Результат пошуку: Життя в ефірі
На думку Ірини Славінської, продюсерки Радіо Культура, Новий рік треба зустрічати красиво:
"Аби в голові паморочилося не лише від бульбашок у келиху, але й від ідеальної музики. Цього року ми традиційно пропонуємо добу якісної класики та змістовних інтерв’ю. У 2020-му ми попрацювали над тим, аби запропонувати справді широкий діапазон улюбленої класики — на всі смаки, незалежно від того, чи маєте ви звичку слухати класичну музику. Ви почуєте і запис найсвіжішого концерту "Я – віртуоз!" із юними музикантами й Симфонічним оркестром Українського радіо під орудою маестро Володимира Шейка. І годину найкращих новорічних та різдвяних пісень — із золотих фондів Українського радіо. І симфонічні версії улюблених попхітів — концерт «Симфонік-поп» Оркестру радіо Західної Німеччини. І запис концерту Віденського симфонічного оркестру, де звучить музика Джона Вільямса, а за диригентським пультом сам Джон Вільямс… так-так, той самий, котрий написав саундтреки "Зоряних війн" та "Індіани Джонса".
Підбиваємо підсумки 2020 року — весь день 31 грудня 2020 року:
8:10–10:00 — підсумки року у святковому випуску "Культура Live".
11:10 — наукові підсумки року підбиває Наталя Грабченко у програмі "Академія".
12:10 — мистецькі підсумки року підбиває Людмила Ляхевич у програмі "Штука".
15:10 — святковий випуск "Шаровари шоу" із Захаром Давиденком.
16:10 — найцікавіші наукові винаходи року в "Модулі знань" аналізує Ольга Вернигоренко.
17:10 — святковий випуск програми "Емоційний інтелект" із Тетяною Трощинською.
"Окраса останнього дня 2020 року — можливість разом з усім світом слухати новорічний концерт з Берлінської філармонії — 31 грудня о 19 годині. Окраса першого дня 2021 року — Віденська філармонія наживо, традиційний новорічний концерт із 60-річною історією, який щороку слухають і дивляться мільйони людей на всій планеті. Плануйте на 12 годину 1 січня — вмикайте радіо одразу після святкової ночі. Одним словом, вмикайте Радіо Культура, щойно прокинетесь і почнете готувався до новорічної ночі… і не вимикайте весь 2021 рік", — додає Ірина Славінська.
Вечірня музична програма 31 січня:
18:10 — радіоверсія концерту "Я — віртуоз!" із найкращими юними музикантами, зірковими special guest stars і бездоганним звучанням Заслуженого академічного симфонічного оркестру Українського радіо під орудою маестро Володимира Шейка.
19:10 — новорічний вечір із Берлінською філармонією. Твори композиторів Мануеля де Фалья, Хоакіна Родріго, Ейтора Вілла-Лобоса — у виконанні симфонічного оркестру Берлінської філармонії. Соліст — Пабло Вільєґас, гітара. За диригентським пультом — маестро Кирило Петренко.
21:10 — "Зоряні війни", "Гаррі Поттер", "Індіана Джонс" і безліч інших легендарних кіномелодій — у концерті "Джон Вільямс — наживо у Відні". Бездоганне звучання Віденського симфонічного оркестру. Віртуозна гра зіркової скрипальки Анне-Софі Муттер. За диригентським пультом — маестро Джон Вільямс.
23:10 — ABBA, Deep Purple, Тіна Тернер та Queen. Культові хіти у насиченому симфонічному звучанні. Концерт "Симфонік-поп" Оркестру радіо Західної Німеччини.
Після опівночі новий 2021 рік зустрічаємо звуками улюблених українських новорічних і різдвяних пісень — із золотих фондів Українського радіо.
Радіо Культура — головний осередок культурного життя країни в радіопросторі. В ефірі Радіо Культура — музика від найкращих виконавців країни й світу, художніх колективів Українського радіо, радіотеатр, поезія та проза вустами авторів, а також новини культурного життя.
"Зараз, особливо серед творчих людей, існує думка про те, що ти не маєш нікому подобатись, що треба епатувати, плисти проти течії, іноді навіть робити відверто агресивний контент, який збере не тільки схвальні відгуки, а й обурення, хейт для рейтингів. А мені навпаки тепло від думки, що я можу створити щось, що людям сподобається, що відгукнеться у них. І я сама люблю подобатися - це моя сила і, в певній мірі, слабкість. Тому я писала цю пісню для того, щоб заохотити людей відкрито ділитися симпатією, бо ми часто замовчуємо, нам соромно сказати про наші теплі почуття, нам страшно, що вони зроблять нас слабкими, і тому про них іноді залишається тільки здогадуватися або питати напряму - "я подобаюся тобі чи ні?", - розповіла Shy в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Цього року Shy стала переможницею проєкту "Українська Пісня", завдяки якому, змогла записати трек у співпраці з відомим саундпродюсером Вадимом Лисицею.
"Завдяки музичному проєкту Ukrainian Song Project мені випала нагода попрацювати з новою професійною командою, знайти музичних однодумців і втілити ідею пісні в життя. За це я дуже вдячна саунд-продюсеру Вадиму Лисиці і всій команді FOXXSTUDIOS – за теплий прийом мене, як артистки, моєї музики, концепції, за те, що допомогли розкрити ідею пісні і вона зазвучала по-новому. Відсьогодні пісня «Я подобаюся тобі» доступна на всіх музичних платформах, а на моєму ютуб-каналі також можна подивитися відео на лайв-версію пісні, яке ми нещодавно зняли із командою", - розповіла Shy в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Радіопремєра пісні "Я подобаюсь тобі" відбудеться 25 грудня о 19:00 в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Нагадаємо, у липні співачки Kulshenka і Shy створили дует і разом заспівали "Лісову Пісню" Лесі Українки.
Фото: www.instagram.com/shyplace
У ніч із 24 на 25 грудня відзначається Різдво за Григоріанським календарем. Увесь християнський світ уважно стежитиме за головною церемонією, яка відбудеться у найбільшій споруді Ватикану — Базиліці Святого Петра.
Перший та другий канали Суспільного радіо також долучаються до цих урочистостей. 24 грудня о 20:30 розпочнеться пряма трансляція Різдвяного богослужіння з Ватикану — духовного центру католицького світу, під проводом Святішого Отця Франциска.
А 25 грудня ми почуємо Різдвяне привітання Папи Римського Франциска і його Апостольське благословення Urbi et Orbi для міста Рима і цілого світу. Початок о 13:00.
Ірина Славінська, продюсерка Радіо Культура, зазначає:
"Радіо — це медіа, що об'єднує людей. В умовах карантину особливо важливо мати змогу долучатися до життя своєї громади — навіть не виходячи з дому. Саме тому кожного року Суспільне радіо допомагає приносити свято в кожен дім. 24 і 25 грудня в нас є можливість наживо почути різдвяне богослужіння з базиліки Святого Петра у Ватикані та послання Urbi et Orbi Папи Римського Франциска".
Роль та значення Ватикану у світовій культурі та історії у програмі "Про закон і Благодать" на хвилях Радіо Культура розбирали Вадим Карп'як та Катерина Щоткіна. Прослухати подкаст можна за посиланням.
"Українське радіо та Радіо Культура пропонують не лише трансляцію, а й спеціальну програму, в якій прозвучать важливі коментарі священників і релігієзнавців. Сподіваюся, слухати буде цікаво й тим, хто святкує Різдво, і тим, хто цікавиться світовими релігіями та культурами", — додає Ірина Славінська.
Нагадаємо, Українське радіо — найбільша FM-мережа й найпопулярніше розмовне радіо країни. Радіо Культура — головний осередок культурного життя країни в радіопросторі. В ефірі Радіо Культура музика від найкращих виконавців країни й світу, радіотеатр, поезія та проза вустами авторів, а також новини культурного життя. Усі канали Суспільного радіо можна слухати в мобільному застосунку suspilne.radio.
Фото: Суспільне
"Можливо, треба було підготувати до свят щось веселе та запальне, але зараз я так бачу світ і мені хочеться змін. А оскільки я не політик і не лідер думок, то все, що я можу – це самовиразитися через музику. Тому що саме творчі особистості мають рухати цей світ і через мистецтво показувати всю проблематику сучасності. В моєму музичному арсеналі ще купа недороблених композицій, які я планую завершити, коли буде натхнення. А наразі я працюю над піснею в стилі мюзиклу, яка ввійде в мій майбутній лонгплей. Другий альбом буде більш життєстверджувальний і, я думаю, він неодмінно надихне моїх слухачів. Вже зовсім скоро Новий рік, я відчуваю, що 2021 стане ерою світла і добра. Хочеться побажати всім магічного дива, хай трапиться щось таке класне і приємне, що змінить ваше життя в хорошу сторону. Бажаю кожному бути щасливим, здоровим і вірити в себе. Надсилаю промені радості", – розповіла Ірина Кульшенка в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Нагадаємо, у листопаді колишні учасниці тріо Panivalkova Ірина Кульшенка, Дар'я Пугачова та Ірина Лузіна повідомили, що випустять останній трек.
У липні Kulshenka і Shy створили дует і разом заспівали "Лісову Пісню" Лесі Українки.
Фото з Інстаграм-сторінки виконавиці
"Пісня "Як день посуне ніч" про те, що не треба чекати понеділка, нового року, нового місяця для того, щоб змінювати своє життя, а треба діяти тут і зараз. І як співається у самій пісні, "не треба чекати зиму лиш заради січня". Треба насолоджуватися кожною миттю, незалежно від того, яка погода за вікном. Стосовно наших планів, то у нас вони трохи змінилися. Ми ЕР вже не випускаємо, ми хочемо замахнутися на повноцінний лонгплей і випустити його трішки пізніше, не навесні. До цього вийде кліп на нашу дебютну пісню "Хованки" і ще декілька синглів. А також ще буде багато-багато сюрпризів, слідкуйте за нами у соцмережах, буде багато цікавого. Також вітаємо вас із прийдешніми новорічними святами. Бажаємо, щоб наступний рік став для вас точно кращим ніж попередній", — розповіли учасники дуету Tember Blanche Владислав Лагода та Олександра Ганапольська в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Нагадаємо, у листопаді Tember Blanche представили дебютний сингл "Хованки".
Фото з Інстаграм-сторінки дуету
Про 2020 рік
Рік плідний, сповнений протиріч і розчарувань через те, що багато з запланованого так і не вдалося здійснити. Друком вийшли книжки, але ж скільки всього довелося скасувати, відкласти на майбутнє. Відмінилися тури і кілька десятків концертів, тому я сумніваюся, що буду його згадувати з якоюсь ностальгією.
Про письменство
Я пишу щодня. За цей рік майже завершив нову книгу віршів. Ми плануємо з видавцев Святославом Померанцевим з "Meridian Czernowitz", видати її наступної весни. Пишу прозу, роблю нові переклади. Безперервний процес, який, насправді, великою мірою не залежить від пандемії чи карантину. Це дуже особистісна річ, яка завжди була пов’язана не з зовнішніми подіями, а з внутрішнім бажанням писати чи ні. Єдина умова для роботи — це те, щоб ніхто не заважав.
Про наступну книгу
Говорити про майбутні ненаписані книжки — справа невдячна тим, що можна змінювати плани, концепції і задумки по кілька разів на день. Я десь сказав, що вона буде присвячена темі війни, але, ймовірніше, так не буде. Зараз просто паралельно думаю над двома книгами і, яка з них швидше напишеться — складно сказати.
Про роботу на радіо
Я створюю програму, яка виходить у записі. Працювати у прямомі ефірі я, на жаль, не можу тому, що я не киянин і просто приїжджаю у студію, де ми записуємо нашу розмову. Я згоден з тим, що прямий ефір набагато цікавіший, безперечно, адже зовсім інша напруга, енергетика, коли відчуваєш аудиторію. З іншого боку — мені дуже цікаво розмовляти з гостями і формат запису теж влаштовує. Я розумію, що це трішки, можливо, стара школа, що не можна нам подзвонити і запитати про щось.
Про переклади українською вже виданих книг російською мовою
Мені здається, що український книжковий ринок уже давно не орієнтується на російський ринок. І не обов’язково, що те, що перекладається українською, було вже перекладено російською. Навпаки, я бачу іншу тенденцію, що українці часто перекладають художню, нон-фікшн та історичну літературу без думок про те, чи є ці книги у російському перекладі. Так і має бути, це свідчить про певну самодостатність. Я пам’ятаю 2000 роки, коли почали з’являтися книги про Гаррі Поттера, коли Іван Антонович Малкович демонстрував те, що він видає книги Роулінг швидше за росіян, тоді це дійсно в якийсь момент було важливо і потрібно. Мені здається, що справді за ці 6 років наші ринки, культурні простори розійшлися, щоб тепер якось озиратися на росіян.
Про конфлікт на Донбасі
Чесно кажучи, я сьогодні не чую закликів пробачити бойовиків і тих людей, які воюють проти України. Навіть ті, хто говорить про максимальні компроміси, все одно не говорять про амністію бойовиків, принаймні, я такої риторики не чую. Йдеться скоріше про спробу повернути території, тією чи іншою компромісною мірою. Я не впевнений, що це ідея, яка має майбутнє. Будь-який надмірний компроміс потім повернеться бумерангом, а будь-яка невирішена проблема — буде потребувати вирішення. Мені здається, що події, які відбувалися останнім часом в Нагірному Карабасі, мали б показати, що заморожений конфлікт — це все ж конфлікт; що не можна покладатися на сподівання про сильного покровителя. Думаю, Україна мала б зробити висновки з події 2014 року. Я бачу, що у нас на сході триває війна. Днями я повернувся з Світлодарської дуги, де зустрівся з нашими військовими, там іде війна. Скільки б дехто із владних кабінетів не говорив, що війна закінчилася чи її немає. До цього й далі треба ставитися як до збройного конфлікту, що триває. Україна у цьому випадку має захищатися, готуватися, мобілізуватися і пам’ятати, що війна триває і на фронті знаходяться десятки тисяч наших громадян, які далі захищають країну, а також ті, хто знаходиться у зоні ураження. Якщо ми дійсно хочемо повернути контроль над окупованими територіями і кодонам, то, навряд чи, нам треба говорити про "вовка, якого надмірно чи не так годують". Треба говорити про громадян, з якими ми хочемо далі жити і бути єдиним суспільством.
Про громадську думку
Коли в Україні починають говорити про зміни громадської думки, я думаю, що одразу іде підміна понять. Що таке суспільна думка і як її охопити? Вважаю, що думка змінюється у багатьох окремо взятих наших громадян, у різних напрямках, за різними критеріями. Я думаю, що і стосовно Донбасу це буде відбуватися. Хтось з 2014 року його демонізує, не приймає, ставиться до цієї території, як до випаленої, заселеної невідомо ким і для чого. Хтось, навпаки, розуміє, що це українська територія, відмовлятися від якої в жодному разі не можна. Зазвичай зміна думки, що це невід’ємна частина України, відбувається у тих людей, які побували за цей час на Донеччині чи Луганщині. Досвід особистого спілкування призводить до внутрішніх трансформацій.
Коли дивишся на війну через монітор комп’ютера чи екран телевізора, то є велика ймовірність, що твоєю свідомістю чи ставленням до цього починають маніпулювати, що ти стаєш жертвою чергової інформаційної хвилі. Натомість, коли приїздиш туди і на власні очі щось бачиш, тоді є більше скласти власну неупереджену думку. Велика проблема, яка стосується не лише війни, — це механізми функціонування нашого суспільства. Ми страшенно закриті: у свої регіонах, містечках, колах спілкування. Схід у цьому плані, можливо, найбільш закритий, особливо Донечинна, Луганщина, та й моя Харківщина так само. Є певна закритість з того боку, вона призводить до того, що регіони малознані, мало присутні в інформаційному і культурних просторах. Натомість так сталося, що в наслідок війни і російської агресії з 2014 року на Донбасі побували мільйони українців, які там ніколи до цього не були. Хтось опинився там як військовий, інші — як волонтери, приїжджали туди журналісти, дехто був з культурними ініціативами. Думаю, ці особисті контакти важливіші, ніж будь-які державні, ідеологічні, пропагандиські програми. Війна багато чого змінила і відкрила. Дуже сумно, що все це відбулося внаслідок таких кривавих, драматичних подій, і супроводжується сотнями особистих трагедій, бід і втрат. Я думаю, що такі болючі події не могли не дати якогось відлуння у суспільстві.Війна й далі триває, як нам не хотілося б заплющити на це очі. Це й надалі залишається відкритою історією, яка продовжує впливати на величезну кількість людей.
Про те, за чим доводилося жалкувати
Крім молодості, нічого не хотілося повернути, адже вона не повернеться. Якщо говорити серйозно, то в мене немає жодної ностальгії за радянським минулим. Я це говорю не тому, що є тренд так стверджувати, я дійсно щирий у цьому. Ми нещодавно говорили з Вахтангом Кіпіані на цю тему: радянська ностальгія, її природа і причина — це великою мірою аберація суспільної пам’яті, усвідомлення тих подій, які відбулися. Дуже часто люди дійсно ностальгують не так за політичною системою, економічними перевагами чи соціальною стабільністю, як за своїми уявленнями про те, як це було насправді. Я згадую 80-ті роки і їх кінець, то нічого хорошого не було, крім особистих ситуацій.
Дитинство, молодість, молоді батьки, відчуття перспективи, бо життя лише починається— це фантастичні речі, безперечно, але їх не треба проектувати на реальну економічну чи політичну ситуацію. Я вважаю, що в минуле з особливим зацікавленням зазирають люди, яким немає на що спертися в теперішньому чи орієнтуватися в майбутньому. Очевидно, що відсутність матеріальної чи соціальної стабільності спричиняє те, що людина починає відшукувати переваги в радянському минулому, навіть якщо вона там ніколи не була чи не пам’ятає його. Погодьтеся, що з нами наполегливо і часом ефективно працюють над тим, щоб тримати ці радянські та пострадянські матриці. Як от, скажімо, це роблять канали нашого північного сусіда і деякі канали всередині нашої країни. Тому, мабуть, все це разом і дає той ефект, що частина українців живе радянським минулим.
Ми змінюємося, змінюються суспільство і країна. Можливо, не так швидко, як нам того хочеться, але, я думаю, що все буде добре. Проблема ще й у тому, що в нас неоднорідне суспільство: хтось давно живе за європейськими мірками, інші — тримаються острівців радянського минулого. Всі ми врешті-решт користуємося одним метрополітеном, однією банківською системою, живемо в одній країні і іноді нам поміж собою доволі некомфортно, але слід пам’ятати, що ми одне суспільство і народ. Хочемо ми того чи ні, але не зможемо розділитися, і тут не йдеться про географічне розділення, я говорю про ментальне розділення. Ми будемо і далі жити в наших містах і селах, їздити в одних вагонах Укрзалізниці, заходити в одні ресторани і, незалежно від того, що нас переповнює: радянські ностальгії чи євроатлантичні очікування.
Про листи Святому Миколаю і подарунки від нього
Я ніколи не писав йому листів, тому що у мене було радянське дитинство. Я пам’ятаю, що ми носили “вечерю” на Різдво. Це теж така дуже дивна річ, адже неофіційно нам було заборонено це робити. Нас збирала директорка і казала, що в жодному разі ніхто не повинен нічого носити, ніхто не має колядувати. Проте ввечері ця ж таки директорка та інші вчителі чекали нас вдома, щоб ми до них зайшли. Подвійні стандарти — за що я не люблю радянську систему, бо вона наскрізь фальшива і брехлива. Я не писав листів, а от мої діти вже пишуть, а він їх читає.
Про артбук "Постійне місце проживання", створений спільно з художником Павлом Маковим
Це вибрані вірші в період з 1992 року, завершуючи останніми роботами, як іще не друкувалися, так само як і вибрані роботи Павла. Ми, коли зважилися з ним на спільну роботу, думали, що це може бути: щось нове чи вибране. Ми вирішили, що створювати нове — це складний і тривалий процес, тому вирішили зробити таку ретроспективу, ніби погляд на те, чим для нас є Харків, як ми його відчуваємо і бачимо за останні 30 років. Мої тексти і його роботи пов’язані змістом, там не у кожному тексті є слово "Харків", але всі вірші збудовані довкола міста.
Фото: facebook.com/Сергій Жадан
"Мій сольний проєкт Sobchuk – це, можна сказати, атмосферна сучасна українська музика, яка не має нічого спільного з жанрами, в яких працює "СКАЙ". "СКАЙ" для мене це святе, але експериментувати теж хочеться. Пісні виконуються англійською та українською мовами. Я часто бував у США, а саме в Каліфорнії, де на музичних студіях разом із товаришами ми часто експериментували з музикою. Зараз, в умовах пандемії, знаходячись в Україні, я знайшов однодумців, зокрема, талановитого саунд-продюсера Євгена Чичановського, з яким продовжив свої експерименти. Я довго думав чи варто робити свій сольний проєкт, бо "СКАЙ" для мене це головна справа мого життя і це колектив справді рідних, творчих, і це потужний національний бренд, дозволю собі сказати. Але в мені народжувалася і народжується нова музика, абсолютно інша музика. І я не зміг її втримати в собі. Вирішив поділитися цією музикою, звісно, з вами", – розповів Олег Собчук в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
У репертуарі проєкту Sobchuk будуть пісні українською та англійською мовами. Поки Олег оприлюднив один сингл Always in my head та кліп на нього.
"Кліп на пісню Always in my head, режисер якого став Олександр Швець, це суцільна легкість та імпровізація. Подивіться і ви зрозумієте, чому треба було створювати абсолютно інший проєкт. Тому, що стилістично абсолютно по всьому це різна музика, якщо порівнювати зі "СКАЙ". В проєкті Sobchuk я хочу повністю реалізувати всі свої музичні фантазії, які виношую вже давно і які ніяк не вписуються в концепцію "СКАЙ". Відчуття свободи захоплює мене. І я відчуваю себе вільним. Я відчуваю себе сином планети Земля, в якої дім – Україна. Тому моя музика і мої емоції як для українців, так і для всіх людей сучасного світу", – розповів Олег Собчук в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Радіопрем'єра пісні Always in my head відбудеться 11 грудня о 19:00 в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Фото: інстаграм-сторінка Олега Собчука
Цієї неділі, 6 грудня, Українське радіо та Радіо Культура транслюватиме у прямому ефірі офіційні урочистості з нагоди Дня Збройних сил України. Події відбуватимуться у Маріїнському палаці з 10:00 до 10:45 і включатимуть виступ президента, церемонію вручення бойових прапорів, державних нагород та квартир військовослужбовцям.
Українське радіо
У рубриці "Недільний навігатор" о 9:40 обговорюватимуть події в рамках відзначення Дня Збройних сил України.
У рубриці "Недільний гість" після трансляції урочистостей ведучі розкажуть про історію Українського війська.
Темою програми "Кінотренди" о 15:15 стануть фільми про військових та війну: як у кіно осмислюються українські збройні сили.
У рубриці "Під прицілом громадських активістів" о 16:45 поговорять про реформування Збройних сил.
Темою програми "Україна. Сьогодення" о 19:10 стане Українське військо та стандарти НАТО: які в України шанси і ступінь готовності до членства у НАТО.
"Історії військових, їхні перемоги й буденні справи постійно знаходять відображення у програмах Українського радіо, не тільки у свята. Вже кілька років у нашому ефірі програма "Герої" про людей неймовірної долі і мужнього серця. У програмі "Форпост" ми щотижня розповідаємо, чим живе сучасна армія, як оновлюється і вдосконалюється. У День Збройних сил ми підготували низку програм, які розповідають про українське військо у різних аспектах", — зазначає продюсер Українського радіо Юрій Табаченко.
В ефірі Радіо Промінь щогодини лунатиме спецпроєкт до Дня Збройних сил України. Ведучі 2-го каналу Суспільного радіо розказуватимуть про своїх друзів та близьких, які брали або беруть участь у збройних конфліктах на сході країни.
"Ми нагадаємо про те, що в нашому житті майже кожен українець має друга або знайомого, який служив в українському війську. Є людина, яка захищає тебе на відстані. І саме у цей день ведучі радіостанції хочуть нагадати, що зараз і завжди не варто забувати тих, хто захищає нас поряд кожного дня", — зазначає креативна продюсерка Радіо Промінь Вікторія Польченко.
Радіо Культура
Протягом дня у радіоблозі "Дума про зраду і перемогу" звучатимуть історії видатних українських воїнів — Олени Степанів, Івана Котляревського, Богдана Хмельницького та інших.
У програмі "КультураLive" о з 8:00 до 11:00 говоритимуть про історію українського війська. Гість програми: заступник директора Національного військово-історичного музею України Олександр Філь. Також у фокусі — медіапроєкт про військових "Поєднані: як донести історію боротьби за Україну" та проєкти "Військо читає" й "Бібліотека сержанта".
У ранковому ефірі програми "Літопис" із 7 ранку можна буде більше дізнатися про історію Олени Степанів — знакової української офіцерки.
Олена Гусейнова у програмі "Книжковий топ-7" говоритиме про 7 українських письменників-воїнів.
Протягом дня у музичних радіоблогах звучатимуть стародавні козацькі пісні та сучасна тематична музика.
7 грудня об 11:10 у програмі "Згадати все" Сергій Шаменков, ілюстратор військово-історичних видань та реконструктор, розповість про історію військового взуття.
7 грудня о 15:10 співачка й волонтерка Анжела Ярмолюк запросить до розмови волонтерку та фотографку Віталіну Ченкову у програмі "Ніхто, крім нас".
"Історія українського війська — це історії визначних чоловіків і жінок. Саме на них ми хочемо зосередитися — на їхніх вчинках, уподобаннях… Так само нам цікаво, що пишуть і що читають, що слухають і що співають військові. Звичайно, Радіо Культура регулярно говорить про українське військо, тож для нас 6 грудня — ще одна нагода привернути додаткову увагу до цих неймовірних людей. Дякуємо за службу!" — говорить продюсерка Радіо Культура Ірина Славінська.
Нагадаємо, Українське радіо — найбільша FM-мережа й найпопулярніше розмовне радіо країни.
Радіо Промінь — найперше музичне радіо України. Протягом останніх п'яти років його FM-мережа зросла вп’ятеро. 95% пісень в ефірі Радіо Промінь — українською мовою.
Радіо Культура — головний осередок культурного життя країни в радіопросторі. В ефірі Радіо Культура — музика від найкращих виконавців країни й світу, радіотеатр, поезія та проза вустами авторів, а також новини культурного життя.
"Ця тема була дотична до кожного з нас. Вона була наче продиктована тим, що відчуває більшість. Ми опинилися в однакових умовах самоізоляції, між нами зник такий потрібний живильний соціальний зв'язок. І в якийсь момент мені навіть здалося, що весь світ впав, сил підняти його своїми ручками в мене не вистачає. І в цей момент я зрозуміла, що нічого не хочу. Тому обов'язково потрібен час на відновлення сил, час подумати, час перезавантажитися, можливо, навіть час попоїсти багато шпинатика і наступного дня стати новим супергероєм. Окрім того, тут знайшлося місце і для самоіронії. Ми все ж таки зробили спробу загорнути цей трек в таку сонячну теплу реггі-обгортку, тому що відчуваємо, що нашій землі, нашому краю, дуже бракує багато сонця, сонячної енергії і цього тепла", - розповіла вокалістка гурту Tik Tu Наталка Багрій в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Попри карантинні обмеження, Tik Tu вдалося зняти кліп на пісню Nicho Ne Hochu.
"Цього разу ми вперше робили відео дистанційно, але, чесно кажучи, були дуже спокійні, тому що точно знали, хто це може зробити добре. Враховуючи наш попередній досвід, ми запропонували режисерці Софії Чайковській та оператору Дмитру Заглинському спробувати оживити Софіїні фотокартки та на цій основі створити хорошого красивого персонажа. За нашим спільним запитом Софія знайшла дуже хорошу пластику, яку власне втілила у життя відео Олександра Дифучина", - розповіла вокалістка гурту Tik Tu Наталка Багрій в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Наразі основною діяльністю групи Tik Tu є студійна робота над новими піснями і проєктами.
"Зараз ми вв'язалися в одну секретну авантюру, в один такий секретний проєкт, розповідати про який поки ще не можемо, але це буде цікава штука, концептуальна, виважена, цілісна. Попереду нас чекає дуже хороша робота із Наталкою Гайдою. Це буде класний, смішний дуже мультсеріал, і ми такі з надією сидимо в кущах, сподіваючись на те, що таких серій буде якомога більше, тому що ми дуже полюбили цю веселу справу", - розповіла вокалістка гурту Tik Tu Наталка Багрій в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Радіопрем'єра пісні Nicho Ne Hochu відбудеться 4 грудня о 19:00 в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Фото: Facebook Tik Tu
"27 листопада у нас вийшов новий трек "Бро, твори добро", ще один сингл з майбутнього альбому. Приурочений вихід нової пісні до Дня Свободи та Гідності, хоча це присвята всім українським героям, тим, хто брав участь у всіх українських революціях, починаючи від Революції на граніті на початку 90-х, до Дані Дідика, Каті Ганзюк, до українських вояків. Всім тим людям, завдячуючи яким, ми зберігаємо якийсь внутрішній оптимізм і рухаємося в майбутнє. Пісня не лірична, відверто бойова на фоні попередніх синглів команди. Сподіваємося, вона зрезонує в серцях і розумах нашої аудиторії", - розповів фронтмен групи "Фіолет" Сергій Мартинюк в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
"Бро, твори добро" - буде не останнім релізом, який "Фіолет" видасть цього року.
"Робота над новим альбомом триває поступово в рамках конкретної роботи над конкретними синглами, але паралельно з цією піснею ми ще записуємо одну новорічну тему, яка увійде до тематичної зимової збірки, яка побачить світ, якщо все буде окей, десь наприкінці грудня. Плюс поступово починаємо підсумовувати цей складний 2020-й і будувати плани на 2021-й. Можливо, з концертами дещо важче, тому що ми були змушені перенести низку акустичних концертів, але все, що стосується синглів в майбутньому році, альбому, ми намагаємося спланувати", - розповів фронтмен групи "Фіолет" Сергій Мартинюк в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Творча активність "Фіолету" трохи призупинилася, бо Сергій Мартинюк захворів на COVID 19.
"Що стосується моєї захворюваності на Covid, яка підтвердилася минулого тижня, то все протікає достатньо швидко, я дуже оперативно зреагував, як тільки відчув якісь симптоми - важкість, температуру, щось інше, що там у мене було. Я фактично відразу, на другий день зранку, поїхав здавати тест, він підтвердився ввечері того ж дня. Я, само собою, самоізолювався, активно п'ю ліки, намагався, зробив спробу попередити усіх тих, хто так чи інакше проводив зі мною час, і зберігаю оптимізм, максимально включаюся в роботу менеджменту команди дистанційно. І сподіваюся, що за кілька тижнів повернуся до нормального життя. Всім здоров'я, натхнення, творіть добро і слухайте нову пісню гурту "Фіолет"!"- розповів фронтмен групи "Фіолет" Сергій Мартинюк в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Нагадаємо у серпні група "Фіолет" оприлюднила другий сингл наступного альбому, реліз якого відбудеться восени 2021 року. Пісня "Залишимось друзями" видана у трьох мовних версіях - українською, білоруською та іспанською.
29 липня група "Фіолет" презентувала кліп на пісню "Слово даю". Головною темою відео стала особиста історія фронтмена Фіолета Сергія Мартинюка.
Фото: група "Фіолет"
Продюсерка Радіо Культура Ірина Славінська зазначає: "Культура допомагає дати раду травмі — а чи бодай сприяє розмові та думанню про неї. Саме тому про трагічні події українських Голодоморів ми вкотре плануємо говорити крізь призму мистецтва, історії та їх зв'язку з реальністю. В нашому ефірі весь тиждень з 23 листопада пропонуємо простір для медитації та якісних співрозмовників: у фокусі нашої уваги свідчення очевидців, дослідження фахових істориків і твори мистецтва, що апелюють до теми Голодоморів. Головною для нас є увага до постаті людини, до досвіду тих, хто вижив, до пам'яті про тих, кого більше немає з нами. Цього року звучить гасло "Збережи пам'ять. Збережи правду". Радіо Культура пропонує разом зберігати й поширювати пам'ять. Слухайте наші програми та обговорюйте їх у родинному колі чи з друзями. Кожен і кожна з нас можуть розповісти свою історію".
Уже доступні такі подкасти:
"Дослідження Голодомору 1932–1933 років. Нові документи та спогади" — говорить Тетяна Швидченко, кандидатка історичних наук, заступниця директора Інституту дослідження Голодомору. Слухати.
У програмі "Згадати все" проєкт "Пам’ять роду". Презентація однойменного видання. Говорять Наталя Позняк і Громовиця Бердник. Слухати.
«Марія»: найвідоміша у світі виставка про Голодомор уперше в Україні. Розповідає Яна Гринько, кураторка виставки "Марія" в Україні. Слухати.
У програмі "У своїй тарілці" говоримо про голод 1947 року й рецепти виживання. Гостя: Наталія Ханенко-Фрізен. Слухати.
У програмі "Імператив" з ведучим Василем Шандром у центрі уваги унікальна знахідка: історики виявили зошити вчителя із записами й поезіями про голод у 1930–1933 рр. Гостя програми Оксана Юркова, історикиня, дослідниця української історіографії першої половини ХХ століття, кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ. Слухати.
27 листопада у програмі "КультураLive" — Леся Марущак, мисткиня, авторка виставки "Марія" (Канада).
У спецпроєкті Світлани Свиридко-Сєрової "Аудіокнижка" щодня з 25 до 29 листопада о 20:30 лунатимуть спогади свідків Голодомору.
Проєкт Українського інституту національної пам’яті "Пам’ять роду" пропонує історії людей, які пережили голодомор 1932–1933 рр., переказані їхніми нащадками. Читають Галина Стефанова, Василь Чорношкур, Борис Лобода, Нелля Даниленко, Лариса Недін. Слухати першу серію спогадів.
28 листопада в ефірі Радіо Культура прозвучать тематична поезія та музичні й театральні програми, зокрема:
о 16:10 — ораторія Євгена Станковича "Панахида за померлими з голоду" на слова Дмитра Павличка;
о 19:10 — спеціальний випуск програми Олесі Білаш "Українське ретро";
о 21:00 — монорадіовистава "Цвіркун" за оповіданням Василя Трубая "Голод".
Нагадаємо, Радіо Культура — головний осередок культурного життя країни в радіопросторі. В ефірі Радіо Культура — музика від найкращих виконавців країни й світу, радіотеатр, поезія та проза вустами авторів, а також новини культурного життя.
Усі канали Суспільного радіо можна слухати в мобільному застосунку suspilne.radio.
"Одного серпневого дня з'явилася у нас ідея оновити наші улюблені пісні, пригадати їх для самих себе і для наших слухачів. І вдихнути в них нове життя нам допоміг Усеїн Бекіров своїми аранжуваннями, і його чудове тріо. Всі пісні зазвучали по-новому, зазвучали свіжо, яскраво, і так незвичайного і для нашого вуха, і, сподіваюся, для вашого", ─ розповіла Леся Тельнюк в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Реліз проєкту "Тельнюк: In Jazz" на цифрових платформах відбувся одночасно з прем'єрою відеоверсії на офіційному каналі "ТЕЛЬНЮК: Сестри" на YouTube.
"Ми не планували видавати його на CD або на платівці. І хоча багато хто пише, що сподіваються на вініл, я думаю, що може, все ж таки, такий момент буде. Зараз він є доступний на всіх цифрових платформах. Він готовий до скачування, до купівлі, до прослуховування. Зараз ми розпочинаємо роботу над новою програмою, можливо, для багатьох вона досить неочікувана буде. Але для нас це новий казковий фантастичний світ Різдва і це будуть різдвяні пісні від сестер Тельнюк", ─ розповіла Галя Тельнюк в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Нещодавно "ТЕЛЬНЮК: Сестри" розмістили на цифрових платформах свої альбоми починаючи з 1998 року.
Фото: facebook.com/telnyuksisters
"Намалюю зиму" – це така своєрідна філософія на тему "почну з чистого листа", але ж життя одне і, відповідно, лист в нас теж один. І починати з чистого листа не вийде. Є лише фарби, я називаю їх умовно білі, якими можна замалювати свої помилки, зафарбувати, уявити, що лист знову чистий. До всього того романтизму я просто використовую таку метафору "Намалюю зиму", – розповів Арсен Мірзоян в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Новий альбом артист планував записувати в США, навіть розглядалися варіанти студій, але через пандемію коронавірусу, від тієї ідеї довелося відмовитися.
Як і попередні альбоми Арсена Мірзояна, новий реліз продюсує і записує Віталій Телезін на київській студії "211".
"У новому альбомі пісень, швидше за все буде не більше десяти-одинадцяти, якщо не з'явиться якийсь бонус-трек. Альбом ще опрацьовується. Перша ластівка "Намалюю зиму" вже побачила світ. Наступною буде відеоробота на пісню "Штучні сонця". Кліп знімали в Олешківських пісках, вирішили не нагружати, скажімо, режисурою. Відзняли такий собі потужний синхрон. Відмовилися ми від якоїсь філософії у відео, щоб уникнути якихось небажаних роздумів людей, неоднозначних. Тому ми залишаємо право людям додумати все, що їм завгодно, просто слухаючи пісню. Альбом ще не завершений, він ще створюється, там навіть є прогнози по дуетам, і вони навіть теж не всі затверджені. Наразі накопичуємо матеріал, по факту, як воно буває на практиці, таке було нерідко, коли деякі пісні не потрапляли в альбом", – розповів Арсен Мірзоян в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Нагадаємо, Арсен Мірзоян знявся в новому кліпі Тоні Матвієнко на пісню "Вітер".
У лютому Тоня Матвієнко і Арсен Мірзоян представили фільм-концерт "Лавсторі Фрисландія", який вони зняли минулого року під час подорожі до Нідерландів.
Фото: Арсен Мірзоян
Всі учасники проєкту отримали доступ до бібліотеки звуків, що були записані у зоні відчуження і використали їх у своїх піснях. Поки пісні можна послухати на офіційному сайті проєкту "Звуки Чорнобиля", а незабаром він з'явиться цифрових музичних платформах. До того ж планується випуск вінілу і продовження проєкту.
"Якщо все буде добре, десь ближче до січня ми плануємо випуск вінілу. Ще будуть додані декілька нових пісень. Я поки не можу казати, хто буде саме артист, але ми там у перемовинах з дуже класними артистами. Вони також могли б долучитися і до першої частини проєкту. Як ви знаєте "Телепопмьюзик" надав новий трек, нещодавно створений. У нас є ще декілька міжнародних артистів і декілька українських артистів, що хочуть долучитися, але вони не потрапили в таймінг. І ми будемо зараз з ними працювати, щоб додати далі. Тому наступні плани - зробити вініл. Дуже якісна штука, яку можна і подарувати, яка буде вміщати в себе всі ці пісні на вінілі високої якості, такого плану прям як для меломанів-аудіофілів. 26-го квітня 2021 року ми зробимо відкритий концерт чи відео-трансляцію. Ми ще не знаємо, що там буде з карантинними обмеженнями. Можливо, що буде трансляція по телебаченню чи в інтернеті в форматі якогось стріму, але це все буде вирішуватися далі. Для початку треба завершити цю частину проєкту, потім вже думати на наступний рік. З цими карантинними обмеженнями, з поширенням вірусу, ми не можемо взагалі нічого планувати навіть до грудня", - розповів ініціатор проєкту "Звуки Чорнобиля" Валерій Коршунов в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Більшість учасників соціально мистецького проєкту "Звуки Чорнобиля" відвідали зону відчуження ЧАЕС, в якій зняли відео на свої пісні.
"Я приєдналася до проєкту "Звуки Чорнобиля" тому, що це для мене своєрідне інтерв’ю . Можливість висловити свою думку, поділитися з людьми своїм баченням я дуже ціную. Тому, що коли ти ділишся з людьми своїм баченням, у тебе з’являється шанс на те, що люди твоє бачення приймуть, і, можливо, пристануть до твоєї думки. А я би була рада, якби люди керувалися моїми особистими принципами. У мене немає особистої історії пов’язаної з катастрофою в Чорнобилі, проте, поряд зі мною було багато історій, були діти ліквідаторів. Тобто, це історія не моя особиста, але історія світу навколо мене. Я відвідала Зону разом із організаторами проєкту, для мене це було досить сильне враження, але враження скоріше не перевантажене бекграундом самого місця, а чисте враження від побаченого. Я побачила прекрасну природу і це досить сильно пройняло мене. Прекрасні недоторкані джунглі, які взяли реванш над залишками людської діяльності", - розповіла Стасік в інтерв'ю шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Фото: гурт "Вагоновожатые" під час поїздки до зони відчудження
В ефірі "Радіо Промінь" музиканти проєкту "Звуки Чорнобиля" розказали як Чорнобильська катастрофа безпосередньо вплинула на їхнє життя чи життя їхніх друзів та родичів.
"За реакцією моїх батьків я зрозумів, що трапилося щось дуже страшне. Вечорами починалися розмови на кухнях, починалося обговорення. І в той час була відсутність якоїсь офіційної інформації, правдивої інформації, була купа фейків, чуток, якоїсь просто напівправди. І тоді, я нагадаю, що не скасували ні першотравневу демонстрацію, ні міжнародну велогонку, яка в той час відбувалася в Києві на початку травня. Я пам’ятаю нашу школу, ми вчилися до останнього. Всі інші школи вже розпустили і діти поїхали з Києва, навчальний рік скасували, а ми вчилися до 18-го травня. Я навіть мав з батьками такий невеличкий конфлікт, тому що не хотілося пропускати школу, а потім наздоганяти. Вони вже придбали квитки на якесь тринадцяте чи п’ятнадцяте травня, а я сказав, що ні, ми будемо вчитися до останнього, довелося ці квитки міняти і відїжджати вже набагато пізніше", - згадує події 1986-го року вокаліст гурту "Вагоновожатые" Антон Слєпаков.
30 жовтня о 19:00 у шоу "Селекція" на "Радіо Промінь" відбудеться радіопрем'єра кількох пісень з проєкту "Звуки Чорнобиля".
Нагадаємо, номінанти на премію Греммі Telepopmusik оприлюднили титульний сингл свого наступного альбому, в якому використані звуки Чорнобиля. 27 жовтня група KAZKA презентувала нову пісню, що присвячена Чорнобильській катастрофі.
Фото: стопкадр із відео гурту KAZKA
"Нам дуже цікаво виражати себе з різних сторін. Також ми любимо працювати над унікальними проектами, якщо є можливість. Ми відразу погодилися і почали працювати над новою піснею. Сам проєкт "Звуки Чорнобиля" особливий. Багато талановитих артистів з усього світу беруть участь і ми також. Щодо Чорнобильської катастрофи, то мій тато розповідав мені, що саме двадцять шостого чи двадцять сьомого числа, якраз тоді, коли стався вибух, його та решту однокласників повезли стріляти дуже близько до Чорнобиля. Це був якийсь урок в школі (ред: урок початкової військової підготовки), і тата повезли стріляти, на практику, на стрільбище. І тато розказував, що увечері, коли вони поверталися, то вся дорога була забита на десятки кілометрів пожежними машинами і швидкими допомогами. А вже кілька днів після того вибуху їздили сотні машин через їхню вулицю з людьми — тоді вивозили з Чорнобиля людей з тваринами і птахами. Він казав, що якраз телебачення в цей час мовчало, ніхто нічого не розповідав, що трапилося, тому, на жаль, люди не могли нічого зробити, тобто ніяк застережити себе не могли", — розповіла вокалістка гурту Олександра Заріцька в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Пісню "Острів" написали фольклористка та бек-вокалістка групи KAZKA Ярина Сізик та композитор Сергій Ранов.
Фото: Валерій Пахомов
"Це супер-круто, що гурт з такою великою аудиторією отримав змогу транслювати і нагадати про таку важливу сторінку нашої з вами історії. Пісня абсолютно нова, написана спеціально для цього проєкту. Я є авторкою слів, автором музики є композитор Сергій Ранов. Я народилася в Києві, мої батьки кияни, я не маю такого близького оточення, яке б особисто розказало про трагедію. Важко усвідомлювати історію, якщо це не є твоїм власним досвідом. І особливо важко пізніше утвердити це в якісний текст. І для мене, як для авторки, було дуже важливо, щоб це було органічно, і не награно, і дійсно було моїм щирим почуттям. Але мій власний експіріенс — це моя професійна діяльність. Для фольклористів тема Чорнобиля є особливо цікавою, адже, окрім міст, переселяли і села, які були носіями певної традиції. Люди покидали місце, але забирали з собою фольклор, традиції, пісні. І особливо вражаючим є історії від колег про обряд голосіння, бо, власне, це є прощальний обряд, коли прощаються з людиною і співають спеціальні плачі-пісні. Тут люди голосили, залишаючи свою рідну землю. І фактично оцей покинутий край і уособлював померлого. І таким чином люди прощалися", — розповіла бек-вокалістка гурту KAZKA Ярина Сізик в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Минулого тижня команда групи KAZKA знімала у Прип'яті кліп на пісню "Острів". Поїздка до зони відчуження вразила всіх учасників групи. До того ж, у колективі є музиканти, яких Чорнобильська трагедія торкнулася безпосередньо. У 1986 році батькам бек-вокалістки Василини Ткачук довелося покинути Прип'ять.
Фото: Валерій Пахомов
"Чорнобильська трагедія безпосередньо пов’язана з моїм життям і ще більше з життям моїх батьків, оскільки родина моєї мами і родина мого тата жили в Прип`яті. Власне, мої дідусі працювали на атомній, а мама і тато якраз мали закінчити випускний клас, коли у вісімдесят шостому сталася аварія. Тому навіть їхньому випускному не судилося відсвяткуватися. Я з дитинства знаю про цю історію, я знаю про цю трагедію, проте в дитинстві вона не сприймалася як трагедія, а лише як частина життя мого, батьків, дідусів-бабусь. Лише пізніше я почала усвідомлювати, наскільки це була величезна трагічна подія. І не лише для моєї родини, не лише для мешканців Чорнобильської зони, а й для всієї України, і також для інших країн. От нам, молодим людям, дуже важко усвідомити, як це бути виселеним зі свого дому. А особливо це стосується тих бабусь-дідусів, які все життя прожили в селі, і їх мусили евакуювати зі свого власного дому, зі своєї землі. Тобто це для них був, вважайте, кінець їхнього життя. Для мене особисто поїздка в Чорнобильську зону була дуже важливою, оскільки після трагедії ні моя мама, ні мій тато, там не були. А мені випав шанс побачити, де вони жили, де вони провели свою юність, і звідки їх так сумнозвісно евакуювали. Мої мама і тато завжди, звісно, з ностальгією згадують ті часи, коли вони жили в Прип`яті. І коли я їм скинула фотографії, то моя мама відразу сказала: "О, тут я ходила на танці, туди ми ходили гуляти, а зайди ще туди, подивись, де ми жили". Тому ця поїздка була дуже трепетною для мене. Я сподіваюся, ми зможемо ще раз приїхати в Прип`ять, можливо, з моїми мамою і татом, і подивитися, відчути, де вони провели свою юність", — розповіла бек-вокалістка гурту KAZKA Василина Ткачук в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Фото: Валерій Пахомов
У проєкті "Звуки Чорнобиля" беруть участь десять популярних артистів з Європи та України: KAZKA, GusGus, Bjarki, Dub FX, TELEPOPMUSIK, "Вагоновожатые", Стасік, KRUTЬ, Atomic Simao, Олександр Чемеров і Сергій Міхалок.
Кілька пісень з того проєкту будуть ексклюзивно представлені 30 жовтня о 19:00 в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
"Ми взяли участь у проєкті для того, щоб ще раз звернути увагу на цю проблему. Бо, не дивлячись на те, що пройшло стільки років, вона все одно досі актуальна. Досі актуальні проблеми забруднення нашого середовища не тільки радіацією, а й іншими чинниками, які залежать від людства. Тому я вважаю, що варто згадувати про це не лише на річницю тих страшних подій, а й кожного дня, і розказувати про це людям, бо зараз вже виростає покоління, яке знає про цю трагедію зі школи, знає про це зі ЗМІ, і формує вже так своє ставлення. І нам важливо створити таку ланку, яка буде розказувати наступним поколінням про ці трагічні події. І так само, щоб це було метою для переосмислення, тому що коли приїжджаєш туди, це наштовхує на якісь конкретні роздуми, і це так само може використовуватися у нашій творчості. Як мінімум, це буде дуже корисним для нас досвідом саме перебування в тому середовищі і вплітання того середовища в нашу творчість. От одна з ключових ознак нашої участі там", — розповів музикант гурту KAZKA Дмитро Мазуряк в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Аудіобібліотека "Звуки Чорнобиля" — це колекція звуків, які були записані українським медіа художником Валерієм Коршуновим, автором проєкту ARTEFACT ще у 2018 році, об'єднує всі композиції музикантів майбутнього тематичного альбому. До проєкту було запрошено різнопланових артистів, які під час проєкту відвідали Зону Відчуження, та втілили усі свої думки, бачення та відчуття в нові сучасні пісні.
Проєкт "Звуки Чорнобиля" реалізується компанією "Лавіна Концерт" за підтримки "Українського Культурного Фонду" та за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики України, Державного агентства України з управління зоною відчуження, Національного Музею Чорнобиля, МГО "Центр ПРИПЯТЬ.ком", МГО "Європейський Інститут Чорнобиля" та проєкту ARTEFACT.
Фото: Андрія Уреньова