Чи є корупційний скандал основним мотивом для можливих кадрових змін?
На думку Мілана Лєліча, різноманітні корупційні скандали і навіть скандал із нібито російським паспортом колишнього вже заступника міністра оборони Олександра Лієва створили вельми токсичну атмосферу навколо Міністерства оборони та особи міністра. Це стало якщо не причиною, то очевидним приводом, щоби питання можливого звільнення Олексія Резнікова почали обговорювати всерйоз. І навіть рішення було оголошено головою фракції "Слуга народу" Давидом Арахамією. Це подавалося так, що міністр, за усталеною практикою, має нести політичну відповідальність за порушення своїх підлеглих, тим паче корупційні порушення. Навіть якщо сам міністр жодного стосунку до якихось схем не має. До речі, жодних доказів причетності Резнікова до будь-яких схем не оприлюднили навіть його опоненти, наголошує Мілан Лєліч. Така практика абсолютно правильна для умовної європейської країни, яка не перебуває у стані війни. Наскільки коректно застосовувати її сьогодні в Україні, яка перебуває у стані гарячої війни, це питання риторичне, додає експерт. Чому питання відставки було відкладено на 2-3 тижні? Виникли ризики: є "Рамштайн" (зустрічі координаційної групи держав-союзниць України — ред.); немає голосів у сесійній залі; не можна призначити пана Буданова на міністерську посаду, бо він військовий, а закон вимагає, щоб там була цивільна людина. Всі ці аргументи існували і станом на неділю, тож виглядають "відмазкою", як кажуть у народі, вважає Мілан Лєліч. Ситуація з "яйцями по 17 гривень" і "паспортом Лієва" була розкручена штучно, стверджує політолог. (Видання Zn.ua стверджувало, що Міноборони закуповує харчі для військових частин, дислокованих у деяких далеких від лінії фронту областях, удвічі-втричі дорожче, ніж у магазинах Києва. Міноборони відкинуло ці твердження Zn.ua — ред.). У кулуарах ходять різні розмови, хто міг би бути інтересантом та якою мірою, чи це міг би бути конгломерат інтересантів, навіть не пов’язаних між собою безпосередньою — ставить питання Мілан Лєліч. І констатує: поки що все це на рівні чуток. "Але викреслювати фактор скандальності підстав, інтриг та боротьби особистих амбіцій довкола Міноборони, звісно, не можна. Дуже прикро, що такі речі повернулися в українську політику саме зараз", — зазначив політичний оглядач.
Фото: фейсбук-сторінка Мілана Лєліча
Про Кирила Буданова як можливого Міністра оборони
"Кирило Буданов проявив себе як професіонал дуже високого рівня на своїй посаді. Він один із небагатьох представників військово-політичного керівництва, котрий точно був переконаний, що Росія почне вторгнення, розумів і називав дату, посилаючись на свою інформацію. Інша річ, що посади очільника військової розвідки та очільника Міноборони — вельми різні. Кожна з них вимагає певних компетенцій, і якщо людина добре проявила себе на одній посаді, то не обов’язково вона так само проявить себе на іншій. На сьогодні міністр оборони в Україні це, по-перше, міністр постачання, який займається усім — від доставки патронів до спальників і чобіт. А по-друге, це міністр військової дипломатії, тому що це ще більший за значенням шматок роботи. Це постійні зустрічі з військовими та міністрами з інших країн, це лобіювання/протискання зброї… Йдеться про інші компетенції, ніж у розвідника. На місці очільника ГУР — до Буданова жодних претензій. Чому виникла кандидатури Буданова? Думаю, це пов’язано з тим, що ця історія сталась раптово. Це не те звільнення, до якого готувалися місяцями. У пана Резнікова є чимало колег в уряді, під якими хитається крісло вже досить давно та обговорюються їхні наступники. Ситуація сталася раптово й несподівано, але в рамках загального курсу держави на мілітаризацію. А тому (за такою логікою) очолити Міноборони має професійний військовий. Інший компонент цього курсу — призначення військових на посади голів військово-цивільних адміністрацій у прифронтових регіонах. Мовляв, у такий спосіб ми підвищуємо нашу обороноздатність". На думку Лєліча, з паном Резніковим вчинили не надто коректно, не попередивши та не донісши до його відома, що його дуже хочуть бачити в команді й надалі. Зокрема, на такій посаді. "Він про все дізнався постфактум, з медіа. Але це рішення не було консенсусним, воно не було погоджено. Такі практики зайве розбалансовують українську систему управління, а цього дуже не хотілося б бачити напередодні нової битви на сході України", — наголосив Мілан Лєліч.
Фото: Кирило Буданов, Укрінформ
Про призначення очільників МВС і СБУ
"Ми бачимо реальну активність Служби безпеки в останні місяці, я не чув жодних зауважень щодо діяльності пана Малюка. У випадку з Клименком це швидкий захід реагування на трагедію загибелі керівництва МВС (18 січня цього року гвинтокрил із керівництвом МВС України впав біля багатоповерхівки і зачепив дитячий садок у Броварах на Київщині. Загинули всі, хто перебував на борту, включаючи міністра внутрішніх справ України Дениса Монастирського — ред.) Треба було оперативно знайти людину, яка змогла б зберегти керованість такою величезною і складною системою. Не всі у владній команді підтримували ідею, що саме професійний поліцейський, а не цивільна людина, має очолювати МВС. Але пан Клименко дуже добре знає систему зсередини, тож зможе зберегти керованість у воєнний час", – сподівається Мілан Лєліч.
Як можуть відреагувати на кадрові зміни в уряді західні партнери України?
"Навряд чи західні партнери будуть публічно коментувати такі речі. Всі розуміють, що коректно буде сказати: це внутрішня справа кожної суверенної країни. Підозрюю, що вони трохи не розуміли, що тут відбувається, коли ввечері в новинах читають одне, а вранці — інше. М’яко кажучи, ми виглядаємо у не найкращому світлі з такою хаотичною політикою. Залишається сподіватися, що на саму якість нашої співпраці, на постачання зброї це не вплине. Хоча ситуація вносить абсолютно зайву й непотрібну знервованість", – резюмує політичний експерт.
Міністр оборони Олексій Резніков сьогодні зазначив у фейсбук: "Тримаймо стрій. Дякую усім за підтримку та конструктивну критику. Робимо висновки. Продовжуємо реформи. Навіть під час війни. Зміцнюємо оборону, працюємо на перемогу. Все буде Україна!".
Фото: фейсбук-сторінка Олексія Резнікова
