Закінчила Інститут журналістики КНУ ім.Т.Шевченка.
Ще студенткою почала співпрацювати з Українським Радіо: від кореспондентки до музичної ведучої, від авторки програм до продюсерки. На сьогодні суміщає творчі та менеджерські функції, працює в ефірі, очолює редакцію, координує різні проєкти.
Про рішення працювати на радіо Олена розповідає: "Ще під час навчання в університеті мене майстерно скоординував професор Віктор Якович Миронченко, гуру вітчизняної радіожурналістики, творчий "батько" багатьох сучасних радіо- і тележурналістів. Саме він навчив і прищепив любов до радіо. Тут у студіях панує особлива атмосфера, тут багато простору для індивідуального: від технічної до творчої складових. Тут можливість оперативно фіксувати й висвітлювати час і події, постійно вчитися, змінюватися, зростати професійно. Це той унікальний випадок, коли оптимально можуть поєднуватися професійне й позаробоче життя і коли поради на кшталт "не дозволяйте роботі поглинути вас" не мають сенсу".
Відзначена грамотами Держкомітету телебачення і радіомовлення, Верховної Ради, а також вищою Урядовою нагородою — Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.
Крім роботи, Олена любить подорожувати, самостійно прокладаючи маршрут (різними містами та країнами), організовуючи все так, щоб, наприклад, у 3 дні вмістити одразу кілька країн, подбавши заздалегідь про квитки, житло й культурну програму.
Окрім ефірів на радіохвилях, стежити за Оленою можна, підписавшись на її сторінку у фейсбуці.
Передачі з архіву Українського радіо
Гривневі перспективи. Яким буде курс валют в 2026 році та чи очікувати на девальвацію гривні? Що стоїть за новими вимогами МВФ до Нацбанку і як це відобразиться на курсі гривні? Депозити, золото, валюта чи державні облігації: як українцям надійно вкласти гроші та які прибутки реально отримати? Гість — Віталій Романчукевич, перший віцепрезидент Асоціації українських банків.
Активи розбрату. За інформацією Politico Адміністрація Трампа тисне на ЄС, щоб ті відмовились від плану використати 210 млрд євро заморожених активів рф на фінансування України. Нагадаймо в яких країнах найбільше зосереджено таких активів? Чи вистоїть ЄС під тиском? Які методи тиску може задіювати президент США? Гість — Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі АНТС.
18 грудня в Україні відзначають День військової контррозвідки СБУ. Як змінилась робота розвідок? Сучасні підходи в роботі розвідників витісняють традиційні? Чи все ж це поєднання новацій та досвіду? Також про початок російської стратегічної наступальної операції. Гість — Олексій Гетьман, військовий аналітик.
Останнім часом почастішали схеми шахрайства, націлені на клієнтів великих банків. "У вас заборгованість за кредитом перед Ощадбанком" — такі СМС-повідомлення почали масово отримувати українці. Проблема в тому, що розсилають їх будь-кому, навіть тим, хто не має в цьому банку відкритих рахунків. Погрозливий тон, терміновість і лінк для начебто "перевірки заборгованості" — усі ці риси вказуть на класичну фішингову атаку: "фішинг" — від англійського слова "риболовля". Мета таких атак — заволодіти даними вашої картки і поцупити звідти гроші.
Заборонені музичні інструменти (18 грудня 1920 року Раднарком УРСР затвердив постанову "Про облік музичних інструментів"). Цей нормативний акт московсько-більшовицьких окупантів розглядався як репресивний метод проти художніх цінностей та культурного значення українських кобзарських інструментів.
КМІС провів нове дослідження громадської думки щодо "мирного плану": на які поступки готові українці і що думають про пропозиції США. Гість — Антон Грушецький, виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології.
Рух ЧЕСНО дослідили як Верховна Рада повертається до відкритості після чотирьох років в тіні. Як повернення до звичних стандартів парламентської публічності впливає на роботу народних депутатів та ефективність. Чи готові парламентарі працювати відкрито? Гостя — Ірина Корженкова, парламентська аналітикиня ЧЕСНО.
32 засідання в форматі "Рамштайн". Допомога від партнерів — підсумки за цей рік і плани та обіцянки на наступний. Берлінські перемовини — чи варто покладатися тільки на політичні та дипломатичні рішення. Які є напрацювання та про що свідчать заяви учасників і результати? Україна нарощує удари по російській енергетиці. Чи можливий вихід на паритет ударів? Загальна ситуація на фронті під кінець року — чи є шанси на різдвяне перемир'я? Гість — Дмитро Жмайло, виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці.
Черговий фотофейк. Російські телеграм-канали поширюють зображення — начебто фотографію, зроблену в українській школі. На ній ніби в класі стоїть так звана "парта сорому" для дитини, чий батько самовільно залишив військову частину. Це написано прямо на бильці парти. І це апелює до почуття провини та стигматизації дітей військових — саме на це розрахований емоційний удар фейкоробів. Повідомлення активно поширюють як начебто "доказ нелюдяності" української держави та суспільства.
Чому діти та школа знову вкорте стають мішенню російської пропаганди? Яку мету переслідує цей фотофейк і на які емоції він тисне?
17 грудня 1957 року США провели перше успішне випробування міжконтинентальної балістичної ракети "Атлас". Історія балістичних ракет: як змінювалися та що змінювали.
