Ілюстративне фото УНІАН
"Путін розуміє тільки силу, в "зерновій угоді" не можна йти йому на поступки"
"Наразі йдеться не просто про війну з Україною на економічному фронті, а про війну з усім світом. Адже величезна кількість людей потерпає від голоду саме тому, що Україна не постачає продовольство на світовий ринок. Я не очікував, що щось особливе станеться вчора (4 вересня) під час зустрічі Ердогана і Путіна. Я знаю, що Путіна можна примусити тільки силою. Якщо зараз просити його піти на поступки для нас чи для всього світу, він цього ніколи не зробить. Тому що він ані нас, ані світ не бачить як таке, що потрібно підтримувати. Для нього все повинно лежати під його ногами. Тож нам по-іншому треба на це реагувати", — зазначає Леонід Козаченко.
Президент "Української аграрної конфедерації" переконаний: не можна йти на поступки на користь президента РФ і тому, що це призведе до скасування низки санкцій, накладених на Росію. "Безумовно, що це важливо, адже ми могли без проблем експортувати до початку війни сім мільйонів тонн через чорноморські морські термінали і ці логістичні шляхи. І ми мали в чотири рази менші витрати на логістику. Це впливало на економіку наших сільгосппідприємств та України в цілому. Це зміцнювало нас, а весь світ рятувало від страшної смерті, від голоду. Але зараз в умовах, коли ми воюємо з Росією, йти на поступки Путіну означає, що він цим нас і весь світ ставить на коліна і каже — "зніміть блокування SWIFT із "Россєльхозбанка", дозвольте постачання в Росію запчастин для ремонту сільгосптехніки, особливо напівпровідників, розблокуйте рахунки й активи, які належать російським суб'єктам господарювання, які мають причетність до виробництва продовольства та мінеральних добрив. І не тільки розташовані на території Росії, а й за її межами". Звичайно, це все те, що ми ніколи не зможемо зробити. І я думаю, що ніхто у світі, зокрема Організація Об'єднаних Націй, ніколи на такі поступки не піде", — вважає він.
Реджеп Таїп Ердоган. Фото: AP
"Путін пропонує африканським країнам зерно, вкрадене в Україні"
"Коли Путін проводив зустрічі із закордонними лідерами, зокрема в Санкт-Петербурзі з лідерами африканських країн, які втрачають сьогодні величезну кількість людей через голодну смерть, він сказав — "я вас врятую й поставлю вам мільйон тонн зерна безкоштовно, а ще два-три мільйони можу поставити вже за гроші, але нехай міжнародні організації допомагають боротися з голодною смертю". Втім зерно, про яке він говорить, — українське. Це зерно, яке він забрав у нас незаконно і хоче його продавати. Тому неможливо взагалі говорити про "зерновий коридор", який він пропонує африканським країнам", — зауважує Козаченко.
"Франція та Велика Британія мають долучитися до переговорів"
За словами експерта, понад 20 громадських організацій, які представляють аграрний сектор, звернулися офіційно через посольство до президента Франції, до прем'єр-міністра Великобританії з тим, щоб вони приєднатися, як Туреччина, до цих перемовин. "Постколоніальні африканські країни переважно франко та англомовні, й кількість біженців б’є історичні рекорди. Тому ці дві країни повинні долучитись", — додає він.
"Альтернативні шляхи транзиту зерна є, але необхідне страхування ризиків"
"Ми говоримо, що зможемо знайти Чорному морю альтернативні шляхи, посилаючись на Дунай, на Ізмаїл, на Варну, на Констанцу. Звичайно, це треба зараз активізувати й запустити більші потужності. Але такі обсяги, які мали чорноморські термінали до початку війни, ці нові логістичні об'єкти не зможуть забезпечити. І це проблема. Ми готові навіть із Ізмаїлу виходити, але Росія каже — "ми все одно вас не пропустимо, бо ви будете на цих бортах везти безпілотники й запускати їх із цих транспортних засобів по Росії, тож ми будемо зупиняти та знищувати вас". Необхідно, щоб не тільки Україна, а й інші країни створили інструменти страхування, тому що власники плавзасобів не дадуть їх туди, якщо вони не застраховані в таких умовах. Тому все це щодня розглядається, обговорюється, але треба активніше діяти й ухвалювати відповідні рішення", — вважає президент "Української аграрної конфедерації".
Леонід Козаченко. Фото: Latifundist.com
"Туреччина допомагає, бо має політичну та економічну вигоду"
Сьогодні немає інструменту, який би міг рішуче вплинути на Путіна, щоб змінити його ставлення до всього світу й насамперед до України. Але те, що робить Туреччина, певною мірою допомагає, переконаний фахівець. "Туреччина це робить, адже таким чином піднімає свій статус та імідж на глобальному рівні. По-друге, це економіка. Туреччина створила зерновий коридор, але при цьому вона в рази збільшила обсяги отримання сировини з України для переробки в себе. Туреччина тільки на 15% забезпечує себе сировиною для виробництва борошна й макаронних виробів, але входить в п'ятірку світових постачальників на глобальний ринок саме борошна та макаронів, користуючись зерном, яке отримує в Україні. Звичайно, вона отримує багато зерна з Росії, але з України найбільше. Крім цього, така допомога знімає із Туреччини частину звинувачень стосовно того, що Туреччина активно співпрацює з Росією щодо торгівлі іншими товарами", — резюмує Леонід Козаченко.
