Українського радіо

"Як це, звикнути до вас?!" - історія викрадених росіянами вихованців Олешківського інтернату.

Незаконна масова депортація українських дітей — воєнний злочин, за який у 2023-му році Міжнародний кримінальний суд виніс перший ордер на арешт російському президенту Володимиру Путіну та російській уповноваженії з прав дитини Марії Львовій-Бєловій. Росіяни робили це, починаючи з 2014-го року. Але з новою фазою війни у 2022-му цей злочин став масовим. Сьогодні цифри депортованих росіянами дітей із окупованих ними територій за офіційними даними сягають майже 20 тисяч. Менше 1000 дітей вдалося повернути назад. Всіх інших можна прирівняти по суті до цивільних заручників росії.

Сніжану Козлову росіяни роз'єднали з сином у фільтрувальному таборі. Сина помістили в лікарню, а мати зникла. Офісом Генерального прокурора розслідується магістральна справа по насильницьких зникненнях людей в результаті збройного конфлікту. В контексті розслідування цієї справи ідентифіковано близько двох тисяч людей, яких утримують в установах квазі-правових структур так званих ЛНР, ДНР, але ще більше вважаються зниклими безвісти за особливих обставин. Різні практики переслідування цивільних мають мету тортур як самих полонених, так і їх рідних, та всіх людей, що пов'язані з цими історіями. Тортури — це частина стратегії агресора, щоб зламати наш спротив.

За нормами Європейського суду, або європейського комітету проти катувань, має бути забезпечено три права для затриманої особи: право на захист, право на медичну допомогу і на зв'язок із зовнішнім світом. Росія вже другий рік порушує усі ці права, тримаючи цивільну мешканку з Херсона, Ірину Горобцову, в тюрмі в окупованому Криму.

21-річну Аню Єльцову вже два роки тримають у СІЗО Криму за проукраїнську позицію. Але за документами її затримали й відкрили судову справу зовсім нещодавно. Виявляється — це системна практика росіян.