Результат пошуку: лист на радіо
На фото — Олександр Авраменко
В ефірі Першого каналу "Українського радіо" та радіо "Культура" 17 грудня з 16:10 до 16:50 оголосять підсумки ХVIII радіодиктанту національної єдності.
Про це у Фейбуку написала кураторка акції Аліна Акуленко.
"Нам буде про що поговорити, окрім розділових знаків", – зазначила вона.
За словами пані Акуленко, на адресу "Українського радіо" надійши тексти радіодиктантів, вкладені в конверти листи з малюнками, фотографіями і розповідями.
"Листи з таких крихітних сіл, куди навіть не кожен поштовий голуб долетить. Тому три села зібралися, написали усі разом радіодиктант і ... найняли кур'єрську службу доставки нової пошти. Не тому, що свято вірили у бездоганність робіт і абсолютну орфографічну перемогу над іншими селами, а через те, що – а як може бути інакше? Як? Бо це ж спільна справа, і від кожного листа – залежить загальна кількість листів", – поділилася Аліна Акуленко.
Вона розповіла, що листи з радіодиктантами прийшли не лише з України.
"Листи з таких далеких країн, де все інакше, як у нас: не зима, а літо, не вечір, а ранок. Але як же болить і тужить серце за ось тієї Україною, до якої, може, летіти й недовго, але дорого. А кому – то вже й нема до кого більше їхати й летіти. І як тут не писати, коли пишеться то не рукою, а серцем. А серце те звучить на одній хвилі із такою кількістю розкиданих по світу сердець, що якоїсь миті радіодиктант починає звучати як міжнародний мовний симфонічний оркестр, а не диктант", – зазначила кураторка.
Також листи прийшли з Донецька і Криму. Алінка Акуленко вважає, що це "маленький подвиг".
"Листи з Донецька. Звідки поки що долітають лише електронні поштові голуби. Але долітають. І де теж можна було слухати й писати радіодиктант. Хоч і лягав сайт. Хоч і уривалися стріми. Але ж був підкаст. Тож хто захотів, той зміг. І чимало хто захотів і зміг. Бо це – не питання блокування сигналів і комунікацій, а питання особистісного вибору. Дякую, Донецьку! Листи з Криму. Принесені крилами не лише голубів електронних, але й поштарів звичайних. Конверти зі штемпелем "Почта России" і таким невимовно щирим "в побуті розмовляю рідною українською мовою, телебачення у мене також українське" зізнанням у конверті, що аж крається серце. І зворотню адресу вкладено, і навіть телефон. А ти дивишся на цей лист, і розумієш, що ось він – маленький подвиг. Один із маленьких подвигів", – розповіла Аліна Акуленко.
Вона додала, що прийшли тисячі листів, кожен з яких особливий.
Докладніше — Радіодиктант національної єдності: 5 запитань до автора
Нагадаємо, 9 листопада, у День української писемності й мови відбувся 18-й радіодиктант єдності. Він звучав на хвилях Першого каналу "Українського радіо" і радіо "Культура", транслювали наживо на телеканалах в ефірі та на сайтах "UA: Перший", "UA: Крим" і "UA: Культура".
11 грудня на сайті "Українського радіо" опублікували текст радіодиктанту під назвою "Крила України". У диктанті є 164 слова. Автор диктанту: Олександр Авраменко, доцент Київського університету імені Бориса Грінченка.
Адвокат, засновник адвокатського об’єднання Ганна Лисенко розповіла, що варто знати про покупки в Інтернеті. В ефірі Українського радіо в програмі "Ранковий формат" вона зазначила, яку інформацію про компанію та товар потрібно знати та як краще розраховуватись за покупки в Інтернеті.
Ведучий:
Владислав Красніцький
На що насамперед варто звернути увагу людині, яка вирішила замовити товар через Інтернет?
— По-перше, не звертайте увагу лише на картинку сайту або ж на знижки. Звертайте увагу на продавця. Дивіться, чи є на сайті контактна інформація: номер телефону, назва компанії, яка здійснює продаж товару, також мають бути реквізити компанії, тобто код ЄДРПО. Також компанії повинні викладати свідоцтво про реєстрацію. Якщо цієї інформації немає, ви маєте право вимагати у них цю інформацію.
Якщо ж ви отримали дані, ви можете перевірити їх у відкритому реєстрі юридичних та фізичних осіб.
Крім того, звертайте увагу, чи є взагалі адреса на сайті. Є багато сайтів, на яких є лише мобільний телефон і назва сайту. Такі сайти краще оминати.
По-друге, коли обираєте товар, ви обов’язково маєте вимагати документи на цей товар: характеристики, сертифікати, хто є виробником. Подавець повинен надати їх. І ви маєте спитати, чи буде гарантійний лист на цей товар.
Чи варто одразу перераховувати всю суму, якщо сподобався товар і є інформація про компанію? Як краще розраховуватись за товар?
—Звичайно, ніколи не перераховуйте відразу кошти.
Яким буде наступний етап?
—Є декілька способів оплати через Інтернет: я нікому не раджу одразу перераховувати кошти, краще доплатити, скористатись послугою післяплатежу, подивитись товар і тоді вже здійснювати оплату. Тому що саме момент оплати є вже заключенням цього договору про купівлю-продаж.
Якщо стається ситуація, що товар з різних причин не сподобався, десь пошкоджений, яким буде спосіб повернення і отримання назад своїх коштів?
— Є декілька способів, як ви можете вийти є цієї ситуації. Але щоб не потрапити в таку ситуації щодо якості товару і кількості, будь ласка, перевіряйте одразу на пошті. Якщо ви не перевірите на пошті, а перевірите лише вдома, тоді ви не доведете, що отримали меншу кількість чи невідповідну якість товару. Оскільки на пошті ви б склали відповідний акт.
Якщо така ситуація все ж трапилась, ви маєте 100% право його повернути протягом 14 днів. Але зауважу, що не всі товари можливо повернути. Це, наприклад, лікарські засоби, товари гігієни або інші харчові продукти. Є перелік, затверджений Кабінетом Міністрів.
Крім того, продавець має сплачувати витрати на пересилання товару. Якщо товар перевищує 5 кілограмів, то продавець 100% має сплачувати поштові витрати.
Якщо товар має маленький недолік, можливо просити продавця або знизити вартість цього товару, або його обміняти.
Якщо товаром вже 14 днів користувалися і вже потім протягом гарантійного строку він вийшов з ладу, ви маєте право вимагати розірвання договору та повернення коштів або заміну на аналогічний товар.
Нагадаємо, український ринок онлайн-торгівлі вважається одним з найперспективніших в Європі. 22 мільйони українців маютьдоступ до Інтернету. Майже 7 мільйонів з них роблять там покупки і загалом витрачають на це 50 мільярдів гривень. Найчастіше українці купують в Інтернеті побутову техніку, одяг, косметику, рідше — меблі та медичні препарати.
Прослухати повну версію розмови.
Запровадження електронного реєстру лікарняних зробить їх оформлення більш зручним і скоротить час їх отримання. Про це в ефірі Українського радіо в програмі “Сьогодні.Зранку” повідомив адвокат Василь Мірошниченко.
“Реєстр буде зручним тому що це буде набагато швидше, ніж зараз. Лікарю не треба буде багато писати, лише натиснути кілька кнопок, внести дані і лист буде оформлений. Зараз щоб вам оплатили лікарняний вам треба його принести і здати в бухгалтерію, а тепер особа просто буде повідомляти номер даного лікарняного в реєстрі і кадровик чи та особа, що нараховує виплати зайде в систему, так як ми заходимо, наприклад, на сайти судової влади, і подивитися цей бланк”, — повідомив експерт.
За його словами, створення електронного реєстру також дозволить унеможливить шахрайство з лікарняними.
“Стосовно кількості та розміру виплат змін не буде. Інша річ, що буде менше шахрайства. Я можу зі своєї адвокатської практики привести приклад. Чимало випадків, коли людина скоїла ДТП, тікає з місця події, пише заяву, що машину у неї викрали і пише заяву у лікаря, що нібито вона хвора і їздити не могла. Або прогульник, якого мають звільнити за прогул, швиденько оформляє заднім числом лікарняний. Зараз таке шахрайство стане неможливим”,— Зазначив Василь Мірошниченко.
Нагадаємо, 28 листопада уряд прийняв постанову Кабінету міністрів України „Про утворення Електронного реєстру листків непрацездатності”, якою передбачено утворення Електронного реєстру листків непрацездатності.
Згідно з постановою, центральні органи виконавчої влади разом із Фондом соціального страхування України мають розробити і подати до 1 лютого 2019 року на розгляд кабміну проект положення про Електронний реєстр листків непрацездатності та забезпечити технічні можливості для його функціонування.
Слухати повну версію.
Справа про державну зраду Віктора Януковича доволі проста, але є ймовірність, що її затягують, вважає кореспондент видання "Український тиждень" Станіслав Козлюк. В ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Ввечері" він прокоментував, чому досі не прийнято рішення у справі екс-президента Віктора Януковича.
"Очікували, що сьогодні справа добігатиме свого логічного завершення. В тому, що Віктор Янукович під час гри в теніс щось поламав, є багато сумнівів. Оскільки це традиційна стратегія обвинувачених в судах в останній момент раптово хворіти або щось ламати", — зазначив Станіслав Козлюк.
Читайте також — Суд переніс останнє слово Януковича на 5 грудня
Станіслав Козлюк висловив думку, що ця справа досить проста і, можливо, її затягують.
"Справа про цю державну зраду доволі проста. Є лист, в якому один президент звернувся до іншого з проханням ввести армію іншої країни на територію України для того, щоб відновити порядок. І цьому є документальне підтвердження", — розповів Козлюк.
"Складається враження, хоча воно може бути хибним, що чекають на вибори президента, у нас зміниться керівництво держави, і тоді буде прийнято рішення по цій справі", — також зазначив кореспондент.
Нагадаємо, у лютому 2014 року після розстрілів активістів у центрі Києва Віктор Янукович покинув територію України. Відтоді, як повідомляється, він перебуває в Росії. Янукович є фігурантом кількох кримінальних проваджень, які розслідуються в Україні, одне з них – про державну зраду. Ця справа судом першої інстанції розглядається вже півтора року.
18 листопада повідомлялося, що Янукович був госпіталізований в Московський міський науково-дослідний інститут швидкої допомоги імені М. В. Скліфосовського 16 листопада. Як повідомили агенції "ТАСС" в медичному закладі, його виписали того ж дня.
Прослухати повну версію розмови.
На фото: Віктор Янукович, ЕРА
У Києві 15 листопада відбудеться акція на підтримку українських ув’язнених під назвою "Порожні стільці". Про це в ефірі радіо "Культура" в програмі "Права людини понад усе" розповіли виконавча директорка ПЕНу Тетяна Терен і правозахисниця Олексайндра Матвійчук.
"Ініціатива відзначати день порожніх стільців у всьому світі виникла завдяки міжнародному ПЕНу наприкінці 80-х. Відтак, всі країни, де є представництва ПЕНу в цей день влаштовують акції на підтримку письменників та авторів, які не можуть бути з нами в цей день через ув’язнення, переслідування, зникнення. Порожній стілець символізує ту людину, яка не може бути поруч. В Україні за останні роки акція трансформувалася, адже ми згадуємо взагалі всіх ув’язнених та полонених, які знаходяться в Росії, Криму та на Сході. Ми вважаємо, що важливо говорити про всіх, чиї права та свободи сьогодні обмежують. На жаль, порожніх стільців буде більше 100. Також ми прагнемо об’єднати активістів, політиків та дипломатів, щоб показати спільні зусилля для звільнення всіх", — зазначила Тетяна Терен.
Також сьогодні у французькому виданні LeMonde був опублікований відкритий лист від інтелектуалів з конкретною вимогою звільнення політичних в’язнів.
"Ця вимога адресована Емануелю Макрону та іншим очільникам держав, які приїдуть 11 листопада в Париж на відзначення 100 річниці з дня закінчення Першої світової війни. Лист ініційований французькими режисерами та підписаний десятком акторів, режисерів та письменників з усього світу. Вони ставлять вимогу випустити політичних в’язнів та наголошують на тому, що держава має боротися за людські життя, життя Олега Сенцова та інших, які ув’язнені в Росії та окупованому Криму. Також прозвучала фраза про те, що ми не маємо забувати людей, які знаходяться за гратами на Донбасі. 10 листопада на центральній площі Парижа відбудеться акція протесту на підтримку відкритого листа. Це все допомагає включити тему українських в’язнів у порядок денний світової спільноти", — розповіла Олександра Матвійчук.
Усі бажаючі можуть слідкувати за ФБ сторінкою українського ПЕНу, де скоро з’явиться більш детальніша інформація, де та о котрій годині буде проходити акція "Порожні стільці". PEN-клуб є міжнародною неурядовою організацією, що об'єднує перекладачів, редакторів та письменників й бореться за права людини та свободу слова.
Нагадаємо, що, як заявив правозахисник Борис Захаров, точних даних по кількості українських політичних в'язнів немає, можна говорити про приблизно 600 заручників.
Ведуча: Ірина Славінська
Прослухати повну верісію ефіру можете за посиланням
Українське радіо сьогодні проведе традиційний радіодиктант національної єдності.
Радіодиктант розпочнеться об 11:30.
Диктант транслюватимуть зі студії UA: Українське радіо на Хрещатику, 26. Телеверсію наживо забезпечить знімальна група Суспільного мовлення, стрім телеверсії також відбуватиметься на сторінках Суспільного мовника у Facebook.
Усі охочі традиційно можуть надіслати роботи поштою на адресу вул. Хрещатик, 26, Київ-1, 01001 із позначкою "Радіодиктант" (лист має бути надісланий того ж дня або 10 листопада), відсканувати або сфотографувати текст і впродовж 24 годин після закінчення акції надіслати на адресу rd@nrcu.gov.ua. Зображення має бути якісним, текст — написаним від руки. Комісія приймає також тексти, написані шрифтом Брайля.
Крім того, у червоному корпусі Київського національно університету імені Тараса Шевченка писатимуть радіодиктант відомі українці.
Текст радіодиктанту оприлюднять на сайті Українського радіо 11 листопада, учасники акції зможуть перевірити свої знання.
Докладніше — Радіодиктант національної єдності: 5 запитань до автора
Нагадаємо, метою радіодиктанту є єднання навколо мови. Акцію проводять традиційно до Дня української мови і писемності, 9 листопада. Минулого року свої радіодиктанти надіслали 28 999 учасників. Жодної помилки не зробили 123 учасники.
Учасники радіодиктанту, архівне фото
В Офісі підтримки реформ адміністративних послуг розробили законопроект "Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання". В ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Зранку" керівник сектору політики Офісу реформ адміністративних послуг Людмила Рабчинська розповіла, як можуть змінитися правила прописки.
Що робити, якщо людина зареєстрована в одному місці, а проживає в іншому, а їй треба скористатися певним видом послуг, для яких потрібна реєстрація безпосередньо в тому місці, де вона проживає? Наскільки новий законопроект спростить цю процедуру?
─ Я б хотіла акцентувати увагу на тому, для чого існує Інститут реєстрації місця проживання. Таким чи іншим чином в країнах обліковується міграція населення, для того, щоб держава могла швидко та ефективно відгукуватися на потреби свої громадян: це планування інфраструктури, це можливість дозволити їм ефективно голосувати на місцевих та загальнонаціональних виборах, реагувати на надзвичайні лиха та стихійні лиха, які можуть відбутися з кожним. Тому держава має планувати, що в цьому населеному пункті проживає така кількість населення, а в іншому така кількість.
На жаль, у нас прописка передбачала іншу мету, ніж у країн розвинутого світу. Прописка нам надавала дозвіл на проживання на тій чи іншій території. Все почалося 100 років тому, коли прописка вперше була введена в містах.
Як бути тепер з субсидіями?
─ Питання це дуже поширене. Говорять, що тепер може збільшитись розмір комунальної плати. Все це острахи, які не мають жодного підґрунтя під собою. Навіть зараз в Україні нарахування субсидій відбувається залежно від ситуації, які заявляють, тобто від кількості зареєстрованих або від кількості проживаючих. Якщо кількість зареєстрованих перевищує кількість проживаючих, всі розуміють цю ситуацію, в тому числі й державні органи. Заявник може попросити розраховувати субсидію за кількістю проживаючих, тоді керівний орган соціального захисту має право вийти на місце квартири, на яку керівник просить видати субсидію, і перевіряє, чи дійсно кількість проживаючих така сама, яку вказав заявник.
Чи може хтось з родичів може зареєструватися без відома власника?
─ Ні. Зараз передбачено, що власник має надати свою згоду або в особи має бути відповідний договір найму, оренди житла, на підставі якого вона проживає в цьому приміщенні. Якщо в цьому приміщенні зареєстровані інші наймачі, вони також мають дати на це згоду. Тобто це виключно дозвільний характер реєстрації.
Чи розділено в новому законопроекті право власності, право користування і сам факт реєстрації?
─ Так. Цей законопроект якраз і спрямований на те, щоб це все розділити. Якщо люди не проживають у вашому житлі, ви їх знімаєте з реєстрації дуже просто, подавши одну заяву, зазначивши, що ці люди не проживають. Протягом місяця вони будуть зняті з реєстрації. Наразі за сучасним законодавством людина може мати декілька місць проживання, а бути зареєстрована в одному.
В одній квартирі не може бути зареєстровано більше ніж 3 людей з різними прізвищами. Якщо це одна сім'я, то в цьому випадку декларативний принцип працює. Як тільки кількість прізвищ збільшується, декларативний принцип припиняє своє функціювання, і потрібно буде реєструватися за діючою системою. Спершу довести, що ти тут дійсно проживаєш і маєш право.
В Україні можуть змінитися правила реєстрації громадян. У Верховній Раді цими днями зареєстрували законопроект, над яким працював Офіс підтримки адміністративних реформ. Нові правила реєстрації та місця проживання ґрунтуються на довірі і не будуть прив'язані до права власності. Подібна система реєстрації працює в Німеччині, Естонії, Латвії, Литві, Фінляндії, деяких штатах Сполучених Штатів і в низці інших держав. Уряд хоче зробити ресторацію довірчим сервісом ─ людина просто приносить заяву, що живе за певною адресою і доводити їй нічого не потрібно. Заяву можна буде подати у будь-якому центрі надання адміністративних послуг, а робити якісь позначки у паспорт зовсім необов'язково.
Автори обіцяють скоротити процедуру до однієї дії. Все, що потрібно, надіслати електронною поштою або просто принести заяву, в якій мають бути вказані паспортні дані та адреса, за якою людина хоче зареєструватися. Після короткої перевірки до спеціального реєстру вносяться дані про реєстрацію, власнику житла надходить лист з проханням підтвердити, що, той, хто звернувся за реєстрацією, проживає саме там. Якщо це виявиться неправдою, то останньому загрожує штраф до 2505 гривень. Якщо проект приймуть, то в повну силу він запрацює лише з 2021 року.
Прослухати повну версію розмови.
18-й радіодиктант єдності звучатиме на хвилі Першого каналу UA: Українське радіо 9 листопада — у День української писемності й мови.
Прес-конференція з приводу радіодиктанту відбудеться 5 листопада об 11:00 у прес-центрі будівлі Українського радіо на вул. Хрещатик, 26.
Учасники:
- генеральний продюсер UA: Українське радіо Дмитро Хоркін,
- проректор КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Бугров,
- кураторка акції Аліна Акуленко,
- доцент Київського університету імені Б.Д. Грінченка Олександр Авраменко, який готуватиме і диктуватиме текст.
Основна київська локація — аудиторія імені Михайла Максимовича, розташована в Червоному корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Там писатимуть диктант представники медіа, мистецтва та інших галузей — їхні імена буде оголошено незабаром. Долучаться до проекту й регіони: локації для написання диктанту облаштують у навчальних закладах по всій країні. Але взяти участь у радіодиктанті зможе кожен охочий у будь-якому куточку світу — достатньо лише мати під рукою аркуш паперу та ручку. Також можна організувати власну локацію і таким чином стати співорганізатором акції.
Офіційне гасло цьогорічного заходу — #пишеморазом. Воно підкреслює основну мету диктанту: єднання навколо мови. Радіодиктант – не просто засіб перевірити власну грамотність, а насамперед масштабний національний флешмоб.
Диктант транслюватимуть зі студії UA: Українське радіо на Хрещатику, 26. Телеверсію наживо забезпечить знімальна група Суспільного мовлення, частина якої мовитиме зі студії програми "Радіодень", частина — в аудиторії КНУ імені Тараса Шевченка. Стрім телеверсії також відбуватиметься на сторінках Суспільного мовника у Facebook.
Початок заходу — об 11:00. Вступна частина триватиме півгодини, радіодиктант почнеться об 11:30.
Усі охочі традиційно можуть надіслати роботи поштою на адресу вул. Хрещатик, 26, Київ - 1, 01001 із позначкою "Радіодиктант" (лист має бути надісланий того ж дня або 10 листопада — про це свідчитиме поштовий штемпель), відсканувати або сфотографувати текст і впродовж 24 годин після закінчення акції надіслати електронної поштою на адресу rd@nrcu.gov.ua. Зображення має бути якісним, текст — написаним від руки (роботи, набрані у будь-якому текстовому редакторі, не розглядатимуться). Комісія приймає також тексти, написані шрифтом Брайля.
11 листопада текст радіодиктанту буде оприлюднено на сайті UA: Українське радіо, тож усі охочі зможуть перевірити свої знання.
Нагадаємо, текст для радіодиктанту замовляють спеціально. У ньому немає авторських знаків чи суперечливих орфограм. Але при тому їхня загальна кількість дуже велика, тому написати радіодиктант без помилок непросто. Минулого року свої радіодиктанти надіслали 28 999 учасників. Жодної помилки не зробило 123 учасники.
Оподатковується кожна квартира площею у понад 60 квадратних метрів, будинок у понад 120 квадратних метрів, а також різні види житла одного власника, що сумарно перевищують 180 квадратних метрів.
До першого липня таким громадянам органи державної фіскальної служби мали розіслати листи із сумою податку.
Докладніше — Віолетта Карлащук.
Житель Чернівців, який назвався Василем Порфировичем, має квартиру у 100 квадратних метрів. За сорок метрів має сплатити податок. Чоловік розповідає: листа від місцевого органу Державної фіскальної служби не отримував. Торік, каже, також не отримав повідомлення і не платив податку. Тепер планує звернутися до податкових структур, щоб не накопичувати боргів, - говорить Василь Порфирович.
Розмір податку на нерухомість встановлюється у кожному місті окремо і не може перевищувати півтора відсотку від мінімальної зарплатні, - розповів Головний державний ревізор-інспектор департаменту оподаткування фізичних осіб Державної фіскальної служби Петро Ковалевський. За його словами, нині податок за кожен зайвий квадратний метр становить максимум 48 гривень. Після того, як власники нерухомості отримують лист-рішення від органів ДФС, необхідно сплатити протягом 60 днів. При затримці — передбачається штраф, - каже Петро Ковалевський. За його словами, у цьогорічних листах громадяни можуть отримати суми за несплачені попередні три роки.
Серед проблем оподаткування нерухомості, зокрема, відсутність повної інформації у відповідному реєстрі, - каже директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. Також, за його словами, фіскальні служби часто не мають актуальної інформації щодо місця реального проживання платників податків. Це призводить до того, що громадяни можуть не отримати повідомлення з сумою податку на нерухомість. У цьому разі експерт радить самостійно звернутися до відповідних фіскальних органів. Говорить Ілля Несходовський:
Фіскальні служби ще не повністю отримали інформацію про ту нерухомість, права власності на яку оформлювалися більш ніж 10 років тому, - пояснив Петро Ковалевський. За його словами, платники податків можуть внести уточнені дані про своє реальне місце проживання у фіскальних органах, щоби в майбутньому отримувати повідомлення про нарахування податків.
Прослухати
Хочеш знати більше - слухай новини на Українському радіо!
.jpg)
Польща серед лідерів трудової міграції з України.
В ефірі Українського радіо у програмі "Сьогодні. Ввечері" про трудову міграцію розмірковув голова міжгалузевої профспілки українських працівників у Польщі професор Юрій Карягін.
Польща - одна з країн, які динамічно розвиваються. Молодий ЄСівський лев, якщо так можна сказати. Вони достатньо пізно вступили, але достатньо швидко показали свою потугу, можливості і амбіції. Коли ми говоримо про Польщу, то маємо розуміти, що якщо говорити про економіку, то вона вже вчетверо перевищує можливості України. Польща - це країна, яка не зазнала збитків під час відомої кризи 2009 року. Але ми повинні чітко розуміти, що Польща з українцями - це один економічний сценарій, Польща без українців - інший економічний сценарій. Скільки сьогодні українців у цій державі?
Юрій Карягін: На жаль, чітких статистичних даних ніхто не може надати, бо у нас в Україні вже 18 років не проводили перепис населення. Ті дані, які є на сьогоднішній день в українських і польських експертних джерелах, підтверджують, що близько 1,5 мільйона українців зараз знаходяться в Польщі, а в сезонні місяці до 2-х мільйонів українців працюють у Польщі. Хочу зазначити, що зараз близько 2-х мільйонів поляків працюють по всій Європі. Українці "закривають" ці вакансії, які з'являються у польській економіці.
Друге питання - до 2020 року, за даними Міністерства економіки і розвитку Польщі, вони потребуватимуть до 5-ти мільйонів працівників, які мають працювати на польських підприємствах.
Не хочеться думати, що це будуть лише українці.
Юрій Карягін: Зараз вони активно працють з Індонезією, В'єтнамом, Кореєю, іншими азіатськими країнами. Ситуація на сьогоднішній день така.
Коли ми говоримо про підтекст чи передісторію як це починалося, то ми повинні зрозуміти що зробили поляки. Після вступу до ЄС у 2004 році, поляки, як і Україна, зіткнулися з відтоком людей в Німеччину, Нідерланди, інші розвиненіші країни. Що вони зробили? Менеджмент Польщі прийняв єдиноможливе правильне рішення - вони вирішили підрахувати динаміку відтоку населення, скільки поляків працюють за кордоном, скільки емігрували на триваліший термін. У 2011 році влада Польщі провела перепис населення - перший після 2002 року. Завдяки цьому перепису вони усвідомили масштаб лиха. 1,9 мільйона громадян Польщі виїхали з країни (у два рази більше, ніж у 2002 році). Щоб вирішити проблему трудової міграції Польща і почала цю гігантську акцію, спрямовану на довгі роки, - залучати не тільки трудових мігрантів із сусідніх країн, колишнього соцтабору, а й створювати більш лояльні умови для вступу іноземців у свої вузи і спрощення умов для ведення бізнесу. Результат - з 2014 року (четвертий рік поспіль) економіка Польщі показує стійке зростання на рівні понад 3% ВВП, багато в чому завдяки мігрантам. А ми могли б зробити так, як зробили поляки?
Юрій Карягін: Могли б, безперечно. Але для цього треба зробити те, про що було сказано раніше. А саме - розвивати свою інфраструктуру, піднімати рівень життя в Україні, і, очевидно, треба платити більше українцям. Зараз з'являється така нова тенденція - українців багато польські фірми почали вивозити в Німеччину, Іспанію. Буває так, що і ошукують українців. Є багато зараз проблем із тим, що польські підприємці не платять, ошукують українців. У цьому їм допомагають і наші посередницькі фірми, яких зараз дуже багато. В Україні їх зареєстровано близько 1,5 тисячі.
З нашої економіки "вимиваються" дуже хороші фахівці. Це будівельники, слюсарі, люди, які працюють в інформатиці. Багато українців приїжджають на сезонні роботи. До речі, польський уряд прийняв закон про таких спеціальних робітників, які допомагають під час збирання сільськогосподарської продукції. Ми написали разом із "Солідарністю" лист до Президента Польщі, щоб внести зміни до цього закону, бо там немає визначеної мінімальної оплати за годину, і там дуже низький рівень безпеки праці. Разом із профспілками Польщі намагаємося міцно захистити інтереси наших українських працівників, які прижджають на сільськогосподарські роботи. Зараз профспілки вимагають підняти на близько 14 злотих оплату за годину. Ми намагаємося підтримувати польські профспілки, стежимо, щоб не було дискримінації в питанні оплати праці.
Тема відтоку мізків за кордон на думку декого, є некоректною. Один із плюсів трудової міграції є те, що люди прераховують значні гроші. Багато з тих, хто виїхав, перераховують своїй родині гроші. За даними НБУ, розмір грошових переказів заробітчан перевищив рівень прямих іноземних інвестицій в Україну, і становить 9 мільярдів доларів. Офіційно в 2017 році українські робітники лише з Польщі в Україну перерахували суму, рівну від 3 до 4% українського ВВП - близько 12 мільярдів злотих. Інша точка зору - песимістична. НБУ підрахував: подальший відтік кадрів за кордон може прискорити зростання цін і уповільнити економічне зростання. Якщо стримувати в ручному режимі, то стримувати інфляцію більше не вдасться, як і підвищувати зарплату без зростання економіки.
Юрій Карягін: Зараз ситуація така, що приймаються такі організаційні рішення, що перекривається рух до Росії. Може збільшитися кількість тих, що виїжджали на роботу в Росію. Як економіст я аналізую ці негативні тенденції, які ми проводимо разом з Інститутом соціальних відносин АН України. На жаль, динаміка не на нашу користь. Треба дуже серйозно попрацювати над тим, щоб втримати людей в нашій державі, щоб не виїжджали люди. Хочу наголосити, що, на жаль, збільшується щорічний виїзд молодих людей на навчання. Приблизно від 50 до 70 тисяч молодих людей виїжджають на навчання в Польщу. І коли польські соціологи проводять опитування, вони виявляють, що тільки 10% з тїєї групи, яка виїхала за кордон, хочуть повернутися назад в Україну.
Прослухати повну версію розмови.
Слухайте програму "Сьогодні. Ввечері" на Українському радіо!
На фото - Юрій Карягін.
Акція з вимогою до владних структур, щоб ті вжили конкретні заходи для звільнення Олега Сенцова та інших українських політв"язнів, які утримуються на території Росії, відбулась сьогодні в Києві поблизу Адміністрації Президента.
Розповідає Володимир Задворний:
"Серед учасників акції - представники різних громадських організацій. Вони розмістились перед металевою огорожею, що перекрила вулицю Банкову, закривши вільний прохід до будівлі Адміністрації Президента. Учасники акції вимагали, аби Адміністрація Президента та інші владні структури надали суспільству інформацію щодо роботи зі звільнення Олега Сенцова та інших українських політвязнів, які утримуються в Росії.
За словами Олексія Гриценка, активіста Автомайдану, вони прийшли до Адміністрації Президента, аби нагадати як українській владі, так і суспільству про те, що українські політв"язні продовжують голодувати. Мета акції, каже він, полягає також у тому, аби привернути увагу міжнародного співтовариства, яке може посилити тиск на Росію у питанні звільнення українських політв"язнів. У листі до Президента України, що підготували учасники акції, містяться, каже Олексій Гриценко, конкретні вимоги.
Після того, як учасники акції поставили свої підписи під листом, його віддали головному консультанту Адміністрації Президента Ігорю Ахметову, щоб він передав цей лист Петру Порошенку".
Володимир Задворний. Українське Радіо.
Прослухати репортаж
Хочеш знати більше - слухай новини на Українському радіо!
Судові дебати у суді над Януковичем мали відбутися сьогодні зранку, але адвокати об'єднання "Аверлекс" завадили цьому та вимагали повернутися до попередньої стадії допиту свідків.
Про битву адвокатів у суді над Януковичем і чи почнуться дебати сторін розповідала в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Вдень" журналіст Ірина Ромалійська.
За її словами, судові дебати мали відбутися сьогодні зранку, але коли зайшов суддя та попросив прокурорів зачитувати дебатний лист, адвокат Януковича Віталій Сердюк завадив це зробити. Він почав кричати, що, на його думку, не можна ще починати дебати, а варто повернутися до попередньої стадії допиту свідків.
Як розповіла журналістка, інший адвокат Ігор Федоренко в цей час був у Мінську поруч зі свідком - це пілот гвинтокрила, на якому Янукович летів з Харкова до Донецька. Він мав свідчити про те, що за наказом Турчинова, начебто, їм казали повернутися до Харкова і погрожували застосувати бойову авіатехніку. Але суддя відмовився допитувати свідка скайпом, бо вже про цей інцидент вже допитували свідків. І вже розпочалася стадія дебатів. Адвокати через це пішли з зали суду, тому судді перейшли в нарадчу кімнату вирішувати чи призначати підозрюваному державного адвоката.
Тим часом, за словами журналістки, у залі суду з'явився новий адвокат з дорученням від Януковича Олександр Байдик. Коли суддя почав зачитувати ухвалу, Байдик намагався його перекричати, мовляв, це незаконно і він представлятиме інтереси екс-Президента.
“Я не беруся оцінювати, чи штучно затягується судовий процес над екс-Президентом. Це мають робити спостерігачі чи слухачі. Відтепер буде кілька адвокатів у процесі. Це державний захисник, адвокати від об'єднання "Аверлекс" та новий адвокат Байдик. Що буде відбуватися завтра, невідомо”.
Слухайте програму "Сьогодні. Вдень" по буднях з 13.00 до 15.00!
Листа, написаного бійцем Червоної армії під час Другої Світової війни і втраченого, знайшли науковці і передали його синові.
Військовий технік 3 рангу, киянин Георгій ЄлЕвов брав участь в оборонних боях на території України, битві під Сталінградом та інших операціях. Одного дня його дружина Софія та семирічний син Борис отримали сповіщення про те, що він зник безвісти. Зараз історики з"ясували, що Георгій Єлевов потрапив у ворожий полон і провів понад два роки у концтаборі, там захворів і помер.
Старший науковий співробітник Музею історії України в Другій світовій війні Надія Смолярчук розповідає, що лист Георгія ЄЛЕвова, який так і не дійшов додому, зберігався серед інших подібних листів у музеях Австрії. 2010 року Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей передала колекцію "Непрочитані листи 41-го" Музею історії України у Другій світовій війні. Загалом історики вручили близьким понад 600 таких листів, іще стільки ж послань досі шукають адресатів, говорить Надія Смолярчук:
Прослухати
Будь у курсі - слухай новини! Щогодини на Українському радіо!
За даними Державного комітету статистики України, на 1 червня цього року загальна заборгованість із заробітної плати становить майже 2,5 мільярди гривень. Ця тенденція скорочується, стабілізується чи поширюється, прокоментувала в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Вдень" представник Уповноваженого з дотримання соціальних та економічних прав Олена Cтепаненко.
Олена Cтепаненко: На жаль, заборгованість підвищується. Якщо ми подивимося навіть структуру цієї заборгованості, то побачимо, що на економічно активних підприємствах вона зросла. Якщо, наприклад, станом на березень це було 1,300 мільйонів гривень, то зараз це 1,4 мільярди. Наголошую, це на економічно активних підприємствах.
Віталій Науменко: Чому так відбувається?
Олена Cтепаненко: Ми аналізували це явище і дійшли висновку, що це відбувається у зв'язку з невиплатою своєчасної заробітної плати саме на великій частці підприємств державної форми власності.
Віталій Науменко: Яких заходів вживає держава? Як відомо, Мінюст створив антирейтинг найбільших по країні підприємств-боржників з зарплати. Були створені мобільні групи державних виконавців відомства зі стягнення заборгованості за прикладом стягнення заборгованості з аліментів. Цей захід спрацював?
Олена Cтепаненко: Завжди спрацьовує, коли держава об'єднує зусилля всіх причетних до цього міністерств, служб. Зараз Міністерство юстиції вживає доволі системних заходів. Є проект такий, який називається “Я маю право” на цьому веб-ресурсі. Зокрема, антирейтинг підприємств-боржників. Також там є матеріали, куди може звернутися громадянин і побачити, які мають бути його кроки для того, щоб відстоювати свої права на належну оплату праці.
Віталій Науменко: Таблицю злісних неплатників очолює Харківське державне авіаційне виробниче підприємство з боргом перед працівниками 73,7 мільйони гривень. Чесно кажучи, фантастична заборгованість. Чим пояснюється така ситуація, адже Укроборонпром в державному бюджеті добре захищений, профінансований. Крім того, в умовах війни ситуація кричуща, бо це підприємство працює, зокрема, на оборонний сектор.
Олена Cтепаненко: Тут проблема, як і на інших державних підприємства, - несвоєчасне фінансування з держбюджету цих підприємств. Така ситуація у нас також є за зверненням працівників на Львівському протезному заводі. Ми звернулися зараз з запитом відповідним до Міністерства соцполітики щодо пояснення ситуації з фінансуванням згаданого підприємства.
Віталій Науменко: Які перші кроки має зробити громадянин, щоб звернутися до Уповноваженого щодо порушення своїх прав?
Олена Cтепаненко: Хочу повідомити для наших слухачі, що перед тим як звертатися до Уповноваженого, бажано пройти деякі шляхи, бо відповідно до закону про Уповноваженого, для того, щоб був факт порушення, нам потрібно побачити, що це перевіряла Державна інспекція з питань праці і встановлені порушення. Що є виконавчий лист про поновлення, наприклад, на роботі незаконно звільненої людини. І ми втручаємося, якщо не поновлюють на роботі. Наші громадяни мають розуміти, що вони можуть вирішити питання в позасудовому порядку, так і в судовому порядку.
Прослухати повну версію розмови
Єдиний виробник рідкого хлору в Україні - компанія "Дніпроазот" - готова відновити роботу за умови підвищення цін на хлор до 30 тисяч гривень за тонну з ПДВ.
Про це Українському радіо розповів комерційний директор ПАТ "Дніпроазот" Дмитро Пустовойт. За його словами, відповідний лист-звернення представники компанії спрямували до Антимонопольного комітету. За даними віце-президента Асоціації "УкрВодоканалЕкологія" Ольги Бабій, без очищеної питної води через 2 - 3 доби може залишитися Кропивницький, у суботу - Харків. Катерина Шевцова докладніше.
"Обладнання для виробництва хлору компанії "Дніпроазот" перебуває у робочому стані і готове до використання, каже комерційний директор "Дніпроазоту" Дмитро Пустовойт. Мета листа-звернення компанії до Антимонопольного коміитету - отримати висновок про можливість підвищення підприємством "Дніпроазот" ціни на рідкий хлор, каже Дмитро Пустовойт.
Ціна за одну тонну, що була досі на підприємстві, є нижчою за європейську, каже віце-президент Асоціації "Укрводоканалекологія" Ольга Бабій. За її словами, уряд має втрутитися у ситуацію.
Альтернатива рідкому хлору є, розповіла доцент кафедри екології і технології рослинних полімерів Інженерно-технічного факультету Національного технічного університету "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" Юлія Носачова.
Українське радіо намагається отримати роз'яснення щодо нинішньої ситуації довкола "Дніпроазоту" в Антимонопольному комітеті та взяти інтерв'ю у чиновників, які опікуються цією проблемою.
Катерина Шевцова. Українське радіо
Прослухати репортаж
Будь у курсі - слухай новини! Щогодини на Українському радіо!