NAHABA: "Наша мета на Євробаченні – не перемогти, а донести свою енергію"

NAHABA: "Наша мета на Євробаченні – не перемогти, а донести свою енергію"

Гурт NAHABA – це концентровані емоції, гострий вокал, вогонь і бите скло. Ольга та Андрій обрали музичну творчість, відчувши, що їхні стосунки як пари заважають розвиватися проєкту. Участь у Нацвідборі на "Євробачення-2024" стала для гурту випробуванням, що пішло на користь. 

В ефірі "Вікенду Нової Музики" на Радіо Промінь NAHABA презентували свою конкурсну пісню Glasss та поговорили з ведучою Ксенію Івась про критику, кохання та місію на "Євробаченні".

 

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Фото: NAHABA

Нацвідбір на "Євробачення"дав нам натхнення, надію і сили рухатися далі.

Розкажіть, будь ласка, коли ви дізнались, що потрапили у фінал Нацвідбору на "Євробачення", що відчули? 

Ольга: Це сталося після прослуховування. На ньому був один такий момент, коли ми доспівали, а в залі – тиша. І всі такі: "Що це було?" А потім почали аплодувати. Взагалі ми з Андрієм для себе вирішили, що наша мета – не перемогти, а донести свою енергію. 

Вона у вас дуже потужна.

Андрій: Коли розпочалася метушня з "Євробаченням", якраз був пік мого розподілення в армії. Все наскільки змішалося з різними моїми переживаннями, невідомістю: куди я взагалі потраплю, де служитиму… Для мене особисто "Євробачення" – це можливість вижити, як музиканту. Коли я потрапив до армії, не знав нічого, що там буде, як моє життя далі складеться, чи буде в мене взагалі час, вільний простір для того, щоб займатися творчістю. І мені стало якоїсь миті страшно. А що, як я взагалі зникну як музикант, може, тепер моя справа життя – воювати. Тоді вирішив, що мені треба робити просто гіперактивні дії. Тобто, займатися музикою у два рази більше, попри те, що в мене зараз мало часу, що немає ні апаратури, ні можливості. Але мені треба це подвоїти за будь-яку ціну, якщо я хочу як творець вижити. Тому Нацвідбір на "Євробачення" для мене був тим шляхом, яким я пішов, щоб мати можливість бути музикантом.

Ольга: У нас якраз був такий період в житті, коли змінювалось усе. І у мене, і в Андрія. Ми розійшлися. Зрозуміло, що життя дуже сильно змінилось після чотирьох з половиною років, протягом яких ми були разом. У той момент дійсно було важко. Думаю, що Нацвідбір на "Євробачення" став для нас опорою, яка допомогла втриматися. Він дав нам натхнення, надію і сили рухатися далі.

Ваша конкурсна пісня має назву Glasss. Це ви вирішили так відреспектувати фронтвумен канадського гурту Crystal Castles Еліс Гласc?

Андрій: Ні. Просто пісня сама по собі така скляна, навіть музика в ній достатньо різка. Звук у пісні такий. Навіть цей вокал. Сама пісня гостра. І за динамікою, за розвитком, силою, за звучанням в принципі. Навіть третю "s" в кінці слова ми поставили, щоб передати, візуалізувати розлітання скла. І ця "s" – це ще загострення цього скла. Багато хто з іноземців, коли роблять огляд пісні, акцентують – glasss. Ми стилістично підкреслюємо гостроту навіть в назві. Гостра пісня, гостре звучання, гостра тема, гострий текст, гостра назва. 

Росія своєю агресивною культурною експансією перебила нам абсолютно усе

Після оприлюднення конкурсної пісні, вам прилетіло звинувачення у плагіаті російського гурту "Тату". Що ви на це можете відповісти?

Андрій: Через всю цю ситуацію я скільки зайвої інформації для себе дізнався. Взагалі забув, що існує такий гурт. Якісь згадки про них були хіба що років п'ятнадцять тому. Люди в коментарях в соціальних мережах надсилають нам тексти їхніх пісень… Не розумію, для чого це мені. Я навіть не знав, що вони брали участь у "Євробаченні". Але ця ситуація мене розізлила. Спершу не міг зрозуміти, чому саме. А потім збагнув, що в мене ця злість на росію, бо вона своєю агресивною культурною експансією перебила нам абсолютно усе. Є сотні виконавців у світі, які грають музику в схожому стилі. Але один єдиний російський гурт зміг перебити весь цей пласт 2000-х років. Жах, дуже сумно.  

Ольга: Чесно скажу, до повномасштабного вторгнення грішили й слухали російські пісні. Зараз їх немає, але "Тату" не було взагалі. Є дуже багато іноземних артистів такої ж стилістики і їх ми слухаємо. До речі, хочу сказати, що на одному з інтерв'ю нам ставили запитання з цього приводу, але відповідь потім вирізали, бо ми спершу були в ступорі, а потім я дивлюся на Андрія, а він червоніє і починає "навалювати".

Ви у своїй музиці використовуєте примочки різні вокальні, гармонайзери. Як технічно будете забезпечувати свій виступ у фіналі? 

Ольга: О, це дуже цікаво. Зараз багато оглядів роблять на нашу пісню і в кожному говорять про те, як це буде звучати наживо. Хтось не вірить. Там в кінці взагалі перевантага – Андрій кричить і я кричу. Цей вокал створювався в такому стані… Коли я записую пісню, що буде викладатися на стрімінгові платформи, то роблю це в стані максимально емоційно розкутому, щоб можна було передати всі почуття. Але у випадку з Glasss я потім тренувала виконання наживо, саме цей приспів, пробувала, як я це буду кричати. Звісно, під час виконання на сцені пісня звучатиме інакше. 

Андрій: Примочок не буде, бо у фіналі ми співатимемо наживо. Накласти якісь ефекти під час виконання нам не дозволили. Ми їх взагалі використовуємо суто зі стилістичної точки зору, а не для того, щоб підтягнути голос. Зрозуміло, що пісня звучатиме інакше. До речі, для нас обох Glasss в технічному плані стала викликом, бо ми використовували прийоми, якими раніше не послуговувалися у вокалі.  

Якщо говорити про постановку номера, що ми почуємо, побачимо 3 лютого? Ви вже знаєте концепт?

Ольга: Частково. Концепція у нас була іще на прослуховуванні. Щоправда, вона вже кілька разів трансформувалася і продовжує це робити. 

Що для вас важливіше: участь чи перемога?

Андрій: Звісно, участь. 

Якщо ви переможете і поїдете представляти Україну на "Євробаченні" до шведського міста Мальме, що будете говорити європейській спільноті про Україну?

Андрій: По-перше, мені треба буде багато чого сказати командиру, щоб він мене відпустив. Починати треба з цього. Хочемо показати світу те, що у нас в країні відбувається. Хоча Glasss – пісня не зовсім про війну, вона про стосунки й кохання на фоні війни. Ось, вони такі, бо таке життя, українські реалії.  

Ольга: Ми хочемо викликати у європейців нашою піснею, енергією, номером певні почуття. Хочемо зробити так, щоб вони відчули хоча б частину тих переживань, які українці мають щодня.

Фото: Сергій Галушка, Радіо Промінь 

Ми дуже харизматичні, наповнені особистості, які в одному просторі були як дві блискавки.

Ви вже зізналися, що розірвали стосунки як пара. Чому це сталося? 

Андрій: Працювати в проєкті й мати стосунки – це дуже важко. 

Ольга: Ми дуже харизматичні, наповнені особистості, які в одному просторі були, як дві блискавки. Заходиш в кімнату – і все іскриться, б’є струмом. 

Хто ви зараз одне для одного? 

Ольга: Колеги, друзі, нахаби. 

Що буде з дуетом NAHABA після конкурсу "Євробачення"? 

Андрій: Мені здається, участь в Нацвідборі вже пішла нам на користь як проєкту. 

Ольга: На мою думку, наші стосунки як пари заважали проєкту. Всі ці пристрасті, конфлікти. Але ми все з'ясували, працюємо далі. 

Доволі мало можна зустріти людей, які були в стосунках, розійшлися, але зберегли відносини. 

Андрій: Це було дуже важко. Не будемо розповідати, як воно у нас відбувалося в деталях. Але, дійсно, стосунки заважали проєкту. Наприклад, якщо виникало якесь непорозуміння в побуті, воно транслювалося й на роботу. І навпаки: хтось щось не доробив в проєкті – і це вже на вашій кухні. Тут точно не йдеться про гармонію. 

Ольга: До речі, коли ми вже більш-менш стабілізували наші стосунки після розриву, то я говорила з Андрієм про те, що це наше рішення позитивно вплинуло на проєкт, бо ми стали більш продуктивними, запальними. Я відчуваю вогонь, бачу його в очах Андрія. 

 

Редакторка текстової версії — Анастасія Герасимова.

Відеоверсії ексклюзивних інтерв'ю з усіма учасниками фіналу нацвідбору на Євробачення 2024 дивіться на офіційному YouTube-каналі Радіо Промінь.

Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.