Сергій Стуканов
Сергій Стуканов

Закінчив Донецький національний університет (історичний факультет за спеціальністю "Історія України") та аспірантуру на кафедрі філософії Донецького національного університету (за спеціальністю "Соціальна філософія та філософія історії").

Розпочинав шлях журналіста 2001 року футбольним оглядачем в газеті "Футбольное обозрение" в Кадіївці Луганської області, був диктором новин на радіо "Спорт-ФМ". Протягом 2008–2013 років працював позаштатним кореспондентом газети "День", писав на суспільно-філософські теми, редагував україномовну газету Донецька "Поштовх Плюс". Паралельно дописував до деяких інших видань, як "Дзеркало тижня", Тексти.орг.юа, Gazeta.ua. 

Після початку війни в 2014 році переселився до Львова, де працював в інформаційній агенції "Гал-інфо". Переїхавши 2016 року до Києва, три роки працював ведучим прямоефірних програм на "Громадському радіо". В 2017–18 роках вів авторську суспільно-політичну програму на телеканалі "Магнолія-ТБ". З липня 2018 року — ведучий на Українському Радіо. Вів підсумкову недільну суспільно-політичну програму "Україна. Сьогодення". Від початку повномасштабного вторгнення залучений до національного марафону "Єдині новини".

Радіоефір, на думку Сергія, чимось нагадує політ: "Твій голос протинає простір, долає тисячі кілометрів, сягаючи тих, хто чекає на звістку. Надто це відчувається в час війни, коли слово, промовлене в радіоетері, може стати для когось рятівним. Радіо — це можливість порушувати ключові для суспільства теми й доносити до глядача важливі меседжі, культивувати й поширювати європейські цінності. Виконувати значущу суспільну місію. У цьому полягає місія Суспільного мовлення, й я тішуся, що дотичний до її здійснення. Мене надихає ця місія. А ще — надихають високопрофесійні колеги, з якими маю честь пліч-о-пліч поширювати українське слово".

З дитинства захоплюється футболом: не уявляє свого життя без суботнього матчу. Також любить читати книжки — як нон-фікшн, так і художню літературу. За спокійніших часів полюбляв мандрувати й активний відпочинок.

За життям та роботою Сергія можна стежити на його фейсбук-сторінці. 

Передачі з архіву Українського радіо

24.03.2024 09:38:06 Сьогодні. Зранку

Всесвітній день боротьби проти туберкульозу, Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на туберкульоз і День фтизіатра. Як війна впливає на поширення хвороби? Гостя — Яна Терлеєва, завідувачка відділу управління та протидії туберкульозу Центру громадського здоров'я МОЗ України.

24.03.2024 08:07:10 Сьогодні. Зранку

Небезпечне Чорне море. Як путін намагається врятувати свій Чорноморський флот і чи вдасться це йому? Навіщо Шойгу їздив до окупованого Криму. Чи винайшов ворог протидію нашим морським дронам? І як довго ще простоїть Кримський міст без західної зброї? Гість — Володимир Заблоцький, військово-морський експерт, оглядач журналу Defence Express, капітан 1 рангу у відставці, науковий співробітник Національного військово-історичного музею України.

Звернення Президента України Володимира Зеленського.

Дорогі українці, українки!

Почав день із доповіді Головкома Олександра Сирського та начальника Генерального штабу Анатолія Баргилевича. Основні наші дії – ситуація зараз, ключові напрямки, заплановані кроки. Максимально активно працюємо з партнерами та щодо внутрішнього виробництва зброї, щоб дати нашим воїнам більше необхідних засобів. Багато міжнародної роботи сьогодні. Дуже активний день. Розмова з Прем’єр-міністром Індії. Подякував пану Прем’єр-міністру Моді за незмінну підтримку територіальної цілісності й суверенітету нашої держави, а також за участь у роботі щодо Формули миру на рівні радників. Запросив Індію взяти участь у першому Глобальному саміті миру, який готуємо у Швейцарії. Дуже важливо, щоб така глобальна сила, як Індія, проявила своє лідерство у відновленні справедливого миру та в захисті цілей і принципів Статуту ООН – саме в цьому сенс нашої Формули миру. Звичайно, обговорили з паном Прем’єр-міністром Індії й двосторонні відносини. Сьогодні ж провів кілька міжнародних зустрічей у Києві. Вдень зустрівся з міністром оборони Нідерландів – дуже предметна й хороша розмова. Ключове – це захист наших міст і сіл, це ППО для України, реальний порятунок наших людей від російського терору. А також збільшення можливостей нашої армії. Нідерланди – один із найбільш послідовних наших партнерів у захисті людського життя та справедливості. Ввечері провів зустріч із Джейком Салліваном, радником Президента Сполучених Штатів із питань національної безпеки. Теж дуже змістовна, цілком конкретна розмова і про оборонну взаємодію, і про спільні політичні результати, яких маємо досягти. Сьогодні я взяв участь у Саміті за демократію. Це вже втретє відбувається такий формат – цьогоріч Республіка Корея об’єднує демократичних лідерів. Наш Харків… Уже понад два роки Харків та область зазнають страшних російських ударів. Зруйнована ракетами Салтівка, пошкоджені інші райони та вулиці міста. Зруйновані села та містечка в області. Сьогодні – черговий удар Росії по Харкову, ні на що не здатний вплинути, окрім того, що Україна ще більш принципово та влучно відповідатиме. Від російської ракети у Харкові сьогодні пʼять людей загинули. Мої співчуття всім рідним та близьким. Кожному пораненому надається необхідна допомога. Але цього замало – усі це мають усвідомлювати. Харкову потрібно достатньо систем ППО. Сумщині потрібна ППО. Чернігівщині та всім іншим нашим регіонам, які потерпають від російського терору. Ці захисні системи є в партнерів. І партнерам треба зрозуміти, що ППО має захищати життя. Дякую всім, хто захищає нормальне життя в наших містах і селах! Дякую всім у світі, хто допомагає! Дякую кожному й кожній, хто б’ється заради нашої держави та людей, хто працює на оборону, на Україну! Ми обов’язково маємо вистояти й гарантувати Україні надійну безпеку. Всій Україні. Слава Україні!

Літературознавець Ростислав Семків — про основоположника сучасної української літератури, письменника Івана Котляревського. Що спонукало його перекласти на українську мову Вергілієву "Енеїду"? Чому він обрав комедійний жанр — травестію? Який вплив україномовна "Енеїда" справила на діячів українського національного відродження ХІХ ст.?

Європейський парламент на засіданні у Страсбурзі 13 березня ухвалив закон, який регулюватиме правила використання штучного інтелекту. Гостя — Ольга Петрів, юристка ЦЕДЕМ зі штучного інтелекту.

Активна фаза водопілля. Рівень води на Дніпрі в Києві дуже високий. Зараз задощило — то як це може вплинути на критичний рівень? Хто і як контролює і регулює рівень води? Ризики і наслідки водопілля... Гість — Віктор Вишневський, гідролог, доктор географічних наук.

Путін виграв вибори. Що далі? Сьогодні Рада міністрів закордонних справ Європейського Союзу збирається обговорити "вибори" в рф і озвучити спільну заяву. Чи визнають світові лідери легітимність путіна? І які це матиме наслідки? Гість — Петро Олещук, доктор політичних наук.

Денис Шмигаль заявив, що Україна розраховує розпочати переговори про вступ до ЄС у першій половині цього року і визначив п’ять ключових секторів України як майбутнього члена ЄС. Обговоримо ці сектори, чи здатна українська економіка і далі дивувати Європу? Та що потрібно зробити, аби уникнути спротиву країн Європи проти українського експорту, як це вже сталося із агропродукцією? Гість — Іван Ус, кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень. 

Жодна книжка з історії не справила такого потужного впливу на учасників українського національного руху середини ХІХ ст., як "Історія Русів". Написана на рубежі XVIII - ХІХ сторіч, вона надихала й Тараса Шевченка, й кирило-мефодіївців, й інших будителів. Задовго до Михайла Грушевського невстановлений автор цієї історичної повісті містифікації постулював окремішність та відрубність історії України й її спадкоємність від часів Русі. Гість — доктор історичних наук, доцент кафедри історії Києво-Могилянської академії Володимир Маслійчук намагається вгадати автора "Історії Русів", обговорює ключові ідеї твору та його вплив на національне відродження. 

Поразка Карла ХІІ й Івана Мазепи під Полтавою спричинилася до жорстокої помсти московитів. За наказом Петра І князь Меншиков вщент спалив гетьманську столицю Батурин і замордував її мешканців. Перед соратниками гетьмана, що увійшли до історії як "мазепинці", постало вагоме завдання: заручитись підтримкою іноземних монархів, щоб визволити козацьку націю з-під московського ярма.

Яке значення відіграла знаменита Конституція Пилипа Орлика? Який устрій козацької України вона узасаднювала? Ким був Григорій Орлик і яким чином йому вдалося зробити шалену дипломатичну кар'єру при дворі французького короля Людовіка XV?

Гість програми — історик Ярослав Затилюк.