Заощадити кошти і нівелювати наслідки атак Росії – екологиня про екостандарти у відбудові

Заощадити кошти і нівелювати наслідки атак Росії – екологиня про екостандарти у відбудові

"Сучасні технології настільки швидко розвиваються, що все більше прикладів доводять: екологічні рішення – більш дешевші. Але в умовах інерції системи або незнання людей ці технології просочуються в процеси будівництва набагато повільніше, ніж це могло б бути", - розповіла в ефірі Радіо Культура екологиня Ірина Ставчук. "Зараз при відбудові лікарень або інших об’єктів критичної інфраструктури можна одразу планувати встановлення систем відновлювальних джерел енергії, тому що це економічно вигідно", - додала координаторка української програми Європейського кліматичного фонду, жінка року за версією ВВС, екологиня Ірина Ставчук.

0:00 0:00
10
1x

Фото: Сонячні панелі на даху багатоповерхівки, kyivcity.gov.ua

Ви разом з ще двома українками – письменницею Оксаною Забужко та захисницею прав дітей Оленою Розвадовською – стали жінкою року за версією ВВС. Що для вас означає опинитися в цьому списку?

Це визнання того, що я практично все своє життя присвятила тематиці зміни клімату. Разом з громадськими організаціями ми спочатку адвокатували, коментували дії влади, вивчали європейський досвід для його втілення в Україні. Потім я працювала в уряді, і намагалася це все робити вже, як влада. Нині я працюю в Європейському кліматичному фонді і фокусуюся на питаннях зеленого відновлення. Я також дуже сильно вірю і переконана, що тематика зеленого відновлення – це заходи, які допоможуть заощадити ресурси, і набагато краще відновити Україну. І в цьому є і потенціал для економіки, і для робочих місць, і для зменшення викидів парникових газів. В ЄС діє політична програма Європейський green-дім стосовно трансформації всієї економіки, і в України нині теж є багато можливостей трансформації багатьох секторів економіки і відбудови саме в цьому напрямку.

Що потрібно було зробити, щоб потрапити до списку? Треба самому про себе подавати інформацію, чи ВВС відстежують діяльність різних активістів?

До мене просто звернулися, попросили подати інформацію про себе і запитали, чи я готова бути в списку. А далі вони роблять все самостійно. Вони самі відслідковують, консультуються і ухвалюють рішення.

В списку є дві росіянки. Чи знали ви про це? І яка ваша позиція щодо них?

Ні, я про це не знала. Я побачила їхні прізвища, коли список був вже опублікуваний. Одна з них – іноземний агент, вона давно залишила Росію і зараз повністю працює на підтримку України. Її робота пов’язана з захистом прав людини. Я вважаю, що люди, які публічно ведуть боротьбу і висловлюють точку зору, теж багато чого роблять.

Фото: Ірина Ставчук, facebook

В свідомості багатьох існує стереотип, що все екологічне – дороге. Чи відповідає дійсності ця теза? Чи доцільно і реально в умовах війни в Україні переходити на будь-які екологічні замінники, аналоги?

Ні. Цю тезу не можна приписати до будь-яких екологічних рішень. Насправді сучасні технології настільки швидко розвиваються, що з’явилося багато прикладів, де екологічні рішення – більш дешевші. Але в умовах інерції системи або незнання людей ці технології та ці рішення просочуються в процеси будівництва або планування набагато повільніше, ніж це могло б бути. Один з прикладів – це встановлення систем відновлювальних джерел енергії на об’єкти критичної інфраструктури. Це вкрай актуально після атак Росії на енергетичну інфраструктуру. Ми реалізували кілька пілотних проєктів і розробили технічне обґрунтування, яке показало, що зараз ці проєкти – економічно доцільні. Зараз при відбудові лікарень або інших об’єктів критичної інфраструктури можна одразу планувати встановлення систем відновлювальних джерел енергії, тому що це економічно вигідно. Другий приклад – мости, яких в Україні потрібно відбудувати дуже багато. Деякі мости у нас будуються десятиліттями. Але аналіз цього питання показує: якби Україна змінила підходи і норми, то в деяких випадках на будівництво мостів знадобилося б менше матеріалів, і вони коштували б набагато дешевше. Тобто ці приклади, ці проєкти в об’єктах відбудови можуть мати позитивні наслідки для довкілля, для зменшення ресурсів, для збільшення енергоефективності і для зменшення вартості.

Є сфери, де екологічні рішення коштуватимуть більше на етапі побудови або перших інвестицій. Якщо, приміром, ми хочемо зробити будівлю більш енергоефективною, ми маємо більше її утеплювати чи впроваджувати нові технології для вікон. І це буде підвищувати початкову вартість об’єкту. Але згодом ці витрати окуповуються в процесі експлуатації. Справді, нині для України в деяких сферах дуже важко впроваджувати екологічні рішення. Якщо, приміром, у людини взагалі немає даху над головою, і потрібно дуже швидко його полагодити. І це ті випадки, коли потрібно дуже ретельно аналізувати, скільки держава витрачає субсидій на те, щоб покривати людям неможливість сплачувати за енергоресурси. Також глибокого аналізу потребують наші питання енергобезпеки, адже чим більше енергоефективні будівлі, тим менше нам потрібно буде шукати, імпортувати газ та інші енергоносії. Нам треба дивитися на все комплексно, а у витрати, важливі для держави, закладати мінімальні стандарти.

Потрібно про це говорити і з нашими міжнародними партнерами, тому що енергобезпека – це частина нашої спільної безпеки. Нам потрібно в сферах, де дуже складно, реалізувати все своїми силами, бо держава воює, і у людей також немає коштів. Потрібні компромісні рішення, як це поєднати, як отримати допомогу, і як правильно проявити ініціативу, яка має йти від України. Європейський Союз не приїде сам і не запропонує кошти на більш енергоефективні будівлі. Нам треба самим це аналізувати, припрацьовувати і будувати свою енергобезпеку.

Чи ми на державному рівні робимо достатньо для того, щоб вирішувати екологічні питання і зокрема дотримуватися вимог ЄС?

У ЄС щодо України є перелік директив, нормативних актів, які ми маємо впровадити для вступу до ЄС. Але насправді їх так багато, що ми можемо починати з тих, які можна виконувати вже зараз, під час війни, тому що вони будуть сприяти кращим стандартам і процедурам навіть під час відбудови, яка відбувається на вже де окупованих територіях. Ми можемо покращувати умови для бізнесу, якщо ми говоримо про реформу екологічного контролю. Адже ми чуємо багато нарікань на екоінспекцію, яка багато років працює не завжди прозоро та ефективно.

Щодо впровадження нових стандартів для підприємств, то зараз у Верховній раді лежить законопроєкт "Про промислові викиди", який відтерміновує впровадження цих стандартів та норм для низки існуючих підприємств. Але він важливий для того, щоб відбудова підприємств відбувалася вже за європейськими стандартами. Щоб не трапилося так, що поки законодавство не розробляється, компанії можуть будувати або привозити в Україну застаріле обладнання, яке буде забруднювати місцеві річки і довкілля загалом. Бізнес повинен знати, що ці стандарти в Україні будуть працювати, і якщо планується якесь нове велике будівництво промислових потужностей, воно вже повинно орієнтуватися на нові стандарти.

Нагадайте бодай кілька пунктів "золотих вимог", яких потрібно дотримуватися екосвідомим українцям.

Насамперед, нам потрібно думати про енергобезпеку і максимально утеплити будинки, максимально подумати про альтернативні джерела енергії, сонячні панелі, теплові насоси. В цьому питанні є і більш складні рішення, але є і більш прості. Друге важливе питання – це транспорт. І це – комбінація дій і влади, і громадян. Тому що найекологічніший транспорт – це громадський транспорт. І якби місцева влада більше привертала уваги до створення безпеки на дорозі, можливо люди більше б користувалися, приміром, велотранспортом. І останнє – це не бути байдужим! Якщо, наприклад, щось протизаконне відбувається в місцевих національних парках поряд з вами, або намагаються забудувати зелені зони, не мовчати, не бути байдужим до цих процесів, щоб ми не втратили все гарне, що у на було і є. Нам потрібна Україна з перемогою, а також – з чистою водою, повітрям, землями, ресурсами, які стануть нашою точкою зростання на майбутнє.