Ілюстративне фото: "Вечірній Київ"
З липня 2024 року і учасники, і ведучі передачі мають говорити державною мовою
– Виходить, у нас ще є російська мова в телевізійних ефірах?
Так, вона є і в законний спосіб. Тому що закон, насправді, встановлює певні норми, відповідно до яких використання окремими фразами, окремими учасниками передач, недержавної мови є цілком легальним. Але ми б'ємо на сполох тому, що ситуація дуже нераціональна. Це найбільше зараз стосується різного роду передач, в тому числі, марафону "Єдиних новин". Тобто взагалі новинарні формати дуже часто передбачають формат, коли учасники, які включаються, спілкуються недержавною мовою. Тому ми і наголошуємо, що ця ситуація, м'яко кажучи, насторожує.
– Що пропонується натомість? Адже щоб перекласти і продублювати потрібен додатковий час, а новинарі цього дуже не люблять.
Я розумію, але давайте окремо говорити про юридичну складову і окремо про фактичну. Юридично, станом на сьогодні, в ефірах українських телеканалів цілком може застосовуватись недержавна мова. Тобто, квота державної мови має бути в певних часових проміжках. Наприклад, між 7 ранку і 18 годиною дня, так само часовий проміжок між 18-ю і 22-ю вечора, частина української мови має бути не менше 75% в ефірі. І тут є нюанс, тому що це рахується за тиждень. І, в принципі, ці квоти дотримуються. Ми не фіксували якогось порушення цих квот в ефірі. Але з 1 січня такий відсоток має бути уже 90%. Тобто, телеканали зобов'язані будуть забезпечити 90% ефірного часу державною мовою в межах оцих часових проміжків впродовж тижня.
Ще один цікавий момент. А що таке є україномовна передача? Станом на сьогодні діють норми, коли україномовна передача – це та передача, де ведучі послуговуються державною мовою. А мова гостей фактично не регулюється. Це якраз і є певною мірою місцем для зловживань. Водночас, наступного року змінюються і ці вимоги. З 1 липня 2024 року україномовною передачі буде вважатися передача, де і учасники, і ведучі мають говорити державною мовою. Допускаються окремі репліки, окремі включення з місця подій, недержавною. Але ведучі і всі запрошені учасники мають послуговуватися державною мовою. Це юридична складова.
Щодо фактичної сторони цієї ситуації. Що в нас зараз є ключове в ефірі? Це новини про війну. Це новини про загрози і фактори, які часто важливо знати для власної безпеки і забезпечення життя. І коли значна їх частина звучить недержавною мовою, виникають питання. Насправді сьогодні найбільшим таким проблемним моментом, чому і було це звернення, є те, що саме новинарні передачі, в передачах, де багато включається експертів, в ефірі йдуть російською мовою. І що характерно, ми буквально цей тиждень моніторили ефіри всіх телеканалів, інші мови перекладаються. Тут ми впираємося в історію, що мовляв і "так зрозуміють". Але це хибна презумпція. І ми насправді отримуємо чимало звернень від громадян про те, що їх це зачіпає, особливо сьогодні. Другий, дуже важливий момент, як мені видається. Це питання про шкоду і загрозу Національній безпеці з боку саме цього режиму двомовності. На ньому акцентував увагу навіть Конституційний суд. В своєму рішенні, яке було по закону "Про мову", він звернув увагу, що застосування режиму двомовності – це фактично загроза. Бо це витіснення державної мови. А головне, що ми нав'язуємо громадянам інформацією, яку вони, в принципі, можуть і зрозуміти.
Фото: Facebook-сторінка Аліни Шпак
Питання "хочу" насправді має певні ліміти
– "Я російськомовний чи російськомовна українка, хочу слухати проукраїнські новини або контент російською мовою". В чому тут проблема?
Так нема проблеми. Слухайте, шукайте в інтернеті. Але, тому ми і живемо в певному суспільстві, де питання "хочу" насправді має певні ліміти. Тобто це питання вже базових прав громадян, що будь-яке моє "хочу" в якийсь момент впирається в "хочу" іншої людини. Тому ці питання в суспільствах і регулюється законодавчо, і конституційно. Конституція, що стверджує? Державною мовою є українська і кожен громадянин зобов'язаний володіти державною. Не обов'язково послуговуватися, це вже ваша особиста справа. Але закон регулює так, щоб той, хто володіє лише державною, мав можливість отримати всю потрібну йому інформацію. До речі, марафон "Єдині новини", що теж було дуже для нас парадоксально, в минулому році 100% перекладався російською мовою, на Ютубі. І ми були свідками подій, коли побачити всю інформацію державною мовою не можливо, а російською, будь ласка. Тобто, тут питання вже здорового балансу. Додатково хочу звернути увагу, що є в нас окремо Закон "Про корінні народи" і їхні, відповідно, права. Є також закон, який визначає права нацменшин.
– Чи є якесь регулювання в сфері діалектів? Ви працюєте якось у цьому напрямку?
Питання діалекту, це не питання державної мови і правового регулювання. Як на мене, це, швидше, питання грамотності. В щоденному спілкуванні, в неофіційному, ми ж не тільки діалектизмами послуговуємося. Ми послуговуємося і різного роду професіоналізмами, і нецензурними словами. Але це не означає, що це має стати частиною офіційного спілкування. Тому, це вже не питання компетенцій Уповноваженого з питань мови.
