Тваринництво й місцева переробка: як Україні розвивати сільське господарство, не експортуючи продукцію в ЄС?

Тваринництво й місцева переробка: як Україні розвивати сільське господарство, не експортуючи продукцію в ЄС?

Починаючи з повномасштабного вторгнення Росії до України, наша держава відчувала та отримувала небачену досі підтримку від країн Європи, зокрема й щодо експорту своєї сільськогосподарської продукції. Проте в квітні цього року за декілька днів імпорт агропродукції  з України зупинила одразу низка країн: Угорщина, Болгарія, Румунія та дружня нам Польща. Остання не лише зупинила імпорт української продукції, але й заборона транзит зерна через свою територію. Думки експертів з цього приводу розділилися: одні вбачають в цьому зраду України в складні часи, інші ж знаходять об’єктивні причини для такого вчинку. Детальніше про це — в матеріалі Українського радіо.

 

0:00 0:00
10
1x
Програма:

Фото: Ukr.net

 

Україні — ні, Росії — так

"Будь-чого можна було сподіватися, проте цього я особисто не очікував. Хоча я дуже добре знаю історію наших стосунків і з Польщею, і з іншими республіками ЄС. Мені багато разів доводилося виступати в Брюсселі на різних нарадах, присвячених стосункам з Україною, в першу чергу в аграрній сфері. Тож коли це сталося, мені було дуже боляче. Не тому, що це так негативно відображається на економіці нашої країни, а тому, що я завжди дякував Польщі та полякам за те, що вони нас підтримували в період війни. Адже ніхто так в ЄС нам не допоміг на різних етапах з моменту, коли в нас почалися військові дії", — зазначив президент Української Аграрної конфедерації Леонід Козаченко. "Ми завжди (принаймні останні 30 років) з поляками мали дуже високий ступінь довіри і порозуміння, багато допомагали один одному. Коли почалася війна, то вони багато робити для того, щоб допомогти нам.  Проте вони зупинили торгівлю сільгосппродукції з України тоді, коли з Росією  ні. В минулому році РФ поставила їм на 300 млн євро свою аграрну продукцію і продовжує робити це й зараз. Проти Росії не ввели санкції і вона може зараз й зерно, і молочну та м’ясну продукцію постачати, й мед. Тому чому вони так вчинили відносно України, важко сказати"

Разом з тим, Леонід Козаченко знаходить відповідь на  непросте питання, чому наші сусіди продовжують мати справи з Росією.

"В першу чергу, я думаю, причиною могла стати політична опозиційна сила, яка готується до виборів, що відбудуться в Польщі. В її складі дуже багато представників саме аграрної сфери і вони мали трохи проросійський напрямок в своїй політиці. Можливо це повпливало, хоча є й об’єктивні причини. Ті польські політики, з ким я зараз спілкуюся,  кажуть, що це був інструмент впливу на ЄС, який повинен збільшити дотації. "Ніхто Україні не хотів завдавати шкоди й ми зараз знайдемо порозуміння, відновимо транзит і все буде добре. Не сприймайте це і не переводьте в публічну площину, щоб не зробити нас ворогами". Мовляв, вони просто хотіли більше допомоги, тому що Польщі виділили лише 64 млн і цього мало. "Зараз 100 млн виділять, але ми хотіли 200. Адже в ЄС побоюються Україну й коли вона стане членом Європейського Союзу, саме сільське господарство сильно нашкодить, адже Польща не може конкурувати з Україною". Вони додають, що Україна витрачає на підтримку сільського господарства 1 % бюджету, а ЄС - 40 % і що в нас виробництво індустріальне, а в поляків — сімейне. В поляків на одного фермера припадає 12 гектарів землі, а в Україні — 1000 і це вважається небагато. 

Це є елементом непорозуміння і перешкодою, яка нам наразі і потім,  коли ми станемо членом ЄС, буде актуальною. Тому зараз, думаю, треба ці заборони сприймати більш-менш стримано, як несподівану перешкоду, яку ми подолаємо всі разом і будемо рухатися далі".

"Нам є куди продавати наше збіжжя, тому зараз дуже важливо, щоб коли створять нові умови для транзиту, просити зменшити наші витрати на цей транзит. Зараз вони дуже високі. І за рахунок цього для наших фермерів вперше за 50 років, а може й більше, пшениця стала нерентабельною", — додав Козаченко.

Також, як пояснила екс-міністерка аграрної політики та продовольства України, а нині посол з особливих доручень МЗС Ольга Трофімцева, згодом польська влада відновила транзит української продукції, проте на особливих умовах: "За результатами непростих перемовин у Варшаві розблокували транзит територією Польщі нашої агропродукції. Щоправда, є додаткові умови, які полягають у тому, що наші транзитні вантажі мають бути опломбовані, йти під конвоєм. Це, звісно, також ускладнює нам експорт".

"Зараз не можна говорити про завершення негараздів, адже ситуація продовжується й буде розвиватися далі цього тижня. Цього тижня в Європейської комісії будуть активні дні роботи між Брюсселем та столицями східноєвропейських членів ЄС — Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії, Болгарії щодо питань імпорту української аграрної продукції. Адже, наприклад, в Польщі до списку продукції, яку не можна імпортували, потрапили й такі позиції, які ми до ЄС не імпортуємо. Це наштовхує на думку про більш політичне та популістичне рішення правлячої партії Качинського.

Фермери цих східноєвропейських країн фактично вже виграли для себе — це додаткові компенсації від Брюсселю за всі негаразди, які їм доводиться переживати через збільшення українського зернового імпорту. Спочатку мова йшла про 56,3 млн євро, то зараз ця цифра збільшена до 100 млн євро".

Російський слід: є чи немає?

"Я не є прихильником теорії змов. Єдине, що можу сказати, що однозначно наш основний ворог і першопричина цієї ситуації — російська агресія, війна Росії проти України. Росія, звісно, використовує цю ситуацію на свою користь. Ми бачили загострення ситуації та проблем із зерновим коридором морським шляхом експорту. Було як мінімум два дні, коли кораблі взагалі не виходили із зерном, тому що представники Росії в інспекційній групі починали саботаж. Економіка не буває окремо від політики і в даному випадку ми бачимо, як все пов’язано", — додала Ольга Трофімцева. Посадовиця зазначила, що на рішення окремих країн ЄС, зокрема й Польщі, щодо заборони українського імпорту, вплинуло одразу декілька факторів: "Якщо брати кейс Польщі, то тут відіграв свою роль розвиток кон’юнктурних ринків зернових, коли ціни скрізь почали знижуватися. Але очікування польських фермерів були трошки іншими. Другий фактор — це вибори, які відбуватимуться в Польщі восени. Третій фактор досить об’єктивний — це претензії до національних урядів та Єврокомісії, що стосуються розбудови інфраструктури і логістики. Коли українська продукція почала більш вільно рухатися до ринку ЄС, ми побачили, що європейська логістика та інфраструктура до цього абсолютно не готові. А фермери країн, які межують з Україною, побачили це перші - українське зерно надходить, але перевантажувати його і транспортувати далі іноді просто фізично неможливо".

Польща зупинила імпорт сільськогосподарської продукції з України. Фото: TVN24

Не експортуй! 

Представники українського бізнесу ще минулого року попереджали європейських партнерів про те, що експорт нашої продукції може спровокувати невдоволення серед фермерів ЄС. Проте влада сусідніх країн запевнила українців, що все буде гаразд. Детальніше про це розповів віце-президент Асоціації фермерів та приватних землевласників Віктор Шеремета: "Велика кількість нашої продукції, зокрема зерна, поступила на їхній ринок і це обвалило в Польщі ціни. Звісно, вони не отримають того фінансового зиску, на який розраховували. Але, якщо говорити в іншому ракурсі, то влітку минулого року ми зустрічалися у канцелярії Президента Польщі з їхніми урядовцями і говорили про проблему, яка може виникнути, що польські фермери будуть незадоволені, що через їхню територію або на територію Польщі завозитиметься зерно. Нам сказали, що існує певна політична сила, яка сьогодні не при владі, яка зацікавлена наростити свій політичний імідж тим, щоб на вибори йти з позитивним політичним багажем. Й вони просувають ідею, що українське зерно завадить польським фермерам".

Тож Шеремета бачить єдиний вихід із ситуації, яка склалася, — розвивати в Україні галузі, суміжні з вирощуванням збіжжя. Зокрема йдеться й про тваринництво: "Років 15-20 ми розплачувалися із людьми за оренду земельних паїв на 95 % зерном, то зараз ситуація ситуація в Україні змінилася в іншому напрямку - менше 5 % людей отримують орендну плату зерном, а 95 % — грошима. Це створює додаткові труднощі, оскільки це зерно треба продати, аби розрахуватися з людьми коштами. Сьогодні зерно значно впало в ціні більше ніж на половину, якщо порівнювати із світовими цінами. Тому зараз варто стимулювати людей, аби вони брали це зерно для годівлі тварин, перетворюючи його в м’ясо та молоко. Тоді не буде потреби вести збіжжя за кордон й це було б вигідно як для людей, так і для держави. Це дозволило б вбити одразу двох зайців — не експортувати зерно, оскільки це складно, і забезпечити власний ринок хорошою органічною продукцією".

Подібної думки дотримується й виконуючий обов’язки директора Інституту продовольчих ресурсів Національної академії аграрних наук Любомир Хомічак: "Нам завжди казали, що треба йти в Європу, проте я казав, що нам треба, аби Європа прийшла до нас. Адже в нас є більше всього, ніж в Європі, і треба підтримка держави для місцевої переробки. Сьогодні готуються закони стосовно крафтових продуктів місцевого призначення. Думаю, коли вирішиться питання нашої перемоги, це питання буде розвиватися дуже швидко. Адже на сьогодні навіть цукрові заводи на заході України викуплені німцями та поляками. Чому, адже в них вистачає й своїх? Тому, що вони зрозуміли, що тут зі значно меншими затратами на вирощування буряків можна отримати таку ж саму продукцію. Вона буде дешевша і зовсім не гіршої якості. Тому думаю, що Європа на нас чекає, просто треба знайти взаєморозуміння". 

 

Останні новини
Росіяни штурмують на мотоциклах і замангалених вантажівках — Киричевський
Росіяни штурмують на мотоциклах і замангалених вантажівках — Киричевський
Наказ убити Вакуленка віддали представники армії або спецслужб Росії — OSINT-аналітик
Наказ убити Вакуленка віддали представники армії або спецслужб Росії — OSINT-аналітик
Курс гривні коливається. Але потрошку — Крамаренко
Курс гривні коливається. Але потрошку — Крамаренко
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
Новини по темі
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
Збиття російських ракет в українському небі для правомірного захисту не є нападом на РФ ― Гопко
Окупанти втрачають 50-70% техніки ― комбат Федоренко про битву за Часів Яр
Непран: Після війни Україна матиме грошовитий експорт — продаж зброї
Санкції ЄС проти Фрідмана та Авена залишилися ― юристка