Модернізований росіянами радянський танк Т-62. Фото: DEFENSE EXPRESS
Цієї ночі Росія атакувала чотири області ― Харківську, Запорізьку, Київську, Львівську. Насамперед ― об’єкти енергетики. Особливо багато летіло на Стрий, що на Львівщині. Це продовження останньої тенденції ― атакувати енергетичний сектор України?
Так, це продовження тенденції. На превеликий жаль, це не останній обстріл, який ми пережили. Ворог має широку програму перетворення максимальної кількості українських міст на непридатні для проживання території. Є інформація про існування кремлівського наказу зробити максимальну кількість населених пунктів України у прифронтовій зоні, прикордонній зоні та в тилу такими, щоб люди не могли там жити. Задля того, щоб порушити роботу тилу і таким чином змусити нас з вами вийти до влади і вимагати закінчити війну на прийнятних для Путіна умовах. Треба усвідомлювати, що вся територія України перебуває під ударом. І ворог вибирає ті цілі та об’єкти, що не прикриті достатньо засобами ППО.
Ще один виклик для нас ― збільшення чисельності ворожого війська. 400 тисяч контрактників ― наскільки реалістична ця цифра у контексті підготовки військових?
Якщо йдеться про часткову мобілізацію, тобто різке збільшення війська, то вони не оголосили про часткову мобілізацію на кшталт оголошеної восени 2022 року. Але ймовірність цього є. Якщо ми говоримо про набір на контракт в обсязі 400 тисяч, то це цілком реально. Бо йдеться про постійний рекрутинг людей у рамках прихованих мобілізаційних заходів, які в них відбуваються постійно. Люди підписують контракт, отримують відповідні нарахування ― в середньому це близько 200 тисяч рублів на місяць за участь у так званій СВО плюс підйомні, які виплачує держава. У межах цього процесу протягом року вони справді набирають 300-400 тисяч людей, фактично ― щоб перекрити втрати.
На початку квітня заступник начальника ГУР Міноборони України Вадим Скібіцький говорив, що зараз сухопутний компонент ворога на нашій території налічує близько 474 тисяч військових, а до початку року він коливався у межах 450-460 тисяч.
Коли ми кажемо, що було 460 тисяч, а стало 474 тисячі ― це не різке збільшення. Для різкого збільшення потрібна мобілізація. Під час боїв під Авдіївкою ми знищували, бувало, 1000-1200 росіян на день, у середньому це 30 тисяч на місяць, а на рік ― якраз 300-400 тисяч живої сили. Саме ці 400 тисяч вони й поповнюють. Для цифри 500-700 тисяч вже потрібна мобілізація.
Яка ситуація у ворога з технікою?
Оцінки фахівців британського королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень співставні з нашими даними щодо живої сили. Щодо техніки, вони називають цифру трохи більше 2 тисяч танків, понад 7 тисяч різних броньованих машин, 1130 реактивних систем залпового вогню і близько 4780 одиниць артилерійських систем. Плюс 310 ударних літаків і близько 300 гелікоптерів. Це те, що є в наявності росіян на території України. Яким чином вони поповнюють технічний парк? Трохи виробляють. Протягом 2023 року в розпорядження російської армії було поставлено загалом 1,5 тисячі танків та 3 тисячі броньованих машин. Але це в більшості ті машини, які вони знімають зі зберігання. Із трьох машин збирають одну, доводять її до ладу, трохи модернізують і кидають на фронт. Абсолютно нової техніки у них дуже мало, але старої ― багато. Зараз основний бойовий танк росіян ― модернізований Т-62.
Денис Попович. Фото: Укрінформ
Чи вистачить їм цього радянського ресурсу на ведення війни ще кілька років?
Якщо вони й далі такими темпами вироблятимуть боєприпаси, танки і бойові броньовані машини, складаючи їх зі старих радянських запасів, то протягом 2024-25 років вони цілком можуть воювати.
Генерал Крістофер Каволі вважає, що Росія протягом кількох тижнів може досягти переваги 10 до 1 за кількістю артилерійських снарядів.
Це якщо не буде допомоги від США. На превеликий жаль, до 3 млн боєприпасів РФ може виготовляти самостійно плюс вони мають допомогу від Північної Кореї, Ірану та Китаю. Якщо ситуація з голосуванням у Сполучених Штатах зміниться, то в України з’явиться перевага. Поки що цієї допомоги немає. Щодо артилерії у загальному вимірі. Артилерія часів Другої світової війни отримала зараз друге дихання. Але ситуація потроху змінюється, ми бачимо, що значну роль відіграють дрони, які наводять артилерію. За допомогою дронів ми намагаємося компенсувати нестачу боєприпасів, але й ворог так само відпрацьовує дронами, виготовляючи їх у промислових масштабах. Сьогодні дрони значною мірою перебирають на себе функцію ураження живої сили та техніки.
Президент Зеленський провів нараду щодо ракетної програми. Про які можливості йшлося?
Тут можна говорити лише в рамках припущень, спираючись на ті ракетні програми, які в нас були до початку широкомасштабного вторгнення. Це передусім "Нептун", який постійно модернізується і використовується разом з авіаційними ракетами Storm Shadow/SCALP-EG. І це наш оперативно-тактичний комплекс, про який можна говорити у контексті знищення стартових позицій ворожої балістики. Установка "Грім", ми бачили прототипи на парадах. Цілком можливо цю розробку продовжать і доведуть до ладу.
