Фото: EPA/UPG
Вторинні санкції проти Вірменії, Казахстану, Узбекистану
"Сенс нового пакету — в тому, щоб ефективно запрацювали всі попередні протидії. Адже події останніх місяців виявили кілька негативних тенденцій. На жаль, Росія пристосувалася до обмежень. Знайшла можливості забезпечити свою військову промисловість необхідними компонентами та вузлами. Вона, як і раніше, має змогу виробляти ракети і здійснювати обстріли. Щодо обстрілів, то вони істотно почастішали. Тому європейці в одинадцятому пакеті зосередилися на тому, щоб виявити свої прорахунки, перекрити ті діри, через які в Росію просочується те, чого вона потребує.
Ще один істотний момент в новому пакеті – списки конкретних осіб і юридичних компаній, які підпадають під економічні обмеження. Звісно, це ті суб’єкти, які продовжують співпрацювати з РФ і підтримують війну. Є країни, задіяні в цьому процесі: Вірменія, Казахстан, Узбекистан.
Якими ж є нові механізми санкцій? Як зупинити підсанкційний експорт? Згадані пост-радянські держави діяли так: замовляли необхідне в Європі, а тоді відправляли в Росію. Адже в своїх діях вони були вільні, жодні обмеження їх не торкалися. Відтепер же вирішено встановити за цим процесом експортний контроль. Тобто європейські країни, зауваживши, що експорт до згаданих держав суттєво зріс, будуть мати право поставити їм відповідні запитання. Навіщо це закуповується? Куди? Чому стільки? В разі, якщо зрозумілих відповідей не буде, такі оборудки можна буде обмежити і навіть припинити".
"Одразу ухвалити бездоганне рішення неможливо"
Олександр Лисенко додає: "Сподіватимемося, що це спричинить проблеми для ВПК Росії. Звісно, стовідсоткових гарантій дати не можна. Але принаймні буде усунуто кричущі факти відкритого експорту на користь агресора. Ті факти, які були у всіх на очах. Експорт та реекспорт, наприклад, мікросистем, мікросхем зростали, немов на дріжджах. А це ж європейські товари. Пояснити це було, дипломатично кажучи, дуже складно, а я б сказав, що неможливо. Тепер Європа зробила те, що повинна була. А вищезгадана трійка країн уже незабаром усвідомить, що, в разі продовження такої своєї торгівельної політики, врешті-решт не тільки не отримає необхідних товарів для реекспорту в Росію, але й для себе не матиме. Думаю, що це може бути ефективно".
Треба ще розуміти, що вся ця санкційна політика – річ нова, ніде ніким не випробувана досі. Через це недоліки виявляються в процесі, через це Європа припускається багатьох помилок. Ухвалити одразу бездоганне рішення неможливо, чарів не існує.
"Росатом" знову уникнув обмежень
Є компанії-одноденки, які не дбають про репутацію взагалі і тримають гроші в Китаї, Об'єднаних Арабських Еміратах чи в Ірані. За даними Лисенка, одинадцятий пакет санкцій Євросоюзу дозволяє європейським країнам складати певні чорні списки для таких організацій. Потрапив у такий список – втратив право на закупівлю товарів у Європі. Добре було б, якби інформувати європейців про такі компанії допомагали відповідні українські органи влади.
"Росатома", як і раніше, немає в новому пакеті санкцій, — повідомив експерт. — Загалом перспективи щодо його потрапляння під обмеження є. Давно говорять, що це необхідно. На жаль, ця російська структура тісно пов’язана з європейськими фірмами в питаннях збагачення урану. Це дуже чутливий момент для певної вузької економічної ніші. "Росатом" тяжко замінити на цьому фронті. Європа поки не знайшла відповіді на те, хто може взяти його роль на себе. Взагалі вплив Росії на атомний ринок вельми суттєвий. Європі непросто. Втім, час спливає, і треба шукати якісь шляхи, як можна обходитися без "Росатома". Я вірю, що європейці думають над цим. Тільки-но механізми буде знайдено, цього монстра викинуть з європейської орбіти".
Не діамантами єдиними
Ще одне питання — російські діаманти. З обмеженнями на них весь час виникають труднощі. Проте Лисенко вважає, що не треба переоцінювати значення діамантової галузі для промисловості Росії. Нафта, газ, атомна енергетика — це потужні сектори економіки, здатні фінансувати війну. Треба фокусуватися на них, а не думати про діаманти.
Серед європейських країн найактивніше опиралися одинадцятому пакету Афіни й Будапешт. Грецька сторона, зокрема, переживала за грецькі компанії, які з подачі українських правоохоронних органів могли бути оголошені організаціями–спонсорами тероризму. Греки на полях переговорів закидали нам таке: ми, мовляв, допомагаємо вам, українцям, а ви наші фірми утискаєте. Але це були тільки розмови, головне — це те, що в результаті європейці вкотре дійшли згоди в питанні допомоги Україні.
