Так сталося, що наш шанс співпав із повномасштабним вторгненням. Ми зі своїми піснями потрапили в настрої людей
Привіт, Дмитре! Як настрій?
Настрій чудовий. У нас сьогодні сонячна погода – щось навіть схоже на весну. Тому все добре.
"У нас" це де – в Черкасах?
Так, ми в Черкасах живемо, і погода сьогодні нас дуже радує.
Сподіваємось, вона надихне вас на нові враження і творчі здобутки! До речі, до них і перейдемо: над чим зараз працює SPIV BRATIV?
Прямо зараз я зробив на репетиції паузу і вийшов зі студії, щоб поспілкуватись з вами. Ми якраз працюємо над новими піснями. В якийсь момент ми виявили, що в нас назбиралось багато матеріалу, який може бути скомпільований у повноцінний альбом. Тому… Не буду забігати наперед, але працюємо над великою кількістю нових пісень. Це поки все, що можу розповісти зараз.
Ви переспівували українською Beatles, співали пісні на вірші Тараса Шевченка і переосмислювали творчість Василя Симоненка. Над чим важче працювати – над авторським матеріалом чи творами інших людей?
Мабуть, над своїми піснями працювати важче. Навіть не те що важче: коли це твої слова і музика, ти дозволяєш собі більше пошуків, більше експериментів. Відповідно, це займає більше часу. Разом з тим, коли ти пишеш на вірші якогось поета – тут одразу з’являється відповідальність. Тому що ти не маєш права зіпсувати чужий твір. І ти намагаєшся зберігати певний настрій, певний стан цього твору. Але в роботі як над авторським матеріалом, так і над чужим є своє складнощі і свої цікаві моменти.
Ви є авторами хітів, які минулого року розлетілись соцмережами – "Москва згоріла і втонула", "В городі Херсоні" тощо. Вони звучали в Тіктоці, в stories різних людей. Як ви з братами ставитесь до такої популярності?
Це досить приємно. Але якось ми сприймаємо досить спокійно. Немає такого відчуття – "ось ми зірки"! Немає гордості чи чогось такого. Є вдячність слухачам за те, що вони оцінили. Є велика втіха за те, що ти створив і це хтось слухає і комусь воно подобається. А так гордості чомусь немає.
Розумієте, ми так довго до цього йшли – вже 13 років як гурт існуємо, – і тільки зараз отримуємо розширення аудиторії. У нас не лишилося максималізму початківців.
Як ти думаєш, чому такий сплеск популярності відбувся? Або чому так довго його не було?
Складно сказати. Ми завжди писали музику, яку самі хотіли би слухати. І виявилось, що окрім нас тоді ніхто її не хотів слухати (сміється). Але мені здається, що коли ти невпинно йдеш до своєї мрії, тобі колись та й випаде якийсь шанс бути почутим.
І можливо, так сталося, що наш шанс співпав із повномасштабним вторгненням. Ми потрапили в настрої людей. Тепер нам потрібно не зупинятися й продовжити – показати людям не тільки свою військові пісні, а й інші сторони своєї творчості.
Хочеться подякувати вам за те, що ви їздите до наших українських захисників і співаєте для них. Ці пісні ними точно сприймаються на ура, підтримують і надихають. Але хочу поставити наступне питання. Чи є серед вас чотирьох лідер, який керує і направляє в творчості? Чи у вас демократія і всі мають рівні права?
За час з моменту створення групи ми опробували багато принципів роботи. І поки що із них найдієвіший той, де я як автор слів і музики приношу на репетицію якусь заготовку, і ми її всі разом допрацьовуємо. Саме так ми працюємо зараз.
Майже ідеальна модель демократичного суспільства з елементами авторитарного лідера! Жартуємо. Віримо, що у вас і любов, і мир, і довіра один до одного.
Насправді, у нас є і свої творчі конфлікти, і перепалки – але без цього ніяк, бо зазвичай в дискусіях і народжується щось цікаве.
Наостанок – що би ти хотів побажати слухачам "Радіо Промінь"? З чим до них звернутись?
Я хочу, по-перше, подякувати кожному, хто зараз непохитно стоїть на захисті нашої країни і продовжує переможний рух до перемоги. Ми зараз живемо, можливо, в один із найскладніших періодів цієї війни, коли в багатьох людей є розчарування, коли багато людей обезсилені. Разом з тим, найтемніший час – перед світанком. Нам зараз потрібно встояти. Потрібно витримати найстрашніший бій і вийти з цієї війни переможцями. Тому дякую кожному і кожній – і тримаймося всі разом!
