"Більшість усіх, хто дискутує щодо земельного питання, сходиться у тому, що обіг земель потрібно обов’язково впроваджувати. Але, по-перше, повинна бути етапність. Спочатку потрібно починати з фізичних осіб, а потім переходити на юридичні особи, але створеними фізособами-українцями. А також на третьому етапі вільний ринок можна робити тим, хто зареєстрував суб’єкт, але його засновником можуть бути вже й іноземці", — зазначив Леонід Козаченко.

Читайте також — Три стимули від земельної реформи. Версії заступника міністра розвитку економіки

Президент Української аграрної конфедерації наголосив, що "обов’язково треба вирішити питання надання фінансових ресурсів тим, хто буде купувати. Реальної можливості отримати кошти для купівлі землі у малих та середніх (підприємців - ред.) немає".

На цю тему — Заборона іноземцям мати у власності землю не відповідає сучасним реаліям — Віктор Кобилянський

Крім того, Леонід Козаченко додав, що ''немає кадастрової бази, треба вирішувати питання пріоритетів, тобто хто перший, а хто другий має право купувати. Таких питань є десяток, а може й більше. Але вони не такі важливі, як етапність та надання фінансових ресурсів''.

Нагадаємо, Верховна Рада продовжила мораторій на відчуження сільськогосподарських земель до 2020 року. Нині у парламенті зареєстровані кілька законопроєктів щодо продажу землі.

Заборона на продаж земель сільськогосподарського призначення була запроваджена у 2001 році. Такий крок пояснили побоюванням виникнення хаосу на ринку землі. Адже після того, як 1999 року колишнім працівникам колгоспів та радгоспів були виділені власні земельні паї, якими вони могли вільно розпоряджатися, цей ринок тоді лише почав формуватися. Цей захід втілювали як тимчасовий крок, але після завершення дії першого мораторію, парламент його неодноразово продовжував.

На фото — Леонід Козаченко, facebook.com