Історія, яка повторюється через століття: Київ уже переживав масштабні детонації боєприпасів у самому серці міста, і це сталося 1918 року. Шостого червня об десятій ранку район Звіринця здригнувся від п'ятнадцяти потужних вибухів. На артилерійських складах здетонували понад два мільйони снарядів. Вибухова хвиля підкидала людей у повітря, руйнувала будинки та сіяла паніку серед містян, які тільки-но почали оговтуватися від січневого штурму Києва більшовиками. Тоді загинули близько двохсот людей, понад тисячу зазнали поранень, а вогонь гасили дві доби. Серед версій трагедії називали як недбалість і самозаймання, так і диверсії агентів Антанти чи більшовицького підпілля. Говоримо про аналогії з сьогоденням, фатальні помилки зберігання боєприпасів у межах мегаполіса та таємниці закритої справи столітньої давнини. Гість — Сергій Берендєєв, історик, правник, методист Українського інституту розвитку освіти.
Історія, яка повторюється через століття: Київ уже переживав масштабні детонації боєприпасів у самому серці міста, і це сталося 1918 року. Шостого червня об десятій ранку район Звіринця здригнувся від п'ятнадцяти потужних вибухів. На артилерійських складах здетонували понад два мільйони снарядів. Вибухова хвиля підкидала людей у повітря, руйнувала будинки та сіяла паніку серед містян, які тільки-но почали оговтуватися від січневого штурму Києва більшовиками. Тоді загинули близько двохсот людей, понад тисячу зазнали поранень, а вогонь гасили дві доби. Серед версій трагедії називали як недбалість і самозаймання, так і диверсії агентів Антанти чи більшовицького підпілля. Говоримо про аналогії з сьогоденням, фатальні помилки зберігання боєприпасів у межах мегаполіса та таємниці закритої справи столітньої давнини. Гість — Сергій Берендєєв, історик, правник, методист Українського інституту розвитку освіти.