Фото: БЕБ
До кінця року, сума, яку БЕБ поверне в Держбюджет може сягнути 1,7 млрд гривень
Як би ви сьогодні схарактеризували і змалювали ситуацію в БЕБ? З чим ви пов’язуєте те, що довго не можна було налагодити роботу цього органу і це призводило до постійних відставок та зміни начальства?
Як таких відставок не було, керівництво було звільнене за власним бажанням, тому юридично не можна сказати, що керівництво було звільнене за погану роботу.
В нас дійсно дуже багато нарікань стосовно ефективності роботи, деякі ми вивчаємо та виправляємо. З іншого боку, я вважаю, що ситуацію стосовно діяльності БЕБ занадто “перегріто”. Якщо брати ефективність роботи на сьогодні, то вона значно покращилась. Якщо брати показники, які вимагає закон щодо Бюро економічної безпеки, то в 2023 році ми бачимо значне покращення. Як приклад, я можу порівняти 2022 та 2023 роки: за 11 місяців 2022 року у провадженні перебувало 563 кримінальні справи, а зараз — 3920. Якщо брати кількість проваджень, переданих до суду, то цей показник збільшився практично в 17 разів. Часто нас запитують, скільки коштів ми повернули до бюджету, то за 11 місяців 2022 року було повернуло 0, а зараз згідно статистичних даних ми вже повернули 508 мільйонів гривень. Окремо зазначу, що на рахунках Держказначейства вже знаходиться понад 1,2 млрд гривень. Ці кошти будуть повернуті в бюджет після закінчення останньої слідчої дії — ознайомлення зі справою. Тому ми прогнозуємо, що до кінця року сума по БЕБ може сягнути 1,7 млрд гривень.
Пане Андрію, а стосовно кадрів: чи вдалося сьогодні нормалізувати ситуацію з плинністю кадрів?
Стосовно керівних кадрів, то зараз працює 2-3 заступника, в тому числі й я. Щодо плинності кадрів, то не можу сказати, що вона надто стрімка: в 2023 році ми здійснили кілька наборів працівників, оскільки через об’єм кримінальних справ, які розслідуються, нам потрібно було збільшувати штат. В серпні було прийняте рішення про його збільшення на 250 посад і зараз наш загальний штат складає 1040 осіб на всю Україну. Це 25 % від штату, який передбачений законом України про Бюро економічної безпеки.
БЕБ не має відділень у всіх регіонах через недофінансування
Розкажіть, будь ласка, ще, які області станом на зараз мають територіальні відділення БЕБ?
Зараз в нас відкриті відділення в Києві та Київській області, прикордонних регіонах — Волинській, Львівській, Закарпатській, Чернівецькій та Одеській областях, і Полтавське територіальне управління. Ці регіони зараз займаються протидією економічній злочинності. В інших регіонах наших відділень зараз немає, в першу чергу через недофінансування органу.
Це вагома тема: якщо ваш орган спроможний повертати до бюджету суми, які фактично дорівнюють 1,5 млрд за рік, постає питання доцільності фінансування. Чому держава не дофінансовує такий важливий орган?
В 2023 році бюджет формувався, наскільки мені відомо, без жодних консультацій з керівництвом БЕБ, просто було взято цифру 2022 року. Але кількість справ збільшилася, в регіонах ми почали відкривати набори людей, відповідно коштів до закінчення бюджетного року не вистачало. Ми звернулися до Міністерства фінансів, КМУ, поінформували про це комітети ВРУ. І на сьогодні наших працівників профінансовано: в більшості це стосується заробітної плати.
А що в бюджеті на 2024 рік?
Ми намагалися довести необхідність відкриття нових територіальних управлінь, де ми бачимо найбільші ризики. На сьогодні ми подавали обгрунтування по 1,7 млрд гривень, відповідно нам зменшено суму на 2024 рік по заробітній платі на 200 млн і 203 млн гривень — на поточні витрати. Відтак по заробітні платі ми зможемо добрати 1200 працівників за рік.
Дуже добре, що нам почули щодо можливості розбудовувати нашу єдину інформаційну систему, яка потрібна і яку вимагає закон про БЕБ. До цього на ці статті не виділялося взагалі нічого.
"Організована економічна злочинність зараз піднімається"
Пане Андрію, поговоримо ще про економічні злочини і те, як вони виглядають сьогодні, під час повномасштабного вторгнення. Що ви можете сказати про еволюцію економічних злочинів? З якою специфікою доводиться зараз мати справу?
Найбільше питань — це незаконний обіг підакцизних товарів. Злочинний бізнес надто криміналізований, прибутковий і ми сьогодні з цим питанням боремося, задіяні аналітичні підрозділи по викриттю таких фактів. Маємо увагу зі сторони уряду: півтора місяці тому було проведено розширену нараду, створено державну міжвідомчу робочу групу протидії цьому негативному явищу. Можливі втрати бюджету там можуть сягнути до 30 млрд гривень. Над цим питанням працюємо в трьох основних напрямках: адміністративна діяльність, друге питання — це протидія тяжкій злочинності, організованим групам, які спеціалізуються на цьому виді злочину.
Організована економічна злочинність під час війни зміцнилася чи навпаки?
Був період, коли питання економічної організованої злочинності притихло, але зараз, думаю, навпаки, вона піднімається і бюджет втрачає великі кошти від діяльності таких груп. Ми бачимо і активізацію ухилення від сплати податків, і трансформацію форм та видів злочинних груп. Бюджет, зокрема й Міністерства оборони, також потрапляє під вплив таких злочинів, йде розкрадання коштів.
Єдиний орган протидії економічним злочинам — це правильно
Данило Гетманцев в серпні обіцяв, що до кінця року відбудеться повне перезавантаження БЕБ. Ви з цим погоджується?
Ми роботу налагоджуємо, не зважаючи на те, чи буде прийнято закон чи ні. Детективи та аналітики всі налаштовані на роботу.
Дійсно, зараз у ВРУ є декілька законопроєктів, які несуть за собою перезавантаження Бюро економічної безпеки. З деякими нормами ми згодні, з деякими — намагаємось дискутувати. Цього року нас активно почали залучати до обговорення таких законопроєктів. Основні норми стосуються перевибору директора, формування конкурсної комісії. Ми намагаємося й не коментувати, як будуть відбуватися вибори директора, адже це більш політичне питання.
Але є й норма, яка сьогодні запропонована, щодо недопущення працівників, які працювали в правоохоронних органах Вона дискримінаційна і ми з цією нормою, звісно, не погоджуємося. Держава вкладала гроші у фахівця, навчала його, а ми його не допускаємо до роботи. Тому є різні точки з цього приводу, але ми свою позицію обґрунтовуємо і надаємо. В багатьох випадках нас чують.
Й останнє питання: вимога МВФ — це створення в Україні єдиного органу протидії економічним злочинам. Чи БЕБ, на вашу думку, спроможне впоратися з таким завданням?
Єдиний орган — це правильно й зрозуміло і він вже створений. Це Бюро економічної безпеки. Є певні неузгодженості у законодавстві, ми над ними працюємо. Думаю, до кінця року відповідні законопроєкти з’являються вже у ВРУ. Але нагадаю, що ми працюємо тільки над кримінальними злочинами і не перебираємо на себе контрольні або регуляторні функції. Тому й податкові зі своїми контрольними функціями, й інші регулятори мають залишитись.
