Результат пошуку: Життя в ефірі
.jpg)
"Військово-польовий АРТ" у Краматорську: "Ми хотіли показати, що сила життя сильніша за силу смерті"
У Краматорську триває мистецький проект "Військово-польовий АРТ". Українськи митці перетворили різні військові речі, привезені з зони АТО (нині зона ООС), на арт-об’єкти. В ефірі "ДеньПРО"поговорили з автором та куратором, сержантом поліції полку спецпризначення "Київ" Павлом Ротарем.
Ведучі:
Марія Сизон, Дмитро Захарченко
Павло Ротар розповів, що виставка вже кілька років їздить Україною.
"Взагалі виставки організовують із надією на те, що вона зачепить кожного, і я на це й розраховував. Спершу я хотів накласти суть українського народного мистецтва на вияви війни. Але потім почало розвиватися змістове навантаження на цей проект, і ми захотіли показати, що сила життя сильніша за силу смерті", – поділився автор виставки.
Куратор виставки вважає, що про силу життя, яка сильніша за смерть особливо важливо говорити саме зараз, напередодні Великодня.
"Під час великодньої служби є такі слова "Смертю смерть поправ". І ми хотіли показати саме цю силу життя", – розповів Павло Ротар.
Усі експонати виставки так чи інакше пов’язані з воєнним побутом: вони створені з ящиків від боєприпасів, гільз, камуфльованої тканини, тубусів від гранатометів.
"Будь-який експонат на виставці уже несе у собі символізм, – пояснив Павло Ротар.– Є лінія, яку я намагаюся розвивати – це дитячі іграшки, зроблені з якихось ящиків, тубусів… Десь на них залишилося маркування від ящиків з патронами. І цими іграшками можна гратися, діти з задоволенням ними граються".
Виставка у Краматорську триватиме до 11 квітня.
Фото Фейсбук
Біг стає все більш популярним в Україні. Минулої неділі відбувся забіг злітно-посадковою смугою Бориспільського аеропорту, а вже за тиждень, 6-7 квітня у Києві пройде масштабний півмарафон. Як почати бігати та у чому користь цього виду спорту, в ефірі "ДеньПРО" розповіла ведуча, блогерка, популяризаторка здорового способу життя Дарія Озерна.
Ведучі:
Марія Сизон, Дмитро Захарченко
Дарія Озерна розповіла, що сучасній популярності бігу у світі можна завдячувати американській історії, адже саме з США бігоманія почала ширитися планетою.
"У США почалися проблеми з громадським здоров’ям, а грошей лікувати людей не було. І Джиммі Картер запропонував біг. Він сказав: "Нам дешевше будувати інфраструктуру для бігу, робити парки; я побіжу марафон у Нью-Йорку. Давайте бігати. Ми можемо це зробити мінімальними ресурсами для максимального ефекту". Таким чином в США, а згодом і в усьому світі біг став трендовою річчю", – розповіла біологиня.
Вона додала, що лікування завжди дорожче від профілактики. І саме біг виконує функції комплексної профілактики, позитивно впливаючи на нервову, серцево-судинну системи та опорно-руховий апарат.
"Це комплексна річ, яка не тільки розвиває ноги чи сприяє витраченню калорій та схудненню. Це профілактика усього: нейродегенеративних хвороб, хвороб серця, хвороб судин, це тренування і гармонійний розвиток усіх м’язів тіла, це профілактика дисбалансу периферійної нервової системи, щоб у нас не було аритмії, не було ранкової млявості. Це все працює у комплексі", – пояснила блогерка.
Дарія Озерна розповіла, що усупереч багатьом стереотипам, біг – це цілком природний рух для людини. Адже багато в чому еволюція людини відбувалася саме у цьому напрямі.
"Люди упродовж тисяч років були мисливцями-збирачами, які на день намотували такий кілометраж, як сучасні півмарафонці (півмарафон – це забіг на дистанцію, що доровнює половині марафону (21,0975 км) – ред.). Вони не просто наздоганяли здобич, біжучи, вони ще й багато всього збирали. Плоди росли "неефективно", і для того, щоб зібрати умовну жменьку ягідок, треба було пройти досить великі відстані, – наголосила біологиня. – Ми й зараз можемо це спостерігати: елітні атлети, переможці світових марафонів – це саме африканці, і там досі діє цей добір на здатність гарно бігати і витримувати ці навантаження".
Деяким людям біг протипоказано, попереджає Дарія Озерна.
"Є люди, які вже мають певні хронічні хвороби, мають проблеми з вагою, мають індекс маси тіла (ІМТ) 25-30. У такому випадку уже не можна бігати, треба просто швидко ходити. Швидка ходьба, як засіб для профілактики хвороб серця, для відновлення роботи серця – це дуже хороша річ. Але і пульс має бути досить швидкий: 120-140 уд/хв", – пояснила блогерка.
Вона додала, що дуже багато початківців-бігунів травмуються, тому що не знають техніки бігу.
"Вони намагаються бігти швидко, вони неправильно ставлять ногу, вони не знають, куди подіти руки, під яким кутом нахилити корпус. Це все приходить або з досвідом, або завдяки якимсь тренерам чи товаришам, з якими бігаєш у біговому клубі, – розповіла Дарія Озерна. – Іноді ми добираємо неправильне взуття. Навіть розмір взуття має бути не таким, як завжди, щоб не пошкодити собі нігті".
Також Дарія Озерна дала поради для бігунів-початківців:
1. Різкий старт – це погано.
Не починайте одразу з великих відстаней і швидкостей. Треба поступово нарощувати кілометраж.
2. З надмірною вагою краще не бігати.
При великій вазі (ІМТ більше 27) не треба починати бігати, а треба йти в качалку і змінювати раціон.
3. Знайдіть час для тренування, який підходитиме саме вам.
Не треба бігати обов’язково вранці і обов’язково годину. Треба знайти той час, який підходить нам за нашими біоритмами, за нашим способом життя. Якщо ми не встигаємо прийняти душ, дістатися вчасно на роботу і через це кидаємо біг – краще подумати, коли нам буде зручно бігати.
4. Придбайте бігові кросівки
Це перше, що треба зробити. Бігати ви можете практично у будь-чому. Але взуття має бути зручне і обов’язково дороге.
5. Знайдіть мотивацію
Часто люди швидко починають, але швидко і закінчують.Треба знайти для себе оту опору, мотивацію, яка могла би вас через день (початківцям краще бігати не щодня, а через день) виводити на пробіжку.
6. Оберіть свій темп
Я бігаю повільно – 8 км/год – з кількох міркувань. По-перше, я сама повільна, а по-друге, так мені легше для думок, для творчості та для дихання. Це дуже низький темп для спортсменів.
7. Складіть свій біговий плейлист
Прокачані спортсмени бігають без музики. По-перше, для безпеки – щоби чути людей, машини, собак, і по-друге, вони орієнтуються на свій пульс.
А люди зазвичай схильні підлаштовувати свої рухи під ритм музики. У мене є своя бігова добірка музики, і я під неї підлаштовуюся. Але техніка пішла далі, і вже є спеціальні програми, які добирають плейлисти під ваш темп.
Раніше радіоведучий Роман Коляда розповів, як йому вдалося схуднути на 27 кг.
Фото pexels.com
Весна – чудовий час для того, аби взяти себе в руки і привести своє тіло в форму. В ефірі "ДеньПРО" радіоведучий, журналіст і музикант Роман Коляда, який за рік схуднув на 27 кг, розповів, як психологічні зміни вплинули на його схуднення.
Ведучі:
Марія Сизон, Дмитро Захарченко
Марія Сизон: – Минулого літа ти важив 122 кг. Зараз ти важиш 95 кг. Коли стався такий момент, коли ти зрозумів: все, жодних "з понеділка", "з вівторка", я більше нічого не відкладаю?
– Фокус у тому, що я нічого не вирішував. Я дуже довго думав, що, напевно, непогано було б (схуднути – ред.), тому що вже задишка, астма, коліна – купа неприємностей з зайвою вагою. Коли дихаєш, як морж, і ходиш, як пігвін, – це малоприємне видовище, та й всередині вже не дуже комфортно. З боді-позитивом в мене теж не дуже складалося.
А потім починаєш працювати над якимись іншими речами: над професійним вигоранням, над побудовою кар’єри, починаєш свідомо аналізувати якісь речі. У тебе мільйон задач, і ти спершу прешся від того, що ти такий швидкий, за кермом, заїхав у фастфуд – знову за кермом, кудись поїхав, знову фастфудом закинувся, колою залився. А потім дивишся на себе, колобка, і думаєш: "Трясця, Коляда, ти якось не так живеш".
Я почав розбиратися, які задачі зайві, вибудовувати особисті кордони, межі "моє–не моє". Де моє, де чиєсь чуже, за що я хочу нести відповідальність, а де щось чуже, за що я не хочу нести відповідальність, а його на мене навісили.
Потім почав розбиратися з особистими комунікаціями. Тому що я дуже добрий комунікатор, коли я десь в ефірі – я вже 20 з гаком років в ефірі беру інтерв’ю у людей, я до цього звик. А виявилося, що в житті, в діловому спілкуванні, навіть у ситуаціях smalltalk – я ні бум-бум. Взагалі. І я потрапив у відповідний комунікаційний кемп, де пробуджують мозок… Одразу ремарка: я з великою обережністю ставлюся до усіх коучів, тренерів і усього цього, я такої публіки наївся ще з 90-их, тому я такий мегаобережний скептик. Але мені пощастило і я зустрів дуже правильних людей.
Вони мене не попередили, і я це зрозумів вже наприкінці: пробуджуючи мозок, ти пробуджуєш і переналаштовуєш усе своє фізичне тіло. І це ключовий момент: чоловік у 42 роки згадав, що у нього є фізичне тіло, що це – чудовий інструмент, про який треба дбати. Не лише про мозок, не лише про мислення – усе це є частинами такої чудової машинки, яка має працювати гармонійно.
Зрештою, ти здоровий мужик, тебе оточують інші здорові люди, довкола повно жінок, яким, мабуть, приємніше дивитися на якийсь доглянутий апарат, а не на щось зачухане, яке тільки в ефірі звучить добре.
Дмитро Захарченко: – Ти сказав, що зрозумів, що "твоє", а що – ні. Це як? Фастфуд – точно не твоє, а ходьба пішки – 100% твоє?
– Я мав на увазі якісь життєві задачі, коли ти не вмієш сказати "Ні". Тебе щось попросили – ти побіг. Тебе ще двічі попросили – ти ще двічі побіг. А свої задачі у цей час зафакаплені. Нормально, коли ти кажеш: "Ні, у мене зараз немає ресурсу це зробити". Звісно, бажано це казати якимись людськими словами, а не термінами, але суть незмінна. Ну немає в тебе можливості, ти не мусиш хапати на себе чергову задачу і разом з нею здохнути.
ДЗ: – Виходить, треба в першу чергу полюбити себе. Але ж це теж непросто. У тебе були люди, які тобі з цим допомагали?
– Мені дуже пощастило з людьми, що мене оточують. Я раптом їх побачив.
Якщо по-чесному, то я до людей ставився як до об’єктів, які до мене приходять в ефір. Я поспілкувався, зробив з ними інтерв’ю, і далі дуже часто мене людина переставала цікавити.
І раптом зі мною це сталося, я почав людей чути і бачити не лише при мікрофоні. Зробив для себе мільйон відкриттів, у мене різко збільшилося і змінилося коло спілкування в бік людей, які теж з собою щось роблять, які займають активну життєву позицію і не сидять у позиції жертви. Це дуже сильні люди.
Я почав любити сильних жінок. Раніше, коли траплялася така "пані з яйцями", я трошки сторонився. А тепер я почав ловити кайф від спілкування з такою категорією жіноцтва. Виявилося, що є дуже круті особистості серед цієї "касти".
МС: – Це все про психологічні зміни. А як же відбулися такі кардинальні зміни у твоїй фігурі?
– Сталася така класна штука: комунікація перестала викликати у мене тривожність. А що люди роблять з тривожністю? Дуже часто вони її заїдають. Всі мої 122 кг – це зажерта тривожність, з різних причин.
Я порахував, що я зараз їм приблизно в 4 рази менше, ніж я їв. Це не означає, що я всіх закликаю в 4 рази урізати свій раціон, боже збав. Це дуже індивідуальні штуки, і свій досвід, свій шлях, свій темп треба нащупувати дуже індивідуально.
Я перестав їсти фастфуд, перестав пити солодкі газировки, практично перестав їздити за кермом.
Банальна річ – навіть обіймати кохану жінку, подругу приємніше, коли в тебе не стирчить пузо. Відчувати людину усім тілом, не гнути її об пузо – це приємно, навіть не в еротичному розумінні. Тактильне спілкування – це теж частина комунікації.
ДЗ: – Але ж ти жива людина. Думаю, ти теж любиш з’їсти шматочок сала, випити алкоголю…
– До речі, я люблю алкоголь. Випити з друзями 100 грамів гарного віскі, зустрітися з подругою за келихом гарного вина – це прекрасно. Коли перед тобою 3 шматочки сиру, чотири шматочки винограду і келих білого сухого – ти не нажерешся, але прекрасно проведеш вечір у гармонійному відчутті життя. Хоча алкоголь калорійний, і це треба враховувати.
Але я не рахую калорії.
МС: – Знайти свою золоту середину, не нервувати, оточити себе правильними людьми і відчути себе – це всі твої поради?
– І головне – відчувати фан від життя. Життя при всіх його складнощах – це надзвичайно круто штука. І коли ти починаєш відчувати його як річку, яка тече через тебе, тобі стає не до їжі. Ти їси рівно стільки, щоб підтримувати свій внутрішній баланс.
Відомий український письменник Іван Байдак цими вихідними презентував свою книгу "Чоловік з моїм іменем" у Києві. Іван Байдак в ефірі "ДеньПРО"розповів про свою книгу.
Ведучі:
Марія Сизон, Дмитро Захарченко
Автор розповів, що ідея книги "Чоловік з моїм іменем" народилася у нього давно, але на сторінки мала вилитися ще не скоро.
"Це ідея, яка у моєму баченні мала бути реалізована значно пізніше. Це не був якийсь пріоритетний твір. Але коли я почав аналізувати усі твори, які я хочу у майбутньому написати, я зрозумів, що це саме та книга, яку треба писати у цей момент", – поділився автор.
Письменник пояснив, що ця книга описує те, наскільки змінюється людина у різні етапи свого життя: часом настільки, що від людини, яку знали її друзі, знайомі в певний етап життя залишається лише ім’я.
"Люди, які прочитають інші мої книги, зустрінуться з тим ефектом, що книги абсолютно різні, і в читачів може навіть закрастися думка, що ці книги написали різні автори. Тому навіть з цієї книги можна починати знайомство зі мною, як з автором. А для людей, які знайомі з моєю ранньою літературою, це буде приємним сюрпризом, наскільки все змінюється у мене", – розповів Іван Байдак..
Письменний переконаний: його книгу варто читати широкому колу читачів, незалежно від їх віку та досвіду.
Зараз плануються плануються презентації книги "Чоловік з моїм іменем" містами Західної України. А у травні Іван Байдак повернеться до Києва, щоб презентувати свою книжку на Книжковому Арсеналі.
Нагадаємо, українська книга увійшла до десятки найкрасивіших у світі.
Юристка у галузі інформаційних прав людини ГО "Експертний центр з прав людини" Уляна Шадська та співзасновник ГО "Український інститут з прав людини" Богдан Крикливенко в ефірі Українського радіо в програмі "Активізація" розповіли, що варто знати про обробку персональних даних.
Ведуча:
Людмила Тягнирядно
Що таке "персональні дані"?
Уляна Шадська: персональні дані — це будь-яка інформація про людину, яка може її ідентифікувати, тобто це будь-які дані про людину.
У 2011 році був прийнятий закон України "Про захист персональних даних". Закон розмежовує категорії даних: загальна категорія та особлива (спеціальна, чутлива). Наприклад, загальна категорія даних — це ім’я, прізвище, по батькові, телефон, email, сімейний стан, місце проживання, місце реєстрації. До спеціальної категорії належить етнічне походження, релігійне уподобання, інформація про здоров’я людини, тобто це, інформація, яка є вразливою для особи.
Закон регулює правовідносини між суб’єктом даних (людиною, чиї дані обробляються) та володільцями та розпорядниками даних (державними, комерційними установами, приватними особами, будь-ким, хто збирає про людину інформацію і у подальшому її використовує). Закон визначає права людини, тобто які права людина має на свої персональні дані, і зобов’язання володільців/розпорядників, що вони обов’язково повинні зробити, аби зберегти дані і дотримуватися права людини на захист персональних даних.
Окрім національного законодавства, Україна ратифікувала і міжнародні акти, які гарантують право людини, зокрема, на захист даних, якщо ці дані піддаються автоматизованій обробці.
Як Ви оцінюєте дію цього закону? Наскільки він ефективний у побутовому житті?
Богдан Крикливенко: наприклад, щодо побутового життя, тоу загальнодоступних місцях заборонено публікувати перелік з зазначенням ПІБ людей.
Що стосується законодавства, то право на приватність або право на захист персональних даних відноситься до четвертого покоління прав людини, яке дуже активно розвивається. Український закон дуже молодий. Він зараз проходить систему тестування вже 8-й рік. Разом з тим, з 1996 року в Конституції існує відповідна норма, яка говорить про те, що кожна особа має право знати, яку інформацію про неї збирає держава і якою інформацією володіє держава. Це якраз і є природа поваги до приватності, особистого життя, захисту персональних даних. Європейська конвенція була ратифікована в Україні в 1997 році.
Насправді є проблема запиту в українського суспільства щодо необхідності захисту таких свої прав, які стосуються захисту їхніх персональних даних. Українське суспільство не відчуває цінності та важливості права на приватність, тому у нас і низький запит на захист такого права.
Сьогоднішня система потребує доопрацювання, оскільки європейське законодавство на декілька кроків вперед йде в цій сфері. Вже є нові резолюції і регламенти обробки персональних даних. Але за наявності запиту суспільства у цій сфері законодавства також будуть удосконалення.
Які питання є найпроблемнішими?
Богдан Крикливенко: незнання і необізнаність у цій сфері призводить до наступних порушень, зокрема до порушень права на освіту, з яким стикалися раніше молоді українці, яким було відмовлено у прийнятті документів, тому що вони не надавали згоду на обробку персональних даних.
Цей момент є не потрібним. Серед різновидів обробки персональних даних є таке поняття, як обробка на підставі закону.
Кожен з нас йде в магазин, хоче отримати картку на знижку, подає анкету, де вказує свої дані. А потім якісь незрозумілі особи починають поширювати на вказані номери якусь рекламу, дзвінки, опитування. Все це є обробкою персональних даних не з тією метою, з якою ви їх подавали. Коли ви подаєте свої дані для отримання картки на знижку, ви повинні чітко усвідомлювати, і магазин теж зобов’язаний це знати, що ви надаєте свою інформацію виключно з конкретною метою. Єдина мета — це облік карток на знижку, яка була видана вам серед інших покупців.
Коли ви бачите великий набір дуже дрібним шрифтом, під яким ви підписуєтесь, обов’язково і завжди читайте. Бувають випадки, коли люди підписують право на обробку інформації щодо себе, щодо своїх дітей, тому треба бути відповідальними і підходити до цього виважено.
Щодо персональних даних в Інтернеті, то у соціальних мережах на архівних серверах зберігається невизначений строк інформація про вас.
Тобто все, що є в Інтернеті, зберігається там, навіть якщо ми натиснули "видалити"?
Богдан Крикливенко: так. Гарантій немає.
Які загрози ще існують, коли проти людини можуть використати її персональні дані?
Уляна Шадська: кожен не хоче, аби хтось слідкував за їхнім приватним життям, проте ми це не відслідковуємо. Коли ми масово виставляємо дані про своїх дітей, це може становити небезпеку для них. Кожен сам визначає, для чого йому потрібна ця публічність, для чого розповідати про своє життя, своє про місце перебування, де працює. Але важливо аналізувати, як ця інформація у подальшому буде конвертуватись. Люди не завжди усвідомлюють, до яких наслідків може призвести використання персональних даних.
Прослухати повну версію.
На фото — Уляна Шадська та Богдан Крикливенко
Радіо Промінь і Школа політичної аналітики Могилянки презентують радіосеріал "ПоліТроль". Молодіжну складову програм кандидатів у президенти аналізують через призму гумору та легкої сатири двоє політичних тролів.
Серія 40
"Успішний холостяк Ігор Шевченко"
Режисер політичних студій Станіслав Шулімов:
– Сьогодні у нас холостяк, який шукає не тільки жінку, але й, мабуть, долю. Але тільки в шапці. На черзі у нас Шевченко Ігор Анатолійович.
Народився 10 січня 1971 р. в місті Олександрія Кіровоградської області. У вересні того ж року сім'я переїхала в Київ і оселилася на Борщагівці. Складне дитинство, напевно, було.
У 1995 році вивчав право Європейського союзу і права людини в Академії Європейського права Європейського університету (Італія).
У 1996 році переміг у конкурсі на отримання стипендії ім. Едмунда Маскі програми Конгресу США "Акт на підтримку свободи" для навчання в США, і був прийнятий на юридичний факультет Державного університету штату Міннесота. У 1997 році отримав диплом магістра права цього університету. У 2003 році був визнаний Міністерством закордонних справ США найкращим українським випускником програми ім. Едмунда Маскі.
Не чоловік, а ідеал! Ой, не подумайте, що я агітую заповнювати анкету на посаду його дружини.
У 2002 році Ігор Шевченко ініціював створення і очолив оргкомітет "Асоціації правників України".
У 2006 році Ігор Шевченко заснував і очолив Форум молодих лідерів України, який реалізовував проекти в галузях освіти та професійного розвитку, молодіжного та соціального підприємництва, здоров'я і здорового способу життя, екології й екологічної безпеки, виховання патріотизму.
О, видно що кандидат про молодь піклується, але це не точно.
У 2014-2015 роках – Член Національної ради реформ при Президентові України.
У грудні 2014 року Ігор Шевченко увійшов до складу коаліційного Уряду, очолюваного Арсенієм Яценюком, став Міністром екології та природних ресурсів України.
Майстер на всі руки і ноги.
До того, у 2011 році створив і очолив Меритократичну партію України.
У 2012 році Шевченко вів перемовини щодо спільної участі в парламентських виборах з Анатолієм Гриценком (партія "Громадянська позиція") і Віталієм Кличком (партія "УДАР"), але співпраця не склалась. Мабуть, не захотіли красти шапки разом з Шевченком на форумі в Давосі.
Вже згадали, що кандидат має величезну жагу до шапок, зокрема синього кольору, зокрема в Давосі.
Ще один член клубу "довжелезна декларація", бо має купу нерухомості. Має два автомобілі, один з яких ну точно подарує дружині, але це теж не точно. Має купу грошей з безліччю нулів, я зі своєю політологічною освітою навіть порахувати зміг.
ПоліТроль Антон Суслов:
– Якщо коротко, програма кандидата називається "Успішна Україна". Але мені здається, правильніше було б назвати її "Успішний кандидат для успішної України". Тому що один з перших абзаців програми – це просто ода скромності. Дозволю собі зацитувати: "Україні потрібен Президент нової якості – чесний та високоморальний, справжній, а не "шароварний", патріот, готовий віддати своє життя заради народу та своєї країни… Президент, який має найкращу освіту – як українську, так і західну… Той, що мислить масштабно та далекоглядно, ерудований та з широким світоглядом". І потім цей кандидат просто пише, що саме він ідеально підходить під ці критерії. Ну звісно, коли ти сам формуєш критерії, ти до них ідеально підійдеш.
Видно, що він вчився у закордонних університетах, адже там для вступу треба писати мотиваційні листи. От він його й написав.
Свої обіцянки молоді він так і виділив єдиним реченням: "МОЛОДІ – пільгові кредити на перше житло від держбанків та гарантоване перше робоче місце, кращим (і, очевидно, обдарованим) – навчання за кордоном коштом держави!" Класна ідея, не знаю тільки, де брати для цього кошти.
Також пан Шевченко виділяє в своїй програмі декілька пунктів. Зокрема він обіцяє "ЕЛЕКТРОМОБІЛЯМ – ввезення до України без мита, акцизу та ПДВ мінімум на 25 років!" Також він приносить обіцянки англійській мові, ВНЗ та малому бізнесу. Багато обіцянок, всі цікаві. Зокрема, малому бізнесу він обіцяє звільнення від податків та пільгові кредити від держбанків.
У попередніх серіях:
Серія 1. Геннадій Балашов та філософський камінь
Серія 2. Роман "Трансформер" Безсмертний
Серія 3. "І мертвим, і живим…" Ольги Богомолець
Серія 4. Інна Богословська та Срібна Україна
Серія 5. Віктор Бондар потребує відродження
Серія 6. У червоному кутку рингу Юрій Бойко
Серія 7. Влада народу і Олександра Ващенка
Серія 8. Толерантний Вілкул і ген гірника
Серія 9. Господар Габер з крилами
Серія 11. Чесний Гриценко і енергія сонця
Серія 12. Олександр Данилюк і 15 пенсіонерів
Серія 13. Піца, блокчейн, Дерев’янко
Серія 14. Добродомов ламає систему
Серія 15. Мир, порядок, Журавльов
Серія 16. Зеленський vs. Голобородько
Серія 17. Каплін на броньовичку
Серія 18. Міжгалактичний гетьман Кармазін
Серія 19. Вище неба з Іллею Кивою
Серія 20. "Фантазёр" Аркадій Корнацький
Серія 21. Патріотичні тести Кошулинського
Серія 22. Термінатор Кривенко
Серія 23. Правовий Купрій
Серія 24. Юлія Литвиненко та її діти
Серія 25. Олег Ляшко і снайпери НАБУ
Серія 26. "Попытка номер пять" Олександра Мороза
Серія 27. Джедай Наливайченко
Серія 28. Роман Насіров та всесильний плед
Серія 29. Андрій Цицерон Новак
Серія 30. Технар Носенко в політиці
Серія 31. Православний комуніст Петров
Серія 32. Петро-Томос Порошенко
Серія 33. Володар стихій Ригованов
Серія 34. Екстрасенс Скоцик і партія Місяця
Серія 35. Несмішний Смешко та цивілізаційний шлях Русі
Серія 36. Демо-президент Соловйов
Серія 37. Основоположний Сергій Тарута
Серія 38. Особливо обдарована Юлія Тимошенко
Серія 39. Ю.В.Тимошенко, але не Юля
Радіосеріал "Політроль" проаналізує передвиборчі програми усіх кандидатів у президенти України. Слухайте в ефірі Радіо Промінь по буднях о 9:40.
Фото Facebook.com
Радіо Промінь і Школа політичної аналітики Могилянки презентують радіосеріал "ПоліТроль". Молодіжну складову програм кандидатів у президенти аналізують через призму гумору та легкої сатири двоє політичних тролів.
Серія 39
"Ю.В.Тимошенко, але не Юля"
Режисер політичних студій Станіслав Шулімов:
– А сьогодні у нас кандидат, ініціали якого в точності повторюють ініціали кандидатки, яку ми вже обговорили. Але це не біда, адже індивідуальність у нашого героя хоч куди. У нас на черзі Тимошенко Юрій Володимирович.
Народився у квітні 1961 року в селі Дивне Ставропольського краю. У 1979 році закінчив Івано-Франківське кооперативне профтех училище, зі спеціальністю "продавець-консультант".
Далеченько занесло.
До 1983 року працював у Коломийському управлінні громадського харчування експедитором торгового відділу. Буде проводити екскурсії по будинку з Химерами, якщо оберуть. А ми продовжуємо експедицію по біографії кандидата.
З 1989 по 1993 був маляром-висотником у кооперативі "Будівельник". А у 2006-2013 роках працював на громадських засадах водієм-експедитором ТОВ "Українська видавнича спілка".
Самоосвіта і тут допомогла нашому кандидату.
З травня 2014 року – гвардієць Першого батальйону оперативного призначення імені генерала Кульчицького Національної гвардії.
Вікіпедія підказує, що у березні 2019 правоохоронні органи затримали "на гарячому" двох чоловіків, які пропонували кандидату в президенти Юрію Тимошенку 5 млн гривень в обмін на те, що той зніме свою кандидатуру з виборів.
Може вони переплутали кандидатів? Ой, менше з тим.
Подружжя Тимошенків має декілька земельних ділянок, квартиру, будинок, офіс-магазин. Грошей в готівці та на банківських рахунках не мають.
Ну витрачають одразу люди, що тут такого.
ПоліТроль Антон Суслов:
– "За тебе, свята Україно!" Саме так називається програма пана Юрія Тимошенка і, відповідно, у цієї програми досить цікавий зміст.
Я хотів би почати одразу з таких молодіжних ідей цього кандидата. Він каже, що у разі його обрання він зможе реалізувати масштабні заходи, спрямовані на укріплення духовних цінностей України, пропаганду серед молоді здорового способу життя та християнських цінностей". Це той рідкісний випадок, коли назва програми і її зміст – когерентні.
Так само він пропонує забезпечити громадянам України доступ до якісної освіти у кожному місті чи селі. Підкреслюю – "кожному"! Я впевнений, що неможливо забезпечити дійсно якісну освіті у кожному населеному пункті.
Пан Тимошенко у своїй програмі пише, що треба забезпечити умови для розвитку вітчизняної IT-сфери, зокрема створення державних технопарків – згадується його освіта в профтехучилищі, – запровадження спрощених умов для швидкого започаткування нових видів високотехнологічного бізнесу. Можна якраз і відкривати технопарки на базі ПТУ.
Також він планує зобов’язати роботодавців до створення належних умов та оплати праці, виведення заробітних плат із тіні та гарантування стандартного соціального пакету для працівників. Я не зовсім уявляю, як він буде зобов’язувати працедавців це робити.
Що цікаво, так само пан Юрій пропонує створити реєстр молодих управлінських кадрів, які на конкурсній основі замінять неефективних управлінців в органах влади. Це просто на хайпі про реєстри побудовано. Всі відкривають реєстри, давайте і ще один бахнемо. Why not?
Також пан Тимошенко пише, що необхідно підвищити прожитковий мінімум та мінімальну пенсію до розміру, який забезпечує людині достойне життя. А що таке достойне життя – це вже буде визначатися потім.
У попередніх серіях:
Серія 1. Геннадій Балашов та філософський камінь
Серія 2. Роман "Трансформер" Безсмертний
Серія 3. "І мертвим, і живим…" Ольги Богомолець
Серія 4. Інна Богословська та Срібна Україна
Серія 5. Віктор Бондар потребує відродження
Серія 6. У червоному кутку рингу Юрій Бойко
Серія 7. Влада народу і Олександра Ващенка
Серія 8. Толерантний Вілкул і ген гірника
Серія 9. Господар Габер з крилами
Серія 11. Чесний Гриценко і енергія сонця
Серія 12. Олександр Данилюк і 15 пенсіонерів
Серія 13. Піца, блокчейн, Дерев’янко
Серія 14. Добродомов ламає систему
Серія 15. Мир, порядок, Журавльов
Серія 16. Зеленський vs. Голобородько
Серія 17. Каплін на броньовичку
Серія 18. Міжгалактичний гетьман Кармазін
Серія 19. Вище неба з Іллею Кивою
Серія 20. "Фантазёр" Аркадій Корнацький
Серія 21. Патріотичні тести Кошулинського
Серія 22. Термінатор Кривенко
Серія 23. Правовий Купрій
Серія 24. Юлія Литвиненко та її діти
Серія 25. Олег Ляшко і снайпери НАБУ
Серія 26. "Попытка номер пять" Олександра Мороза
Серія 27. Джедай Наливайченко
Серія 28. Роман Насіров та всесильний плед
Серія 29. Андрій Цицерон Новак
Серія 30. Технар Носенко в політиці
Серія 31. Православний комуніст Петров
Серія 32. Петро-Томос Порошенко
Серія 33. Володар стихій Ригованов
Серія 34. Екстрасенс Скоцик і партія Місяця
Серія 35. Несмішний Смешко та цивілізаційний шлях Русі
Серія 36. Демо-президент Соловйов
Серія 37. Основоположний Сергій Тарута
Серія 38. Особливо обдарована Юлія Тимошенко
Радіосеріал "Політроль" проаналізує передвиборчі програми усіх кандидатів у президенти України. Слухайте в ефірі Радіо Промінь по буднях о 9:40.
Фото Facebook.com
У Сумах на фестивалі "Чехов-фест" показали виставу Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки "Актрисі завжди 18" за п’єсою канадського драматурга Джона Марелла. Про це розповіли ефірі Радіо Культура в програмі "Культура.Live. Авансцена".
Ведучий:
Сергій Труфанов
Роль французької актриси Сари Бернар у виставі зіграла народна артистка України, лауреатка державної премії ім. Т. Шевченка Лариса Кадочнікова.
"Я приходжу на виставу заздалегідь. Готуюся, бо це колосальне навантаження. В моєму житті було стільки всього – я пройшла вогонь, воду, мідні труби, пекло… Все було. І коли я виходжу на сцену, все це згадую – мені є що сказати людям. Не поскаржитися, а розповісти, як я вийшла з усіх труднощів свого життя. І вийшла абсолютно з гідністю. І буду гідно існувати, скільки буде Богу завгодно", – поділилася актриса.
Режисер-постановник Давид Бабаєв зізнався, що Лариса Кадочнікова сама попросила його поставити цю виставу.
"Все робилося заради моєї чудової подруги, з якою уже 47 років у нас дуже теплі, дружні, творчі, людські стосунки", – зауважив він.
Партнер Лариси Кадочнікої у виставі Юрій Кухаренко поділився, що отримує велике задоволення від роботи з актрисою.
"Це велика радість, бо дуже талановита людина, чудова жінка, дуже проста, дуже красива. Це велике щастя працювати з такою людиною", – сказав він.
У Сумах триває сьомий театральний фестиваль Чехов-фест.
Послухати ефір повністю можна за посиланням.
Фото - facebook.com/rusdram
Лікар-ортопед, травматолог Вячеслав Карась розповів в ефірі програми "Без стереотипів", як зміцнити свої кістки.
Ведуча:
Ірина Коваль
Думаю, ви не раз у своєму житті чули, як говорять: "Ой, у неї тонка кістка, значить, вона крихка" або "У мене широка кістка, тому вона міцна". Є люди, які навіть кинувши на вас оком, можуть сказати, наскільки щільні ваші кістки.
Насправді знати про щільність ваших кісток дуже важливо, адже коли кістки людини мають меншу мінеральну щільність, ніж має бути, починається остеопенія. Це не хвороба, а лише фізичний стан. Але це – перший дзвіночок, що негайно треба приділити увагу своїм кісткам. Бо далі може бути дуже серйозне захворювання.
"За зовнішнім виглядом важко сказати про щільність кістки людини. Це можна визначити лише за допомогою інструментального метода, який називається денситометрія. Її проводять навчені фахівці. Тест проводиться 15-20 хвилин, після чого лікар вам дає висновок, де сказано, яка ступінь мінералізації у вашої кістки", – розповів травматолог Вячеслав Карась.
При цьому на ступінь мінералізації кісток впливає не лише вік, але й спосіб життя людини та її звички.
"Люди, які надмірно палять, п’ють каву, мало їдять продуктів з вмістом кальцію або годуючі матусі, мають меншу ступінь мінералізації, аніж у людей такого ж віку", – зазначив лікар.
Існують два медичні терміни, які ви можете почути після обстеження, якщо ваші кістки втратили щільність: остеопенія та остеопороз. Їх часто плутають. Що ж радять лікарі, щоб ці два слова вас не налякали?
1. Здоровий спосіб життя
Щоб ці два слова вас не налякали, варто відмовитися від паління та не забувати про фізичні навантаження.
2. Збалансоване харчування.
Правильне збалансоване харчування допоможе забезпечити організм усіма необхідними вітамінами та мінералами.
3. Темнолисткова зелень
Шпинат, руккола, савойська капуста, петрушка, різні види салату містять кальцій та вітамін К.
4. Несолена печена картопля
Печена картопля багата на магній та калій. Але за однієї умови – не солити.
5. Цитрусові
Дієтологи часто радять вживати грейпфрут на сніданок. Для кісток це також корисно: цитрусові містять вітамін С, який запобігає втраті кісткової маси.
6. Інжир
Інжир також зміцнить ваші кістки. Він містить кальцій, калій та магній.
7. Риба
Не забуваємо про Омега-3 жирні кислоти та вітамін D, які містяться в рибі.
8. Мигдальна олія
Мигдальна олія – це простий спосіб збільшити споживання кальцію.
Раніше травматолог розповів, які люди більше схильні до переломів.
Фото pixabay.com
Віталій Мороз, керівник програм нових медіа Інтерньюз-Україна в ефірі "ДеньПРО" розповів, як поводитися в соцмережах у передвиборчий період, розпізнавати маніпуляції і зберегти свою думку.
Ведучі:
Марія Сизон, Дмитро Захарченко
1. Встановіть AdBlock
Якщо ви користуєтеся YouTube без будь-яких додатків, то очевидно, зараз саме той період, коли політичні партії проплачують рекламу на найпопулярніші відео. Коли я дивлюся YouTube, у мене включене блокування реклами через спеціальні плагіни. Якщо завантажити їх і встановити, і тоді ви не будете бачити рекламу, включно з політичною. Я рекомендую всім користувачам встановлювати додатки, що блокують рекламу.
2. Використовуйте VPN
Коли ви заходите як зареєстрований користувач, це розказує про ваші демографічні дані – ваш вік, вашу стать. Але навіть якщо ви зайдете без авторизації, все одно буде видно вашу ІР-адресу, буде видно, що ви з України, якщо тільки ви не використовуєте VPN. Відповідно, на вас будуть таргетувати рекламу, як просто на жителя України, тому ви теж її побачите.
3. Менше користуйтеся соцмережами
Я би радив користувачам зараз, в останній тиждень перед виборами, менше користуватися соцмережами. Я пам’ятаю, що у вересні 2017 року у Британії пройшов цілий місяць без соцмереж, тому що психологи побачили, що соцмережі здійснюють великий вплив на свідомість людей. Люди замикаються, все більше користуються девайсами і не помічають життя навколо.
4. Не лайкайте та не коментуйте політичні дописи
Якщо ж ви не можете не користуватися соцмережами, я рекомендую не вступати в дискусії, не коментувати та не лайкати політичні пости інших користувачів. Тому що якщо ви це робите, алгоритми соцмереж розуміють, що вам ця тематика цікава, і відповідно, дописи про політику від ваших друзів будуть з’являтися у вашій стрічці. Від цього краще утриматися.
5. Приховуйте політичну рекламу
Якщо ви бачите якісь маніпулятивні чи дуже викличні гасла, такі пости можна блокувати, приховувати. Якщо це політична реклама – використовуйте опцію "приховати цю рекламу", тому що вона вам не подобається або нерелевантна вашим інтересам.
Раніше постпред України в Раді Європи Дмитро Кулеба розповів, що українців вганяють у гнів для передвиборчих маніпуляцій.
Фото pixabay.com
Палеопатологія – це наука, що досліджує захворювання давніх людей, взаємодію людини із середовищем. Про давні ритуали поховань та те, чим хворіли наші предки, в ефірі Радіо Культура в програмі "Імператив" розповіли кандидатка історичних наук України Олександра Козак та завідувач відділу археології Києва Інституту археології Національної Академії Наук України Всеволод Івакін.
Ведуча:
Юлія Чаплінська
Пані Олександро, ви досліджували масові поховання жертв монгольської навали 1240 року в Києві. Що кажуть дані палеопатології про те, що тоді відбувалося?
Олександра Козак: Те, що ми бачимо – скинуті скелети в будинках, в підвалах будинків… Рештки людей, які ховалися, можливо, від монголів чи від вогню. Це також ями, куди останки людей зносили, коли місто починало потихеньку оживати. Жахливі речі ми іноді спостерігаємо – багато смертельних ран на черепах, дуже жорстокі бої були в той час.
Яку частину сучасного Києва це охоплювало?
Всеволод Івакін: Навколо Десятинної церкви, вулиці Володимирській, таке саме скупчення кісток ще зафіксоване на вулиці Кирилівській, але достеменно невідомо, чи це пов’язано із монгольською навалою.
Пані Олександро, в одному своєму інтерв’ю Ви сказали, що наслідком переходу до землеробства є карієс. Тобто карієс можна вважати хворобою землеробів?
Олександра Козак: Так. Тут є дві причини. Перше – це те, що люди почали вживати вуглеводи. Друге – те, що люди осіли на певних місцях, і змінилась якість води. При зміні якості води може змінюватись хімічний склад організму, інший хімічний склад слини може сприяти розвитку карієсу. Крім того, у воді часто є різні карієсогенні речовини.
Тобто поки були кочові племена, поки займалися скотарством, такої проблеми як карієс в людей не було?
Олександра Козак: Була, але дуже низький відсоток.
Ви також займаєтеся дослідженнями хвороб дітей Києва. Чим раніше масово хворіли діти?
Олександра Козак: Дуже багато менінгітів, захворювань респіраторного тракту – і у дітей, і у дорослих. Дуже багато туберкульозу. Якраз у 11 ст. ми знайшли декілька випадків туберкульозу на Подолі. Це було масове захворювання. Дуже хворіли цингою.
Чи відрізнялися райони Києва, де захворюваність була більшою?
Олександра Козак: Відрізнялася, це залежало від якості життя. Дуже хворіли на Подолі. Трохи кращими, очевидно, були умови життя у верхньому Києві – там більше хронічних захворювань.
Ще одна із ваших робіт – це дослідження населення середньовічного Києва. Чи Ви можете розказати, яким був середньостатистичний житель Києва, скажімо, у першій половині 13 століття?
Олександра Козак: Це теж відрізняється. У верхньому Києві у нас стояла дружина – це були кремезні чоловіки, що брали участь у битвах, і жінки невеликого зросту, вони, зрештою, однакові всюди, середній зріст – 1.56 см.
А в якому віці помирали люди?
Олександра Козак: В Києві середній вік смерті – близько 38 років у жінок і 40-44 років у чоловіків. До 80 років окремі люди доживали, але дуже небагато. Вони важко працювали, оті всі інфекції, з якими вони намагалися боротися з дитинства – це все впливало на тривалість життя.
Всеволод Івакін: Пеніциліну ж тоді не було. Є певна статистика. Під час битви могли загинути кілька десятків людей, а потім дуже велика кількість тих самих воїнів помирали через інфекційну хворобу після поранення. Інший рівень медицини, майже відсутній, харчування. Все це впливало на те, як організм міг пручатися.
А чи був якийсь ритуал поховання?
Всеволод Івакін: Був дуже чіткий, хоча і різноманітний поховальний обряд, бо від того, як поховали людину, залежав її перехід у потойбічне життя – як при язичницькому світосприйнятті, так і при християнському.
Соціально для 10 століття найбільш знатних аристократичних воїнів ховали у камерах – це дерев’яна споруда, що відтворювала дім. Якщо це був воїн, він міг лежати з мечем, щитом, ще якимись деталями обладунку, іноді навіть клали коней. Жінок ховали з прикрасами, деталями одягу. З християнізацією обряд спростився, але все одно князів ховали у саркофагах, а решту – вже у простих ґрунтових могилах.
Послухати повну версію програми можна за посиланням
Фото - pixabay.com
Радіо Промінь і Школа політичної аналітики Могилянки презентують радіосеріал "ПоліТроль". Молодіжну складову програм кандидатів у президенти аналізують через призму гумору та легкої сатири двоє політичних тролів.
Серія 38
"Особливо обдарована Юлія Тимошенко"
ПоліТроль Антон Суслов:
– Юлія Володимирівна Тимошенко народилась у 1960 році – так, їй 58 – у тодішньому Дніпропетровську. У 1984 році закінчила університет і отримала диплом з відзнакою за спеціальністю "економіка праці" з кваліфікацією "інженер-економіст". За розподілом до 1988 працювала на Дніпровському машинобудівному заводі. А вже у 1999 році стала кандидатом економічних наук. Це ж треба все забути, щоб додуматись знижувати ціну на газ в 2 рази!
Цікаво, що стартовий капітал Юлія Володимирівна заробила під час керівництва молодіжним центром "Термінал" на відеопрокаті. Отак молодь дала старт Тимошенко (то, може, час віддати борг?)
З 1991 року починається "серйозна" кар’єра пані Юлії – енергетична. Корпорація "Український бензин", а згодом промислово-фінансова корпорація "Єдині енергетичні системи України" (яка, до того ж, була монополістом на ринку торгівлі російським газом в Україні) – саме вони дозволили Юлії Володимирівні отримати почесне звання "газова принцеса". Хоча разом з тим принесли перші кримінальні справи.
Життя – театр, а життя Юлії Володимирівни – театр політичний. Якщо коротко, то з 2 по 8 скликання – з перервою на в’язницю та роботу в уряді – Тимошенко – депутатка парламенту. На межі століть була віце-прем’єром з паливно-енергетичного комплексу. Ювілейний 10-ий та фатальний 13-ий прем’єр-міністр України – це також Юлія Володимирівна.
Товаришувала з Павлом Лазаренком (який відсидів за ту дружбу в США), конфліктувала з Леонідом Кучмою, носила косу, підтримувала і руйнувала рейтинг Віктора Ющенка, жартувала з Володимиром Путіним, знімала косу, захищалась від Віктора Януковича. Строкате життя Юлії Володимирівни – це і є історія новітньої української політики.
Тимошенко – досвідчена політикиня, тому у неї немає ЖОДНОЇ нерухомості. Є два автомобілі – але то чоловіка. Єдине, чим володіє сама пані Юлія – це 8 одиниць ювелірних виробів. Хоч щось чоловік у неї не забирає.
На рахунках у готівці подружжя має: понад мільйон гривень, майже 400 тис доларів та 194 тис євро. Затратна штука політика…
Режисер політичних студій Станіслав Шулімов:
– Програма пані Юлії називається "Новий курс України". Одним з підрозділів її програми є "Нова молодіжна політика". Вона пише, що "Нова Економічна Стратегія України", яку пропонує партія Батьківщина, підніме виробництво та допоможе створити мільйони нових робочих місць. Власне, вона неоригінальна у своїх пропозиціях, бо такі ідеї є у більшості кандидатів. Хоча елемент оригінальності є: деякі кандидати пропонують сотні робочих місць, деякі – тисячі робочих місць. А Юлія Володимирівна – мільйони. Кожній дитині – по робочому місцю.
Також є такий собі підпідрозділ програми – "Мікрокредитування нового підприємництва". Зокрема, Юлія Володимирівна пише: "Ми втілимо в життя програму довгострокового банківського мікрокредитування для молоді та середнього класу для всіх типів бізнесу".
Також вона пише про доступне житло: "Буде створено державний фонд страхування іпотечних кредитів. Іпотечний кредит із страхуванням буде забезпечувати придбання житла без першого внеску і без застави, під спеціальне страхування ризиків". Всьо сложно, йдемо далі.
"Підтримка сімей, які народжують Україні дітей". Шановні молоді українські сім’ї, ви народжуєте дітей не собі, а Україні. Тому будьте уважні. Тимошенко обіцяє повернути виплати на народження дитини, які були раніше: 50 тис. гривень – при народженні першої дитини, 100 тис. гривень – при народженні другої дитини, 150 тис. гривень – при народженні третьої дитини та всіх наступних дітей. Але є припущення, чому дітей народжують саме "Україні". Адже виплати отримуватиме той суб’єкт, чия дитина. Якщо діти належать Україні, то і гроші отримуватиме Україна.
Також пані Тимошенко пише, що громадяни "отримуватимуть беззаперечне право змінювати центральну та місцеву владу в будь-який момент через справжній референдум за народною ініціативою замість жертовних революцій". Справжній референдум? А що, є референдум удаваний? У будь-який момент, знову ж таки. Не поставили вам у дворі дитячий майданчик – одразу знімайте цю бандитську владу!
Ще треба звернути увагу на такий пункт в програмі Юлії Володимирівни: "Держава буде мати спеціальні програми розвитку та освіти для особливо обдарованих дітей". Дякуємо кандидатці, що вона вводить ще один термін, адже раніше були просто обдаровані діти, а тут вже "ОСОБЛИВО обдаровані".
У попередніх серіях:
Серія 1. Геннадій Балашов та філософський камінь
Серія 2. Роман "Трансформер" Безсмертний
Серія 3. "І мертвим, і живим…" Ольги Богомолець
Серія 4. Інна Богословська та Срібна Україна
Серія 5. Віктор Бондар потребує відродження
Серія 6. У червоному кутку рингу Юрій Бойко
Серія 7. Влада народу і Олександра Ващенка
Серія 8. Толерантний Вілкул і ген гірника
Серія 9. Господар Габер з крилами
Серія 11. Чесний Гриценко і енергія сонця
Серія 12. Олександр Данилюк і 15 пенсіонерів
Серія 13. Піца, блокчейн, Дерев’янко
Серія 14. Добродомов ламає систему
Серія 15. Мир, порядок, Журавльов
Серія 16. Зеленський vs. Голобородько
Серія 17. Каплін на броньовичку
Серія 18. Міжгалактичний гетьман Кармазін
Серія 19. Вище неба з Іллею Кивою
Серія 20. "Фантазёр" Аркадій Корнацький
Серія 21. Патріотичні тести Кошулинського
Серія 22. Термінатор Кривенко
Серія 23. Правовий Купрій
Серія 24. Юлія Литвиненко та її діти
Серія 25. Олег Ляшко і снайпери НАБУ
Серія 26. "Попытка номер пять" Олександра Мороза
Серія 27. Джедай Наливайченко
Серія 28. Роман Насіров та всесильний плед
Серія 29. Андрій Цицерон Новак
Серія 30. Технар Носенко в політиці
Серія 31. Православний комуніст Петров
Серія 32. Петро-Томос Порошенко
Серія 33. Володар стихій Ригованов
Серія 34. Екстрасенс Скоцик і партія Місяця
Серія 35. Несмішний Смешко та цивілізаційний шлях Русі
Серія 36. Демо-президент Соловйов
Серія 37. Основоположний Сергій Тарута
Радіосеріал "Політроль" проаналізує передвиборчі програми усіх кандидатів у президенти України. Слухайте в ефірі Радіо Промінь по буднях о 9:40.
Фото Facebook.com
Конкурс художнього репортажу ім. Майка Йогансена "Самовидець" оголосив переможців 2019 року, перше місце Віра Курико за репортаж "Чернігівська справа Лук’яненка". Про конкурс, особливості художнього репортажу в ефірі Радіо Культура в програмі "Культура.live" розповіли переможниця цьогорічного конкурсу Віра Курико та кураторка Марія Семенченко.
Ведучі:
Катерина Толокольнікова, Денис Денисенко
Куратора конкурсу Марія Семенченко зазначила, що жанр художнього репортажу для України є достатньо новим і ще кілька років тому учасники не зовсім розуміли його особливості.
"Це документальний жанр. В основі обов’язково мають бути факти. Всі розмови мають бути з реальними людьми. Але з точки зору художніх прийомів, стилістики автор абсолютно вільний", – зазначила кураторка.
Переможниця цьогорічного конкурсу Віра Курико брала участь у конкурсі тричі.
"Я з дитинства любила розказувати різні історії. Вигадувати у мене не виходило, тому я любила розпитувати. Вже в університеті я купила книжечку "Самовидця", і там пояснювалося, що це за конкурс. Там говорилося, що треба писати про людину так, ніби вона – герой твого роману. Це мені дуже сподобалось і я почала цим цікавитись більше", – розповіла Віра Курико.
Репортаж, з яким вона перемогла цього року, називається "Чернігівська справа Лук’яненка" і присвячений постаті Левка Лук’яненка.
"7 липня помер Левко Лук’яненко, і для Чернігова це стало чимось вибуховим, бо всі дізналися, що Левко Лук’яненко жив у Чернігові. Я пішла в будинок, де жив Лук’яненко – і зрозуміла, що люди не хочуть зі мною говорити, і це не просто так. І я почала досліджувати. Це така комедійна історія, коли я приходила в будинок, і люди одразу закривали двері, бо вони вже знали, чому я прийшла", – поділилася Віра Курико.
На думку авторки, завдяки книгам з художніми репортажами світ стає ширшим.
"Репортаж робить людей толерантнішими. Коли це точно правда і ти впевнений у цьому, це допомагає ширше розуміти життя", – переконана вона.
Конкурс, організований сайтом літературної критики "ЛітАкцент" та видавництвом "Темпора", пройшов вже всьоме. Він відбувається щороку і будь-хто може взяти в ньому участь. За словами кураторки конкурсу Марії Семенченко, головне – дотримуватись специфіки жанру. Детальніше ознайомитись з його умовами можна на сайті "ЛітАкцент".
Послухати ефір повністю можна за посиланням
Віра Курико, фото - facebook.com/samovydets
.jpg)
Радіо Промінь і Школа політичної аналітики Могилянки презентують радіосеріал "ПоліТроль". Молодіжну складову програм кандидатів у президенти аналізують через призму гумору та легкої сатири двоє політичних тролів.
Серія 37
"Основоположний Сергій Тарута"
ПоліТроль Антон Суслов:
– Сергій Олексійович Тарута народився у 1955 році у тому краї, де дітей знаходять не в капусті, а в шахті. Згодом закінчив Маріупольський металургійний інститут за спеціальністю інженер-механік. І вже у 90-их, поки інші підприємливі колеги розбирались один з одним, здобув освіту у Донецькій державній академії управління (о! так ось вона – донецька школа менеджменту!)
Зовнішня економічна діяльність була настільки захопливою і перспективною, що у 1995 році пан Сергій створив і очолив зовнішньоторговельну фірму "Азовімпекс", яка в 1996 році виступила одним із засновників Корпорації "Індустріальний союз Донбасу". Сьогодні Сергій Олександрович є Головою Ради директорів цієї компанії, а сама корпорація стала потужним гравцем в галузях чорної металургії та важкого машинобудування. Ну хоч один кандидат з реальними можливостями створити робочі місця. Чи ні?..
Як запевняє сам кандидат, політика для нього – справа не з найприємніших. Справді, саме ті, хто не дуже люблять політику, обираються до місцевої облради з 1998 по 2006 рік. Протягом критично складних березня-жовтня 2014-го пан Сергій був головою Донецької обласної державної адміністрації, звідки пішов (навіть поїхав) до парламенту в якості нардепа за маріупольським виборчим округом. Встиг побути членом Комісії Верховної Ради з питань майбутнього (знов якась секта екстрасенсів?). Нині позафракційний (оце так: ні нашим, ні вашим). Разом з тим, Тарута не остання людина в партії "Основа" – я б сказав, основна.
Зовсім нещодавно оголосив про підтримку однієї колись косоносної кандидатки, прізвище якої я не можу назвати.
Разом з дружиною міг би відкрити мережу готелів, бо разом вони володіють: вісьмома квартирами, 3-ма будинками, офісом, гаражем, нежитловим будинком. Велику кількість нерухомості з легкістю можна пояснити: треба ж десь зберігати майже 300 творів мистецтва та 155 антикварних виробів (а це реально майже музей).
Режисер політичних студій Станіслав Шулімов:
– Програма пана Тарути називається "Національна ідея для України: мир, добробут, повага". Щодо молодіжності програми: пан Тарута пише, що випускникам закладів вищої освіти країни гарантує надання першого робочого місця за фахом. Як сказав мій колега Антон, у пана Тарути є багато заводів і підприємств, тому перше робоче місце для студентів навряд є проблемою.
До речі, це один з небагатьох кандидатів, який може підвищити кількість робочих місць саме якщо його НЕ оберуть президентом і якщо він залишиться в бізнесі.
Так пан Тарута пише, що освіта в Україні буде більш якісна порівняно з сусідніми державами, а вища освіта – конкурентна з європейською. І знову-таки, він не пише, з якими сусідніми державами.
Також пан Тарута гарантує випускникам закладів вищої освіти реальну можливість отримати гранти на створення приватного підприємства, насамперед у галузі креативної економіки та економіки знань. Креативна економіка, за Тарутою, – це кінематограф, телебачення, образотворче та музичне мистецтво, а також ІТ-сектор, туризм і спорт.
Окрім цього, кандидат гарантує прийняття нового суспільного договору – начебто в нас був старий – і нової Народної Конституції, пріоритетом якої будуть національні інтереси України.
Пан Тарута досить протирічить собі у своїх поглядах, тому що він пише, що Україна стане парламентсько-президентською республікою, але в той же час "Президент буде найвищим моральним авторитетом, арбітром нації, відповідальним за здійснення зовнішньої політики та забезпечення безпеки країни".
Знову ж таки, що значить "моральним авторитетом"? Президент не зобов’язаний ним бути. Він має бути таким собі функціонером, який ефективно буде керувати. Це не завжди, на жаль, моральний авторитет. А якщо президента обрали, а він – не моральний авторитет? Невже створять закон про підвищення моральної авторитетності президента?
А також у нас буде закон про стимулювання непомирання українців. Бо пан Тарута пише у своїй програмі, що "середня тривалість життя в Україні становитиме понад 75 років". Одразу уявляється ситуація, коли хтось лежить на смертному одрі, до нього підходить Тарута і каже: "Будь ласка, не помирай!"
У попередніх серіях:
Серія 1. Геннадій Балашов та філософський камінь
Серія 2. Роман "Трансформер" Безсмертний
Серія 3. "І мертвим, і живим…" Ольги Богомолець
Серія 4. Інна Богословська та Срібна Україна
Серія 5. Віктор Бондар потребує відродження
Серія 6. У червоному кутку рингу Юрій Бойко
Серія 7. Влада народу і Олександра Ващенка
Серія 8. Толерантний Вілкул і ген гірника
Серія 9. Господар Габер з крилами
Серія 11. Чесний Гриценко і енергія сонця
Серія 12. Олександр Данилюк і 15 пенсіонерів
Серія 13. Піца, блокчейн, Дерев’янко
Серія 14. Добродомов ламає систему
Серія 15. Мир, порядок, Журавльов
Серія 16. Зеленський vs. Голобородько
Серія 17. Каплін на броньовичку
Серія 18. Міжгалактичний гетьман Кармазін
Серія 19. Вище неба з Іллею Кивою
Серія 20. "Фантазёр" Аркадій Корнацький
Серія 21. Патріотичні тести Кошулинського
Серія 22. Термінатор Кривенко
Серія 23. Правовий Купрій
Серія 24. Юлія Литвиненко та її діти
Серія 25. Олег Ляшко і снайпери НАБУ
Серія 26. "Попытка номер пять" Олександра Мороза
Серія 27. Джедай Наливайченко
Серія 28. Роман Насіров та всесильний плед
Серія 29. Андрій Цицерон Новак
Серія 30. Технар Носенко в політиці
Серія 31. Православний комуніст Петров
Серія 32. Петро-Томос Порошенко
Серія 33. Володар стихій Ригованов
Серія 34. Екстрасенс Скоцик і партія Місяця
Серія 35. Несмішний Смешко та цивілізаційний шлях Русі
Серія 36. Демо-президент Соловйов
Радіосеріал "Політроль" проаналізує передвиборчі програми усіх кандидатів у президенти України. Слухайте в ефірі Радіо Промінь по буднях о 9:40.
Фото Facebook.com
Візит кандидата у президенти України Юрія Бойка та лідера політичної партії "Опозиційна платформа — за життя" Віктора Медведчука в Москву є наслідком відсутності єдиної стратегії переговорів з Кремлем. Таку думку в ефірі Українського радіо в програмі "Україна.Сьогодення" висловила президент Міжнародного центру Балтійсько-чорноморських досліджень Ірина Верещук.
У нас має бути чітка зрозуміла стратегія поведінки себе з Росією. По всіх фронтах, абсолютно і беззаперечно, Росія — ворог, була, є і в найближчі десятиліття буде. Ми маємо, ворога, який діє підступно не тільки на Донбасі і анексуючи Крим. Він діє підступно і в політичній, економічній, енергетичній сфері. Де наша стратегія, яка визначатиме а) хто має вести такі перемовини по всіх фронтах, б) що має бути предметом перемовин і як ми маємо перемовлятися. Де червоні лінії, за які не може заступати ніхто: ні Медведчук, ні правий радикал, ні центрист, ні Юлія Володимирівна, — зазначила Ірина Верещук.
За її словами, РНБО і СБУ мають роз’яснити, хто має право на переговори з Москвою.
Хто такий Бойко, чи він є уповноваженим від держави і чи йому хтось делегував таке право? Якщо він діє як політик і зараз тут СБУ каже, що буде давати правову оцінку таким діям, то справді треба би було, щоб РНБО і СБУ пояснило усім без винятку Бойкам, усім, хто має напряму домовлятися, адже проблема не тільки в Бойку, тут і Зеленський каже, що треба говорити. Я зрештою маю на увазі те, що нам треба говорити з Росією, але як, — додала вона.
Нагадаємо, Вчора, 22 березня, прем'єр РФ Дмитро Медведєв провів у Москві зустріч з кандидатом в президенти України Юрієм Бойком і кумом президента Росії Володимира Путіна Віктором Медведчуком. Після цього політики заявили, що будуть продовжувати вести переговори з керівництвом РФ, зокрема, щодо поставок в Україну російського газу.
Слухати повну версію.