Ілюстративне фото
"Україна рухалася настільки, наскільки це дозволяла Росія"
Взимку 1992 року до Києва завітав тодішній генсек НАТО Манфред Вернер і запросив Україну до участі у Раді північно-атлантичної співпраці. Так почалася історія взаємовідносин із НАТО. Синхронно з іншими членами СНД Україна приєдналася до Ради північно-атлантичної співпраці у березні 1992-го. Проте офіційним стартом наших відносин із НАТО вважають 1994 рік, коли Україна приєдналася до програми військової співпраці "Партнерство заради миру". Вона була створена саме для взаємодії з країнами пострадянського простору та деякими країнами Європи, які не є членами Альянсу. Надалі співпраця України з НАТО нагадувала неквапливий рух, який, хоч і відбувався, але в багатьох принципових питаннях не мав зрушень. Зважаючи на суть цих питань, було зрозуміло: Україна рухалася настільки, наскільки це дозволяла Росія. Наприклад, питання російського Чорноморського флоту в Криму. Адже якби Україна теоретично вже тоді приєдналася до блоку, росіянам довелося б забиратися із Севастополя.
У першій половині 2000-х тодішній президент Леонід Кучма почав поволі наближати Україну у бік НАТО, з’явилися щорічні плани співпраці, було схвалено план дій "Україна-НАТО". Євроатлантична інтеграція, кінцевою метою якої є вступ до НАТО, була вписана до Воєнної доктрини України. Однак процес різко загальмувався у 2004-му. Після саміту в Стамбулі, де Кучмі натякнули, що без демократичних виборів про вступ до Альянсу можна і не мріяти, він викреслив слова про НАТО з Воєнної доктрини.
За часів Віктора Ющенка намір вступити до НАТО став офіційним бажанням держави Україна. Проте вчорашні можновладці чинили відчайдушний спротив. Медведчук і його партія СДПУО вирішили ініціювати референдум, на якому громадян запитали б, куди вони хочуть — до НАТО та ЄС чи до єдиного економічного простору з Росією? Есдеки активно розкачували цю тему кілька років, паралельно прогресивні соціалісти на чолі з Наталею Вітренко влаштовували по всій країні вистави з лейтмотивом "не дамо натівському чоботу топтати українську землю". Одна з акцій із блокуванням доріг відбулася в Криму, де тоді якраз проводилися навчання "Сі Бриз-2007". Ця щедро спонсорована Росією пропаганда давала результат. Опитування 2007 року фонду "Демократичні ініціативи" показало: вступ до НАТО підтримують лише 19,2%, проти — 55% українців. Саміт НАТО в Бухаресті 2008 року для України залишився лише обіцянкою, що двері Альянсу відчинені. Ні Україна, ні Грузія тоді не отримали плану дій щодо членства в НАТО, тобто ПДЧ, що мало б стати початком процедури вступу до Альянсу.
Однак третій президент Віктор Ющенко залишався оптимістом: "Ми отримали сильний і ясний текст відносно української перспективи в НАТО. Не було жодної країни, яка би виступила проти цього і не позитивно поставилася до української заявки щодо ПДЧ. Мені приємно зазначити, що засади проголошеної в Україні національної безпекової політики збігаються з основами безпекової та оборонної політики, яку проводить Північно-Атлантична організація".
Віктор Ющенко. Фото: УНІАН
У 2010 році президентом став Янукович. Запущено зворотний процес
У 2010 році президентом став Віктор Янукович. І саме з його подачі, за активної підтримки Кремля, було взято курс на позаблоковий статус і запущено зворотний процес — віддалення від НАТО та зближення з Росією. У 2010-му Янукович ліквідував міжвідомчу комісію з питань підготовки України до вступу в НАТО та Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції. Того ж року він підписав сумнозвісні Харківські угоди, підтвердивши, що вступу до НАТО не бажає, бо його влаштовує перебування в Україні російської військової бази. За тими угодами, він дозволив російському флоту залишатися в Криму до 2042 року в обмін на газові знижки.
Після Революції Гідності
Ставлення українців до НАТО різко змінилося після Майдану 2014-го, анексії Криму та окупації частини Донбасу. Нині практично всі політики та експерти сходяться на тому, що якби у 2008-му в Бухаресті ми отримали ПДЧ, можливо, вже були б у НАТО, або принаймні — за крок до вступу. І Росія не наважилася б напасти. Опитування Центру Разумкова влітку 2014-го показало, що 54% українців підтримують вступ до НАТО. До речі, якщо взяти нинішнє опитування, то, згідно з останніми результатами КМІС, Україну в НАТО хочуть бачити вже 89% українців.
Війна 2014-го пришвидшила процеси у відносинах "Україна-НАТО". Спочатку Верховна Рада скасувала позаблоковий статус України, потім розпочалася активна участь у різних програмах Альянсу, включно з військовими навчаннями та запровадженням стандартів НАТО. У травні 2015-го п’ятий президент Петро Порошенко запровадив нову стратегію національної безпеки, одним із головних завдань якої стало формування умов для вступу в НАТО. У березні 2018-го НАТО визнало за Україною статус країни-аспіранта на шляху приєднання до Альянсу. А згодом український парламент затвердив поправки до Конституції, що закріпили євроатлантичний та європейський курс України.
Петро Порошенко: "Дуже важливо, що НАТО — це про безпеку. Безпеку не лише військову, не лише про кардинальні зміни на геополітичній карті світу. А це й про безпеку громадянина, безпеку на вулицях, захист конституційних прав і свобод громадянина, верховенства права. Це те, що сьогодні нас об’єднує щодо змін до законодавства і проведення реформ у нашій рідній Україні. Хочу всім нагадати — у лютому 2014 року агресія РФ почалася тоді, коли Росія напала на Україну, яка мала позаблоковий статус. Цей статус ні від чого не врятував. І зараз ми маємо рухатися вперед — дорогою до членства у ЄС і НАТО".
Петро Порошенко. Фото: ФБ-сторінка "Петро Порошенко"
Тодішній голова Верховної Ради Андрій Парубій: "Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проєкту закону України № 9037 "Про внесення змін до Конституції щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС і НАТО". Прошу проголосувати. 334 — "за", рішення ухвалено! Зміни до Конституції — це незворотність нашого європейського вибору, початок справжньої інтеграції, це віховий день в історії України".
Повномасштабне вторгнення Росії спершу змусило країни НАТО залишатися осторонь
Повномасштабне вторгнення Росії на територію України спершу змусило країни НАТО залишатися осторонь. Зокрема, Польщу відмовляли надавати Україні будь-які винищувачі, щоб не спровокувати Росію вторгнутися на польську територію і не змушувати НАТО застосовувати 5-ту статтю свого договору, коли всі члени Альянсу мають заступитися за країну-члена, на яку здійснено напад. Однак рішучий спротив українського народу російській агресії змінив політику НАТО. Поступово Україна почала отримувати допомогу, яка лише зростала, і нині на озброєнні нашого війська найсучасніша натівська зброя — системи Patriot і в найближчому майбутньому ефективні винищувачі F-16. У вересні 2022 року Президент України Володимир Зеленський, Голова парламенту та Прем’єр-міністр підписали заявку про пришвидшений вступ до НАТО.
Володимир Зеленський: "Сьогодні ми тут, у Києві, серці нашої країни, робимо визначальний крок для безпеки усієї спільноти вільних народів. Ми бачимо, хто нам загрожує, хто готовий вбивати і калічити, хто не зупиняється перед будь-якою дикістю, тільки б поширити свою зону контролю. 24 лютого перший повномасштабний удар було нанесено саме по Україні, і Росія не зупинилася б на наших кордонах, якби ми її не зупинили. Сьогодні я провів засідання Ставки Верховного головнокомандувача, щойно завершилось засідання РНБО. Ми маємо рішення. Лише шлях посилення України та вигнання окупантів з усієї нашої території повертає мир. Ми пройдемо цим шляхом, і маємо зафіксувати юридично все те, чого ми вже досягли фактично. Саме в Україні вирішується доля демократії у протистоянні з тиранією. Саме тут міцністю наших державних кордонів ми можемо закріпити міцність кордонів усіх європейських держав. Ми можемо гарантувати, що ніхто більше не наважиться повертати війну на наш континент. Саме тут, в Україні цінності нашої євроатлантичної спільноти отримали справжню живу енергію — силу народу, який бореться за свободу, і силу народів, які допомагають у цій боротьбі. Ми де-факто союзники, це вже досягнуто. Де-факто ми вже пройшли свій шлях у НАТО і довели взаємосумісність зі стандартами Альянсу. Вони реальні для України, реальні на полі бою і в усіх аспектах нашої взаємодії. Ми робимо свій визначальний крок, підписуючи заявку України на вступ у пришвидшеному порядку до НАТО".
Володимир Зеленський. Фото: Офіційне інтернет-представництво Президента України
Це була перша частина спецпроєкту Українського Радіо "Україна-НАТО: шлях, загартований війною". Далі буде.
