Результат пошуку: Життя в ефірі
З 1 вересня цього року набувають чинності нові державні будівельні норми, які регулюють планування та забудову територій. Чи будуть вони виконуватися? На яку реакцію забудовників слід очікувати? Чи розповсюджуватимуться нові правила на старі забудови? Чи врятують наші міста нові державні будівельні норми від стихійних забудов? Чи будуть розповсюджуватись нові правила на старі забудови?
В ефірі Українського радіо в програмі "Ранковий формат" ситуацію аналізував віце-президент Академії будівництва України Віктор Лещинський:
Нові будови наших міст не можуть з'являтися несанкціоновано. Які закони, підзаконні акти, документи нині регулюють загальний процес будівництва?
"По-перше, під час надання земельної ділянки у користування, оренду або відчуження права власності земельна ділянка повинна відповідати земельному акту або договору оренди про цільове використання земельної ділянки. Відповідно до цього органи архітектури міст, районів видають так званий документи умов обмеження, в яких описаний об'єкт, та ті умови, за яких він має бути побудований. Потім замовник ділянки, інвестор замовляють проект відповідно до названих державних будівельних норм, чинних на сьогодні, коли проектується об'єкт майбутньої забудови. Закони зворотньої сили не мають. Проектують згідно з діючими нинішніми нормами. Проектант повинен дотримуватись цих норм. Хоч деякі забудовники, інвестори хочуть максимально збільшити свої прибутки у майбутньому".
Забудовник зацікавлений у виконання вимог правил протипожежної безпеки і т.п.?
"В Європі замовник, інвестор несуть більшу відповідальність, ніж в Україні. Є такий інструмент як експертиза, до котрої проект об'єкта потрапляє під час завершальної стадії на оцінку.
Хто цю експертизу здійснює?
"На сьогоднішній день експертизу здійснюють як два державні підприємства, також комунальні підприємства, а також низка приватних підприємств, які пройшли акредитацію.
Де вершина цього айсберга? Коли з'являється якась будівля в центрі міста, при цьому порушується цілісність архітектурного ансамблю, або напередодні "несподівано" згоріла якась історична будівля, яка була до початку нового будівництва, намагаємось зрозуміти, хто ця остання людина, яка ставить свій підпис, і дозволяє це будівництво? Це мер, депутат, президент? І коли намагаєшся розібратись у цих заплутаних лабіринтах експертиз і дозволів, то виходить, що вся відповідальність губиться в кабінетах.
"На сьогоднішній день останнім документом перед початком будівництва є, в залежності від категорії та складності об'єкта, повідомлення про початок будівництва або дозвіл на будівництво, який видається Державною архітектурною будівельною інспекцією. Вона ретельно перевіряє всі документи. Але ж документи надані та отриманий дозвіл не є гарантією, що саме за цими документами генеральний підрядник на майданчику будує і дотримується норм. Держінспекція дає дозвіл лише при наявності повного пакету документів. Але як будуватимуть, добудовуватимуть, вводитимуть в експлуатацію об'єкт інвестори і забудовники, чи будуть порушення в процесі будівництва - це вже інше питання, це залежить від тієї жадоби зекономити на тих нормах, системах пожежогасіння, мабуть, на тому людському житті. Долари затьмарюють очі і не дозволяють вкласти потрібні кошти в безпеку життя і здоров'я людей, прагнення більше заробити перемагає.
Є багато порушень. Але відповідальність має нести не хтось один, а всі особи, які підписували документи, хто надавав згоду на отримання земельної ділянки. Звичайно, за новими будівництвами треба стежити. Але до органів влади треба залучати більше саме профільних організацій, а не організацій, які не мають жодного відношення до будівництва, а лише мають якісь популістичні наміри. І коли розглядаються навіть зміни, які впроваджуватимуть 1 вересня, то там вже є низка закладеної проблематики, про яку нині ніхто не говорить, але всі звітують про покращення, які мають відбутися 1 вересня.
Більша частина українців позитивно сприйняли запропонованні нововведення. Але деякі фахівці застерігають, що нові правила можуть позначитись на вартості квартир".
В ефірі Українського радіо у програмі "Ранковий формат" про правила поведінки під час плавання у водоймах і причини судом розповів завідувач навчально-тренувального відділу Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва Олександр Шваб:
"Головний ворог плавця - це паніка під час судоми. Звісно, людина може пересуватися водою завдяки не всім кінцівкам, а завдяки тільки рукам або тільки половиною тулуба. Головне - заспокоїтися, лягти на воду так, щоб вода не перешкоджала диханню, покликати на допомогу і намагатись самостійно виплити на милину або до берега, принаймні, щоб відчувати під собою дно.
Більшість потапальників - це люди, які вважали, що вони дійсно гарно плавають, які, як кажуть, "лізуть у воду не знаючи броду", які не тренуються і не розраховують своїх сил. Серед них є люди, які зловживали перед плаванням алкоголем. Є люди, які дуже швидко занурюються в холодну воду, чим завдають стресу своїй нервовій системі. У воду потрібно заходити поступово.
Судоми у воді відрізняються від тих, які спостерігаються у людей похилого віку чи вагітних жінок. По-перше, відрізняються причиною цих судом. Найголовніше - це холодна вода і різке переохолодження. По-друге, це події, які відбуваються в умовах навколишнього середовища, людина не може обпертись об щось. І третє - панічна атака з приводу того, що людина може захлинутися. Бо на суші такого не відбувається, на суші людина докладає зусиль для подолання болю. Задача людини у воді - зберегти спокій і не захлинутися водою.
Деякі люди вважають, що коли трапляється судома у воді, то руку чи ногу треба поколоти голкою. Але офіційною медичною наукою це не доведено. Тому ті, які вірить, що булавка спасе життя, чинять неправильно. Не треба сподіватися, що це допоможе. Проколи шкіри спричиняють тільки додатковий біль".
Майже третина українців вважають, що в Україні немає свободи слова, а більше половини, що є. У цьому переконують результати опитування громадської думки, оприлюднені 8 червня. Чи є підстави говорити про згортання свободи слова в Україні і як змінити ставлення суспільства до ЗМІ, прокоментувала в ефірі Українського радіо в програмі "Ранковий формат" медіаекспертка Діана Дуцик:
- Мене насправді ця цифра певною мірою радує. Тобто фактично половина громадян в Україні переконані, що свобода слова є. Але третина каже, що її немає. Ці відчуття кожного дуже суб'єктивні насправді. Я можу сказати, як експерт, який спостерігає дуже багато років за тим, що відбувається у нас у медіапросторі, насправді це не така чорно-біла реальність, там є багато аспектів. Я б сказала так, що в нас в країні справді не існує поки що тотальної цензури.
Поки що?
- Я сподіваюся, що її не буде, але життя дуже швидкоплинне. Якщо подивитися на історію, на те, що у нас було зі свободою слова в Україні, то були дуже різні періоди. На даному етапі, незважаючи на те що йде війна, в умовах інформаційної війни у нас немає тотальної цензури, я б так сказала, як є в Росії. У нас немає якогось наказу, щоб усі медіа однаково висвітлювали те чи те. Якщо ви ввімкнуте центральні українські телеканали, то ви побачите абсолютно широку палітру політичних поглядів. Це теж треба враховувати. Одні критикують, інші хвалять, безперервні суперечки, дискусії скандали. Тобто все це є у медіапросторі.
Чому тоді існує цифра у 35% тих українців, які кажуть що свободи слова немає? Вони цього не помічають? Із чого люди роблять такі висновки?
- Розумієте, треба враховувати, що в нас є зараз певні проблеми у медіапросторі, вони нікуди не зникнуть. Є якісь речі, які не завжди правильно регулюється. Наприклад, останні дискусії щодо регулювання Інтернету, вони регулярно виникають. Але я з цим була б дуже обережною. Зрозуміло, в нас є багато проблем із сепаратистами сайтами у контексті війни тощо. Але якщо ми будемо заходити в жорстке регулювання Інтернету, то ми перейдемо якраз цю межу. З цими питаннями треба бути дуже обережними.
Діана, а як можна визначити цю межу між вседозволеністю і цензурою? Це дуже тонкі поняття і однозначних відповідей у світі не існує.
- Це насправді так. Я думаю, що світ зараз теж зіштовхується з цими викликами. Ми бачимо, що ці питання ставлять собі багато журналістів у світі. Я писала на Фейсбуці свої враження від Львівського медіафоруму. Мене вразила дискусія двох жінок журналістів, які висвітлюють конфлікти військові в інших країнах. Одна була італійка, інша з Лівії, здається. Власне, це був приклад двох різних підходів до професії. Коли одна говорила про дотримання стандартів, про відстороненість, про правильність. А інша говорила про громадянську позицію. Тобто в світі теж йдуть ці дискусії. Це теж викликає такі питання, на які немає відповіді. Але відповідь у тому, що всьому має бути здоровий глузд. Здоровий глузд і спроба подивитися на все на кілька кроків уперед, чим завершиться те чи інше наше рішення. Які будуть наслідки через півроку, через рік, через два роки.
Ви вірите в Кодекс честі журналіста?
- Кодекс честі – це таке базова річ. В усіх країнах є кодекс честі, етичний кодекс. Він закладає базові принципи. Але є нагальні питання, які сьогодні на часі, які особливі в сьогоднішньому контексті і їх потрібно все-таки проговорити і домовитися.
Як домовитися, якщо є позиція журналіста, а є позиція власника медіа. Або є позиція глядача чи читача, який хоче щоб йому так розповідали, а не інакше.
- Звісно, все пов'язано, все дуже складно. Це про те, що я кажу, що немає чорно-білого. Бо є багато пазлів, з яких складається наш медіапростір. Дуже багато впливів, тиску, інтересів. Але мені здається, насправді не маємо подумати про одну важливу річ. Про те чи хочемо ми, щоб далі ця країна існувала чи ні. І якщо ми хочемо, то треба сідати і домовлятися. Є багато, мабуть, різних способів як це можна робити, як це можна змодерувати. Але це треба робити.
Про ініційовану урядом програму "Муніципальна няня" розмірковувала в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Зранку" завідувачка відділу досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько.
За словами пані Черенько, переважна більшість мам, які мають дитину до трьох років, змушені сидіти вдома, і тоді вся сім'я живе лише на заробітки батька. Саме на такі сім'ї і розрахована ця урядова програма. Така підтримка дуже дієва, жінка може вийти на роботу і частину необхідних виплат няні може компенсувати держава.
Також демограф наголосила, що в Україні існує проблема, коли жінки не хочуть народжувати саме другу дитину, і наступних дітей, а модель однодітної сім'ї стає вже традиційною в Україні. Жінки не хочуть залишатися вдома з другою дитиною, хочуть зробити кар'єру, - додала аналітик. Крім того, сімейний дохід доводиться ділити вже не на трьох, а на чотирьох.
На думку пані Черенько, урядова програма "Муніципальна няня", якщо вона діятиме, сприятиме поширенню в Україні дводітної моделі сім'ї.
Слухайте програму "Сьогодні. Зранку" по буднях з 8.00 до 10.00!
Повідомлення, що на хуторі Обирок Борзнянського району виявили тіло відомого режисера, продюсера, мандрівника і письменника Леоніда Кантера, прокоментував в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Вдень" народний артист України Ростислав Держипільський:
"На жаль, ми маємо багато прикладів у світі, коли багато геніальних музикантів, акторів, режисерів, відомі письменники і поети йшли дуже швидко за життя. На мою думку, люди мистецтва, творчості, це взагалі трішечки інші люди, вони не такі як всі. Я думаю, що дуже часто вони живуть в інших світах, у паралельних світах. Я дуже трепетно ставлюся до таких людей і боюся осуджувати. Творчість – це завжди пошук, незгода з тим, що тебе оточує. Іноді ці категорії важко скласти докупи з дійсністю, яка тебе оточує".
Слухайте програму "Сьогодні. Вдень" по буднях з 13.00 до 15.00!
У понеділок, 4 червня, о 21:00 Українське радіо "Культура" транслюватиме у прямому ефірі Гала-концерт переможців престижного Міжнародного конкурсу молодих музикантів імені Королеви Єлизавети. Шість фіналістів у категорії "Вокал" виступатимуть разом із Бельгійським національним оркестром під орудою Стефана Блуніра. Урочистий захід відбуватиметься на найбільшому концертному майданчику Бельгії - Центрі образотворчих мистецтв у Брюсселі.
Одна з місій Українського радіо у партнерстві з Європейською мовною спілкою - оперативно висвітлювати найактуальніші події культурного життя світу і пропонувати ексклюзивний мистецький контент. Слухачі Українського радіо мають нагоду не тільки наживо послухати концерт висококласного оркестру з відомого концертного залу, а й першими почути майбутніх світових оперних зірок. Конкурс імені Королеви Єлизавети один з найавторитетніших музичних конкурсів світу. Перемога в ньому є гарантією успішної кар’єри і відкриває перед молодими виконавцями двері у найпрестижніші концертні зали.
Пряму трансляцію вестимуть радіоведучі Наталія Куляєва та Наталія Попудрібко. У програмі концерту найвідоміші оперні арії В.А.Моцарта, Дж.Верді, Дж. Пуччіні, Ш. Гуно на інших майстрів академічної музики.
Варто зазначити, серед учасників цьогорічного конкурсу імені Королеви Єлизавети було два представники від України – Данило Матвієнко та Юрій Гадзецький, котрі вийшли у фінал і отримали звання "unranked laureates". У травні вони мали серію концертів із Симфонічним оркестром Фламандської опери під орудою української диригентки Оксани Линів.
Підсумки проведення спецоперації СБУ щодо попередження замаху на життя опозиційного російського журналіста Аркадія Бабченка прокоментував в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Ввечері" експерт з безпекових питань Центру дослідження Росії, надзвичайний і повноважний посол України Борис Базилевський:
"Всі порядні люди щиро радіють тому факту, що життя Аркадія Бабченко було врятовано. Я вбачаю доцільність у будь-яких операціях, які рятують життя і допомагають викрити злочинців. Я думаю, всі пишаються цією операцією, що була проведена блискуче український спецслужбами. Зараз чекаємо на суд. Обов'язок суду довести чи спростувати причетність підозрюваних до планування злочинних актів на території України. Загалом, коли операція закінчується позитивним результатом, методи ніхто не обговорює".
Слухайте програму "Сьогодні. Ввечері" по буднях з 17.40 до 20.00!
Про дитячу Біблію для незрячих, випуск якої – це продовження ідей і справ патріарха-предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви Любомира Гузара, розповів в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Вдень" отець Андрій Бондарчук:
"Головним меседжем Біблії є об'єднання дітей як зрячих, так і незрячих. Щоб дітки один одному допомагали. Я щойно повернувся з Книжкового Арсеналу, де ми представляли цю Біблію, яка написана шрифтом Брайля і з кольоровими малюнками, зрозумілими для дітей. Вона яскрава, приємна на дотик. Діти сьогодні тримали цю книгу в руках, розповідали, що бачать на ній, що відчувають на дотик. Радіємо, що після земного життя Любомира Гузара з'являються діла добрі такі, як це Біблія для дітей, присвячена його пам'яті".
Слухайте програму "Сьогодні. Вдень" по буднях з 13.00 до 15.00!
.jpg)
Міжнародний день без тютюну: наскільки успішно та ефективно Україна бореться з тютюнокурінням, розповів в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Вдень" керівник проекту "Україна без тютюнового диму" Центру громадянського представництва "Життя" Андрій Скіпальський:
"Україна ніколи не була флагманом змін, завжди йшла за тими змінами, які нам пропонували науковці, провідні інституції і держави. Доведено, безперечно, що дизайн пачки сигарет впливає на маркетинг і просування товару. Тому пачка має попереджати про наслідки, смертність, хвороби, про ту реальність, до якої цей продукт призводить. І важливо, щоб ці картинки були більшими страшнішими. Це для молоді, для нових курців. Щоб пачку в руки взяти було огидно. Треба формувати соціальне несприйняття цього виду продукту".
Слухайте програму "Сьогодні. Вдень" по буднях з 13.00 до 15.00!
.jpg)
"Бебі-бокс" для немовлят: які послуги пропонує компенсувати Кабмін молодим матерям з догляду за новонародженими, роз’яснила в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Вдень" завідувачка відділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько:
"Така підтримка зараз дуже популярна у світі. Ми зазвичай не встигали в таких діях разом з усіма країнами світу. Це універсальні програми, що стосуються охоплення певних категорій суспільства. Це ваучерна система, коли людям дають не гроші, бо багато молодих сімей розгублені і раду не можуть дати тій сумі грошей, щоб зібрати все необхідне. А коли держава допомагає саме такою системою надання певних товарів або послуг, або привілеїв, це дуже доречно".
Слухайте програму "Сьогодні. Вдень" по буднях з 13.00 до 15.00!
Спецоперацію СБУ, яка зірвала замах на життя російського опозиційного журналіста Аркадія Бабченка, прокоментував в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Зранку" журналіст Юрій Колесников:
"Є інтереси держави, є правила роботи спецслужби, є юридична складова. Зараз це все у пріоритеті, зрозуміло. Служба безпеки України спрацювала так само блискуче, як працює Моссад. Є пріоритети і в умовах, які зараз існують, вони мають обирати. І як показує практика, вони обрали дуже правильні пріоритети, бо попередити вбивство журналіста, який просто як кістка в горлі керівництву Російської Федерації, це дуже круто. Ми можемо сказати на вчорашній день, що нарешті в нас з'явилася Служба безпеки України".
Слухайте програму "Сьогодні. Зранку" по буднях з 8.00 до 10.20!
Реакцію багатьох міжнародних організацій, зокрема, "Репортери без кордонів", Amnesty International, що висловили глибоке обурення операцією СБУ з попередження замаху на життя російського опозиційного журналіста Аркадія Бабченка, прокоментував в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Зранку" спікер міжнародного волонтерської спільноти InformNapalm Михайло Макарук:
"На жаль, це доля усіх спецслужби світу, зокрема, українських, коли щось не вдається, то здіймається ґвалт і їх обливають лайном. Я думаю, що треба трохи змінити думку суспільства і поважати роботу наших спецслужби. Загалом всі розуміють, що таке інформаційна війна і контрпропаганда. Проведення таких інформаційно-психологічних операцій є вже нормальною практикою. Є затриманий, є виконавець і замовник, що є доказом, що наш недоблесний північний сусід вкотре намагається дестабілізувати ситуацію всередині країни і прибрати всіх, хто йому заважає вести інформаційну війну".
Слухайте програму "Сьогодні. Зранку" по буднях з 8.00 до 10.20!
Що робити з приміщеннями старих українських кінотеатрів, які давно не використовуються з архітектурної та містобудівної точки зору, розповів в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Вдень" дійсний член Української академії архітектури, художник-архітектор Віктор Глеба:
"Це об'єкти, які заважають забудовувати Київ житлом. Це потрібно сприймати як долю глобалізації. Якщо на відкуп забудовників віддали столицю України, то очікувати, що ці забудовники побудують нам театри і кінотеатри не доводиться. Вони можуть і повинні бути культурними об'єктами. Їх можна перетворити на місце для зустрічі, місце для творчого життя, місце для притяжіння молодих, старих, досвідчених і не дуже. Але невидима рука ринку не бачить культури, вона бачить гроші".
Слухайте програму "Сьогодні. Вдень" по буднях з 13.00 до 15.00!
.jpg)
Українці витрачають майже половину свого бюджету на продукти харчування, але що ми їмо насправді, розповіла в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Ввечері" завідуюча відділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько:
"Все залежить від купівельної спроможності населення. Деякі прошарки слідкують за своїм харчуванням і мають змогу харчуватися краще. Треба не забувати, що здоров'я залежить не тільки від харчування. Якщо у нас не вистачає коштів на те саме оздоровлення, відпочинок, це теж відбивається на стані здоров'я і якості життя. Потрібне державне сприяння, щоб була така активна, я б навіть сказала агресивна реклама правильного способу життя. Саме через неправильний спосіб життя ми так мало і живемо у порівнянні з європейськими країнами".
Слухайте програму "Сьогодні. Ввечері" по буднях з 17.40 до 20.00!
Чи змусять законодавчі ініціативи і саме життя архітекторів і забудовників переходити на стандарти "зеленого будівництва", розповів в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Вдень" керівник програм асоціації "Енергоефективні міста України" зі Львова Олег Гарасевич:
"Чому сьогодні так заговорили про будівлі? Тут два чинники. По-перше, економічне здорожчання енергоносіїв. Це боляче вдарило по кишені кожного з нас, а другий – це чинник кліматичний, глобальна зміна клімату. Виявляється, будівлі – це фактор, внесок якого у глобальну зміну клімату найбільший. Вони споживають десь 40% всієї продуктивної енергії. Кількість будівель в світі та Україні постійно зростає. Тому якщо ми хочемо протидіяти глобальній зміни клімату, треба насамперед звернути увагу саме на будівлі".
Слухайте програму "Сьогодні. Вдень" по буднях з 13.00 до 15.00!