Результат пошуку: Життя в ефірі
Чи стане життя продавців і споживачів зручнішим після вилучення дрібних монет з обігу і округлення цінників, спрогнозував в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Зранку" керуючий партнер Консалтингової компанії "Фінансова студія" Євген Невмержицький.
З економічної точки зору українці нічого не відчують і це давно треба було зробити. Копійки майже ніхто не використовує, бо вони мають низку купівельна здатність. Розрахунки просто спростяться і пожвавлять.
Психологія ароматів. Про цю сферу знань та її практичне застосування для людей різного віку розповіла в ефірі Українського радіо в програмі "Життя плюс" психолог Анастасія Курцева.
Уявіть собі, коли в нас є якийсь стрес і психолог може порадити клієнту купити собі, наприклад, лаванду. І протягом двох тижнів кожного дня по п'ять хвилин її лаванду та думати про найприємніші спогади свого життя. І цікаво, що через певний час, коли людина знову потрапить у стресовий стан, вона може взяти цей запах лаванди, його понюхати і повернутися в той стан спокою і щастя, який вона закріплювала ті два тижні. Таким чином працює практична психологія ароматів.
Олександр Харченко: "Будемо робити все для того, щоб світ побачив, наскільки фантастичною є Україна"
Низка українських медіа започаткувала мультимедійний проект "КАЛИНОВИЙ К@ТЯГ". Розповісти про мету проекту, а саме - повернення в українську історію не тільки пам'яті про відомих людей, а повернути саму Людину, яка творила цю історію, зголосився в ефірі програми Українського радіо "Сьогодні. Вдень" генеральний директор інформаційного агентства "Укрінформ" Олександр Харченко.
Як виник проект і чому саме зараз, невже це пов'язано зі 100-річчям Укрінформу?
Певною мірою це пов'язано зі сторіччям. Нам хочеться в цей рік повернутися до української історії, пильніше пригледітися до багатьох визначних імен. Є потреба в суспільстві до повернення цих імен саме як живих людей, як постатей, які жили, переживали, мріяли, досягали чогось,боролися... Тут багато чого задумано у нас, і ряд видатних імен, і забутих, і призабутих, і не відкритих іще. Найближчим часом ми будемо використовувати різні інформаційні приводи, як святкові, так, можливо, і трагічні, для того, щоб розповісти про цих людей. 29 червня спливає 2 роки, як загинув Василь Сліпак. Це якраз привід згадати цю світлу людину, розповісти про неї. 30 червня народився Ісаак Бабель. Ми більше його чогось асоціюємо з російською культурою, але ми доведемо, що це син України.
Мені видається дуже цікавим ракурс подання життя і діяльності тих чи інших історичних осіб, зокрема, історії Ганни Барвінок - дружини Пантелеймона Куліша. Сам Куліш постає у незвичному ракурсі через відчуття, переживання його дружини. І ми вже бачимо не забронзовілу постать, а живу людину, яка увійшла в історію не тільки своєю діяльністю, а й своїм життям, своїми емоціями, переживаннями і почуттями. Цікавий ракурс, як на мене.
Саме цього ми і намагаємося досягнутити - показати живих людей. В цьому плані буде цікаво поглянути на багатьох людей, як ви кажете, забронзовілих, зняти ідеологічну патину з них, і тут ми будемо шукати різних авторів. Ми намагатимемося робити цей проект сучасним. Ми сподіваємося, що він триватиме не один рік.
Чи це проект тільки "Укрінформу", чи й інші медіа стали вашими партнерами?
Зараз проговорюється, вимальовується, виокреслюється цей пул медіа. Яким він буде насправді, наскільки широким - поки що важко сказати, але те, що точно в ньому буде "Дзеркало тижня", сподіваюся, що буде Українське радіо, будуть нові сучасні медіа - "Новое время", "Український тиждень", багато інших, "День", можливо. Але ми хочемо зібрати ті медіа, які не женуться за дешевою популярністю, а намагаються самі зростати і вести за собою аудиторію.
Що ще в контексті 100-річчя "Укрінформу" планується найближчим часом? Хто, до речі, придумав таку назву проекту?
Якщо по "КАЛИНОВОМУ К@ТЯГУ" говорити, цю назву придумав Олександр Рудіченко. Він з'явився у нашому полі зору буквально останні тижні. Я перетинався з ним, як із журналістом, і от він прийшов до нас із цією ідеєю, і вона настільки була такою драйвовою, що я не міг не загоріться нею, не запалити інших людей, і так воно народилося. Я думаю, що далі лише зростатиме наша команда.
По 100-річчю у нас заплановано багато чого цікавого. Ми вирішили не робити його якимось помпезним, ми робимо його цикловим впродовж року. Ще є багато чого задуманого, хай це буде певною інтригою.
Ви зараз працюєте не тільки для української аудиторії, а й для світової, чи буде дублюватися "КАЛИНОВИЙ К@ТЯГ" англійською чи іншими іноземними мовами?
Я думаю, що ми шукатимемо можливості зробити його і англійською, і можливо іспанською, і французькою, і німецькою мовами. Ми сімома мовами ведемо мовлення на світ. Будемо шукати засоби, шукати стилістику, для французького читача вона не може подаватися так, як для українського. Будемо використовувати всі наші можливості для того, щоб світ побачив, наскільки фантастичною країною є Україна, скільки наша земля дає неймовірних людей.
З цією думкою згоден доктор історичних наук Юрій Шаповал, який в ефірі Українського радіо в програмі "Життя плюс" поділився своїми рецептами як продовжити молодість у будь-якому віці.
Вибір кожен для себе робить сам. З віком життя не завершується, не треба так печально дивитися на все. Якісь функції, звісно, відпадають. Але є подорожі, є хороша їжа, є культура, якою можна цікавитися. Люди знаходять альтернативу і життя тоді продовжується.
26 червня – Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотиками й їхнім незаконним оборотом. Як боротися з вживанням наркотиків: заборонами чи дозволами, порадив в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Зранку" голова Фонду людей, які живуть з ВІЛ-СНІДом "100% життя" Дмитро Шерембей:
"ВООЗ и ООН уже два года назад сделали заявления, что нет никакого смысла бороться с наркопотребителями. Есть смысл инвестировать деньги в лечение, в информационные программы, в программы заместительной терапии. Главным фактором сопротивления либерализации всего наркомира Украины являются те люди, которые крышуют либо управляют черным рынком".
Нещодавній напад на ромський табір у Львові в ефірі Українського радіо у програмі "Сьогодні. Ввечері" коментувала віце-президентка благодійної організації Ромського жіночого фонду "Чіріклі" Зола Кондур.
З чим Ви пов'язуєте напади в Україні на табори ромів? У чому полягає основна проблема?
В Україні дуже слабка етнополітика. Беручи до уваги, що в нашій країні проживають представники понад 130 національних меншин, то саме державні органи влади мали б приділити цьому питанню дуже велику увагу. Влада ж бачила, що мовне питання завжди було таким болючим і використовувалось проти України. Потім, коли в нас почався Майдан, були намагання розхитувати країну саме через етнічні конфлікти. Це нічому не навчило наше керівництво, різні державні структури. Тому ситуація використовується різними сторонами. Є ще проблема в тому, що у нашій країні наступного року відбуватимуться вибори, і тому різні групи можуть також розхитувати ситуацію. Це випробування майбутнього електорату, тому що бачать, що за один напад вони отримують якісь відсотки популярності.
Сьогодні голова СБУ зробив заяву про імовірність причетності Росії до нападу на ромів. Прокоментуйте.
Події ми бачимо в площині захисту прав людини. Зараз держава має зробити все можливе, щоб захистити своїх громадян. Не хотілося б вдаватися в політичні дебати, щоб роми стали розмінною монетою чиїхось політичних ігор. Для нас є захист людей, дотримання безпеки і прав національних меншин у країні пріоритетом. Ми маємо пам'ятати, що роми є частиною українського суспільства. Головне завдання для всіх - дотримання прав людини, захист безпеки людей, які тут проживають. Наша позиція полягає в тому, що потрібно провести ефективне розслідування, покарання винних, і не лише щодо цього випадку, а й щодо попередніх також.
На вашу думку, правоохоронці роблять все необхідне для того, щоб притягнути винних до відповідальності?
На жаль, ми не бачимо ефективного розслідування, ми не бачимо притягнення відповідальних за напади. Ми закликаємо Національну поліцію, слідчі управління, МВС і всіх дотичних до цих процесів, щоб вони дійсно провели ефективне розслідування. Адже, поліцейські у Львові змогли вчора відразу затримати вісім осіб, підозрюваних у нападах на табір ромів.
Критики закидають правохоронцям недостатню боротьбу зі злочиністю з боку ромів. Наскільки злочинність виходців із ромської общини є стереотипом і наскільки вона відображає реальність?
Яка кількість злочинів стається вдень лише в місті Києві і скільки з них скоїли роми? Можливо, за день і не буде злочинів, які скоїли представники ромів. Тому, як у будь-якому суспільстві, як серед будь-якого народу, серед ромів є люди різної категорії. Є і такі, які скоюють правопорушення, і ми це визнаємо. Для того існують закони, правоохоронні органи, щоб вони цим займались. Якщо люди скоюють будь-які злочини, то вони мають нести за це покарання. Якщо поліція з цим не справляється, то потрібно тоді розглядати причину.
Що потрібно зробити для успішної інтеграції ромів в українське суспільство?
Насправді все дуже просто. Найперше - це усвідомити і бути відкритим для того, що потрібні певні позитивні дії, як це робиться в багатьох європейських країнах. На виконання лібералізації візового режиму Україна розробила, затвердила ромську стратегію, яка в нас має виконуватися до 2020 року. Там серед пріоритетів - документування, працевлаштування, освіта ромів. Якби кожна область ефективно це виконувала (бо мали ухвалити обласні плани подібно до національного), то, напевно, не було б таких проблем. Наприклад, у Закарпатті, усі ці роми, про яких ми говоримо і які перебувають у стихійних поселеннях, вони вимушено мігрують, це трудова міграція. Якби, наприклад, обласна державна адміністрація Закарпатська дійсно розробила програму працевлаштування для ромського населення, можливо, ці люди не їхали б у Київ, не підставляли б своє життя і своїх дітей під загрозу, не перебували в таких дуже важких побутових умовах, в яких вони проживають у цих поселеннях. Давайте продумувати, яким чином допомагати ромам Закарпаття мати краще життя.
Після нападів на табори ромів, чи будуть роми відкриті до українського суспільства, довіряти правоохороним органам? Саме ромський народ має такі вікові переслідування і тому громада дуже закрита. Потрібно працювати як з ромськими громадами, щоб вони усвідомлювали значення освіти для своїх дітей, так і з працедавцями. Потрібно працювати з суспільством. Роми - абсолютно дружний і мирний народ, який проживає в Україні століттями. Роми також захищають Україну, є патріотами нашої країни.
Те, що відбулося цими вихідними, змусить агресивно налаштованих громадян схаменутися чи, навпаки, це ще один крок, який може призвести до ще більшого зростання агресії?
У цьому питанні я не дуже оптимістка. Судячи з коментарів у соцмережах, мені здається, що люди не зрозуміли що сталося. Вони вважають, що саме такі дії будуть захищати українців. А від кого? Ми теж українці, тільки певного етнічного походження. Люди не розуміють, що такі радикально налаштовані групи псують імідж України в очах європейських країн. Тому можуть бути негативні наслідки не лише для ромів, а для будь-кого, хто проживає в цій країні. Ці радикальні угрупування можуть нападати на будь-кого, хто їм не сподобався. На жаль, поки що немає цього розуміння у певної категорії суспільства.
Сміх – річ серйозна, стверджував герой однієї старої комедії. Наскільки серйозним є візуальний гумор, яку користь він приносить і чи може подовжити життя, розповів в ефірі Українського радіо в програмі "Життя плюс" майстр карикатури, голова клубу карикатуристів "Архігум" Віктор Кудін:
"Ми собі сказали, що ми малюємо гумор для для тих людей, які не можуть читати. Ми для себе розуміємо, що всі люди мають ніжне, рожеве тільце — душу. Вони її бережуть і ховають у мушлі. І часто так звикаються з цим, що цю свою душу не відкривають. І наша основна ідея була розкрити її за допомогою сміху, за допомогою гумору. Людина розслабляється і ці мушлі відкриваються. І ми хочемо за допомогою гумору закинути піщинку ідеї в цю мушлю, щоб людина надихалася на життя".
Чи готовий Путін переступити через життя російських та українських політв'язнів?
В ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Ввечері" розмірковувала російська опозиціонерка Ольга Курносова.
Що Ви можете сказати про російський слід в українсько-угорському конфлікті? Наскільки справді він був очевидним? І як можете прокоментувати позицію Угорщини?
(Мовою оригіналу)
Мы с вами прекрасно знаем,что венгерские власти - это одна из тех европейских стран, которую можна условно назвать другом России, которая все время высказывается за политику смягчения санкций, голосует за российские предложения очень часто на всевозможных европейских встречах. Поэтому я совершенно уверенна, что во все это напряжение дровишки подкидывал именно Кремль. Могу только с радостью констатировать, что если ситуация смягчается, то безусловные плюсы - свое вето Венгрия отзовет.
Як експерт, який грунтовно знається на російській тематиці, і у зв'язку з несподіваною пропозицією Дональда Трампа повернути Росію до Великої вісімки, як Ви прокоментуєте?
Про компромат, который есть на Трампа, говорят уже давно. Но до сих пор этот компромат никто не предъявлял. И если бы он на самом деле был, то его бы давно уже предъявили. В США у Дональда Трампа ситуация достаточно острая, он находиться в таких обстоятельствах, что он не сможет пойти на встречу Москве, даже если бы ему этого хотелось. На мой взгляд, на встрече Путина и Трампа, которая должна состоятся, которую так долго ожидает Москва, ситуация будет не такой, на какую рассчитывает Кремль, ситуация будет непростая для Москвы.
Чи можемо ми говорити про зміну ставлення до Росії? Чи обговорять лідери двох країн ситуацію з українськими політв'язнями, які перебувають як у Росії, так і на окупованих територіях? На скільки готовий Путін переступити через життя українських політв'язнів?
К сожалению, мы винуждены констатировать, что жизнь людей для Путина вообще ничего не стоят - ни жизнь российских граждан, ни жизнь украинских граждан, ни жизнь каких бы то ни было граждан. Но если искать какие то позитивные моменты, на что мы можем надеяться, я вернусь к предполагаемой встрече Путина и Трампа, просто потому, что Путин уже наконец должен понять, что весь мир все про него знает, и никто ни в чем ему больше не поверит. Вперед для Москвы никто ничего делать не будет, Москве придеться какие-то шаги совершать первыми. Без этого переговоры с Путиным никто вести не будет. Я только на это и надеюсь. Для чего то он брал этих заложников. Проще всего для Путина сделать этот первый шаг - отпустить их.
Ситуація з уповноваженою з прав людини України перетворено на балаган. З 15 червня Людмила Денисова перебуває у Росії, бо їй обіцяли, що її допутять до українських політв'язнів. Чи можна очікувати позитивного результату в цій ситуації?
Вся сегодняшняя ситуация - русско-советская классика. Как можна так себя вести? Это подтверждает, что России никто не поверит никогда.
То, что к Сенцову вообще не пускают никого, это плохой знак. Такое длительное голодание - это очень страшная вещь. В России люди выходят с пекетами в поддержку Сенцова, освобождения политических заключенных и освобождения политических узников.
Нідерланди - один із найбільших іноземних інвесторів нашої країни. Як в Амстердамі оцінюють перебіг головних реформ в нашій країні і якими бачать перспективи членства України в ЄС і НАТО, розповів в ефірі Українського радіо в програмі "Персона ґрата" Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Нідерланди в Україні Едуард Хукс.
Я працюю у вашій країні вже близько восьми місяців. І наше співробітництво і відносини дуже хороші. Хочу сказати і в політичній площині, й економічно, а також у культурній сфері ми дуже добре співпрацюємо. Нідерланди є другим по величині інвестором в Україну. В нас дуже багато цікавих проектів і багато всіляких сфер співробітництва. Найбільші сфери нашої співпраці — це агробізнес, енергетика, логістика, транспорт і управління водними ресурсами.
Яка ваша оцінка головних реформ, які нині впроваджує українська влада?
Звичайно, питання реформ дуже важливе. Ми бачимо прогрес України в реформуванні пенсійної системи, системи охорони здоров'я. Ми вітаємо ухвалення закону про Антикорупційний суд. У порівнянні з іншими Східноєвропейськими країнами, Україні треба ще дуже багато зробити домашньої роботи. Але ми бачимо, що український уряд намагається просуватися цим шляхом.
Якими ви вбачаєте перспективи членства України в Євросоюзі? Я маю на увазі економічні і політичні чинники.
Ми вітаємо амбіційні намагання України інтегруватися в євроатлантичні структури. Ми дуже раді, що Україна має угоду про Асоціацію з ЄС. На порядку денному найважливіше питання — це успішна імплементація цієї угоди, а також угоди про глибоку, всеоохоплюючу зону вільної торгівлі. Що стосується інтеграції України до НАТО, ми вітаємо ці амбіційні намагання, але тут питання дуже складне. Насамперед питання часових рамок. Є певні сподівання, що до наступного саміту НАТО, під час якого, можливо, буде розглядатися питання перспектив для Грузії і України.
Наскільки, на вашу думку, безвізовий режим України з Євросоюзом створює для українців мотивацію рухатися швидшими темпами до Європи?
Запровадження безвізового режиму — це дуже велике досягнення, бо воно створює можливості для українців, особливо для молодого покоління більше подорожувати до Європи, дивитися як там живуть люди. Потім, повертаючись додому, розказувати яке там життя. Безвізовий режим також створює додаткові можливості для людських контактів.
Чи можливе примусове годування Олега Сенцова і як трактувати заяву російського омбудсмена Тетяни Москалькової про так би мовити лікувальне голодування нашого політв'язня, прокоментував в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Ввечері" виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко.
Передусім, мабуть, треба, щоб був якийсь незалежний контроль за цією ситуацією, якого вочевидь немає. Відмовитися від примусового годування не можна, бо на те воно і примусове, бо здійснюється попри волю особи, яку годують. Про що каже ця ситуація? Однозначно, що тут є втручання в право Олега Сенцова не бути підданим катуванню і нелюдському і такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню. Це стаття 3 Європейської конвенції, яка ратифікована Росією, зокрема. Ми бачимо, що у випадку найгіршої розв'язки цієї ситуації може бути і право на життя порушене. Разом з тим є право на приватність у Сенцова. Він має право оголошувати голодування чи ні. І держава не має права втручатися в цю приватність до певної межі, поки не настає відповідальність.
Сьогоднішня телефонна розмова Президента України Петра Порошенка з президентом Росії Владіміром Путіним щодо звільнення наших політв'язнів наскільки є перспективною і чого ми можемо очікувати після неї?
Ми знаємо, що в будь-якому випадку рішення лежить не в юридичній площині, а в політичній. Тобто це має бути результатом політичних домовленостей і вираження політичної волі. На сьогоднішній день спрогнозувати якість цієї політичної волі і результат, на жаль, неможливо. Ми бачимо, що Кремлю вигідно мати цих заручників і вони використовують їх для певного шантажу і щоб ситуація перебувала в напруженому стані. Це є фактично заручники політичного торгу, захоплені Російською Федерацією.
Як відроджуватись людині зрілого віку після хвороб і втрат, порадила в ефірі Українського радіо в програмі "Життя плюс" психолог Людмила Міцик.
Насамперед все залежить від нашого бажання і від нашого інтересу до життя. Якщо я хочу жити, якщо мені життя цікаве, а воно цікаве, бо навколо нас дуже багато різноманітних подій, біля нас наші близькі люди, є якісь наші захоплення. І якщо мені це дуже подобається, я хочу до нього повернутися. І якщо я зараз хворію, то це тимчасово. Якщо я докладатиму зусиль, щоб це подолати, стати здоровішим, то я роблю кроки і я зцілююся. Не потрібно опускати руки.
Тобто багато чого залежить від того, якою людина була до хвороби? Виходить, що хвороба - це як випробування дуже жорстке?
Можна і так сказати. Якщо ми оглянемося навколо, на тих, людей, які нас оточують, саме похилого віку, дуже часто бачиш, як міняється їхній стан, як вони починають цінувати життя і радіти кожній хвилині.
Тобто це така річ, яка є вроджена? Якщо її немає, то нічого не допоможе?
Це не вдача, це та якість, яку можна розвивати. Потрібно просто робити те, що тобі подобається і вміти знаходити приємні моменти в житті. А самі приємні речі, як виявляється, лежать на поверхні.
На що треба насамперед звернути увагу людині, яка захворіла? Як не впасти у відчай?
Звичайно, під час хвороби нас турбує біль, у нас погіршується самопочуття. Сили наші не такі і реакції наші не такі. І незнання моментів реагування організму і реагування психіки та ті чи інші події, відсутність інформації породжує певний стан. І для цього, щонайменше, треба дізнатися у лікаря що за хвороба, як себе поводити в такому стані. Тобто перший етап — це інформування. Треба розуміти свої обмеження і свої прагнення. Це стосується режиму дня, режиму харчування.
Що може стати рятувальним кругом під час хвороби?
На що я хочу звернути увагу, це просто дозволити собі бажати, дозволити собі хотіти. І дозволяти собі робити те, що подобається. Крім музики, танців, малювання, подорожей, кому, що до душі, не забувати про те, що ми люди і ми живемо в суспільстві і повинні бути ті, з ким ми можемо обговорити те, що нас цікавить і те, що нас хвилює. Це можуть бути діти, сусіди. Якщо немає живого спілкування, по телефону. Нам необхідно ділитися своїм досвідом, своїми радощами, своїми переживаннями з іншими.
Що змінять для простих людей, забудовників нові будівельні норми, які наберуть чинності з 1 вересня цього року, розповів в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Зранку" віце-президент Київської організації Національної спілки архітекторів України, дійсний член Українського комітету ICOMOS Георгій Духовичний.
Щільність населення за новими нормами — 450 осіб на один гектар. Чи реальне це нововведення, чи це актуалізація цифр, які і до того були, але не виконувалися?
Ця цифра існувала в нормах з початку 90-х років. Але ми всі дуже добре знаємо, що нечесні забудовники, на жаль, нехтують цією нормою. Тому ми маємо і тисячу, і більше тисячі людей на гектар, що створює неможливе життя для тих, хто там живе, на жаль.
Як щодо безпеки забудов, особливо якщо це стосується близькості ліній електропередач?
Весь світ добре знає, що життя в активізованому електричному полі — це дуже небезпечно для всіх. Це найстрашніший фактор для виникнення різних захворювань. Тому дійсно є норми, які є фундаментальними. І ці фундаментальні норми відслідковують забезпечення нормального стану здоров'я, життя, природного середовища та міського середовища.
До висоток має бути під'їзд пожежних машин з усіх боків, а не з одного, як це зараз. Прописана така норма?
Ні, це знов-таки лукавство, бо за нормами пожежної безпеки круговий об'їзд навколо будь-який будинків, не тільки висоток, обов'язковий. Бо ми рятуємо не тільки тих, хто живе з одного боку, ми рятуємо всіх. І тому там має бути не тільки круговий об'їзд, там має ще бути відповідна проміжна зона, яка дає можливість поставити драбину для врятування. Відповідь дуже проста. Не можна забороною вирішувати містобудівні питання.
А чим тоді? Підвищенням відповідальності?
І підвищенням відповідальності теж. Треба надавати компенсуючі заходи. Наприклад, будувати більше паркингів. Весь цивілізований світ дуже давно прийшов до простого висновку. Коли штраф за неправильне паркування на 15-20% більший, ніж вартість парковки, всі паркуються там, де потрібно.
Як нові норми змінять доступність вулиць та будинків для людей з обмеженою мобільністю?
Те, що прописано сьогодні, теж, на жаль, недостатньо. Там нічого не сказано про підйомники на сходах у будинках, де немає ліфтів. Там нічого немає про обов'язкове проектування ліфтів у форматі можливості користування людьми на візках. За кордоном ніхто навіть не проектує чи не реконструює будівлю без забезпечення всіх необхідних умов для вільного доступу людей з обмеженими можливостями. Хотілося б не просто писати норми, а хотілося б бачити, як ці норми будуть реалізовуватися.
Що змінять для простих людей, забудовників, будівельників нові будівельні норми, які наберуть чинності з 1 вересня цього року, розповів в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Зранку" віце-президент Київської організації Національної спілки архітекторів України, дійсний член Українського комітету ICOMOS Георгій Духовичний.
Щільність населення за новими нормами — 450 осіб на один гектар. Чи реальне це нововведення, чи це актуалізація цифр, які і до того були, але не виконувалися?
Ця цифра існувала в нормах з початку 90-х років. Але ми всі дуже добре знаємо, що нечесні забудовники, на жаль, нехтують цією нормою. Тому ми маємо і тисячу, і більше тисячі людей на гектар, що створює неможливе життя для тих, хто там живе, на жаль.
Як щодо безпеки забудов, особливо якщо це стосується близькості ліній електропередач?
Весь світ добре знає, що життя в активізованому електричному полі — це дуже небезпечно для всіх. Це найстрашніший фактор для виникнення різних захворювань. Тому дійсно є норми, які є фундаментальними. І ці фундаментальні норми відслідковують забезпечення нормального стану здоров'я, життя, природного середовища та міського середовища.
До висоток має бути під'їзд пожежних машин з усіх боків, а не з одного, як це зараз. Прописана така норма?
Ні, це знов-таки лукавство, бо за нормами пожежної безпеки круговий об'їзд навколо будь-який будинків, не тільки висоток, обов'язковий. Бо ми рятуємо не тільки тих, хто живе з одного боку, ми рятуємо всіх. І тому там має бути не тільки круговий об'їзд, там має ще бути відповідна проміжна зона, яка дає можливість поставити драбину для врятування. Відповідь дуже проста. Не можна забороною вирішувати містобудівні питання.
А чим тоді? Підвищенням відповідальності?
І підвищенням відповідальності теж. Треба надавати компенсуючі заходи. Наприклад, будувати більше паркингів. Весь цивілізований світ дуже давно прийшов до простого висновку. Коли штраф за неправильне паркування на 15-20% більший, ніж вартість парковки, всі паркуються там, де потрібно.
Як нові норми змінять доступність вулиць та будинків для людей з обмеженою мобільністю?
Те, що прописано сьогодні, теж, на жаль, недостатньо. Там нічого не сказано про підйомники на сходах у будинках, де немає ліфтів. Там нічого немає про обов'язкове проектування ліфтів у форматі можливості користування людьми на візках. За кордоном ніхто навіть не проектує чи не реконструює будівлю без забезпечення всіх необхідних умов для вільного доступу людей з обмеженими можливостями. Хотілося б не просто писати норми, а хотілося б бачити, як ці норми будуть реалізовуватися.
.jpg)
Іван Драч був надзвичайно талановитим поетом нового звучання, який розвернув українську літературу в європейський бік.
На цьому наголосив в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Вдень" народний депутат, колишній голова Національної спілки письменників України Володимир Яворівський.
За його словами, такі поети як Драч вивели українську літератур із хуторянського стану у післявоєнний період і зробили її справді європейською. Він наголосив, що Іван Драч був надзвичайно талановитим поетом нового звучання, який розвернув українську літературу в європейський бік. Також нардеп нагадав, що Драч став одним із творців політичної партії "Народний рух України" та був деякий час її головою.
Нагадаємо, сьогодні на 81 році життя після важкої хвороби помер поет та громадський діяч Іван Драч.
Слухайте програму "Сьогодні. Вдень" по буднях з 13.00 до 15.00!
В ефірі Українського радіо у програмі "Сьогодні. Зранку" ситуацію зі звільнення українських політв'язнів у Росії аналізував координатор програм Харківської правозахисної групи Андрій Діденко.
Українські політв'язні в Росії: чи є в Росії бажання і воля Путіна розв'язувати цю проблему? Уповноважена з прав людини України Людмила Денисова провела переговори з омбудсманом Росії Тетяною Москальковою і домовилася розробити дорожню карту зі звільнення політв'язнів на території України і Росії. Російська сторона щось приховує, не допускаючи Людмилу Денисову до українських політв'язнів у Росії, і зокрема, до Олега Сенцова?
Якщо говорити про справу Олега Сенцова, то ми бачимо яскравий приклад брутальних порушень прав людини - починаючи з примушування до російського громадянства. До Олега досі не допускають українського консула, говорячи, що Олег не є громадянином України. Це абсолютне безчинство. Не дають можливості громадянину України зустрітись з українським консулом, родичами. Відбуваються очевидні маніпуляції на політичному рівні.
Які очікування від зустрічі омбудсманів України і Росії, Ваші оцінки?
Я нічого позитивного не очікував від цієї зустрічі. Єдиний позитив - це налагодження комунікації і якихось зв'язків, бо особливо важко говорити про це, коли мова йде про окуповані території.
Триває політична гра. Ми в Україні бачимо і розуміємо, що відбувається. На окупованих територіях відсутнє поняття про права людини, немає інституції, до якої людина могла б звернутися і поскаржитися на права людини.
Що стосується українців, які перебувають на тероторії Російської Федерації, то, на мій погляд, це абсолютна ганьба, абсолютне приниження честі і гідності цих людей. Тисячі кілометрів, які подолав Олег Сенцов, перебуває на краю Росії, в жахливих умовах. Це навмисно робиться, щоб людину зламати, принизити її.
Росія діє як за часів Радянського Союзу. Недопуск до Олега Сенцова українського омбудмана - це частина інформаційної кампанії, щоб подалі відтягнути від головної для Росії події футбольного чемпіонату, який там зараз відбувається.
Відбуваються всілякі провокації і маніпуляції. Згадаймо про останній візит європейського комісара, коли його не допустили в Крим тільки тому, що він зазначив свою місію до України, а не Російської Федерації.
У Росії впродовж років релігійна організація "Свідки Єгови" заборонена законом, бо визначена екстремістською організацією. Але члени цієї організації, передусім, пацефісти, не несуть військової служби або несуть альтернативну службу.
Мене більше турбує і бентежить у цьому контексті заборона Меджлісу - визнання екстремістською організацією Меджлісу кримсько-татарського народу. Невже це не є депортацією сталінською, витіснення цілого народу з території Криму? Це нагадує депортацію кримських татар 1947 року. Відбувається тиск на лідерів кримсько-татарського народу. Створюються умови для неможливості нормального життя цього народу.
Голодування ув'язненого - це останній крок. Якщо людина не може донести свою позицію, то вдається до голодування, самоушкодження, самокаліцтва.
Нині відбувається глобальна акція на підтримку Олега Сенцова. Очолює цю акцію Олександра Матвійчук. Зараз роблять різні кроки, щоб донести до суспільства, до керівництва, принаймні, Росії, а також щоб тиснути через представництва дипломатичних служб, з допомогою митців, спортсменів. Українське громадське суспільство робить усі можливі кроки, щоб зрушити цю проблему, зокрема і ваша передача. Говоримо, що необхідно об'єднатися і тиснути всім світом, домогтися визволення наших полонених.