Ілюстративне фото УНІАН
Одна гривня з приватизації веде за собою 4 гривні приватних інвестицій
— Розпочнімо з приватизації. Чи не щотижня є звіт Фонду, які об’єкти були виставлені на приватизаційний напрямок. Які з них вдалося реалізувати?
— Процес приватизації досить несподіваний. Буквально вчора один з об’єктів, який був виставлений на приватизацію, зріс в ціні в 124 рази. І ми зі стартової ціни в 150 тисяч гривень дійшли до реалізації об’єкту за 29 мільйонів гривень. Приємно те, що кількість учасників постійно зростає. В цьому конкурсі взяли участь 42 учасники. І це свідчить про велику конкуренцію і зацікавленість об’єктами. А загалом останній тиждень нам дав 84 мільйони гривень до державного бюджету завдяки проведенню 11-ти аукціонів. Середнє зростання ціни було більше, ніж у 8,7 разів. Узяли участь 54 учасники. Тобто ми продовжуємо динаміку масовості і цікавості до об’єктів державної нерухомості. Адже нині – час знаходити внутрішні резерви країни, а це саме об’єкти приватизації.
— Як відбувається сам процес визначення об’єктів для приватизації, формат залучення учасників, безпосереднє проведення аукціону і подальше використання цього майна?
— У нас інтерактивний процес відбору об’єктів. Нагадаю, що ініціатором приватизації може виступити будь-який громадянин чи підприємство країни. Якщо ви бачите об’єкт, який може бути цікавим для приватного інвестора, ви можете звернутися до Фонду держмайна з пропозицією виставлення на продаж чи на оренду даного об’єкту. І ми відпрацюємо алгоритм взаємодії з органами управління, оскільки не завжди все майно належить Фонду держмайна, як органу управління, а може належати й іншим органам управління. Ми вивчаємо доцільність, можливість виставлення цих об’єктів на приватизацію. Потім починається процес підготовки, і на аукціоні Prozorro відбувається сама реалізація об’єкта.
Є деякі об’єкти, які мають мораторій на реалізацію. Наприклад, сьогодні ми не можемо приватизовувати освітні об’єкти і ті об’єкти, які використовуються силами оборони. Але основний наш меседж: приватизація – це нове життя. Тому що одна гривня, виручена з приватизації, веде за собою 4 гривні приватних інвестицій. І головне, що на цих об’єктах створюються нові підприємства, які генерують податки. А податки зміцнюють державу і обороноздатність.
Ми не бачимо перспективи державних готелів
— Як визначається доречність приватизації: що потрібно виставляти на аукціон, а що – ні? Адже в суспільстві й досі побутує думка: "а навіщо продавати державне майно"?
— Звичайно, ми щодня стикаємося з такими думками, стереотипами і міфами. Коли ми говоримо про державні підприємства, ми часто говоримо про доцільність-недоцільність, не виходячи з економічних аспектів. Україна вибрала шлях ринкової економіки. Державний сектор історично був присутній, але не був ефективним. Візьмемо для прикладу готельний бізнес. Ми не бачимо перспективи державних готелів. Якщо державі будуть потрібні послуги споживання готелів, приватний бізнес надасть ці послуги набагато якісніше і набагато ефективніше. А кошти, які будуть виручені від приватизації готелів, підуть сьогодні на зміцнення обороноздатності. Ми маємо думати про ефективність. Якщо підприємство неефективне, воно повинно бути на приватизації, щоб приватний бізнес покращив його діяльність.
Віталій Коваль. Фото: ФБ-сторінка Віталія Коваля
— Також побутує думка, що приватизація саме під час війни не на часі. Мовляв, те чи інше підприємство чи майно за умов мирного часу можна було б продати дорожче. І можливо з деякими об’єктами варто почекати. Як відбувається пріоритизація в приватизації?
— Якщо ми розуміємо, що підприємство сьогодні має, наприклад, суму реалізації Х, то ми маємо розуміти, що в цій сумі реалізації завжди є погашення боргів. А, на жаль, більшість державних підприємств, які реалізуються, мають борги перед бюджетом по сплаті податків, заробітної плати тощо. І ринок визначає сьогодні ціну реалізації. Саме генерування бізнесом податків – це і є той економічний ефект, який дозволяє провести приватизацію. Тому точно потрібно говорити про економічний ефект, а не тільки про ціну реалізації. В економічному ефекті – і сплачені борги і податки, сплачені в майбутньому, згенеровані новим бізнесом.
— Які плани у Фонду держмайна на 2024 рік? Чи є якесь завдання мінімум з приватизації або оренди? Які суми плануєте виручити?
— У нас є чітке завдання, визначене в державному бюджеті. Мінфін затвердив план від приватизації на 2024 рік на рівні 4 мільярдів гривень і 800 мільйонів гривень від оренди державного майна. Ми йдемо впевнено. Перший квартал показав хорошу динаміку. На середину березня у нас – близько 900 мільйонів гривень успішно проведених аукціонів по приватизації, а план по оренді був перевиконаний на декілька відсотків. Ми бачимо жвавий інтерес до об’єктів і оренди, і приватизації. Нагадаю, що через Фонд держмайна близько 8 мільйонів квадратних метрів державної власності здається в оренду. Тому всіх закликаю брати участь в приватизації чи оренді, розвивати об’єкти, щоб вони були не пасивами, а активами на території ваших громад.
Спиртова галузь йде до чіткого роздержавлення
— Що таке велика приватизація? Які об’єкти потрапляють під це визначення? Чи будуть аукціони цього року саме в рамках великої приватизації?
— Велика приватизація відрізняється від малої приватизації стартовою ціною балансової вартості активів. Активи, які коштують понад 250 мільйонів гривень по оціночній або балансовій вартості потрапляють під критерії великої приватизації. Є політична воля і чітке розуміння, що сьогодні ми маємо наповнювати бюджет. Тому з другого півріччя 2024 року ми очікуємо і наближаємо аукціони з великої приватизації. Будуть цікаві об’єкти, і санкційні, і приватизаційні. Наприклад Об’єднана гірнічо-хімічна компанія. Ми зараз активно готуємо санкційний актив, такий як завод будівельних матеріалів "Аерок". Він викликає жвавий інтерес до приватизації. Серед цікавих об’єктів виробник упаковки "ПентоПак" у Борисполі. Також є об’єкти портової інфраструктури – це морський торговельний порт Білгород-Дністровська.
Також спиртова галузь йде до чіткого роздержавлення. Серед спиртових заводів – це Зарубинський спиртовий завод, Бджільнянський спиртовий завод, Лохвицький спиртовий комбінат. І наш "улюбленець" – це готель "Козацький", який сьогодні готується до приватизації. Це буде об’єкт малої приватизації, але ми впевнені, що ціна на аукціоні буде розігріта учасниками ринку. Адже це – серце столиці, об’єкт, який має бути окрасою міста. Тим паче, готель "Козацький" дивиться прямо на готель "Україна". Це також об’єкт великої приватизації. Два цих готелі мають бути окрасою Києва. Ми дуже очікуємо, що туди зайдуть інвестори, які будуть розвивати послугу проживання в місті. Тобто портфоліо інвестицій величезне.
— Хто може бути учасником приватизації та аукціонів? Чи є механізми, які дозволяють не допустити учасників, які представляють країну-агресорку? Як відбувається перевірка?
— Усі, хто проводить діяльність на законних підставах на території України, мають право брати участь в приватизації. Це стосується як юридичних осіб, так і фізичних. Але хочу нагадати, що ми активно дивимося на походження коштів. Фінансовий моніторинг, який потім санкціонує оплати – це перший "фільтр". Другий "фільтр" – це санкційні списки після того, як аукціон відбувся. Також потрібно розуміти, що є дозволи, які видає Антимонопольний комітет, це також певний "фільтр". Тому я впевнений, що у осіб, які є не проукраїнськими і мають зв'язок з агресором, точно не буде цей шлях успішним.
— Куди йдуть виручені від приватизації кошти? Це державний бюджет чи окремі цільові програми?
— Кошти, виручені від приватизації, йдуть до державного бюджету. Там вони використовуються для сил оборони, для зміцнення обороноздатності держави. Фактично учасники приватизації, які сплачують за об’єкт приватизації, вони одночасно підтримують ЗСУ, підтримують державу. Кошти, виручені від продажу санкційних активів, йдуть у Фонд ліквідації наслідків збройної агресії. Фактично, вони йдуть на відбудову.
На сьогодні є 731 санкційний актив
— Що таке санкційні активи? Скільки їх є в розпорядженні Фонду?
— Фонд держмайна отримує санкційні активи після рішення Вищого антикорупційного суду. На сьогодні є 731 актив. Це різні активи: від просто грошових коштів, які були арештовані на рахунках колаборантів, до великих підприємств, які є основою для великої приватизації в майбутньому. 12 санкційних активів вже реалізовано. Стягнуто в дохід держави 32 мільйони гривень. Ці кошти надійшли до державного бюджету. Вони були стягнуті з рахунків таких колаборантів, як Ворон, Сальдо, Дерипаска. Ми сьогодні впевнено продовжуємо роботу на економічному фронті. Вже за тиждень будуть реалізовані житлові об’єкти в Одесі – 175 квадратних метрів і 128 квадратних метрів, які належать Михайлу Шелкову та Володимиру Сальдо. Вже на сьогодні це власність держави. Кошти, виручені від продажу цих квартир, підуть у фонд відновлення. Перелік цих активів постійно поповнюється. Всі активи реалізовуються через Prozorro.
