"В Україні немає культури використання генераторів" — Юрій Корольчук

"В Україні немає культури використання генераторів" — Юрій Корольчук

Починаючи з листопада, більшість українців живе в очікуванні чергових обстрілів росіян, які цілять в критичну інфраструктуру та намагаються спровокувати гуманітарну катастрофу. Разом з тим, Україна на постійній основі отримує допомогу від США, ЄС та інших країн, яка покликана підтримати нашу енергетичну систему. Тож що буде з енергетикою в найближчій перспективі, Українське радіо розпитувало експерта Інституту енергетичних стратегій Юрія Корольчука.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

"Варто розділяти удари по розподільчій частині, яка транспортує електроенергію — підстанціях, трансформаторах — та виробництво електроенергії — теплову генерацію та атомні електростанції. Атомні електростанції поки що не потрапляли під обстріли. Тому, якщо дивитися з точки зору потенційних загроз війни, ми ще не бачили ударів, які б стосувалися атомної генерації, — об’єктів, які можуть вплинути на те, що атомні електростанції зупиняться на довгий час. 

24 листопада був контрольований блекаут, коли відключення відбулося для того, щоб зберегти від можливих пошкоджень самі об’єкти виробництва електроенергії та частину підстанцій. Після цього пішло три дні на те, щоб поступово відновити можливість підключення споживачів, та ще 5-7 днів тривало вирішення локальних аварійних ситуацій. Й зараз в центральному регіоні, зокрема в Києві, після 19 грудня (коли вночі сталася атака безпілотниками "Shahed" — прим. ред.) ми бачимо ситуацію, коли до тижня треба, аби вийти з блекауту. Позавчора та вчора ситуацію вже більш-менш стабілізували, проте вона залишається важкою, оскільки лінії підстанцій пошкоджені і вони не здатні пропускати той обсяг електроенергії, який пропускали у мирний час", — розповів Юрій Корольчук.

За словами експерта, якщо в подальшому будуть суттєві пошкодження об’єктів виробництва електроенергії, ремонт та відновлення мережі може тривати понад тиждень: "Також попереду січень та тривалі свята. Ми не знаємо, якою буде погода, а вона дуже суттєво впливає негативно, адже більше навантаження йде на енергосистему. В мирний час при поганих погодних умовах також траплялося й більше аварійних випадків".

"Зараз всі сили кидають на забезпечення генераторами, необхідними речами або на прифронтові території, або на ті зони, в яких відбувалися бойові дії. Тоді як населення фактично вирішує ці питання самостійно: зараз ми перетворюємося в країну генераторів. Це погано, адже це додаткове фінансове навантаження на людей, на маленький бізнес.

Це суттєва проблема ще й тому, що культури використання та встановлення генераторів в нас немає. На жаль, є порушення при використанні, що призводить до тяжких і навіть смертельних випадків. Такі випадки були й раніше: люди, наприклад, використовували пічне опалення. Але зараз таких випадків більше", — зазначив Корольчук.

Разом з тим, експерт додав, що вирішувати подібні питання має місцева влада: "Якщо раніше таке було, то треба було проводити більш активну роботу з населенням".

Читати також: LED-лампи замість ламп розжарювання: скільки енергії можуть заощадити в Україні

Також експерт торкнувся й питання, як будуть працювати комунікації, які забезпечують життєдіяльність будинків у місті, якщо вихід з повного блекауту триватиме 7-10 днів: "Поки що для підстанцій, які постраждали, необхідні матеріали частково надійшли, але їх недостатньо. Тому наступні удари можуть призвести до того, що деякі об’єкти ремонтуватимуть мінімально. Ми чуємо про евакуацію в такому випадку, проте треба розуміти, що евакуювати 3-5 мільйонів людей неможливо. Тому кожен буде спиратися на свої сили, адже ті ж пункти незламності — це не вирішення проблеми. При умові критичного сценарію легко не буде, адже про зменшення навантаження можна буде говорити десь аж в квітні".

Фото: Zahid.net