідеться про роботу судово-медичних експертів і конкретні випадки ідентифікації.
Прем’єр-міністерка Ісландії Кріструн Фростадоуттір підтвердила намір країни провести всенародне голосування стосовно відновлення переговорів про членство в Європейському Союзі. На яких умовах країни ставали членами ЄС.
Днями весь світ облетіли кадри з мавпочкою Панч та її іграшкою. Чому люди такі чутливі, які почуття у них пробуджують такі щемливі відео, і чому регулярно трапляються випадки жорстокого поводження з тваринами? Гостя — Євгенія Ігрунова, психотерапевтка, медичний психолог, волонтерка по роботі з військовими, голова ГО "Доброчейн".
Скорочення дистанційки у Європі. За даними аналітичного центру міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal, частка вакансій із повністю віддаленим форматом впала до 10–15%. Що це означає для тих українців, які працюють з України на європейські компанії, та наскільки цей тренд поширюється всередині країни? Гостя — Ніна Масюк, стратегічний радник AntForce Analytics з питань трудових ресурсів.
