Путін закінчить своє життя за гратами, бо рішення міжнародних судів врешті завжди виконуються — юрист Іван Ліщина

Путін закінчить своє життя за гратами, бо рішення міжнародних судів врешті завжди виконуються —  юрист Іван Ліщина

Міжнародний суд у Гаазі має повноваження розглядати суперечності щодо тлумачення Конвенції про запобігання злочину геноциду. А трибунал над агресором може відбуватися й без головного обвинуваченого на лаві підусних. Таку думку висловив юрист, адвокат, заступник Міністра юстиції України — Уповноважений з питань Європейського суду з прав людини в Міністерстві юстиції України у 2016-2021 роках Іван Ліщина. В ефірі Українського Радіо він розповів про позицію України та наших міжнародних партнерів щодо варіантів створення міжнародного трибуналу над російським агресором. А також зауважив, що для міжнародних юридичних компаній співпраця з Росією стає токсичною.

0:00 0:00
10
1x

Фото:  icc-cpi.int, Міжнародний кримінальний суд, Гаага, Нідерланди

"Позиція України — повноцінний міжнародний трибунал"

"Наразі є два варіанти. Є варіант гібридного трибуналу, тобто трибуналу нібито міжнародного, але заснованого на юрисдикції окремої країни. Власне так, як було з MH17, коли Міжнародна слідча група збирала докази, але цю кримінальну справу безпосередньо розглядав Державний суд Нідерландів за своїм кримінально-процесуальним законодавством. І якому передали повноваження це робити інші країни, які мали юрисдикцію, включаючи Україну. Тобто Україна теж була учасником такого договору, який переклав права розглядати цю справу на Голландський суд. Це один варіант. Інший варіант — це повноцінний міжнародний трибунал по прикладу такого трибуналу по Югославії, наприклад, або по Руанді. Україна виступає за такий варіант. США і Німеччина, й інші західні країни більш схиляються до варіанту такого гібридного національного суду", — зазначив Іван Ліщина.

"Мова йде про засудження керівництва однієї з найбільших країн світу і постійного члена Ради безпеки ООН"

За словами адвоката, наполягаючи на повноцінному трибуналі, Україна намагається зробити більш міжнародним цей процес. Так, опоненти цього підходу вважають, що не слід створювати нові суди, коли вже є Міжнародний кримінальний суд. Але це діалог і він триває: "Обговорення триває на дуже високому рівні. Була створена спеціальна платформа для нього. А зважаючи на те, що йдеться про засудження керівництва країни однієї з найбільших країн світу і постійного члена Ради безпеки ООН,  я скажу, що сам факт таких серйозних переговорів на дуже високому рівні показує, що процес триває. Тут нічого песимістичного немає. Просто є різні підходи, і вони обговорюються. І навіть якщо виграє варіант гібридного суду, то це теж не "кінець світу" насправді.  Бо в будь-якому разі головне – врешті отримати судове рішення, яке повністю розгляне всі аспекти незаконної діяльності Росії, незаконної агресії".

Водночас, колишній заступник Міністра юстиції додав, що трибунал у Гаазі наразі розглядає заяву України щодо тлумачення Конвенції про запобігання геноциду: "Справа полягає в тому, що Україна каже, що Російська Федерація розпочала цю агресію проти України, посилаючись на те, що Україна вчиняє геноцид населення Донецької і Луганської областей, як вони казали на початку. А Україна стверджує, що ніяким геноцидом там і не пахло. І заявляє, про очевидні суперечності в тлумаченні цієї Конвенції, на підставі неправильного тлумачення з боку РФ.  І, власне, в тлумаченні цієї конвенції і полягає сенс позову, який Україна подала до Міжнародного суду. Бо Міжнародний суд має повноваження розглядати суперечності в тлумаченні Конвенції про геноцид. Засідання, яке заплановане стосується не суті заяви, а — попередніх зауважень, які зробила Російська Федерація вважаючи, що у суду немає юрисдикції. Тобто, за результатами цього розгляду суд визначить, чи має він юрисдикцію розглядати справу по суті. І якщо рішення буде на користь наявності цієї юрисдикції, ми можемо вважати, що це майже вже 90% перемоги. Бо якщо суд буде розглядати по суті, то очевидно, що рішення буде не на користь РФ. Бо, звісно, ніякого геноциду Україна не вчиняла". 

Фото:  ФБ-сторінка Івана Ліщини

"Юристам важко співпрацювати з РФ і з точки зору реноме, і з точки зору отримання грошей"

Раніше росіяни вдавали, що їм нібито байдуже на такі міжнародні процеси. Так, розповідає Іван Ліщина, вони практично проігнорували розгляд у Гаазькому суді справи МН-17. Та ще кілька процесів в інвестиційних арбітражах проти Росії, які подавали українські компанії щодо втрачених активів в Криму. Однак, на цьому процесі Росія скоріше за все буде, вважає адвокат.  "Вони зараз змінили позицію, і нині з'являються в таких процесах. Але перші три рішення були отримані за їхньої відсутності. Хто буде представляти? Скоріш за все ті ж самі, що представляли й до цього.  Це буде посол Російської Федерації, це будуть представники Генеральної прокуратури РФ, які зараз мають повноваження по представництву держави Росії в міжнародних судах. І будуть міжнародні експерти. Треба визнати, що на попередньому засіданні вони не змогли зібрати достатньо сильну команду. Були досить такі з "відносною експертністю юристи-міжнародники". Подивимось, кого вони зможуть привезти цього разу.  Зараз міжнародним юридичним компаніям і відомим юристам важко співпрацювати з Російською Федерацією — і з точки зору реноме, і з точки зору отримання навіть грошей. Бо РФ закрита санкціями і з високою вірогідністю гонорар, який буде сплачений, буде відразу заморожено банком. Бо будуть питання щодо санкцій".

"Рішення міжнародних судів мають таку властивість, що врешті-решт вони все одно виконуються"

Підсумовуючи, адвокат зазначив, що проводити трибунал можна і без головного обвинуваченого на лаві підусних. "Якщо цей процес буде продовжуватись, коли він все ще є президентом країни, це підсилить значення міжнародних судів. Тобто, навіть якщо диктатор все ще контролює свою країну і безпосередньо його захопити ще неможливо,  це означає, що міжнародна спільнота тим не менше збирається, розглядає і виносить вироки. І я думаю, що в будь-якому разі, за наявності такого вироку, він все одно закінчить своє життя за гратами. Бо рішення міжнародних судів чи судів, в даному випадку гібридних, мають таку властивість, що вони в кінцевому рахунку все одно виконуються. Тому мені здається, що це дуже слушна позиція, що треба розглядати, навіть якщо він залишиться президентом Російської Федерації", —  сказав Іван Ліщина.