Результат пошуку: Життя в ефірі
З 1 вересня в повному обсязі запрацювала Угода про асоціацію між Україною та Євросоюзом.
Як зазначила в ефірі Українського радіо віце-прем"єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, це означає зміни в усіх галузях життя. За її словами, великою мірою це стосуватиметься і вітчизняного законодавства.
Прослухати
Хочеш знати більше - слухай новини на Українському радіо!
В оновленій сітці Першого каналу Українського радіо залишається аграрна програма «Колос». Вона, як і раніше, звучить по буднях з 6:30 до 6:40, у вихідні з 06:30 до 06:50.
«Уже 51 рік в ефірі Українського радіо лунають позивні програми «Колос». Вона справжній довгожитель українського радіопростору. «Колос» – це яскраве поєднання сучасності та традицій. Сьогодні програма розповідає про новини вагрополітиці, врожай, розвиток і проблеми сільськогосподарської галузі. У програмі звучать історії з життя простих людей», - зазначив ведучий програми Володимир Пищик.
За даними Державної служби статистики, станом на 1 липня 2017 року, чисельність сільського населення в Україні складає 30,9%. Це вагома частка слухацької аудиторії Українського радіо.
«На даний час, програма модернізується, вести її буде журналіст, вона стане більш динамічною, наповненою проблематикою українського села. Тематичний спектр програми також розшириться. Ведучі говоритимуть про розвиток українського села, аграрний бізнес, ринок землі, права власності, земельну реформу, розвиток «зеленого» туризму. Жодна актуальна тема не омине наш ефір», - підкреслив генпродюсер Українського радіо Дмитро Хоркін.
Слухати програму «Колос» ви можете по буднях з 6:30 до 6:40, у вихідні з 06:30 до 06:50 на Першому каналі Українського радіо.
Довідка: «Українське радіо» - радіоплатформа суспільного мовника України Національної суспільної телерадіокомпанії. Радіо мовить з 1924 року і є одним із найстарших радіомовників світу. З 2017 року «Українське радіо» разом з Національним телебаченням та 26-тьма регіональними каналами стали публічним акціонерним товариством. «Українське радіо» мовить на трьох каналах: Першому – розмовному новинному суспільно-політичному, Другому – молодіжному музично-розмовному радіо «Промінь», Третьому – мистецько-просвітницькому радіо «Культура» та має редакції програм англійською, німецькою, румунською та російською мовами.
Генеральний продюсер "Українського радіо" Дмитро Хоркін запропонував у першому медіасезоні, який стартує 4 вересня 2017 року, довірити наповнення відрізків включень обласних радіоредакцій в УР1 самим обласним радіо. Відрізки мають бути уніфіковані – 7:10 - 8:00, 12:00 -13:00, 17:10 – 18:00, 20:10 – 21:00.
Про це він написав на сторінці у "Facebook".
За його словами у ранковому праймі, який триває з 7:00 по 10:00, обласні радіостанції матимуть відрізок 7:10 - 8:00.
"Логічно не переривати загальнонаціональне ток-шоу включенням. Ще краще з нього розпочати. Тому пропонуємо відрізок 7:10 - 8:00, який може бути заповнений або підбіркою новин області, або прямоефірним ток-шоу... У дискусіях з керівниками радіо були 2 моменти: реклама і "звичка". Рекламний час в ранковому ефірі з 6-ої по 12-ту коштує майже однаково, а в деяких областях проміжок з 6-ої по 8-му ще дорожчий. "Звичка": даруйте, але рейтинг радіо зараз такий низький, що частка тих, хто "звик" замала. І звик до чого? До того попереднього державного радіо? Його вже нема! Матеріали (найактуальніші і найякісніші) журналістів обласних радіо звучатимуть і о 8-ій, адже і на загальнонаціональному рівні слухач хоче знати про події в регіоні!"
Генпродюсер зазначив, що перевагою нового сезону буде те, що з вересня буде вдень відкритий відрізок з 12:10 до 13:00. Раніше був закритий з 14:00 по 15:00, де була технічна перерва на проводовому мовленні.
"Замість "закритого" для проводового радіо відрізку з 14 по 15, вважаю доцільним дати зручний відрізок з 12:10 по 13-ту. Не нав’язую, а пропоную тут в прямому ефірі з інтерактивом обговорювати гострі суспільно-політичні і соціальні теми. Коли я був у Чернівцях і проводив Форум міста, приємно вразили журналісти творчої команди Любові Годнюк, які висвітлювати в прямому ефірі радіо "Буковина" цю подію оперативно, з балансом думок, та ще й поєднуючи роботу у студії зі включеннями з Чернівецького універтитету. Мені такий ефір цікавий, а про проблеми я хочу чути саме зараз. Чернівецькому радіо такий формат по силах", – зазначив Дмитро Хоркін.
Він вважає, що важливо не розбивати загальнонаціональне ток-шоу у вечірній час, а зробити мовлення регіонів таким, щоб шоу "з Києва" його доповннювало і підсилювало.
«Почнемо із новин на УР1 о 17:00, продовжимо місцевими з 17:10, які у свою чергу на обласному радіо може продовжити підсумкова аналітична передача. З 18 до 20:10 знову УР1 з головний вечірним шоу та підсумковими новинами. А о 20:10 - регіональні радіо мовлять у форматі, актуальному для регіону (новини, житейська розмова, публіцистика...). "Голос Києва" ввечері робить дуже цікаву передачу про проблеми Київщини - саме у райцентрах і містечках, даючи різку (і самом правильно) критику діям/бездіяльності місцевої влади. А в ефірі Полтавського радіо "Лтава" є популярна передача Ольги Гладченко "Життя в портретах" про талановитих постатей області, - прекрасна передача для вечора! А в Харкові вже і так є солідні лінійки "Ранок" і "Вечір з Обласним", переконаний - невелике перенесення часу не зашкодить впізнаваності передач, а навпаки підсилиться потужним і цікавим "київським" шоу ввчечері і вранці», – пояснив Дмитро Хоркін.
Генеральний продюсер поділився планами: «Ми вводимо посаду координатора по роботі з регіонами, який і спілкуватиметься з журналістами обласних радіо та оперативно передаватиме матеріал на загальнонаціональний рівень. Вважаю, що відсутність такої посади до цього негативно позначалось не лише на співпраці з екс-ОДТРК, а й позбавляє радіослухача доступу до подій поза столицею.Чудово мати активний доступ обласних редакцій до "Суспільне: news", - це пришвидшить обмін матеріалами».
Зазначимо, що "Українське радіо" закликає обласні радіоредакції суспільного мовлення створюти спільні проекти. Ідеї спільних проектів можна надсилати на електронну пошту castingradioua@gmail.com.
Нагадаємо, з 1 червня Дмитро Хоркін - генеральний продюсер "Українського радіо". Анатолій Табаченко призначений радником нового генерального продюсера філії Національної суспільної телерадіокомпанії України "Центральна дирекція "Українське радіо" Дмитра Хоркіна.
У вибухах в окупованому Луганську радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк вбачає російський слід. Про це він сказав в ефірі телеканалу "112 Україна". На думку Шкіряка, подвійний вибух кремлівські найманці влаштували, аби перекласти відповідальність за нього на Україну. Подія сталася у п'ятницю і забрала життя однієї людини, шістьох поранено. В одному випадку вибуховий пристрій було закладено в урні для сміття, в другому випадку вибухівка спрацювала в автомобілі.
Двоє з них у дуже тяжкому стані. Головний лікар обласної лікарні імені Мєчнікова Сергій Риженко в ефірі "112" каналу розповів, що лікарі роблять усе можливе, аби врятувати життя пораненим. Він також повідомив, що необхідними ліками медзаклад забезпечений і готовий приймати бійців.
Новий проект стартував у ефірі радіоканалу «Культура». Передача називається «RADIO CHOIR: історія України в звуках» і присвячена творчості легендарного Хору Українського радіо.
Нагадаємо, цього річ колектив відзначає 85-річчя від дня заснування. Тож у рамках ювілейних заходів, хор на чолі з заслуженою артисткою України Юлією Ткач представляють цього мистецького сезону не лише яскраві концертні програми, а й активно долучаються до створення нових медійних проектів.
Відтепер, щонеділі, о 17-15 на каналі Радіо «Культура» слухачі матимуть змогу долучитися до справжнього свята високого мистецтва хорового співу. Ви дізнаєтесь про цікаві факти та непересічні події з життя славетного колективу, про його історію та сучасний творчий ритм, активну студійну, концертну та гастрольну діяльність, про стан хорового мистецтва сьогодні та його місце і значення в світовій культурі.
Секретами хорового співу ділитимуться автори та ведучі проекту – Інна Хацько, художній керівник хору Юлія Ткач, дослідниця творчості колективу Тетяна Коробка, а також гості студії.
І що найголовніше: звучатимуть унікальні записи Хору Українського радіо, що впродовж 85 років творять звуковий простір України.
За фактом розстрілу патрульних у Дніпрі відкрито кримінальні провадження за трьома статтями: "умисне вбивство", "замах на життя співробітника правоохоронного органу" та "викрадення вогнепальної зброї". Про це повідомила речниця Головного управління Нацполіції у Дніпропетровській області Ганна Старчевська.
Вона нагадала: злочинець забрав табельну зброю у вбитого патрульного і погрожував нею водієві маршрутки, який намагався запобігти його втечі. До слова: водія маршрутки Валерія Тимоніна нагородять медаллю "Захисник міста", - написав мер Дніпра Борис Філатов у себе в блозі.
Тим часом, підозрюваного в убивстві двох патрульних поліцейських у Дніпрі Олександра Пугачова прооперували. Його стан стабільний, він вже може говорити. Про це в ефірі телеканалу “112 Україна” повідомив головний лікар Дніпропетровської обласної лікарні імені Мечникова Сергій Риженко.
Міністр юстиції Павло Петренко спростовує поширені в ЗМІ та соцмережах чутки про те, що начебто за новим законом в українців можуть конфіскувати житло за несплату комунальних послуг. Це - черговий міф, запевнив Павло Петренко в ефірі одного з телеканалів. Міністр також наголосив, що завдяки системі субсидій питання про несплату комунальних послуг, а отже, і конфіскацію житла, взагалі не стоятиме. За його словами, без рішення суду в принципі не можна забрати в когось приватну власність. А за допомогою системи субсидій і підвищення рівня життя українців питання боргів за комірне взагалі буде знято, переконаний урядовець.
Нині вивчається багато версій вбивства відомого журналіста. Одна з провідних версій причин убивства журналіста Павла Шеремета - демонстрація для того, щоб внести якийсь безлад у державний устрій. Про це в ефірі "5 каналу" заявив народний депутат Антон Геращенко. "Вбивство Шеремета - показове вбивство у формі терористичного акту, небезпечного для життя інших осіб. Щоб зіткнути лобами суспільство з владою за прикладом, який був із вбивством Георгія Ґонґадзе, до якого були причетні високопосадовці, у тому числі й офіцери тодішньої міліції", - заявив він. За його словами, також вивчаються зв'язки Шеремета з Російською Федерацією. "Він приїхав до України після багатьох років перебування в Росії, він бував регулярно в Російській Федерації", - додав нардеп.
До 25-тої річниці Незалежності Українське радіо, Український інститут національної пам’яті та громадська організація «Інформаційні ініціативи» презентують проект «Лекторій: 500 хвилин про Україну».
З 30 липня щодня о 19:30 в ефірі Першого каналу Українського радіо звучатиме двадцятип’ятисерійний проект «Лекторій: 500 хвилин про Україну» - розповідь про чверть століття з життя країни.
Кожен із двадцяти п’яти лекторів, яких запросили до участі в проекті, мав не просто згадати ключові події, перерахувати визначних політичних та громадських діячів, описати найбільші досягнення і затаврувати прикрі державні прорахунки. Експерти мали проаналізувати процеси і тенденції, узагальнити й систематизувати явища і процеси, щоб крізь призму минулого окреслити особливості сьогодення і звести до мінімуму споконвічну українську звичку наступати на одній і ті ж граблі.
Учасники мали лише одне обмеження – часове: рівно 1200 секунд на розкриття обраної теми, які сумарно і склали 500 хвилин про Україну.
Cтислість і структурованість лекційного матеріалу гармонійно поєдналася з досвідом кожного учасника проекту: лектори розповідали про явище чи подію, до яких вони так чи інакше долучилися особисто. Левко Лук’яненко ще раз пережив важливість ухвалення Декларації про державний суверенітет, Тарас Стецьків – досвід польового командира Помаранчевої Революції, Ігор Осташ – тонкощі дипломатичного досвіду новоствореної держави, Володимир В’ятрович – опір кожного демонтованого леніна, Анжеліка Рудницька – долю кожного випуску «Території А», а Дмитро Капранов – кожної виданої в Україні книжки.
Загалом проаналізувати крізь призму розвитку різних аспектів суспільного життя, як змінювалося українське суспільство упродовж чверті століття, слухачам пропонують політичні діячі (Левко Лук’яненко, Тарас Чорновіл, Тарас Стецьків, Олег Рибачук, Ігор Осташ, Володимир Василенко, Олесь Доній, Олександр Бондар, Віктор Мусіяка), громадські активісти (Богдан Гаврилишин, Віталій Шабунін, Ігор Пошивайло, Валентин Щербачов), науковці (Олег Федоров, Павло Гриценко, Володимир В’ятрович, Надія Нікітенко, Валентин Бадрак, Володимир Фесенко). Лекції також стосуватимуться 25-ної історії становлення ринку української пісні (Анжеліка Рудницька), туризму (Андрій Тичина), кіновиробництва (Пилип Іллєнко), видавничої справи (брати Капранови), освіти (Сергій Квіт), медіа (Олена Морозова).
Щовихідних о 20.30 Перший канал Українського радіо запрошує усіх на «Лекторій». Проект об’єднує досвідчених лекторів, які в радіоефірі упродовж двадцяти хвилин доступно й цікаво читають лекції про те, чому присвятили усе своє життя.
Щовипуску в ефірі нова, але обов’язково цікава тема. В «Лекторії» є місце і для економіки, і для історії, освіти й медицини, пізнання світу та таємниць людського спілкування.
Навчатися разом із «Лекторієм» - просто, ефективно і приємно.
«Лекторій» - це знання від тих, кому довіряють.
Долучайтеся.
Капітану катера "Іволга", що затонув через перевантаження, забравши життя 14 людей, загрожує 10 років ув'язнення. Про це в ефірі телеканалу "112 Україна" сказала речниця Міністерства внутрішніх справ в Одеській області Ганна Пенчева. За її словами, кримінальну справу відкрито за статтею про порушення правил безпеки руху й експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту.
18 травня, у День боротьби за права кримськотатарського народу – 71-ї річниці депортації кримських татар, Українське радіо проведе своєрідний марафон – більшість програм будуть присвячені темі депортації кримських татар в 1944 році, вимушеній еміграції в 2014-му та початку нового життя на материковій Україні.
18 травня, у День боротьби за права кримськотатарського народу – 71-ї річниці депортації кримських татар, Українське радіо проведе своєрідний марафон – більшість програм будуть присвячені темі депортації кримських татар в 1944 році, вимушеній еміграції в 2014-му та початку нового життя на материковій Україні.
Трагічна для кримськотатарського народу історична дата 18 травня нині набуває не лише ще трагічнішого переосмислення, але потребує особливого – інакшого – висвітлення, каже головний редактор головної редакції суспільно-політичних передач Першого каналу Українського радіо Аліна Акуленко. Усім нам треба вчитися говорити правду щиро, без надмірного пафосу й гіпертрофованої жалоби. Саме тому стилістика людяності, співпереживання, у поєднанні з аналізом історичних подій як підґрунтям для розбудови і втілення стратегії повернення анексованого Криму, лежить в основі всіх програм, які 18 травня звучатимуть на Першому каналі Українського радіо.
Об’єднані загальною назвою «Кримськотатарський день на Українському радіо» різножанрові та різноформатні програми насправді адресовані якнайширшому колу слухачів. Наприклад, у «Школяді», програмі для наймолодших слухачів, кримськотатарські школярі, яким цьогоріч довелося стати новачками у столичних школах, розповідатимуть про зміни у їхньому житті, нових друзів та мрії повернутися додому; з пізнавальної програми «АВС» учні середніх класів дізнаються деякі секрети кримськотатарської мови, маловідомі факти з кримськотатарської історії, а також зможуть вивчити Гімн кримськотатарського народу. Упродовж семи прямоефірних програм до спілкування зі слухачами долучаться лідери кримськотатарського народу, переселенці з тимчасово окупованого півострову та ті, хто ще залишається в Криму та має мужність протистояти російській владі. Але кожен із прямоефірних відрізків матиме вузьке тематичне спрямування: у «Порядку денному» звучатимуть звернення кримськотатарських лідерів; «Тема. Країна» поміркує над тим, де зараз живуть кримські татари і як їм уникнути асиміляції; «Тема. Інший погляд» розкаже про кримськотатарські ремесла та те, де нині шукають прихистку кримськотатарські митці; в «Українському вимірі» гортатимемо сторінки історії; учасниками «Теми. Vox Populi» зможе стати кожен слухач, охочий поміркувати про те, що є джерелом кримськотатарської сили й мужності; «Відкрита студія» дискутуватиме про доречність проведення паралелей 1944 та 2014 років в історії кримських татар, а учасники «Порядку денного. Підсумки» узагальнять поді цього дня..
Також в ефірі буде багато кримськотатарської сучасної та народної музики, звучатимуть літературні замальовки, зокрема «Омріяний край» Лілі Хайд у виконанні кримськотатарських громадських активістів.
«Продумуючи «Кримськотатарський день на Українському радіо», усвідомлюючи його важливість, ми водночас прагнули мінімілізувати штучний офіціоз і надмірну скорботу чи невмотивований пафос у висвітленні. Бо цей день аж ніяк не привід для шоу чи піару, але чудова можливість для того, щоб ще раз підкреслити, як важливо вміти бути людьми, вміти слухати і чути» - наголосила А. Акуленко.
Найстаршій молодіжній радіостанції України – Радіо «Промінь» – виповнилося 50 років! Саме 22 квітня 1965 року вийшов Наказ №117 Державного Комітету Ради міністрів Української РСР. Документ приписує «з метою поліпшення республіканського радіомовлення і кращого задоволення запитів радіослухачів» організувати музично-інформаційну радіопрограму «Промінь».
Спочатку «Промінь», дійсно, був невеличкою програмою. Лише за кілька років перейшов на цілодобове мовлення.
Нині це Другий канал Українського радіо, де значну частину контенту становлять прямі ефіри на актуальні теми політики, економіки, культурно-мистецького життя. І, звісно ж, як і від самого початку візитна картка «Променя» це якісна музика – сучасна українська, класика, джаз, рок, альтернатива та інших жанрів.
Багато відомих українських журналістів починали кар’єру саме на «Промені». Не менше «зірок» там працюють і досі.
Вітаємо слухачів і колег з піввіковим ювілеєм радіо «Промінь» і бажаємо не зупинятися!
Цікаві факти про радіо «Промінь»
1. Спеціально для зйомок відео-кліпу на пісню «Весілля» гурт «Ґринджоли» записав аудіо-трек «у найкращих традиціях старого радіо «Промінь». Це була своєрідна стилізація програми «Експрес-концерт на замовлення».
2. Гурт «Скрябін» в одній з пісень альбому «Про любов» використав гіперболізовану ретро-стилістику «Радіо Промінь». Тому, зазвичай, на решті радіостанцій пісню крутили в скороченому варіанті, щоб не робити реклами своїм конкурентам.
3. Згадка про «Промінь» є в українському варіанті дубляжу американського мультсеріалу «Сімпсони». Юна, прогресивна і допитлива Ліза Сімпсон, побачивши в автомобілі татка радіоприймач, захоплено вигукує: «Татку, та тут навіть є «Радіо Промінь!»
4. Назва нашої радіостанції увічнена в поезії. У вірші Юрія Андруховича «I wanna woman» є такі рядки:
І стогнатиме, наспівуючи,
Почуту зранку на «Промені» пісеньку:
«Ми так цього тепла затято прагнули».
До речі, і пісня на цей вірш також є.
5. Російський рокер Юрій Шевчук, лідер групи «ДДТ», після ефіру на радіо «Промінь», який вела Вероніка Маковій, визнав, що йому вдруге в житті було цікаво виступати на радіо через те, що співбесідник досконало знав предмет розмови.
6. Неофіційний гімн держави, пісня Тараса Петриненка «Україна», вперше на всю країну прозвучала саме на «Промені». З легкої руки тої таки Вероніки Маковій. урналістка перед тим, як запустити композицію в ефір, сказала музикантові: «Нас усіх ще може посадять, але я цю пісню поставлю!»
7. Перша в Україні школа радіо-діджеїв з’явилася саме на Радіо Промінь, коли комерційні станції навіть і не мріяли про свої ефіри. Називалася ця практична ді-джейська школа – «Гарячий компот». В середовищі молодих інтелектуалів був ритуал: зібратися компанією й «послухати» передачу, як це називалося, «почаркувати» під «Компот».
8. Саме завдяки Радіо «Промінь» українці вперше дізналися що таке «Хіт-парад». Першопрохідцем у цьому жанрі стала програма «12-2» – свіжий ковток нової музики та неординарної подачі інформації.
9. Назва Радіо «Промінь» та ім’я одного з колишніх керівників радіостанції увічнені в сучасній українській літературі. Про це – у Сергія Жадана в книзі «Депеш Мод».
10. В ефірі «Променя» з’явилися перші в історії України прямі радіоефіри з гостями у студії. До цього всі «гостьові» програми на УР виходили в запису. Інтерактив – телефонні дзвінки слухачів в прямий ефір – теж першим випробував «Промінь».
11. Традиційно «Промінь» виходить в ефір з Хрещатика, 26. Але двічі Радіо змінювало місце виходу в ефір – тоді програми транслювалися з Будинку профспілок на Майдані Незалежності та зі студії Будинку звукозапису Національної радіокомпанії України. Це трапилося через пожежу 9 березня 1996 року, в якій було знищено блок мовлення та значну частину аудіоархіву.
12. Торік Радіо «Промінь» зважилося на карколомний експеримент: разом із ведучою Яриною Квіткою та звукорежисером Володимиром Муляром об’їхати півсвіту на велосипеді від України до Австралії. Щотижня наша команда сміливців робить програми з тих країн, якими подорожує. «Двоколісні хроніки» – унікальна для українського радіопростору програма, яку виготовляють безпосередньо в дорозі.